Тема 19: Внутрішнє та зовнішнє середовище підприємств ресторанного бізнесу
План:
1.Внутрішнє середовище підприємств ресторанного бізнесу та його складові.
2.Аналіз складових зовнішнього середовища підприємств ресторанного бізнесу та їх характеристика.
3.Безпосереднє середовище підприємств ресторанного бізнесу та його характеристика.
Література:
1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – 480 с.
2. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге. – К.: КНЕУ, 2004. – 528 с.
3. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. – К.: Професіонал, 2004. – 320 с.
4. Науменко В., Панасик Б. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки. – К.: Глобус, 1995. – 198 с.
5. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навч. Посібник. – Львів; Новий світ – 2000, 2003. – 268 с.
6. Шепеленко Г.І. Економіка, організація і планування виробництва на підприємстві: Навч. посібник. – Рнд: Март, 2000. – 544 с.
1.Внутрішнє середовище підприємств ресторанного бізнесу та його складові.
Внутрішнє середовище - це сукупність всіх внутрішніх факторів підприємства, які визначають процеси його життєдіяльності. Аналіз внутрішнього середовища підприємств ресторанного бізнесу включає:
- оцінку діючої стратегії;
- аналіз використання потенціалу підприємства;
- порівняльний аналіз конкурентних переваг;
- виявлення слабких і сильних сторін підприємства;
- визначення стратегічних проблем (завдань).
Оцінка діючих стратегій підприємств ресторанного бізнесу. Діючу стратегію неможливо оцінити одним узагальненим показником, тому що вона генерує багато ракурсів діяльності підприємства. Оцінка діючої стратегії підприємства ресторанного бізнесу проводиться на основі отриманих результатів, відбитих у показниках ефективності й показниках діяльності підприємства. При оцінці стратегії підприємство слід розглядати як відкриту систему, а відтак виділяти показники зовнішньої й внутрішньої ефективності.
Зовнішня ефективність стратегії визначає рівень відповідності діяльності підприємства вимогам середовища, тобто наскільки є ефективною поведінка підприємства на ринку. Зовнішня ефективність виражається через показники досягнення цілей (зростання виручки, чисельності проживаючих у готелі, збільшення прибутку тощо).
Внутрішня ефективність стратегії відбиває результати змін, які відбуваються в процесі перетворення ресурсів у продукт й рівень ефективності процесів, які відбуваються всередині підприємства й визначаються витратами виробництва. Внутрішня ефективність визначається показниками економічності всіх статей витрат підприємства.
Номенклатура витрат підприємств ресторанної сфери є мінливою, але незважаючи на це, їх поділяють на 2 групи: умовно-постійні й змінні. До умовно-постійних відносять витрати, розмір яких при збільшенні обсягу виручки не змінюється, або змінюється незначною мірою. До них відносять: орендну плату, витрати на поточний ремонт, амортизацію основних засобів, витрати на утримання приміщень.
До змінних відносять такі витрати, які змінюються пропорційно до змін обсягу виручки. До них відносять: заробітну плату, транспортні витрати, знос спецодягу й малоцінних предметів, витрати на паливо, електроенергію, витрати на підготовку кадрів та ін.
Абсолютна сума витрат підприємств ресторанного бізнесу без урахування обсягу виручки є недостатньою величиною для здійснення аналізу витрат. Тому найчастіше використовується такий показник, як співвідношення рівня витрат виробництва до розміру виручки. Рівень витрат є важливим якісним показником діяльності підприємств, його зниження при одночасному підвищенні якості обслуговування свідчить про поліпшення роботи підприємства.
Аналіз витрат доцільно проводити по всій номенклатурі витрат у порівнянні з досягненнями попередніх років, а також по окремих структурних підрозділах: готельне господарство, громадське харчування, додаткові послуги.
Важливим показником, який характеризує динаміку витрат виробництва є темп їх зростання або зниження.
Цей показник являє собою співвідношення рівнів витрат порівняно з попереднім до досліджуваного роком (наприклад, ([6,80 - 6,72]: 6,80) • 100 = 1,2%).
