Принципи господарського контролю. 3 страница

Особливу увагу слід звернути на сальдо субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» на перше число відповідного місяця. При цьому важливо з'ясувати, чи немає фактів віднесення на зазначений субрахунок суми виручки, яка відноситься до перших чисел наступного за звітним місяця.

Вправи для виконання

Вправа 1

Вихідні дані:

У процесі огляду приміщення каси, відповідей касира на запитання ревізора виявлено:

- каса, відділена від бухгалтерії дерев’яною перегородкою;

- готівка зберігається у звичайному сейфі, який не прикріплений до підлоги;

- двері в касу дерев’яні;

- до вікон і дверей підключена сигналізація;

- підлога в касі дерев’яна;

- запасний ключ від каси в опечатаному конверті з підписом касира знаходиться у

головного бухгалтера;

- відсутні решітки на вікнах.

Завдання:

1) вказати, який нормативний документ порушено;

2) дати аргументовану оцінку відповідності приміщення каси встановленим вимогам;

3) обгрунтувати дії ревізора.

Вправа 2

Вихідні дані:

За період, що перевіряється, банком встановлено на торговельному

підприємстві 172 випадки недовкладення коштів в інкасаторські сумки на суму 495400 грн., в тому числі по магазину № 2 випадок недовкладення в розмірі 201700 грн. і 9 випадків надлишків на суму 46000 грн.; по магазину №23-6 випадків недовкладення на суму 21580 грн. і 3 випадки надлишків на суму 20300 грн.; в магазині № 43 - 28 випадків недовкладення на суму 62120 грн. і 5 випадків на суму 143700 грн. тощо.

Керівництвом не були прийняті заходи щодо цих випадків.

Завдання:

1) проаналізувати наведену ситуацію;

2) визначити які порушення є в цій ситуації і хто їх здійснив;

3) визначити подальші дії ревізора.

Тема 04. Контроль і ревізія розрахункових операцій

План

1.Контроль і ревізія розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.

2. Контроль і ревізія розрахунків з іншими дебіторами.

Мета: вивчитизавдання, джерела інформації та послідовність ревізії розрахунків за відшкодуванням завданих збитків, розрахунків з іншими дебіторами.

Рекомендовані джерела інформації

Л-9, с.84-87.

Методи виконання і форми самостійної роботи

1. Ознайомитись з навчальним матеріалом та розробити

конспект відповідно до плану.

2. Виконати письмово вправи № 1, 2.

3. Виконати усно вправу №3.

4. Дати відповіді на питання для самоконтролю (усно)

Після опрацювання теми студент повинен:

знати: завдання, джерела інформації та послідовність ревізії розрахунків за

відшкодуванням завданих збитків, розрахунків з іншими дебіторами.

вміти:знаходити головне в прочитаному тексті, характеризувати послідовність

проведення ревізії, аналізувати господарські операції, зазначати суть

виявлених порушень, розраховувати суму заміщення матеріального збитку

Форми контролю:

· Усне вибіркове опитування.

· Включення питань до самостійної і модульної контрольної роботи.

· Перевірка конспектів в кінці модуля.

Питання для самоконтролю

1.На основі яких документів проводиться ревізіярозрахунків за відшкодуванням

завданих збитків?

2.Яка послідовність ревізії розрахунків за відшкодуванням завданих збитків?

3.Які порушення виявляють при ревізії розрахунків за відшкодуванням завданих збитків?

4.Згідно яких нормативних актів визначається розмір заподіяної шкоди?

5.За якою формулою визначається розмір матеріальної шкоди?

6. Які джерела і послідовність ревізії розрахунків з іншими дебіторами ?

Основні теоретичні відомості

1.Контроль і ревізія розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.

Перед тим як приступити до опису процедури ревізії роз­рахунків з відшкодування матеріального збитку, варто виділи­ти дві найбільш характерні ситуації.

У першому випадку - факт нанесення підприємству ма­теріального збитку, виявленого до моменту прибуття ревізійної групи на об'єкт. Тоді перевіряючі визначають, наскільки точно було визначено розмір матеріального збит­ку і яким чином зроблене відшкодування нанесених підприємству збитків.

