Розрахунок трудомісткості монтажних робіт, склад та кваліфікація бригад (ланок) робітників

Трудомісткість робіт і витрати машинного часу розраховують за нормативними витратами часу на виконання кожної роботи з урахуванням можливого росту продуктивності праці. Норми часу на виконання окремих будівельно-монтажних робіт наведені у відповідних збірниках ресурсних елементних норм (ДБН Д.2.2-).

Досить часто норми часу на виконання будівельних і монтажних робіт приймають за збірниками єдиних норм часу та розцінок (ЕНиР), які є більш детальними порівняно з ДБН і застосовуються при нормуванні виконаних робіт. А при складанні планів виконання робіт ці норми слід брати з ДБН.

При визначенні часу виконання окремих видів робіт необхідно передбачати перевиконання норм виробітку: для переважно механізованих процесів (будівництво теплових чи газових мереж) на 25-35%, для частково механізованих (монтаж устаткування і систем вентиляції) та переважно ручних робіт (монтаж трубопроводів опалення, водопроводу, газопостачання на 15…20%).

5. Правила побудови та розрахунку календарного плану і сіткового графіка будівельних і монтажних робіт

5.1. Правила побудови та розрахунку календарного плану.

Календарний план будівельно-монтажних робіт одного об'єкта, форма якого приведена в табл.4, складається з двох частин: лівої - розрахункової (гр.1…13) і правої - графічної (гр.14).

Календарний план будівельно-монтажних робіт об'єкта

Шифр робіт

Перелік робіт

Об'єм робіт

Обгрунтування визнач. норми часу

Норма часу на одиницю

Тудомісткісь робіт та витрати машинного часу

Склад бригади (ланки)

Кількість робітників

Планова тривалість робіт, днів

% виконання норм

Календарні робочі дні

Одиниця виміру

Кількість

люд.год

маш.год

люд.днів

маш..днів

Графік робіт

Порядок розробки календарного плану наступний: визначають перелік і об’єм робіт у відповідності з завданням, або за робочими кресленнями, методи виконання кожного виду робіт і вибирають необхідні механізми; розраховують у людино-днях і машино-змінах трудомісткість робіт; встановлюють змінність робіт; виявляють технологічну послідовність і тривалість кожної з робіт, визначають склад бригад (ланок); а потім складають праву частину плану і при необхідності коригують календарний план за термінами чи за ресурсами.

Шифр роботи (гр.1) відповідає шифру цієї ж роботи за сітковим графіком.

Перелік робіт (гр.2) складають у технологічній послідовності їхнього виконання. При цьому окремі дрібні суміжні роботи групують, а їхню трудомісткість підсумовують і показують у гр.8 чи в гр.9 одним рядком. Не слід поєднувати роботи, що виконують різні виконавці.

Графік робіт (гр.14) являє собою лінійне зображення технологічного процесу монтажу. Кожній роботі відповідає лінія, довжина якої відповідає тривалості виконання даного процесу. При роботі в дві зміни показують дві паралельні лінії. Над лініями вказують кількість робітників, залучених до виконання робіт. Під лінією можна показати іншу додаткову інформацію щодо виконуваних робіт (наприклад, вартість робіт, фонд заробітної плати).

5.2. Правила побудови та розрахунку сіткових графіків.

Елементами комплексу робіт, зображеного сітковим графіком, є роботи і події. Робота - це трудовий процес, у якому беруть участь люди, машини, механізми (монтаж трубопроводів, повітропроводів, устаткування, випробування й ін.) чи процес очікування, тобто технологічна чи організаційна перерва (твердіння бетонного фундаменту під вентобладнання чи насоси, сушіння пофарбованих поверхонь, час витримки при випробуваннях трубопроводів, переїзд бригад робітників з одного об'єкта на інший). Робота, як трудовий процес, вимагає витрат часу і ресурсів, як очікування - тільки часу. Зображують роботу суцільною лінією зі стрілкою в напрямку послідовності технологічних процесів.

Над лінією вказують найменування роботи, під лінією - тривалість виконання роботи, інші необхідні дані.

Для відображення правильного взаємозв'язку робіт при побудові сіткового графіка вводять поняття фіктивна робота (залежність), що означає залежність початку однієї роботи від закінчення іншої. Фіктивна робота чи залежність не вимагає затрат часу і ресурсів. Зображують її на графіку пунктирною лінією зі стрілкою. Лінії, що зображують на графіку роботи, можуть бути як прямими, так і ламаними без масштабу. Роботи на графіку розташовують у напрямку зліва направо у порядку, що характеризує технологічну послідовність виконання робіт у виробничому процесі.

