Принципи господарського контролю. 1 страница

Важливе значення в процесі контролю відіграють його принципи – норми проведення, обов’язкове дотримання яких визначає ефективність господарського контролю. Принципи поділяють на дві групи: загальні ( основні) і часткові

( специфічні).

Часткові

Загальні

Попередження порушень

Всеосяжності Виявлення нестач, крадіжок

Науковості Вивчення причин та умов, що

Економічності породжують безгосподарність

Дієвості Виявлення відповідності

Доцільності господарювання нормативним

Раціональності положенням

Об?єктивності Виявлення та визначення

збитку,нанесеного порушенням

Повноти Виявлення та мобілізація

резервів

Рис.1.Принципи господарського контролю.

4.Внутрішньогосподарський контроль, його функції.

Внутрішньогосподарський контроль – це система заходів відповідності діяльності підприємства поставленим завданням, надання керівництву інформації про стан об’єктів, що перевіряються, а також рекомендації стосовно цих об’єктів, які сприятимуть прийняттю правильних управлінських рішень.

Організація внутрішньо-господарського контролю відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" покладена на керівника підприємства. На підставі затвердженого плану та відповідно до посадових інструкцій працівники, зайняті управлінням, здійснюють систематичний поточний та оперативний контроль за діяльністю підрозділів господарюючого суб'єкта. За результатами контрольних перевірок керівництво підприємства приймає рішення щодо усунення причин, що негативно впливають на діяльність суб'єкта.

Система внутрішньогосподарського контролю повинна бути досить надійною і відповідати ряду вимог (рис. 2).

Рис.2.Вимоги до системи внутрішньогосподарського контролю.

Внутрішньогосподарський контроль на підприємствах здійснюють штатні контролери- ревізори, внутрішні аудитори, керівники і співробітники відділів управління підприємств, а також посадові особи інших підрозділів відповідно до покладених на них службових обов'язків (рис. 3).

Рис.3.Класифікація суб’єктів внутрішньогосподарського контролю.

До функцій управлінського персоналу та спеціалістів входить попередній, поточний і наступний контроль, які нормативно зафіксовані в посадових інструкціях.

Обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером здійснює контрольні функції в процесі відображення господарських операцій в первинних документах, регістрах, звітах.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на головного бухгалтера покладено наступні контрольні функції ( рис.4).

Рис.4.Контрольні функції бухгалтера.

5.Контроль в умовах таємниці.

Комерційна таємниця - це право підприємства, компанії, фірми, банку на зберігання в таємниці документів, даних, що відображають їх діяльність.Перелік відомостей, які не можна вважати комерційною таємницею, схвалює Кабінет Міністрів України. До них належать:

ü установчі документи, дозвільні документи на провадження

підприємницької чи господарської діяльності;

ü інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

ü показники, потрібні для перевірки обчислення і сплати податків та

інших обов'язкових платежів;

ü відомості про чисельність, склад працівників, їх заробітну плату взагалі

і за професіями та посадами, а також наявність вільних робочих місць;

ü документи про сплату податків і обов'язкових платежів;

ü документи про платоспроможність;

ü відомості про участь посадових осіб підприємств у кооперативах, малих підприємствах, спілках та інших організаціях, що проводять підприємницьку діяльність;

ü відомості, які підлягають оголошенню відповідно до чинного законодавства.

Комерційну таємницю можуть складати найрізноманітніші дані ( рис.5).

Рис.5.Види даних, що складають комерційну таємницю.

Власник як суб'єкт внутрішнього контролю повинен контролювати цілісність комерційної інформації та вчасно виявляти і припиняти канали її розголошення.Втрата інформації може відбуватися як через неорганізованість та недбалість в роботі підприємства, так і в результаті економічного та промислового шпіонажу. Канали втрати інформації :

· документи, що містять інформацію;

· персонал, що має доступ до інформації;

· технічні засоби та системи обробки інформації.

Вправи для виконання

Вправа1

Вихідні дані:

Принципи: всеосяжність, дієвість, економічність, на­уковість.

Визначення:

1) передбачає активний вплив суб'єктів контролю на об'єкти шляхом прийняття ефективних управлінських рішень з усуненням виявлених недоліків, профілактики і по­передження їх у подальшій діяльності.

2) передбачає здійснення контролю з найменшими витра­тами, мінімальною кількістю працівників, що володіють спеціальними знаннями і методами контрольної роботи.