На рівень витрат підприємства ресторанного бізнесу впливає ряд факторів:
- зміна обсягу виручки;
- зміна ціни й тарифів;
- підвищення продуктивності праці;
- спеціалізація;
- раціоналізація технологічних процесів;
- удосконалення системи управління;
- підвищення культури обслуговування та ін.
Вивчення факторів, які впливають на рівень витрат, а також глибокий аналіз окремих статей є запорукою раціонального використання об'єктів громадського харчування готельних комплексів та підприємств ресторанного бізнесу (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка витрат
№ п/п | Статті витрат | Один. виміру | Роки | Питома вага у загальному обсязі | Відхилення | |||||
20... | 20… | 20… | 20… | 20… | 20… | 20… | 20… | |||
Транспортні витрати | ||||||||||
Заробітна плата | ||||||||||
Витрати на оренду | ||||||||||
Амортизація основних засобів | ||||||||||
Витрати на поточний ремонт | ||||||||||
б | Знос санспецодягу, столової білизни, малоцінних предметів столового посуду й приборів | |||||||||
Витрати на паливо, обігрів і електроенергію у процесі виробництва | ||||||||||
Витрати на зберігання, сортування й упакування | ||||||||||
Витрати на рекламу | ||||||||||
Недостачі матеріально-технічних цінностей в межах норм природних втрат | ||||||||||
Витрати по тарі | ||||||||||
Витрати на охорону праці | ||||||||||
Інші витрати | ||||||||||
Усього |
На деяких підприємствах галузі облік витрат ведеться в узагальненому варіанті, а тому аналіз витрат проводиться згідно з табл. 2.
Таблиця 2.
Динаміка витрат
№ п/п | Статті витрат | Один. Виміру | Роки | Питома вага у загальному обсязі | Відхилення | |||||
20… | 20… | 20… | 20… | 20… | 20… | 20… | 20… | |||
Матеріальні витрати | ||||||||||
Витрати на оплату праці | ||||||||||
Відрахування на соціальні заходи | ||||||||||
Амортизація | ||||||||||
Інші витрати | ||||||||||
Разом |
Аналіз щодо використання потенціалу підприємства. Під потенціалом підприємства слід розуміти сукупність його можливостей щодо надання послуг. Можливості підприємства визначаються ресурсами (факторами виробництва), які перебувають в його розпорядженні.
До ресурсів підприємства відносять:
- просторові (площі приміщень й прилегла територія);
- технічні (виробниче обладнання, сировина, матеріали);
- технологічні (способи виготовлення продукції чи надання послуг);
- трудові (чисельний і кваліфікаційний склад кадрів);
- інформаційні (дані про систему й зовнішнє середовище: обсяг освоєної інформації, її вірогідність, своєчасність тощо);
- фінансові (величина й використання коштів, фінансовий стан підприємства та ін.);
- організаційні (способи прийняття рішень, організація систем планування та контролю тощо);
- часові (час є не поновлюваним ресурсом).
Потенціал підприємства залежить як від внутрішнього, так і від зовнішнього середовищ: величини споживчого попиту, дії конкурентів, відносин з постачальниками, політики державних органів.
До просторових ресурсів відносять площу приміщень, яка перебуває в безпосередньому користуванні підприємств готельно-ресторанного бізнесу.
При аналізі коефіцієнта використання площі приміщень можна дійти висновку щодо ефективності її використання й визначити наявні просторові резерви підприємства.
До технічних ресурсів відносять всі види обладнання на підприємстві, технологічні засоби, сировину й матеріали. Аналіз використання технічних ресурсів (виробничого обладнання) підприємства доцільно проводити за допомогою моментних спостережень за їх роботою.
Забезпечення підприємств ресторанного бізнесу сировиною залежить від ряду факторів:
- наявних постачальників сировини;
- можливостей складського господарства;
- припустимих термінів щодо зберігання товарів;
- доцільності зберігання та ін.
Нині на підприємствах ресторанного бізнесу часто виникають проблеми щодо забезпечення їх високоякісною сировиною, що пов'язане з підвищеним радіонуклідним її забрудненням та вмістом збудників шлунково-кишкових захворювань, а також зниженою сортністю пропонованої сировини.