Подія - це факт закінчення однієї чи декількох робіт, необхідний і достатній для початку наступних робіт. На сіткових графіках є події, що не мають безпосередньо попередніх чи безпосередньо наступних робіт. Такими подіями являються вихідні та завершальні. Події зображують на графіку кружками, цифра в кружку означає номер події.

Шифр роботи визначають двома цифрами, що позначають номер початкової і кінцевої події даної роботи.

Будь-яка послідовність робіт на сітковому графіку, в якій кожна кінцева подія даної роботи співпадає з початковою подією наступної за нею роботи, називається шляхом. Сума тривалостей робіт, що лежать на шляху, складає тривалість даного шляху.

На сітковому графіку між вихідним і завершальним подіями може бути кілька шляхів. Шлях, тривалість якого дорівнює критичному часу Ткр.,тобтошлях з максимальною тривалістю, називається критичним. Значення його надзвичайно велике, тому, що величина критичного шляху визначає тривалість будівництва. Критичний шлях виділяють жирними чи подвійними лініями. Роботи і події, що лежать на критичному шляху, називаються критичними.

Форма сіткового графіка повинна бути простиа, без зайвих перетинань робіт, більшість робіт варто зображувати горизонтальними лініями, подію нумерують після побудови графіка зліва направо у зростаючому порядку.

Між двома подіями може бути тільки одна робота (див. табл.6).

Якщо робота повинна починатися після часткового виконання попередньої роботи, то виконаний обсяг попередньої роботи виділяють у самостійну роботу. Це досягається введенням додаткових подій.

На сітковому графіку не повинно бути "тупиків", тобто подій, з яких не починається ні одна робота, якщо вони не є завершальними, замкнутих контурів, (роботи не повинні повертатися до події, з якої починались роботи) подій з однаковими номерами чи робіт, що мають однакові шифри, тому при зображенні паралельно виконуваних робіт вводять додаткові події і фіктивні роботи.

Таблиця 6

Основні прийоми зображення зв'язків між роботами сіткового графіка

Графічне зображення	Характер залежності
	Роботу Б починають після закінчення роботи А Роботи Б і В починають після завершення роботи А Роботи А і Б виконують паралельно і їх завершення є умовою для початку роботи В. Роботу В починають після завершення роботи А, а роботу Г- після завершення робіт А і Б
	Роботу Г виконують після завершення робіт А і Б, а роботу Д – після завершення робіт А, Б і В. Усі роботи починають і закінчують неодночасно.     Можливі помилки побудови сіткового графіка: - невірно пронумеровані події; - зайва подія (9); - є замкнуті контури, (2-3-8-2); "тупік" (под.4) і подія, яка не є завершенням іншої роботи (под.5); - роботи з однаковим шифром, (1-2).

При великій кількості робіт для підвищення наочності використовують укрупнену сіткову модель. Укрупнення полягає в тому, що групу робіт у сітковому графіку зображують як одну роботу, якщо цю групу можна розглядати як самостійний сітковий графік з однією вихідною і однією завершальною подією. Тривалість нової (укрупненої) роботи дорівнює величині найбільш тривалого шляху між вихідним і завершальним подіями. На мал.2 показаний приклад укрупнення сіткового графіка.

а)

б)

Рис.2. Фрагмент сіткового графіка: а - до укрупнення; б - після укрупнення

Укрупнення графіка повинно забезпечувати можливість контролю виконання робіт. Тому ділянка графіка, що складається з робіт, виконуваних різними виконавцями, не може бути укрупненою. Укрупнюють лише ті роботи, контроль за виконанням яких покладають на одного виконавця. Укрупнюючи графік, не можна вводити в нього події, яких немає в детальних сіткових моделях.

5.2.1. Розрахункові часові параметри сіткової моделі

Сіткова модель дозволяє розрахувати найбільш ранній з можливих і найбільш пізній із допустимих термінів настання подій та загальну тривалість всіх робіт.

