Способи формування вихідної ціни товару

Ціноутворення – це процес установлення ціни на конкретний товар. Процес ціноутворення складається з послідовно здійснюваних етапів.

Установлення ціни на продукцію підприємства в значній мірі визначається зовнішніми стосовно підприємства причинами. Насамперед цінова політика підприємства залежить від типу ринку, на якому працює продавець (чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополістичний ринок, чиста монополія). Чим більше кількість продавців на ринку, тем менше вплив підприємства на рівень ринкової ціни. Найважливішим фактором ціноутворення єучасники каналів руху товарів. Вплив учасників цього процесу відчувається як з боку постачальників ресурсів, так і з боку посередників, що реалізують товари, і покупців (споживачів). На ціну підприємства будуть впливати, з одного боку, ціни на ресурси постачальників і послуги посередників, а з іншого сторони, рівень платоспроможного попиту покупця. Воля підприємства у встановленні ціни обмежена не тільки споживчим попитом, ринковим середовищем, учасниками каналів руху товарів, але й політикою держави.

Основними способами формування ціни товару є: витратний метод, параметричний метод, метод поточних цін, агрегатний метод, метод крапки беззбитковості.

Самим популярним є витратний метод, при якому ціна товару розраховується як повна собівартість плюс фіксований прибуток.

Цтов = С + П.

Недоліки методу: не враховується поточний попит, конкуренція (ріст ціни обумовлюється ростом витрат, або рентабельності, а не станом попиту та пропозиції). Однак така методика є найпоширенішою з ряду причин:

§ продавці краще знають свої витрати, чому стан попиту;

§ використання даної методики більшістю виробників зводить цінову конкуренцію до мінімуму, оскільки більшість цін товарів, швидше за все, буде схожими.

Параметричний методчастіше використовується при визначенні ціни на нову продукцію. При цьому методі ціна даного товару визначається на підставі ціни базового виробу. При цьому методі процес установлення ціни складається з наступних етапів:

- вибирається базовий товар, з яким буде рівнятися даний;

- визначаються основні якісні характеристики базового й оцінюваного товару;

- якісні показники ранжуються по споживчій значимості;

- експертним методом оцінюється по 10 бальній шкалі кожний якісний параметр базового й даного товару;

- визначається бальна оцінка базового й даного товару по всіх якісних показниках;

- розраховується ціна одного бала за рівнем базового товару.

- на основі ціни одного бала визначається ціна даного товару:

Метод поточних цін формує ціну на товар, орієнтуючись на ціни конкурентів. Ціна на товар може бути вище, нижче, або дорівнює конкурентній ціні (Ц тов (( Ц конк).

Агрегатний метод застосовується до товарів, що полягають із окремих виробів (наприклад, меблевий гарнітур), або до товарів, що полягають із елементів, деталей, вузлів. Ціна товару визначається підсумовуванням цін на окремі конструктивні складові елементи товару:

Цтов = Ц елемента 1 + Ц елемента 2 … + Ц елемента п

Метод крапки беззбитковості припускає встановлення ціни на такому рівні, щоб виторг від реалізації товарів покривала витрати на проведення беззбиткового обсягу продукції. Беззбитковий обсяг продукції розраховується по вираженню:

Q = Cпост.загал / (Цтов – Спер.удельн.).

За допомогою даного методу можна відповісти на низку питань:

§ яка повинна бути ціна, щоб при заданому обсязі виробництва покрити витрати на проведення

§ який повинен бути обсяг продажів, якщо на ринку встановився певний рівень ціни, щоб забезпечити рівність результатів і витрат.

Процес ціноутворення не закінчується визначенням вихідної ціни. Ціна може бути відкоректована під впливом впливу ринку, або з урахуванням завдань цінової стратегії й тактики. Коректування вихідної ціни може здійснюватися в наступних напрямках:

1. Встановлення характеру ціни. Ціна на товар може бути постійної (стандартної) або гнучкої (мінливої). Наприклад, ціна молока може варіювати залежно від часу продажу (ранок – вечір), чуйно реагуючи на зміну кон'юнктури ринку.

2. Встановлення психологічно правильних цін. Ціна коректується з урахуванням психологічного ефекту сприйняття (трохи нижче «круглої» суми: 9,99 чи 4,58)

3. Встановлення ціни в рамках товарної номенклатури. Підприємства, що випускають взаємодоповнюючі товари, можуть перерозподіляти витрати в цінах на ці товари. У ціну одного товару (фотоплівка) включати витрати або частину витрат іншого товару (фотоапарат).така ж проблема виникає й при встановленні цін на обов'язкові приналежності (запчастини), що випускаються й рекламовані разом з основним товаром.

4. Встановлення ціни в рамках товарного асортиментів. Ціна на товари з однієї асортиментної групи може бути різної й характеризує якісні відмінності того самого виду товару.

5. Встановлення ціни на основі супутньої цінності товару. Ціна на чашку розчинної кави буде різної залежно від місця його споживання: їдальня, буфет, кафе, ресторан, готельний номер.

6. Встановлення цін зі знижками й заліками. З метою стимулювання збуту ціна може змінюватися під впливом знижок. Основними видами знижок є: за платіж готівкою, за обсяг покупки, за терміновість оплати, функціональні знижки сфері торгівлі, сезонні, святкові, постійним клієнтам, періодичні. Формою знижки є залік вартості (частини вартості) старої моделі товару при покупці нової моделі.

7. Встановлення ціни з урахуванням транспортних видатків. Ціна може бути франкованої, тобто диференційованої по пунктах доставки, або навпаки єдиної (зональної). Виробник може встановлювати єдину ціну на товар, незалежно від пункту доставки (Кока кола). Такий спосіб дозволяє рекламувати ціну на товар у загальнонаціональному масштабі. У цьому випадку транспортні видатки враховуються в цілому по підприємству. Ціна може бути зональної, тобто єдиної усередині певної територіальної зони

8. Ціна може бути застрахованою. Страхування остаточної (ринкової) ціни – заключний етап ціноутворення. Страхування виникло через необхідність обліку невизначеності ринкової ситуації в договорі поставки продукції. Страхуванням ціни називають процес включення цінових застережень у ціну договору поставки. Існують застереження про коливання видатків і застереження про коливання ринкових цін. Застереження про коливання видатків буде змінювати рівень договірної ціни залежно від зміни витрат на проведення товару. Застереження про коливання ринкових цін буде змінювати договірну ціну залежно від зміни ринкової ціни на товар (наприклад, вартість валютного курсу). Існують застереження про підвищення ціни, застереження про зниження ціни, застереження про будь-яке коливання ціни.