До сировини, яка може бути використана як ресурсний потенціал підприємства можна віднести запаси цукру, солі, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, круп, макаронних виробів, борошна, чаю, кави, консервів м'ясних, рибних, овочевих, іноді, при наявності низькотемпературних холодильних камер, це можуть бути м'ясо, риба, птиця й субпродукти.
Технологічні ресурси підприємства - це використовувані способи виготовлення продукції чи надання послуг. На ефективність використання технологічних ресурсів впливає:
- впровадження форм поділу й кооперування праці при наданні послуг;
- виділення й оптимальне розміщення технологічних ліній по приготуванню напівфабрикатів і готових кулінарних виробів;
- удосконалення організації й обслуговування робочих місць всіх структурних підрозділів підприємства;
- впровадження автоматизованих і поточно-механізованих систем прибирання приміщень;
- раціоналізація трудових процесів, впровадження новітніх прийомів і методів праці;
- поліпшення умов праці й відпочинку;
- контроль за дисципліною праці й розвиток творчої ініціативи працівників.
Аналізуючи напрями впровадження зазначених заходів, можна об'єктивно дослідити потенційні технологічні ресурси підприємства.
Трудові ресурси значно впливають на загальний потенціал підприємства. Оптимальний чисельний і кваліфікаційний підбір кадрів є неоціненним скарбом кожного підприємства, а тому слід приділяти велику увагу вивченню цього питання. В умовах ринкових відносин перед підприємствами готельно-ресторанного бізнесу постає гостра проблема щодо визначення мінімально необхідної чисельності працівників, тому що їхня заробітна плата становить одну з найвитратніших статей.
З метою вивчення і аналізу трудового процесу й витрат робочого часу працівників на підприємствах слід проводити спеціальні наукові спостереження. Спостереження залежно від їх призначення, мети проведення, обсягу й змісту, витрат часу поділяють на такі види:
Ø фотографія робочого часу,
Ø хронометраж;
Ø фотохронометраж.
Спостереження всіх видів проводяться за такими етапами.
І етап підготовка до спостереження. Визначаються мета та об'єкт спостереження. Обираються метод і вид вивчення витрат часу, проводиться ознайомлення з організаційно-технічними умовами робочого місця (чи робочих місць), готуються необхідні матеріали для проведення спостережень (форми, бланки, годинник тощо).
Таблиця 3.
Карта фотографії робочого часу
Підприємство: Організація: Цех, відділ: Виконавець: | Фотографія робочого дня | Час спостережень | |||
№ карти | Дата проведення | початок | кінець | тривалість | |
Виконуваний процес роботи | |||||
Професія: Розряд: Прізвище, ім'я, по батькові: Вік: Спеціальність: Стаж роботи: Встановлений режим праці й відпочинку: | Схема організації робочого місця | ||||
II етап проведення спостережень - запис одержаних даних, фіксування трудового процесу на папері чи плівці. Результати спостережень заносять до заздалегідь підготовлених «карт спостережень» (табл. 4). Спостереження розпочинається з початку робочої зміни (а не роботи) й припиняється по закінченні зміни.
Таблиця 4.
Карта спостережень
№ п/п | Операція | Один, виміру | Кількість переробленої сировини або виконаних операцій | Час спостереження | Тривалість операції,(хв.) | Індекс витрат часу | |
год. | хв. | ||||||
III етап обробка результатів спостережень.
Після опрацювання даних карти спостережень визначається фактичний і нормативний (проектований) баланс витрат робочого часу. На основі розрахунку проектованого й фактичного балансів проводиться детальний аналіз витрат робочого часу окремими працівниками, визначаються резерви щодо підвищення витрат часу на виконання основної роботи, за рахунок зменшення часу на перерви.
На основі результатів можна зробити висновки щодо прихованих резервів робочого часу всієї бригади, визначити невикористаний кадровий потенціал як окремих бригад, так і підпримства в цілому.
Аналіз використання кадрового потенціалу підприємства є не повним без здійснення аналізу чисельного й кваліфікаційного складу працівників.
Для визначення необхідної чисельності й кваліфікаційного складу працюючих слід визначити обсяг загальних фактичних витрат часу для виконання конкретної виробничої програми підприємства. Ці витрати розраховуються за встановленими нормативами на здійснення окремих операцій чи виготовлення окремо взятих виробів.
