Короткий термінологічний словник
Анкета– впорядкований за змістом і формою набір запитань, спрямованих на розкриття змісту досліджуваної проблеми
Аутгрупа– група людей, по відношенню до якої індивід не має почуття ідентичності або приналежності.
Взаємодія соціальна– система взаємообумовлених соціальних дій, пов’язаних замкненістю, за якої дія одного суб’єкта є одночасно причиною і наслідком відповідних дій інших суб’єктів.
Група соціальна-- об’єднання людей зі стійкими взаємодіями і наявністю взаємних очікувань, координацією дій, кооперацією і солідарністю з приводу спільних цілей та культурних зразків, які регулюються формальними та неформальними інститутами.
Інгрупа– соціальна спільнота, до якої індивід має почуття своєї приналежності і ідентифікує себе з нею.
Індустріальне суспільство– стадія суспільного розвитку, що має складну систему поділу праці і характеризується розвиненою роллю науково-технічної діяльності, машинним виробництвом, масовим виробництвом товарів на широкий ринок, механізацією виробництва та управління, загальнонаціональним ринком.
Постіндустріальне суспільство– стадія історичного розвитку людства (виникає в останню чверть ХХ ст.), в якій провідною сферою економіки є сфера послуг, функціонує високорозвинута ринкова економіка, що ефективно використовує науково-технічний прогрес, автоматизацію та інформаційно- комп’ютерні технології, ключові позиції займають університети як центри наукових знань і науково-технічні спеціалісти, політична сфера спитається на зрілу демократію, а в соціальній сфері основною турботою є якість життя.
Девіантна поведінка– форма поведінки індивіда в групі або суспільстві, яка не відповідає установленим нормам, моральним та правовим вимогам.
Соціологічне дослідження– це система логічно послідовних
методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур.
Соціологічне опитування– метод збирання первинної інформації, який ґрунтується на зверненні до респондентів з питаннями, спрямованими на розкриття змісту проблеми, що досліджується.
Програма соціологічного дослідження– це документ, в якому всебічно обґрунтовуються методологічні підходи й методичні заходи соціологічного дослідження.
Соціальний зв’язок– сукупність залежностей одних соціальних
суб’єктів від інших, взаємовідносини, що об’єднують індивідів та соціальні групи у соціальні спільності.
Соціальний інститут– стійкий комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, настанов, що регулюють різні сфери людської діяльності і організують їх в систему ролей і статусів, що утворюють соціальну систему.
Інституціоналізація– процес становлення соціальних інститутів, визначення і закріплення інституціональних правил і норм, ролей і статусів, приведення їх до системи, здатної діяти в напрямку задоволення суспільних потреб.
Особистість– це конкретна людина як система стійких якостей, властивостей, що реалізуються в процесі становлення соціальних зв’язків, в соціальних інститутах, культурі, тобто в соціальному житті.
Соціальна роль– внутрішньо пов’язана система дій індивіда, які є реакціями на поведінку інших осіб, яка протікає згідно з більш або менш чітко встановленими зразками, на слідування яким група очікує від своїх членів.
Соціологія- це наука, що досліджує соціальні форми, закони і закономірності функціонування та розвитку суспільства через взаємодію індивідів і їх груп, спільнот.
Соціальне- властивість, іманентна (внутрішньо) властивість особистості і спільноти, що формується в результаті процесів соціалізації й інтеграції людини в суспільство, у суспільні відносини. Це поняття відбиває зміст і характер взаємодій між суб'єктами (індивідами, групами, спільностями) як результат виконання людиною визначених соціальних ролей, які вона бере на себе, стаючи членом спільноти. Соціальне -- продукт взаємодії суб'єктів, що виражений у культурі, оцінках життя людей.
Соціалізація– процес впливу соціальних умов на життєдіяльність індивіда з метою включення його в систему суспільних відносин, змістом якого виступає творче засвоєння індивідом норм, які регулюють життєдіяльність соціуму.
Список літератури
1. Барвінський А.О. Соціологія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів.— К.: Центр навчальної літератури, 2005.—328 с.
2. Гіденс Е. Соціологія. - К.: Основи, 1999. -726 с.
3. Городяненко В. Г. Социологический практикум: Учебно-методическое пособие. - К.: „Издательский центр Академия",1999.—160 с. (Альма-матер)
4. Дворецька Г.В. Соціологія: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ,1999. – 340 с.
5. ПавліченкоП. Я, ЛитвиненкоД. А. Соціологія. Навчальний посібник.-К.: Лібра, 2000.—256 с.
6. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. Курс лекцій.—К.: Наукова думка.—1996.—232 с.
7. Примуш М.В. Загальна соціологія. Навчальний посібник.—К.: ВД „Професіонал‖, 2004.—592с.
8. Руденко І.П. Соціологія. Курс лекцій. Навчальний посібник для вузів.—Харків.—1996.—210 с.
9. Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, спеціальні та галузеві теорії. Навч.посібник.—К.: Атака, 2004.—480 с.
10. Соціологія. Навч. посіб. / За ред. С.О. Макєєва - 2-е вид., випр.і доп.-- К.: Т-во „Знання, КОО", 2003. –455с.
11. Соціологія. Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти./за ред.. В.М. Пічі. Друге вид. випралене і доповнене. Львів „Новий світ «2000», 2002.—317 с.
12. Соціологія: Підручник /За заг. ред. В. П. Андрущенка, МІ Горлача.- Х.-К., 1998.—520 с.
13. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. За редакцією В.Г. Городяненка.—Київ: Академія.—1999.—384 с.
14. Соціологія: Підручник /Н. П. Осипова, В.Д. Воднік, Г.П. Клімова та ін.: Арінком Інтер, 2003.--К.,—336 с.
15. Томпсон Дж., Пристли Дж. Соціологія.—Львов: инициатива, 1998.—498 с.
16. Юрій М.Ф. Соціологія.—К.: Дакор., 2006.—552 с.
17. Якуба О. О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. - X.:Константа, 1996.—132 с.