Трохи інакше виглядає друга ситуація, коли нанесений підприємству збиток виявляється в ході проведення самої ревізії. Розкриті порушення знаходять висвітлення в ма­теріалах ревізії, а в контрольно-ревізійному органі прий­мається рішення щодо встановлення перед адміністрацією граничних строків по врегулюванню питань про відшкодуван­ня підприємству матеріального збитку. Рішення контрольно- ревізійного органу в письмовому вигляді передається підприємству. Після закінчення встановленого строку ревізійні працівники повинні перевірити виконання підприємством усіх запропонованих для виконання заходів.

Джерелами ревізії розрахунків з відшкодування ма­теріального збитку є такі документи:

· акти інвентаризації;

· інвентаризаційні описи;

· порівнювальні відомості;

· письмові пояснення матеріальновідповідальних осіб;

· договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

· накази про стягнення матеріального збитку з винних осіб;

· накази про списання матеріального збитку на збитки підприємства;

· розрахунки сум матеріального збитку;

· первинна документація;

· регістри аналітичного й синтетичного обліку за відповід­ними рахунками й іншій документації.

Приступаючи до перевірки розрахунків з відшкодування матеріального збитку, ревізор вимагає надання повного обсягу документації по кожному факту подібних порушень.

Насамперед необхідно з'ясувати причини виникнення си­туацій, які призвели до матеріального збитку. На даному етапі контролю ревізор з'ясовує обґрунтованість списання окремих недостач на збитки підприємства або ж включення до складу витрат відповідного звітного періоду. На особливу увагу за­слуговує об'вк^тивність визначення джерел відшкодування по­несених підприємством збитків. Можливі ситуації, коли недо­стачі, що виникли з вини матеріальновідповідальних осіб, спи­суються на збитки підприємства. Іншим варіантом подібного порушення є списання недостач, які перевищують норми при­родних втрат на витрати виробництва. Представники контро­люючих органів зобов'язані брати до уваги той факт, що засто­сування норм природних втрат законне тільки у випадку вияв­лення недостачі виду цінностей, що перевіряються. Розкриттю подібних порушень сприяє перевірка кореспонденції рахунків бухобліку, протоколів інвентаризаційних комісій, розпорядницьких документів.

Що стосується віднесення сум матеріального збитку на раху­нок винних осіб, тут важливо перевірити правильність визначення працівників підприємства, що несуть пряму відповідальність за зберігання тих або інших цінностей. При цьому необхідно з'ясувати,

наскільки адміністрація підприємства виконувала свої обов'язки по забезпеченню належних умов зберігання й викори­стання товарно-матеріальних й інших цінностей. Якщо в резуль­таті контролю буде (була) підтверджена провина адміністрації, ревізор зобов'язаний перевірити, як вплинула ця інформація на визначення винних у порушенні осіб.

Однією з найвідповідальніших і одночасно найскладніших процедур, які здійснюються перевіряючими в процесі контролю розглянутих операцій, вважається перевірка правильності виз­начення суми матеріального збитку. Контрольні дії включають перевірку дотримання методики розрахунку матеріального збитку й коректності здійснення арифметичних дій.

Розмір збитку від нестачі основних засобів, матеріальних запасів визначається згідно Постанови Кабінету Міністрів № 116 "Порядок визначення розміру збитку від розкрадання, знищення( псування) матеріальних цінностей" за формулою :

Рзб.= (( Б-А) І інф. + ПДВ + Ап. ) * 2 ,

де Рзб.-_ розмір збитку , грн.

Б – балансова вартість , грн.

А – амортизаційні відрахування ,грн.

І інф. – загальний індекс інфляції

ПДВ – податок на додану вартість, грн

Ап- акцизний податок, грн.

2 – коефіцієнт , який застосовується до визначеної суми

Ревізор, використовуючи прийом техніко-економічних розрахунків, самостійно визначає величину нанесеного підприємству збитку. У кожному окремому випадку необхідно враховувати вид цінностей, індекс інфляції, величину податку на додану вартість стосовно балансової вартості відсутніх цінностей, суму акцизного збору й відповідний коефіцієнт.