Зіставлення отриманих результативних показників щодо чисельного й кваліфікаційного складу з фактичною чисельністю й кваліфікаційним рівнем працівників надає дані щодо стану виробничого потенціалу досліджуваного підприємства, визначення стратегії його використання й необхідності щодо його перекомплектування.
Під інформаційними ресурсами слід розуміти набір усіх видів інформації (комунікацій), використовуваних в процесі управління як окремими структурними підрозділами, так і підприємством у цілому. Інформаційні ресурси підприємств можуть забезпечуватись і зростати за рахунок:
- оптимізації інформаційних потоків;
- взаємодії керівника й підлеглих;
- організації ефективної системи зворотного зв'язку;
- впровадження системи збирання пропозицій;
- інформаційних повідомлень адміністрації підприємства;
- використання сучасної інформаційної технології - засобів організаційної й обчислювальної техніки - персональних комп'ютерів, телефаксів та ін.
Аналіз забезпеченості інформаційними ресурсами дає змогу виявити невикористані інформаційні резерви підприємства, вдосконалити існуючі види комунікаційних зв'язків тощо.
Фінансові ресурси. Звіт про фінансові результати за формою №2, затвердженою Мінфіном України за погодженням із Держкомстатом України для річної звітності є основним документом, що підтверджує фінансовий стан підприємства. При аналізі форми №2 за останні роки діяльності, відслідковується динаміка змін основних фінансових показників, джерел формування й отримання власних фінансових ресурсів підприємства.
Фінансові ресурси підприємств, які складаються з власних коштів (статутний капітал, резервний фонд, фонд спеціального призначення, додатковий капітал, капітальні вкладення, нерозподілений прибуток), позикових коштів довгострокові кредити банку, довгострокові позики, короткострокові кредити банку, короткострокові позики) і залучених коштів (розрахунки з кредиторами, отримані аванси, прибуток майбутніх періодів та ін.) необхідно проаналізувати (з урахуванням інфляційних процесів) за останні 2-3 роки роботи підприємства.
До організаційних ресурсів підприємства відносять: способи прийняття рішень, організацію систем планування та контролю. При аналізі застосовуваних способів прийняття рішень необхідно врахувати використання керівництвом підприємств готельно-ресторанного бізнесу таких спеціальних методів і моделей: експертних оцінок, мозкового штурму, платіжної матриці, дерева рішень, тощо.
Доцільно також детально проаналізувати структуру управління підприємством, визначити конструктивні й реальні пропозиції щодо її вдосконалення. Аналіз розподілу обов'язків між працівниками апарату управління доцільно провести у розрізі: наявності посадових інструкцій, виконання посадових обов'язків, виконання інших обов'язків, незакріплених інструкцією, дублювання обов'язків тощо.
Крім аналізу системи управління та посадових обов'язків працівників необхідно провести аналіз впливу якості роботи апарату управління та його підрозділів (інженерної служби, планово-економічного відділу, бухгалтерії та відділу постачання) на результати економічної діяльності підприємства.
Теорія й практика менеджменту визначають планування як стратегічну функцію, яка охоплює всі функції управління підприємством. Від організації системи планування залежить визначеність, індивідуальність, перспективність господарської діяльності підприємства, тому аналіз цієї системи слід проводити регулярно, змістовно й об'єктивно.
Переваги в ресурсах і вища майстерність дозволяють підприємству пропонувати більш ширший асортимент послуг більш високої якості за більш низькими цінами, ніж конкуренти (досягнення переваг), що дає змогу зайняти більш стійкі позиції на ринку послуг, отримувати рентабельність вищу за середню по галузі, розвивати сильні сторони й ліквідовувати слабкі.
До сильних сторін підприємства відносять: висока компетентність, достатні фінансові ресурси, досконала технологія, хороший менеджмент, висока трудова етика, кваліфікована команда управлінців, хороша система контролю якості послуг і виробничих процесів тощо.