Основними параметрами та умовними позначеннями графіка є:

i – j - шифр роботи

і - номер початкової події роботи;

j - номер кінцевої події роботи;

h – i - шифр попередньої роботи;

j – k - шифр наступної роботи;

t_i-j - тривалість роботи i – j

t_i-j^рп – ранній початок роботи

t_i-j^рз – раннє закінчення роботи

t_i-j^пп – пізній початок роботи

t_i-j^пп – пізне закінчення роботи

R_i-j - загальний резерв часу роботи i – j

r_i-j - вільний резерв часу роботи i – j

- повний чи загальний резерв часу - R_ij ^п - максимальний час, на який можна відкласти початок чи збільшити тривалість роботи, не змінюючи директивного терміну закінчення комплексу робіт:

r_ij ^п = t_ij^п.п – t_ij^p.п = t_ij^п.з – t_ij^p.з

- вільний резерв часу - r_i-j^(в) - максимальний час, на який можна відстрочити початок чи збільшити тривалість роботи, за умови, що ранні терміни початку наступних робіт не зміняться:

r_i-j ^(в) = t_j-к^рп – t_i-j^pз

Повний резерв часу має кожна робота, що не лежить на критичному шляху, але використовувати його можна повністю тільки на одній роботі або частково на кількох роботах цього ж некритичного шляху. Використання повного резерву часу на одній з робіт анулює повні резерви часу всіх інших робіт, що лежать на максимальному із шляхів, які проходять через дану роботу, і зменшує повні резерви часу робіт, які лежать на інших шляхах, що проходять через дану роботу. Вільний резерв часу належить даній конкретній роботі. Тому його використання не приводить до зміни вільних резервів часу інших робіт.

Наявність резервів часу є одним з факторів, що забезпечує надійність сіткової моделі, підвищуючи її маневреність. З приведених характеристик резервів часу випливає, що значення повних резервів часу для вирішення задач оперативного управління виробництвом малопридатні, значно ефективніше можуть бути використані дані про вільні резерви часу окремих робіт.

5.2.2. Розрахунок сіткового графіка в табличній формі

Розрахунок роблять на спеціальних бланках (табл.7) у наступній послідовності.

У графи (1,2) заносять вихідні дані. Події графіка нумерують так, щоб номер наступної події обов'язково був більшим номера попередньої. Спочатку заповнюють гр.1, починаючи з вихідної події, дотримуючись зростаючого порядку номерів подій, потім заповнюють гр.2.

Визначають ранні терміни початку і закінчення робіт за формулами (7), (8) і заповнюють гр. 3 і 4.

Рис.3. Схема сіткової моделі

Ранні терміни початку робіт (0-1); (0-2) та (0-5), що виходять з вихідної події, відповідно до умови прикладу (не заданий початковий момент зведення комплексу) рівні нулю. Ранні терміни закінчення цих робіт визначають за формулою (8):

t_0-1 ^p.з = 0 + 10 = 10;

t_0-2 ^p.з = 0 + 3 = 3;

t_0-5^p.з = 0 +1 = 1;

Одержані значення 10,3,1 записують в гр.4 відповідно проти робіт (0-1); (0-2); (0-5).

Для визначення ранніх початків інших робіт з формули (5) скористаємося вже визначеними ранніми термінами закінчення всіх попередніх робіт.

Таблиця 7

Таблиця розрахунку сіткового графіка

Шифр ро-боти	Три-валі-сть робіт t	Ранні терміни	Пізні терміни	Резерв часу
поча-тку робо-ти t рп	закін-чення роботи t рз	поча-тку роботи t пп	закін-чення роботи   t пз	пов-ний     Rп	вільний   rв
0-1 0-2 0-3 0-4 0-5 0-6 0-7 0-8 1-4 2-9 4-8 6-8 8-9

Подальший розрахунок ранніх термінів початку і закінчення робіт виконують аналогічно.

Після визначення ранніх параметрів,визначають критичний час ( Ткр ), що відповідає тривалості критичного шляху.

Критичний шлях дорівнює максимальному з термінів закінченнязавершальних робіт:

Ткр= t_8-9^p.з =157

Розрахунок пізніх термінів початку і закінчення ведуть послідовно від завершальних робіт сіткового графіка до вихідних, тобто гр.5 і 6 заповнюють знизу вверх. Спочатку в гр,6 записують пізні терміни закінчення завершальних робіт (3-10), для яких вони рівні тривалості критичного шляху (131 день):

t_2-9 ^п.з = t_8-9 ^п.з =T_8-9 ^п.з =157

Потім за формулою (9) визначають і записують у гр.5 пізні терміни початку завершальних робіт:

T_2-9^п.п =157-6=151

Для інших робіт сіткового графіка спочатку визначають пізні закінчення, а потім пізній початок. Пізнє закінчення робіт приймають за пізнім початком наступних робіт. Якщо розглянута робота має кілька наступних робіт, то пізній термін закінчення цієї роботи буде дорівнювати мінімальному значенню з пізніх початків цих робіт.

Аналогічно за формулою (9) і (10) визначають пізні терміни закінчення і початку інших робіт.