Так, при перевірці розміру збитків від недостачі інвен­тарного об'єкта основних коштів член ревізійної групи кон­тролює, щоб балансова вартість відсутнього об'єкта, що ви­користовується в розрахунках, не була нижчою ніж 50% інвентарної вартості (первісної, з урахуванням поточних змін). Недотримання цієї умови з боку підприємства приз­водить до неправильного визначення суми підлягаючому відшкодуванню збитку.

Після використання методу техніко-економічних розра­хунків ревізор вивчає заходи, які були початі на об'єкті, що пе­ревіряється, для усунення виявлених порушень, їхньому запобіганню в майбутньому й стягнення належних сум з вин­них осіб.

По кожному окремому випадку перевіряючий розглядає прийняте адміністрацією рішення про форму відшкодування збитку винними особами. Коли належні суми відшкодовують­ся матеріально-відповідальними особами вроздріб (напри­клад, із заробітної плати), повинна бути доведена немож­ливість одноразового відшкодування.

Здійснення контроль­них дій на даному етапі припускає також використання ма­теріалів правоохоронних органів держави й взаємне співробітництво з ними. Це пов'язано з тим, що окремі працівники відмовляються визнати свою причетність до за­вдання збитків. Ревізор вивчає матеріали судових розглядів по цивільних позовах, ініціатором яких є підприємство. Рішення суду чітко визначає форму й строки відшкодування матеріаль­ного збитку винними особами.

Потім перевіряється реальність здійснення операцій з відшкодування матеріального збитку. Джерелами контролю цього напряму є розрахункові відомості по зарплаті, прибуткові касові ордери та інші облікові регістри. Ревізор з'ясовує, чи проводяться всі

необхідні утримання із заробітної плати винних осіб. Відсутність у розрахункових відомостях стягуваних з винуватців сум викликає потребу перевірити факти відшкодування нанесеного збитку через касу підприємства. Відсутність фактів компенсації збитків винни­ми особами є підставою для відбору письмових пояснень у по­садових осіб підприємства, на яких покладені обов'язки по по­точному контролю над виконанням пропонованих винуват­цям позовів.

Наступним етапом контролю операцій з відшкодування матеріального збитку є перевірка повноти погашення збитків матеріальновідповідальними особами. Співробітники контро­люючого органу вивчають аналітичну документацію по рахун­ку №375 "Розрахунки з відшкодування нанесеного збитку" в розрізі кожної винної особи

(відомість №3.2). При цьому порівнюють суми, що належать до відшкодування, і фактично внесені (утримані) гроші.

Після того як перевіряючий переконується в повній ком­пенсації заподіяного підприємству збитку, контролюється сплата винними особами штрафних санкцій у Державний бю­джет України. Відповідно до діючого в цей час законодавства, розмір матеріального збитку (отриманий розрахунковим шля­хом) у сумі збитків, нанесених підприємству, залишається в його розпорядженні, а величина, що залишилася, підлягає пе­рерахуванню в Держбюджет України.

2. Контроль і ревізія розрахунків з іншими дебіторами.

Під час ревізії розрахунків з різними дебіторами використовуються також розрахунково-платіжні документи, виписки банку, акти взаємозвірки та облікові реєстри за рахунком 37 "Розрахунки з різними дебіторами".

Перевірка виникнення і погашення дебіторської заборго­ваності здійснюється за відповідними субрахунками у розрізі аналітичного обліку.

Інвентаризація розрахунків із дебіторами оформляється актом. Проводиться звірка розрахунків шляхом надсилання дебіторам витягів з особових рахунків для підтвердження заборгованості чи спростування її. Підприємства-дебітори або підтверджують заборгованість, або повідомляють свої заперечення із зазначенням суми розходжень. Якщо розрахунки у межах діяльності підпри­ємства, то ревізор організовує їх взаємозвірки, що оформляє актом звірки розрахунків.

Взаємозвірка розрахунків дає можливість ревізору підтвердити достовірність і реальність заборгованості.

Слід зазначити, що па субрахунках рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами" мають залишитися винятково погоджені суми.