До слабких сторін підприємства відносять все, що не дозволяє йому досягти переваг над конкурентами, а саме: застаріле обладнання готельних номерів, виробничих і підсобних приміщень, високі виробничі витрати, відсутність чіткої стратегії розвитку, відсутність фінансових або інших ресурсів, застаріла організаційна структура, слабка уява про ринок тощо.
Приклад оцінки сильних і слабких сторін підприємства наведений у табл.
Сильні й слабкі сторони підприємства
Аспект середовища | Сильні сторони | Слабкі сторони |
1. Виробництво | 1. Можливість розширення виробничих потужностей. 2. Високий рівеньвиготовлюваних послуг. 3. Ефективна системаконтролю за якістю. 4. Можливість впровадження нових наукових досягнень. | 1. Велика енергоємність. 2. Вузький асортимент послуг. 3. Швидке застарівання виробничих потужностей. 4. Наявність дільниць із шкідливим виробництвом. |
2. Кадри | 1. Власна база професійної підготовки. 2. Природне обмеження мобільності населення. | 1. Застарілі системи управління персоналом і стимулювання праці. 2. Висока плинність серед найкваліфікованіших і працездатних працівників. |
3. Науково-досліднаробота | 1. Наявність відповідної бази для ведення науково-дослідної роботи. | 1. Дефіцит коштів. 2. Орієнтування НДР на повсякденні запити. |
4. Маркетинг | 1. Ефективні канали розповсюдження і переміщення інформації. 2. Цінові переваги на ринку. | 1. Високі витрати. 2. Відсутність коштів набільш досконале вивчення ринку. |
5. Підприємство | 1. Комплексне керівництво | 1. Орієнтація на командні методи. 2. Складність організаційної структури. 3. Невизначені цілі й стратегія розвитку підприємства. |
6. Фінанси | 1. Наявність доходів у твердій валюті. | 1. Інфляційне обезцінення накопичень. 2. Утримання на балансі підприємства недохідних структурних одиниць. 3. Недостатня кількість обігових коштів. |
Кінцевим етапом аналізу зовнішнього й внутрішнього середовищ є складення таблиці «загроз і можливостей, сильних і слабких сторін підприємства».
Загрози, можливості, сильні й слабкі сторони досліджуваного підприємства
Можливості | Сильні сторони |
1. Спрямування політики уряду на розвиток ринкових відносин. 2. Невисокий рівень конкуренції. 3. Зростання доходів населення. 4. Використання дешевої робочої сили. 5. Використання дешевих видів сировини. | 1. Можливість розширення потужностей. 2. Можливість надання більшого обсягу послуг. 3. Збільшення обсягу виручки. 4. Збільшення валового доходу. |
Загрози | Слабкі сторони |
1. Спад виробництва. 2. Високі податки. 3. Зниження курсу національної валюти. 4. Нестабільність у суспільстві. 5. Зменшення прибутку. 6. Різке підвищення цін на сировину. | 1. Велика енергоємність виробництва. 2. Нестача обігових коштів. 3. Відсутність чітких цілей і стратегії розвитку підприємства. 4. Низький рівень маркетингових досліджень. 5. Плинність кадрів. 6. Зниження потенціалу підприємства. |
За його підсумками формують стратегію розвитку підприємства ресторанного господарства.
2.Аланіз складових зовнішнього середовища підприємств ресторанного бізнесу та їх характеристика.
Розробка плану розвитку підприємства ресторанної сфери повинна розпочинатись з аналізу факторів зовнішнього середовища, які, на жаль, часто перебувають поза сферою уваги й постійного контролю керівництва підприємства, але мають значний вплив на їх подальший розвиток.
Основне призначення аналізу зовнішнього середовища полягає у визначенні можливостей і загроз, на шляху розвитку підприємства, а також його стратегічних альтернатив. Аналіз зовнішнього середовища є складовою так названого SWOT аналізу.
Завдання аналізу полягає у віднайденні реальних можливостей, для забезпечення конкурентних переваг підприємства.
Можливості - це позитивні тенденції та явища у зовнішньому середовищі, використання яких сприяє зростанню обсягу реалізації послуг. До них відносять: зниження податків, зростання доходів населення й підприємств, послаблення позицій конкурентів, розвиток інтеграції, зниження розмірів платежів при в'їзді до країни тощо.