3) полягає в застосуванні останніх досягнень науки і техніки, передового досвіду в процесі здійснення контролю. Тому контрольний процес у сучасних умовах має проводить­ся висококваліфікованими фахівцями, що мають, як прави­ло, професійну підготовку і спеціальний дозвіл (ліцензію) на проведення окремих видів контролю.

4) полягає в поширенні контролю на всі сфери громадсь­кого життя і на весь

господарський механізм.

Завдання: пов'язати назву принципу з його визначенням.

Вправа 2.

Вихідні дані:

Властивість творчого мислення „	Визначення
1.Проблемний характер письмової інформації	А. Поєднання розумових операцій ревізора з його характер письмової спостережливістю і уявою, це гнучкість і оперативність інформації застосування різних способів і прийомів в ході перевірки
2. Оперативність мислення	Б. Уміння ревізора знайти і виділити факти, що підлягають мислення ретельному вивченню, дослідженню, виявленню проблемних ситуацій там, де багатьом здається, що їх немає, що в операціях, яківивчаються все легко і просто
3.Динамічність мислення	В. Правильний послідовний процес мислення, суворість мислення ревізійного роздуму, уміння робити узагальнюючі висновки із багатьох і різних документальних фактів
4.Глибина мислення	Г. Продуктивність творчої роботи при вивченні різних питань, ревізійного мислення Ця якість необхідна ревізору в ході ревізії, і тим більше в процесі вивчення відомих фактів розкрадань, присвоєнь і зловживань, де потрібна велика різнобічність, раціональне застосування професійних знань і досвіду
5.Широта ревізійного мислення	Д. Уміння виявити суттєві властивості, зв'язок і відношення мислення між фактами, що вивчаються. Поєднання ревізором аналізу і синтезу, дедукції та індукції
6.Логічність мислення	Е. Уміння ревізора швидко і творчо орієнтуватись в інформації, що вивчається, за тривалий період, швидко охопити необхідне коло операцій, що вивчаються, і зважити основи, якими потрібно розумно керуватися, висуваючи і перевіряючи ревізійні версії
7.Сміливість, оригінальність і обгрунтованість висування ревізійних версії	Є. Основа процесу мислення, без чого ревізор не може встановити об’єктивну істину. Матеріали ревізії в такому випадку перетворюються на суперечливі, недоведені, такі, що потребують додаткового вивчення.
8.Критичність, неупередженість та об’єктивність мислення	Ж. Вміння швидко складати найбільш вірогідні версії перевірки тих чи інших фактів, аналізувати і безпомилково зупинятись на найбільш достовірних

Завдання: пов'язати властивості творчого мислення ревізора з їх визначеннями

(поставити ліворуч від властивостей творчого мислення відповідну літеру).

Вправа3.

Вихідні дані:

1) забезпечення виконання державних замовлень, планових завдань та платежів до державного і місцевого бюджетів;

2)зниження невиробничих витрат і втрат, попередження і виявлення недостач, розкрадань і випадків нецільового використання засобів.

Завдання: обгрунтувати наведені нижче завдання контролю в умовах становлення ринкових відносин в державі. Доповнити наведений перелік.

Вправи 4

Вихідні дані:

"Під контролем розуміють перевірку діяльності когось або чогось; за його допомогою виявляються негативні тенденції під час виконання запланованих завдань, запобігають збоям у виробництві.

Термін "контроль", як і термін "влада" породжує, перш за все, негативні емоції у виконавців. Для них контроль пов'язаний з певними обмеженнями, відсутністю самостійності та проявів ініціативи в прийнятті рішень, примусове виконання визначених дій, застосування штрафних санкцій та порушення встановлених правил, і процедур" Пушкар М.С. Контролінг: Монографія. - Тернопіль, 1997. - 146 с.

Завдання:

Прочитати наведений нижче текст. Проаналізувати визначення контролю

М.С. Пушкаря. Пояснити, чи в повній мірі дане визначення відображає зміст контролю,розкрити психологічні риси, організаторські здібності, якими повинен бути наділений ревізор, та змоделювати образ ідеального ревізора.

Тема 02. Організація і планування контрольно-

ревізійної роботи

План

1. Предмет, об’єкти і принципи ревізії.

2. Сутність ревізій, що проводяться за зверненням правоохоронних органів.

3. Способи ревізійного дослідження господарських операцій.

4. Тактичні прийоми отримання пояснень.

5. Аналіз та оцінка матеріалів ревізії.

6. Види юридичної відповідальності.