За розбіжностей в сумі дебіторської заборгованості, що є в обліку підприємства, з цими даними інших підприємств матеріали передаються на вирішення відповідних органів.Якщо під час інвентаризації дебіторської заборгованості виявлено заборгованість, термін позовної давності якої вже минув, до акту інвентаризації додається довідка.

Вправи для виконання

Вправа 1

Вихідні дані: поняття

1. Позовна давність.

2. Безнадійна заборгованість.

3. Сумнівна заборгованість.

4. Перебіг позовної давності.

5. Переривання перебігу позовної давності.

6. Поточна заборгованість.

7. Спірна заборгованість.

Визначення:

а) поточна дебіторська заборгованість, стосовно якої існує непевність у її погашенні

боржником.

б) термін, у межах якого особа може звернутися в суд з вимогою про захист свого

цивільного права або інтересу.

в) припинення позовної давності, при цьому від дня при­пинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продов­жується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

г) заборгованість, обумовлена встановленими формами роз­рахунків і що є неминучою в процесі господарської діяльності.

д) поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або з якої минула позовна давність.

е) заборгованість, що виникає по претензіях, пред'явле­них постачальникам і підрядчикам, транспортним та іншим організаціям або передана в арбітраж.

ж) припинення позовної давності, при цьому після пере­ривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до но­вого строку не зараховується.

Завдання: зв'язати поняття з визначенням (поставити по­руч з номером поняття відповідну букву визначення)

Вправа 2

Вихідні дані:

На вимогу судово-слідчих органів у другому кварталі цього року на ВАТ “Граніт” проведено інвентиризацію. Інвентиризаційною комісією встановлено

недостачу комп’ютера. Облікова вартість становить 6000грн, знос—1600грн.

У третьому кварталі цього року встановлено особу, якою за рішенням судових органів відшкодовано збитки. Індекс інфляцій—1,2.

Завдання:

1) визначити розмір відшкодування;

2) скласти бухгалтерські проводки.

Вправа 3

Вихідні дані:

В ході інвентаризації матеріальних цінностей на деревообробному комбінаті було виявлено нестачу лаку в кількості 20л. Норма природного убутку складає 0,14

За міжінвентаризаційний період оборот по надходженню лаку склав 6600л.

Ціна 1л лаку становить 32 грн. На матеріальну відповідальну особу було віднесено 640 грн.( 20*32).

Завдання:

1) встановить правильність заміщення нестач винною особою;

2) зробити розрахунок заміщення збитків.

Тема 05. Контроль і ревізія основних засобів та

нематеріальних активів

План

1. Контроль правильності нарахування амортизації основних засобів.

2. Контроль і ревізія інших необоротних матеріальних активів.

3. Перевірка правильності ведення обліку витрат на капітальне будівництво.

Мета: вивчитизавдання, джерела інформації та послідовність ревізії інших необоротних матеріальних активів, нарахування амортизації основних засобів, витрат на капітальне будівництво.

Рекомендовані джерела інформації

Податковий кодекс України;

Л-6,с.384-387;

Л-9,с.124-129.

Методи виконання і форми самостійної роботи

1. Ознайомитись з навчальним матеріалом та розробити

конспект відповідно до плану.

2. Виконати письмово вправи № 1,2

3. Виконати усно вправи № 3

4. Дати відповіді на питання для самоконтролю (усно).

Після опрацювання теми студент повинен:

знати: порядок послідовність ревізії інших необоротних матеріальних активів,

нарахування амортизації основних засобів, витрат на капітальне будівництво;

вміти:знаходити головне в прочитаному тексті, характеризувати послідовність

проведення ревізії , аналізувати господарські операції, зазначати суть виявлених

порушень.

Форми контролю:

· Усне вибіркове опитування.

· Включення питань до самостійної і модульної контрольної роботи.

· Перевірка конспектів в кінці модуля.

Питання для самоконтролю

1.Які джерела та послідовність ревізії інших необоротних матеріальних активів?

2.Яка мета ревізії інших необоротних матеріальних активів і капітальних

інвестицій?

3.На основі яких документів проводиться ревізія?

4.Яка послідовність ревізії нарахування амортизації основних засобів?

