Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації

У соціології відомі чотири історичні системи соціальної стратифікації: рабство, касти, стани й класи. Перші три характеризують закриті суспільства, а останній тип — відкриті.

Закритим є таке суспільство, де соціальні переміщення з нижчих страт у вищі або повністю заборонені, або істотно обмежені.

Відкритим називається суспільство, де переміщення з однієї страти в іншу ніяк офіційно не обмежені.

Рабство— це система соціальної стратифікації, заснована на прямому насильстві. Соціальні групи розрізняються за наявністю або відсутністю цивільних прав і прав власності Певні соціальні групи цих прав позбавлені зовсім і, нарівні з речами, перетворені на об'єкт приватної власності. До того ж такий стан найчастіше передається в спадщину й у такий спосіб закріплюється в поколіннях

Приклади рабовласницьких систем різноманітні Це античне рабство, холопство на Русі, плантаційне рабство на півдні Північноамери­канських штатів до громадянської війни 1861—1865 pp., робота вій­ськовополонених і депортованих осіб на німецьких приватних фермах у період Другої світової війни.

Воснові кастовоїсистеми соціальної стратифікації лежать етнічні розходження, які, у свою чергу, закріплюються релігійним порядком і релігійними ритуалами. Кожна каста являє собою замкнуту групу, якій відводиться суворо закріплене місце в суспільній ієрархії Це місце з'являється в результаті відокремлення функцій кожної касти в системі поділу праці. Існує чіткий перелік занять якими члени касти можуть займатися жрецькі, військові, землеробські. Оскільки положення в кастовій системі передається в спадщину, можливості соціальної мобільності тут украй обмежені.

Класичним прикладом суспільства з пануванням кастової системи по праву вважається Індія (юридично ця система була скасована лише в 1950 р.) Сьогодні, хоча й у стертому виді кастова система відтворюється не тільки в Індії, але, наприклад, у клановій будові середньоазіатських держав.

Третій тип історичної стратифікації представлений становою системою. Стан — це соціальна група, що володіє закріпленими зви­чаями або юридичними законами й переданими в спадщину правами й обов'язками

Для станової системи, що включає кілька страт характерна ієрархія, виражена в нерівності положення и привілеїв. Класичним зразком ста­нової організації була Европа, де на межі XIV—XV століть суспільство поділялося на вищі стани (дворянство й духівництво) і непривілейований третій стан (ремісники, купці, селяни)

Промислові революції XVIII—XIX століть зруйнували станову систему й обумовили процеси, які привели до формування класового ладу Розвиток торгівлі й промисловості викликав до життя нові професії підприємці, комерсанти, банкіри купці Зубожіння селян і переїзд їх у місто вели до скорочення їхньої чисельності й виникнення ново: страти — найманих індустріальних робітників. Поступово формувався новий історичний тип соціальної стратифікації — класовасистема.

Приналежність до соціальної верстви в рабовласницькому, кас­товому й станово-феодальному суспільствах фіксувалася офіційно — правовими або релігійними нормами У класовому суспільств нікого нікуди не приписують. Тому точно й однозначно визначити кіль­кість класів у тій або іншій країні, число страт або верств, на які вони розбиваються, приналежність людей до страт дуже складно. От чому в сучасній соціології існують різні типології класів.

Першу типологію клас в США, що одержала широке визнання соціологів, запропонував у 40-ві роки XX ст.. американський соціолог Л. Уорнер. Він виділяв верхні-верхні, нижні-верхні, верхні-середні, нижні-середні, верхні-нижні, нижній-нижній класи.

Крім історичних виділяються й інші моделі стратифікації; соціаль­но-професійна, культурно-символічна. культурно-нормативна тощо.

28. Поняття «соціальний клас», «соціальна група», «соціальна верства (страта)», «соціальний статус»

Соціальний клас— одне з центральних понять у соціології, що до­тепер викликає суперечливі тлумачення. Клас розуміють у двох значен­нях — широкому й вузькому У першому значенні під класом розуміють велику соціальну групу людей що володіють або не володіють засоба­ми виробництва, займають певне місце в системі суспільного поділу праці й характеризуються специфічним способом одержання доходу Оскільки приватна власність виникає в період зародження держави вважається, що вже на Давньому Сході й в античній Греції існували два протилежні класи — рабів і рабовласників Феодалізм і капіталізм не є винятком — і тут існували антагоністичні класи: експлуататорів і експлуатованих. Така точка зору К Маркса, якої дотримуються й сьогодні деякі соціологи.

У вузькому значенні клас — будь-яка соціальна страта в сучасному суспільстві, що відрізняється від інших доходом рівнем освіти владою й престижем У сучасному суспільстві, опираючись на описані критерії, виділяють не дві протилежні, а декілька страт що переходять одна в іншу і які називають класами.

Під соціальною групоюприйнято розуміти будь-яку сукупність людей виділених за соціально значущими критеріями. Соціально значущими ознаками можуть бути стать, вік, національність і раса, професія, економічний або політичний статус, релігія, рівень освіти сімейно-шлюбно-родинний статус, спосіб життя, культура й мова, особисті якості, тип соціальної взаємодії й соціальних відносин, місце проживання та ін.

Соціальна група — це своєрідний посередник між окремою люди­ною й суспільством у цілому. За суттю, суспільство — це теж соціальна група, але тільки найбільша з тих, що мешкають на даній території.

Соціальна верства (страта)— це група людей, що мають подібні об’єктивні показники по чотирьох шкалах стратифікації Приналежність до соціальної страти має дві складові — суб'єктивну котру називають психологічною ідентифікацією себе з певною верствою, і hH^W об'єктивну, котру називають соціальним входженням у пев­ну верству Рівень освіти, гроші, влада — такий первинний «внесок» для входження. Вторинним «внеском» слід вважати л привілеї, пільги. переваги, звання, титули й посади, які одержують індивіди, що ввійшли в певну, як правило, вищу страту. Нижчі страти пов'язана скоріше з депривілейованістю — експлуатацією, економічним тягарем, поборами, негативними ярликами, примусовою працею

Соціальний статус— становище людини в суспільстві, яке вона займає як представник певної соціальної групи. Соціальний ста­тус — це певна позиція в соціальній структурі групи або суспільс­тва пов’язана з іншими позиціями через систему прав і обов'язків Статус «учитель» має сенс тільки стосовно статусу «учень». Учитель зобов’язаний передавати знання учневі, перевіряти й оцінювати їх, стежити за дисципліною Учень зобов'язаний регулярно відвідувати заняття, виконувати вимоги вчителя, готувати домашні завдання й т.п. Інакше кажучи, учитель і учень вступають один з одним у соціальні відносини як представники двох великих соціальних груп людей, як носії двох соціальних статусів.

Необхідно відзначити таке:

1. Соціальні статуси взаємозалежні один від одного, але не взає­модіють між собою.

2. Взаємодіють між собою тільки суб'єкти (власники, носії) ста­тус в, тобто люди.

3. У соціальні відносини вступають не статуси, а їхні носії.

4. Соціальні відносини зв’язують між собою статуси але реалізу­ються ці відносини через людей-носіїв статусів.

Одна людина може мати безліч статусів (чоловік, батько, син. викла­дач, професор, доктор наук людина середніх років, православний і т.п.), може займати два протилежні статуси, але стосовно різних людей (для своїх дітей він батько, а для своєї матері — син).

Наши рекомендации