Мета: вивчитипредмет, об’єкти і принципи ревізії, характер ревізії, що проводиться за зверненням правоохоронних органів, способи ревізійного дослідження господарських операцій, тактичні прийоми отримання пояснень, аналіз та оцінку матеріалів ревізії, види юридичної відповідальності.

Рекомендовані джерела інформації

Л-1;

Л-5,с.191-313,423-444;

Л-6,с.169-178,282-308,491-503,536-544.

Методи виконання і форми самостійної роботи

1.Ознайомитися з навчальним матеріалом та розробити

конспект відповідно до плану.

2. Виконати письмово вправи № 1, 2.

3. Виконати усно вправи №3,4.

4. Дати відповіді на питання для самоконтролю (усно).

5. Написати реферат (за вибором викладача).

Теми рефератів:

1. Характеристика способів комплексної перевірки господарської операції.

2. Види юридичної відповідальності.

3. Техніка ревізійного дослідження документів.

4. Тактичні прийоми отримання пояснень, їх характеристика.

5. Види порушень і зловживань та ревізійні версії.

Після опрацювання теми студент повинен:

знати:предмет, об’єкти і принципи ревізії, характер ревізії, що проводиться за зверненням

правоохоронних органів, способи ревізійного дослідження господарських операцій,

тактичні прийоми отримання пояснень, аналіз та оцінку матеріалів ревізії, види

юридичної відповідальності;

вміти:знаходити головне в прочитаному тексті, характеризувати ревізії, що проводяться за

зверненням правоохоронних органів, тактичні прийоми отримання пояснень, аналізувати господарські операції, зазначати суть виявлених порушень.

Форми контролю:

· Вибіркове усне опитування на наступному занятті.

· Усне опитування на семінарському занятті.

· Заслуховування доповідей на семінарському занятті.

· Вибіркова перевірка конспектів.

· Тестування.

· Перевірка знань під час самостійної та модульної контрольної роботи.

· Оцінювання підготовлених рефератів

Завдання і питання для самоконтролю

1.В чому полягає сутність ревізії?

2.Що є предметом і об’єктами ревізії?

3.Порівняйте основні принципи ревізії та контролю.

4.Яка особливість ревізій, що проводяться за зверненням правоохоронних

органів?

5.В чому основна відмінність ревізій, що здійснюються за планом та за

ініціативою правоохоронних органів?

6.Назвіть способи комплексної перевірки господарських операцій. Дайте їм

характеристику.

7.В чому полягає суть ревізійного дослідження господарських операцій?

8.За якими критеріями ревізор повинен перевірити первинні документи і відображені

в них господарські операції?

9.Охарактеризуйте основні тактичні прийоми отримання пояснень.

10. В яких формах приймається рішення вищестоящих організацій з усунення

недоліків в роботі підприємства?

11.Що таке юридична відповідальність?

12.Назвіть види юридичної відповідальності. Дайте їм характеристику.

Основні теоретичні відомості

1.Предмет, об’єкти і принципи ревізії.

Предметом ревізії є документально відображена в системі обліку господарська діяльність підприємства, що вивчається шляхом застосування спеціальних прийомів з позиції її законності, достовірності та доцільності. До предмету ревізії належать процеси і явища, пов΄язані з господарською діяльністю підприємства і відображені документально, а межі їх перевірки визначаються програмою ревізії.

Об΄єктами ревізії є окремі здійсненні господарські факти і операції, що формують господарські процеси, вся сукупність яких є господарською діяльністю певного суб΄єкта

Об’єктом ревізії є документальна інформація про:

1. Наявність та рух коштів і цінностей.

2. Придбання та витрачання засобів виробництва.

3. Дотримання трудового законодавства та діючого статуту.

4. Виробнича собівартість створеного продукту та інших витрат.

5. Наявність і рух виготовленого продукту та пов’язаних з ним грошових та інших операцій.

6. Джерела формування активів, їх цільове призначення та використання.

Рис.6.Принципи ревізії.

2.Сутність ревізій, що проводяться за зверненням правоохоронних

органів.

Перед ревізіями стоять завдання перевірки законності господарських операцій взагалі, дотримання фінансової дисципліни, правильності ведення бухгалтерського обліку, його достовірності, якісності документів та одночасне виявлення зловживань.

Завдання ревізії на вимогу правоохоронних органів обмежуються встановленням та перевіркою фактів розкрадань та інших економічних злочинів. Іноді паралельно можуть бути поставлені завдання з перевірки законності тих чи інших операцій і правильності ведення бухгалтерського обліку (у випадку, якщо це може мати відношення до фактів крадіжок та інших економічних злочинів). Адміністрація при призначенні планової ревізії виходить з господарської доцільності, а також із прагнення отримати компетентну допомогу у виявленні наявних недоліків у діяльності підприємства. Слідчий же вимагає призначення ревізії лише у зв'язку з виявленим злочином.