5.Які порушення виявляють при ревізії витрат на капітальне будівництво?

6. Які завдання ревізії інших необоротних матеріальних активів і капітальних

інвестицій?

7.Назвіть об'єкти ревізійного дослідження при ревізії інших необоротних

матеріальних активів і капітальних інвестицій.

8. Які ревізійні процедури необхідно виконати на ознайомчому етапі?

Основні теоретичні відомості

1.Контроль правильності нарахування амортизації основних засобів.

На етапі проведення ревізії правильності нарахування амортизації і зносу основних засобів здійснюється:

- перевірка дотримання положень облікової політики підприємства щодо амортизації основних засобів;

- перевірка правильності віднесення об'єктів амортизаційних відрахувань до тієї чи іншої групи основних засобів;

- перевірка розрахунків сум щомісячних амортизаційних відрахувань;

- перевірка своєчасності і правильності їхнього відображення в обліку.

Необхідно одержати перелік об'єктів основних засобів, по яких застосовуються особливі умови нарахування амортизації чи її припинення, зокрема:

- на які амортизація не нараховується;

- які знаходяться на консервації;

- по яких нарахування амортизації припинене;

- по яких застосовується прискорена амортизація;

- невиробничого призначення;

- використовуваних організацією за договором оренди;

- переданих організацією в оренду.

Перевіряючи правильність і своєчасність нарахування амортизації, ревізор має вияснити, якими методами користується бухгалтер при нарахуванні амортизації ( із застосуванням П(С)БО 7)

Застосування того чи іншого методу нарахування амортизації по групі однорідних об'єктів основних засобів повинне забезпечуватися протягом усього терміну корисного використання.

Ревізор повинен пам'ятати, що згідно з П(С)БО 7 є п'ять методів нарахування амортизації основних засобів:

1. Прямолінійний метод

2. Метод зменшення залишкової вартості

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

4. Кумулятивний метод

5. Виробничий метод

Наслідки порушення:

ü Неправильне визначення первісної вартості об'єктів (її завищення чи заниження) Завищення (заниження) суми амортизаційних відрахувань, що приводить до неправильного визначення оподатковуваного прибутку

ü Ненарахування амортизації у разі понесення підприємством збитку Перекручування фінансового результату господарської діяльності і продовження терміну корисного використання об'єкта, що амортизується

üПомилки у визначенні термінів початку і закінчення нарахування амортизації Передчасний початок нарахування амортизації означає заниження оподатковуваного прибутку, так само як і несвоєчасне закінчення нарахування амортизації

ü Ненарахування амортизації по капітальних витратах в орендовані основні засоби Заниження собівартості продукції, що випускається. Неправильне визначення показників бухгалтерської звітності.

2. Контроль і ревізія інших необоротних матеріальних активів.

Мета ревізії — встановити дотримання підприємством вимог П(С)БО 7 «Основні засоби».

Завданням ревізії інших необоротних матеріальних активів є встановлення:

• правильності визнання, класифікації та оцінки інших необоротних матеріальних активів ( ІНМА);

• дотримання вимог щодо документального оформлення наявності та руху ІНМА;

• правильності ведення інвентарного обліку ІНМА ;

• збереженості ІНМА та їх технічного стану;

• правильності відображення в обліку надходження ІНМА та витрат на їх утримання;

• дотримання вимог щодо нарахування амортизації ІНМА і правильності відображення в обліку;

• правильності переоцінки та зменшення корисності ІНМА ;

• достовірності відображення в обліку вибуття ІНМА;

• правильності документального оформлення та визначення витрат на ремонт ІНМА та відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку;

• достовірності розкриття інформації про ІНМА у Примітках до фінансової звітності.

Джерелами інформації для ревізії операцій з ІНМА є:

1) наказ про облікову політику підприємства;

2) первинні документи з обліку інших необоротних матеріальних активів: акт при-ймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів , акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів , акт списання основних засобів , інвентарна картка обліку основних засобів, опис інвентарних карток з обліку основних засобів, картка обліку руху основних засобів

інвентарний список основних засобів, розрахунок амортизації основних засобів .

3) облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку необоротних активів;

4) акти та довідки попередніх ревізій та інша документація, що узагальнює результати контролю;

5) звітність.

Перед безпосереднім проведенням ревізії ІНМА ревізору необхідно:

― ознайомитися з обліковою політикою підприємства у частині організації обліку ІНМА за період, що підлягає перевірці, її змінами порівняно з попереднім;

― уточнити дати проведення останньої інвентаризації ІНМА та її результатів;

― ознайомитися з матеріалами переоцінки ІНМА станом на 1 січня та їх відображенням в обліку;

― перевірити наявність наказів (розпоряджень) про створення на підприємстві постійно діючої комісії щодо списання ІНМА, про осіб, відповідальних за зберігання ІНМА з місцями їх експлуатації, а також з’ясування умов укладених з ними договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

― вивчити інформацію (наказів, списку матеріально відпові-дальних осіб, що звільнилися);

― встановити забезпеченість бухгалтерії підприємства чинними нормативними документами, що визначають правила ведення обліку ІНМА, зразками міжвідомчих форм уніфікованої документації з обліку цих активів.

Така інформація дасть змогу ревізору на початку перевірки мати загальне уявлення про організацію обліку ІНМА і та визначити ті аспекти, що потребують особливої уваги.

Згідно з п. 5.2 П(с)БО 7, у складі основних засобів визнаються інші необоротні матеріальні активи. Класифікуються вони за такими групами:

1. Бібліотечні фонди

2. Малоцінні необоротні матеріальні активи

3. Тимчасові (нетитульні) споруди

4. Природні ресурси

5. Інвентарна тара

6. Предмети прокату

7. Інші необоротні матеріальні активи.

Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів підприємство самостійно вибирає метод амортизації, але з урахуванням п. 27 П(с)БО 7.

Згідно із зазначеним пунктом амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за двома методами із шести передбачених для основних засобів:

♦ прямолінійним (методом прямолінійного списання);

♦ виробничим.

При амортизації бібліотечних фондів (субрахунок 111) і малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112) підприємство може застосовувати, крім названих двох, ще два методи нарахування амортизації, а саме:

♦ у першому місяці використання об'єкта нараховувати 50% його амортизову-ваної вартості, а в місяці його вилучення з активів (списання з балансу) у результаті невідповідності критеріям визнання активом — ще 50%;

♦ нараховувати 100% амортизовуваної вартості в першому місяці використання об'єкта.

3.Перевірка правильності ведення обліку витрат на капітальне будівництво.

Перевірка правильності відображення в обліку витрат на капітальні інвестиції за журнально-ордерною формою обліку проводиться за даними журналу№4, відомості 4.1 та первинних документів.
У процесі перевірки ревізор має встановити:
1) правильність, послідовність відображення операцій на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», та відповідність їх даним Головної книги;
2)відповідність записів у виробничому звіті (Книзі обліку виробництва) записам у первинних документах, листках-розшифровках, згрупованих за статтями витрат;
3)правильність розрахунків замовника з підрядником за етапами виконання робіт;
4)дотримання вимог щодо оформлення Акта на приймання-передачу виконаних робіт і утримання на його базі сум перерахованого підряднику авансу;
5)правильність відображення в обліку перерахованих замовником авансів, кінцевих розрахунків і податку на додану вартість;
6)правильність утримання авансів за умов виконання будівельно-монтажних робіт протягом тривалого часу та подання підрядником кількох рахунків;
7)своєчасність і правильність проведених коригувань завищеної підрядником вартості робіт, виконаних у звітному та по незакінченому будівництву в минулому роках.
З цією метою необхідно перевірити кореспонденцію рахунків щодо оприбуткування основних об’єктів основних засобів у порядку капітальних інвестицій і нарахування зносу при придбанні об’єктів, які були в експлуатації. Слід враховувати, що відобра-ження операцій у бухгалтерському обліку залежить від способу здійснення будівництва (підрядного чи господарського). В першому випадку облік веде підрядник, а під-приємство-замовник відображує лише загальну вартість виконаних робіт за договірними цінами і здійснює розрахунки за них згідно з укладеними договорами (у цілому за об’єкт чи за етапи) за договірною ціною.