Стаж, що дає право на відпустку

Згідно ст. 45 Конституції Україн, кожен, хто працює має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку і оплачуваної щорічної відпустки.

Право на відпустку мають всі особи, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності,виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Стаття 4 Закону України «Про відпустки» передбачає відпустки, які надаються в залежності від терміну роботи. До таких відпусток відносяться:

щорічні основні відпустки;

щорічні додаткові відпустки

Стаття 9 Закону передбачає, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується:

час фактичної робот ( в том у числі на умовах неповного робочого дня) протягом робочого року, за який надається відпустка;

час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) та заробітна плата повністю або частково ( у тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) і йому виплачувалося допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з наданням власником обов’язкових або наданих у порядку, передбаченому колективним договором відпусток без збереження заробітної плати , за винятком відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;

час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців не денних відділеннях професійно-технічних закладів освіти;

час навчання новим професіям ( спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємств, скороченням чисельності або штатів працівників;

Додаткові щорічні відпустки поділяються на:

додаткові відпустки за роботу зі шкідливим та важкими умовами праці;

додаткові відпустки за особливий характер роботи:

окремим працівникам, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризик для здоров’я;

працівникам із ненормованим робочим днем.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки зараховуються:

час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий в цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади. Показники і критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки, працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів визначені Міністерством охорони здоров’я та Міністерством праці та соціальної політика України.

час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу.

Щорічні додаткові відпустки за роботу пов’язану з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів надаються працівника виробництв, цехів професій і посад, передбачених відповідними розділами Списку, затвердженому Кабінетом міністрів України.