Проведення будь-якої ревізії, включаючи й ревізію за ініціативою правоохоронних органів, регламентується Законом України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні". Доручення правоохоронних органів щодо проведення ревізії силами контрольно-ревізійної служби є обов'язковим для виконання. Воно оформляється постановою прокурора або слідчого в ході розслідування кримінальної справи. Але підставою для проведення ревізій є наказ відповідної посадової особи контрольно- ревізіійного управління.

Сутність ревізій, що проводяться на вимогу правоохоронних органів,у застосуванні спеціальних знань в області бухгалтерського обліку і фінансів , контролю та аналізу господарської діяльності для збирання доказів по кримінальпій справі. При цьому зміст ревізії визначається конкретними обставинами справи.

Діяльність ревізора у цьому випадку обмежується дослідженням документів, що надаються йому слідчими або судовими органами.

Слідчий повідомляє ревізору про відомі вже способи здійснення злочинів, що залишили сліди в тих чи інших документах.

До початку призначення ревізії слідчий з'ясовує наявність підстав, що перешкоджають ревізору виконувати свої обов'язки. Тут же слідчий і ревізор визначають період, за який необхідно провести ревізію, вирішують кому з матеріально відповідальних осіб необхідно прийняти участь в проведенні інвентаризації, які спеціалісти повинні бути включені до складу ревізійної групи, формулюють конкретні завдання ревізії тощо.

Слідчий постійно слідкує за ходом та результатами ревізії, повідомляє ревізору нові матеріали розслідування та при необхідності допитує ревізора як свідка.

Завдання для ревізора формулюються конкретно, а питання повинні витікати із матеріалів кримінальної справи. При отриманні завдання ревізор складає програму та робочий план ревізії. Програма затверджується керівником органу, що здійснює та призначає ревізію.

За наслідками ревізії слідчий чи орган дізнання одержують акт ревізії з доданими до нього документами та іншими матеріалами. Таким чином, докази збирає не ревізор, а слідчий, який за допомогою ревізії отримує матеріали і шляхом їх вивчення встановлює фактичні дані про обставини злочину, що мають значення судових доказів.

Найбільш чітко відмінності ревізій, що проводяться за планом та за ініціативою правоохоронних органів, наведені в таблиці 1.

№ з/п	Ознака	Планова ревізія	Ревізія за ініціативою правоохоронних органів
	Сутність	Метод управління господарюючим суб'єктом	Спосіб збору даних, що викори-стовується слідчим при розкритті кримі-нальної справи, пов'язаний з викори-станням знань в області бухобліку, доку-ментування та реєстрації господарських опера­цій
	Завдан-ня	Перевірка законності операцій, до-тримання фінансової дисципліни, ви­явлення ви-падків розкрадань та протизакон-ного витрачання цінностей, пере-вірка правиль­ності ведення бух-записів та обліку	Встановлення наявності або відсутності фактів розкрадань та інших злочинів, перевірка законності операцій; правиль­ності організації обліку та звітності, якщо це може мати відношення до фактів розкрадань або інших злочинів
	Підстава	Обов'язки вищестоящої органі­зації регулярно контролювати загальну діяльність підпорядкованих підприємств	Наявність в кримінальній справі даних, шо свідчать про можливість виявлення певних фактів в діяльності конкретних осіб
	Суб'єкт призна-че­ння	Призначається з ініціативи керів-ника вищестоящої організації, який керується мотивами госпо-дарської доцільності, в тому числі бажанням надати допомогу підприємству	Призначається на вимогу слідчого, що керується прагненням виявити наявність або відсутність злочину та обставин, що пов'язані з ним, перевірити певні факти
	Суб'скт прове-дення	Проводиться, як правило, ревізорами, які підпорядковані лише керівнику та головному бухгалтеру організації, що призначила ревізію	Ревізор здійснює ревізію в тісному контакті зі слідчим
	Обсяг перевір- кн	Перевіряється вся діяльність підприємства, ревізор керується заздалегідь відпрацьованими гнповими програмами	Слідчий формулює завдання, виконання яких звичайно не передбачає обстеження всієї діяльності підприємства, ці завдання індивідуальні та залежать від матеріалів кримінальної справи

3.Способи ревізійного дослідження господарських операцій.