Загрози - це негативні тенденції і явища у зовнішньому середовищі, які в разі відсутності адекватної реакції підприємства на них призводять до значного скорочення обсягу реалізації послуг. Це - зниження купівельної спроможності населення й підприємств, загострення конкуренції на ринку, негативні демографічні зміни, тиск з боку владних структур тощо.
Зовнішнє середовище підприємств ресторанного бізнесу складається з:
- макросередовища (віддалене оточення);
- мікросередовища (безпосереднє оточення).
Мікросередовище включає зацікавлені угрупування, які прямо впливають або перебувають під безпосереднім впливом основної діяльності підприємства, а саме акціонери, постачальники, місцеві організації, конкуренти, споживачі послуг, кредитори, профспілки, торговельні та інші організації.
Макросередовище утворюють загальні фактори, які не стосуються прямо короткотермінової діяльності підприємства, але можуть вплинути на стратегічний план його розвитку.
Завданням аналізу зовнішнього середовища підприємств ресторанного бізнесу є:
- виявлення й оцінка факторів, які становляють загрозу або сприяють розвитку підприємства;
- вивчення змін, які впливають на діяльність підприємств, і визначення їх тенденцій.
У межах макросередовища діють такі фактори:
Економічні - визначаються рівнем і особливостями ринкового механізму: рівнем суспільного економічного розвитку, бюджетом держави, доступністю ресурсів, рівнем доходів населення та безробіття, податковою політикою, інфляцією, відсотковими ставками, продуктивністю праці, величиною заробітної плати.
Правові - встановлюють права, відповідальність і зобов'язання сторін в процесі ділових взаємовідносин(відносини підприємства із суспільством, обмеження на окремі види діяльності, права споживачів, порядок реєстрації підприємств). Вивчення правової частини макросередовища передбачає вивчення змісту правових актів.
Політичні - представляються органами державної влади й конкуруючими партіями і групами. Держава й ринок перебувають у складних взаємовідносинах, які визначаються пануючою системою поглядів на розвиток суспільства, особливостями етапів розвитку держави, лідерами, які здійснюють політику.
Соціальні - комплекс соціальних явищ і процесів, які визначаються чисельністю й структурним складом населення, рівнем його освіти й життя, звичаями й традиціями, трудовою етикою, готовністю терпіти нестатки, пов'язані з реформуванням економіки. Соціальні фактори впливають на ринок робочої сили, на споживачів при обранні послуг-конкурентів, попит на послуги, витрати по їх наданню тощо. Наприклад, надання високоякісних послуг у певному регіоні країни може не здійснитись через відсутність відповідного загального й професійного рівня у місцевих працівників. Залучати ж професіоналів з інших регіонів є недоцільним.
Технологічні - визначаються факторами розвитку науково-технічного прогресу в сфері виробництва послуг. Технологічні фактори виступають основою створення й пропозиції нових видів послуг.
Аналіз базується на інформації, вміщеній у інформаційних виданнях, журналах, отриманій в ході обговорень, а також на висновках експертів.
Кількість врахованих факторів визначається дослідником, який проводить аналіз і залежить від рівня його кваліфікації та конкретної ситуації. У цілому аналіз зовнішнього середовища підприємств ресторанного бізнесу з урахуванням зазначених факторів можна звести у табл.
