Уловлювання спирту з газів бродіння

Бульбашки діоксиду вуглецю, що проходять через шар бражки, насичуються парами спирту, кількість якого тим більше, чим вища міцність бражки та її темпе­ратура. Втрати спирту при його випаруванні (при температурі 30° С) становлять у середньому 0,74 %.

Найбільш ефективним способом вловлювання спирту з газів бродіння є абсо­рбція його водою у спеціальних уловлювачах - ковпачкових або з наповнювачами. Конструкція ковпачкових спиртовловлювачів аналогічна обладнанню колон браго-ректифікацїйної установки, кількість багатоковпачкових тарілок у них від 4 до 10, рідко застосовують спиртовловлювачі з металічними ситами та кільцями Рашіґа. Усі уловлювачі працюють за принципом протитечії: діоксид вуглецю надходить знизу, вода - зверху. У тарілчастих і насадкових спирто вловлювач ах подачу води регулюють так, щоб вміст спирту у водно-спиртовій рідині, яка виходить із спирто-вловлювача, був 1,5-1,7 об, %. При більшій міцності її спиртові пари абсорбуються не повністю.

Більш ефективний спиртовловлювач плівково-конденсаційного типу, який запропонував

Г.М.Тарариков. Він працює за принци­пом абсорбції спир­тових парів тонкою плівкою води з охо­лодженого газу, який турбулентно руха­ється їй назустріч у вертикальних труб­ках. Остання абсорб­ція спиртових парів відбувається на трьох сітчастих тарілках. Діоксид вугле­цю надходить у спиртовловлювач знизу і підіймається по конденсаторній частині, що складає собою трубки з розта­шованими всередині турбулізаторами, які охолоджуються ззов­ні водою. Між водою,

Рис. 9.2 Спиртовловлювач з

подвійним охолодженням

газів бродіння:

I - корпус трубчастої части-

ни; 2 - охолоджувальні труби; 3 - абсорбційні труби;

4 - стрічковий турбулізатор;

5 - верхня трубчаста решітка

абсорбційних труб;

6 - нижня трубчаста решітка

абсорбційних труб;

7 - верхня трубчаста решітка

охолоджувальних труб;

8 - нижня трубчаста решітка

охолоджувальних труб;

9 - ситчаті тарілки проваль­
ного типу; 10 - перегородки

у міжтрубному просторі;

I1 - збірник водно-спиртової
рідини; 12 - штуцер для

подачі піногасника;

13 - штуцер для виведення
газів бродіння із збірника;

14 - штуцер для виведення
водно-спиртової рідини із

спиртовловлювача

яка стікає тонкою плівкою по внутрішній поверхні трубок, і діоксидом вуглецю від­бувається інтенсивний масообмін, який продовжується потім на сітчастих тарілках 'верхньої частини вловлювача.

Вода для абсорбції парів спирту подається на верхню тарілку і далі стікає у конденсаторну частину. При оптимальних умовах роботи спиртовловлювача практично увесь спирт абсорбується водою і водно-спиртова рідина має міц­ність 5-7 об. %, що дозволяє зменшити витрати пари на БРУ.

Швидкість руху газу у вільному перерізі від 0,17 до 1,3 м/с, витрати води від 10 до 50 л/год.

Запропоновано удосконалений тип спиртовловлювача цього принципу з по­двійним охолодженням газів бродіння (рис. 9.2.).

Гази бродіння надходять у сепаратор, потім у збірник водно-спиртової рідини, де зменшується їх швидкість і з них відділяються сторонні домішки і піна. При значному піноутворенні у сепаратор вводять піногасник. Зі збірника гази бродіння надходять у верхню трубчасту частину у міжтрубний простір, де гази охолоджу­ються. Далі газовий потік виходить з нижньої частини міжтрубного простору і вво­диться у розподільну царгу нижньої частини корпусу, де розподіляється по абсорб­ційних трубах. Ефективність спиртовловлювачів цієї конструкції підтверджена до­слідами на Аніківському спиртовому заводі.