Способи перевірки первинної інформації досить різноманітні. Найбільш характерними способами комплексної перевірки господарських операцій є:

1. Хронологічний (поопераційний) документальний аналіз однорідних операцій, що полягає в порівнянні облікових даних про рух матеріальних активів і грошових коштів підприємства, його підрозділів за датами здійснення операцій. На практиці цей спосіб застосовують, коли за результатами інвентаризації не виявлено ні лишків, ні недостач запасів або коштів, але відомо, що на підприємстві, де всі операції відображені в документах, мають місце порушення. Якщо ж порівняти дані обліку руху цінностей або грошових коштів за більш короткі періоди, тобто за днями, то іноді можна встановити, що в межах невеликогоперіоду відбувся такий рух цінностей, який не відповідає відображеній інформації про надходження і витрачання.

В результаті поопераційного аналізу також можна виявити:

1) підробку документів за операціями з видачі готівки, відпуску запасів;

2) видачу документально неоприбуткованих грошових коштів та запасів;

3) зазначення у видаткових документах завищеної кількості відпущених цінностей.

2. Зіставлення бухгалтерських операцій - полягає у зіставленні між собою будь- якої задокументованої інформації, що відображає одну і ту ж господарську операцію. Зіставлення може бути як зовнішнім, так і внутрішнім.

При зовнішньому зіставленні порівнюються задокументовані операції, що відображені в декількох примірниках одного і того ж документу чи в різних документах, які знаходяться у інших господарюючих суб'єктів, або у різних осіб.

Якщо одна і та ж операція відображена в документах, що знаходяться в різних

підрозділах чи різних регістрах, зіставлення можливе і в межах одного

підприємства. Таке зіставлення називають внутрішнім.

Застосування цього способу дозволяє виявити:

1) зловживання і розкрадання, що здійснюються шляхом внесення змін до змісту і

кількісних показників операції в декількох примірниках документів;

2) повністю підроблені документи чи бухгалтерські записи за операціями, які в

дійсності не проводились;

3)невідображення фактично здійснених операцій в окремих документах чи

регістрах.

3.Зіставлення змісту документів, що складені на початкову операцію зі змістом документів, що відображають здійснення інших операцій, зумовлених першою. Сутність цього способу полягає в тому, що ревізор, перевіряючи конкретну операцію, виявляє інші обов'язкові операції, які повинні були здійснитись внаслідок тієї, що перевіряється, та порівняти їх. Різновидом даного способу є порівняння даних про кількість виданих запасів з даними про тару, в якій вони перевозились. Характерно, що в практиці ревізій рідко порівнюється місткість тари з кількістю відпущених запасів, хоча це є обов'язковою умовою для виявлення порушень.

4.Порівняння операцій, відображених в облікових регістрах, із записами

оперативного обліку. Дані оперативного обліку не є підставою для відображення

господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку. Як правило,

працівники бухгалтерії та ревізори ці дані не контролюють. Тому особи, які

здійснюють зловживання, ретельно відпрацьовують лише операції, що охо-

плюються бухгалтерським обліком, не звертаючи уваги на дані оперативного

обліку. При викривленні господарських операцій в бухобліку їх дійсний характер та

обсяг можна встановити за даними оперативного обліку.

5.Перевірка об'єктивної можливості здійснення господарських операцій,

відображених в документах. Цей спосіб застосовують в процесі дослідження

операцій по роботах такого характеру, які в натурі точно перевірити не можливо

(наприклад, ремонтні, будівельні та інші роботи). Шляхом ретельного аналізу можна

встановити, що операції і нарахування оплати праці на ніби здійснений капітальний

ремонт не супроводжуються списанням матеріалів. Іноді можна виявити, що одна і та

ж особа, зазначена виконавцем робіт, що вимагають різних спеціальних знань, якими

вона не володіє або за часом фактично не могла виконати обсяг робіт. зазначена у

більшості документів.

6.Перевірка операцій, що відображають придбання товарів в роздрібно-оптовому торговельному підприємстві способом контрольного порівняння. Цей спосіб доцільно застосовувати для товарів, витрачання яких документується. Суть даного способу полягає у встановленні можливого максимального залишку конкретного виду товару на кінець інвентаризаційного періоду. Дані про максимально можливу кількість товару порівнюються з фактично виявленим його залишком на необхідну дату або останню інвентаризацію. За відсутності зловживань фактична кількість товару не може перевищувати максимально можливого його залишку.