До аналізу факторів зовнішнього середовиша
Група факторів | Фактор | Вияв | Запрононовані заходи для підприємств готельно-ресторанного бізнесу |
1. Економічні | 1.1. Загроза високих темпів інфляції | Знецінюються грошові накопичення підприємств | Ведення фінансових операцій, спрямованих на підтримання купівельної спроможності заощаджень. |
1.2. Скорочення доходів споживачів іт.д. | Знижується попит на послуги підприємства | Скорочення обсягу виробництва й реалізації продукції та послуг. Пошук нового ринку реалізації готельних послуг і продукції підприємств громадського харчування | |
2. Правові | Прийняття нормативних актів, які послаблюють економічне становище підприємств і т.д. | Знижуються доходи підприємств | Збільшення обсягу виручки й обсягу валового доходу підприємств. |
3. Політичні | 3.1. Орієнтація на ринкове регулювання економіки | Можливості щодо вибору сфери господарської діяльності | Розробка нових напрямів діяльності. |
Послаблення дисципліни платежів і поставок | Страхування поставок,стимулюванняпартнерів. | ||
3.2. Зниження стабільності у суспільстві | Збільшення шансів щодо соціальних потрясінь | Регулювання запасів матеріально-технічних засобів та сировини | |
3.3. Створення в органах державної влади угруповань і т.д. | Вплив угруповань на розробку політичного курсу і законодавство | Стимулювання участі в політиці осіб, які представляють інтереси підприємств. Активна політична позиція керівництва. | |
4. Соціальні | 4.1. Зростання мобільності населення | Відтік працівників із шкідливих і тяжких виробництв | Удосконалення системи стимулювання. Автоматизація й механізація праці. |
4.2. Зниження рівняосвіти і т.д. | Зниження трудової дисципліни, виникнення конфліктів. | Утворення служби соціально-психологічної підтримки. | |
Проблеми освоєння нових технологій | Підвищення рівнявитрат на професійну підготовку кадрів. | ||
5. Технологічні | 5.1. НТП В сфері виробництва | Запровадженнянових видів сировини, засобів матеріально-технічного призначення, обладнання, технологій | Вкладення коштів у ноу-хау й оновлення потужностей підприємств. |
Скорочення термінів амортизації | Збільшення обсягу амортизаційних відрахувань. | ||
5.2. НТП в соціальній сфері іт.д. | Зростання рівня потреб населення | Маркетингові дослідження. Поліпшення умов праці й побуту працівників підприємств |
Підприємства ресторанного бізнесу повинні здійснювати збирання стратегічної інформації про зовнішнє середовище, яке найчастіше будується на неформальній та індивідуальній основі. Джерелами такої інформації можуть бути спеціальні органи (спілка споживачів, державні й муніципальні органи), постачальники й посередники, споживачі послуг, обслуговуючі організації (банки, рекламні, аудиторські організації). Важливим джерелом інформації про зовнішнє середовище є також спеціалісти й працівники підприємства.
3.Безпосереднє середовище підприємств ресторанного бізнесу та його характеристика.
Середовище безпосереднього оточення (мікросередовище) - це та частина зовнішнього середовища, з якою підприємство має конкретну й безпосередню взаємодію, а саме: споживачі, конкуренти, постачальники, посередники, становище підприємства на ринку серед конкурентів.
Завданнями аналізу є:
- оцінка стану й розвитку ситуації на ринку;
- визначення й реальна оцінка конкурентних позицій підприємства.
Аналіз доцільно розпочинати з вивчення загальних економічних умов, які складаються в галузі. Завершувати аналіз слід визначенням становища підприємства.
При дослідженні середовища безпосереднього оточення доцільно вивчити стан ринкового середовища, його рухомих сил, конкурентного середовища й спрогнозувати можливі дії конкурентів.
Стан ринкового середовища доцільно представляти даними ряду технічних і економічних характеристик:
- наявність засобів матеріально-технічного призначення й сировини;
- розмір ринку (може виражатись обсягом наданих послуг і загальною їх вартістю);
- темпи зростання ринку;
- сумарні потужності;
- рівень задоволення попиту;
- завантаженість окремих структурних підрозділів;
- кількість і структура населення;
- рівень заробітної плати;
- чисельність працюючих;
- продуктивність, виражена через рентабельність.
Збір інформації доцільно проводити за допомогою табл.
Характеристика стану ринкового середовища досліджуваного підприємства
№ п/п | Показники | Конкуренти | |||
досліджуване підприємство | конкурент | конкурент | інші | ||
1. | Постачання підприємств:- матеріально-технічне;- продовольче. | ||||
2. | Розмір ринку (загальна вартість наданих послуг і реалізованої продукції") | ||||
3. | Темпи розширення ринку за останні 2 роки | ||||
4. | Сумарні потужності: - місткість об'єктів харчування; - додаткові послуги. | ||||
5. | Рівень задоволення попиту | ||||
6. | Завантаженість окремих структурних підрозділів | ||||
7. | Обсяг обслуговуваного контингенту та його структура | ||||
8. | Рівень заробітної плати | ||||
9. | Чисельність працюючих | ||||
10. | Рентабельність |
При визначенні природи й характеру конкурентного середовища у певній сфері діяльності М.Портер рекомендує враховувати:
- конкуренцію з боку послуг, які є замінниками;
- загрозу появи нових конкурентів;
- позиції постачальників, їх економічні можливості;
- позиції споживачів, їх економічні можливості.
Найбільше значення має конкуренція серед підприємств однієї галузі, тому що кожне з них, здійснюючи свою діяльність, намагається закріпити й розширити свої позиції на ринку.
Стан конкурентів і їх можливі дії. Реальна оцінка становища й прогнозування можливих дій конкурентів та їх методів роботи на ринку, може допомогти підвищити конкурентноздатність підприємства навіть при незначних змінах в роботі. Конкуренція існує майже у всіх сферах діяльності, це найочевидніший фактор зовнішнього середовища. Але при цьому конкуренція є і найменш вивченим фактором. Аналіз становища конкурентів є необхідним для визначення меж, в яких можливі їх стратегічні дії, а також для реальної оцінки їхнього стратегічного потенціалу. Здійснення такого аналізу передбачає освоєння значного обсягу інформації, яку необхідно добути, узагальнити й на цій основі зробити відповідні висновки, а відтак зумовлює значні матеріальні витрати.
У ході аналізу становища й можливих дій конкурентів важливими є такі фактори:
- виявлення їх сильних і слабких сторін;
- прогнозування щодо майбутніх стратегічних рішень конкурентів;
- передбачення реакції конкурентів на стратегію і дії досліджуваного підприємства;
- визначення впливу конкурентів на переваги підприємства.
За результатами аналізу стратегічних груп конкурентів можна дійти таких висновків:
- підприємства однієї стратегічної групи є більш очевидними конкурентами, ніж підприємства інших стратегічних груп;
- підприємства в різних стратегічних групах мають різні конкурентні переваги й прибутковість;
- зміна ринкових умов може мати різний ефект для різних груп, а іноді стимулює перехід підприємства до іншої стратегічної групи;
- збільшення числа стратегічних груп в галузі може посилити конкуренцію.
При аналізі становища конкурентів М.Портер пропонує досліджувати також і такі елементи: стратегічні цілі, поточну тактику, уяву й можливості конкурентів. Дані дослідження факторів безпосереднього оточення та їх впливу на досліджуване підприємство ресторанного бізнесу доцільно зводити за пропонованою табл..
До аналізу факторів безпосереднього оточення
Група факторів | Фактор | Вияв | Вплив на підприємство | Можлива реакція з боку підприємства |
1. Споживачі | 1.1. Ринок реалізації готельних послуг | Різке зниження попиту | Скорочення виручки, валового доходу й прибутку | Посилення реклам Ної діяльності, укладення угод про довготермінове проживання |
1.2. Ринок реалізації продукції об'єктів громадського харчування | Ринок Розширюється | Завантаження потужностей об'єктів, збільшення товарообігу, валового доходу й прибутку | Збільшення реалізації до максимально можливих обсягу | |
1.3. Ринок додаткових послуг і т.д. | Ринок стабільний | Нестабільна чисельність працівників | Проведення анкетного опитування працівників, впровадження заходів матеріального стимулювання | |
2. Постачальники | 2.1. Постачання сировини й засобів матеріально-технічного призначення | Подорожчання сировини й засобів МТП | Зростання собівартості продукції й засобів МТП | Пошук нових постачальників |
2.2. Постачання електроенергії і т.д. | Підвищення тарифів на оплату за використання електроенергії. | Перебої в постачанні | Пошук нових форм співпраці, скорочення витрат | |
3. Конкуренти | 3.1. Конкуренція на внутрішньому ринку | Зниження обсягу пропонованої продукції і послуг | Скорочення виручки об'єктів громадського харчування | Пошук можливостей щодо поліпшення асортименту, якості послуг, застосування нових форм і методів обслуговування |
3.2. Конкуренція з іноземними фірмами і т.д. | Скорочення чисельності проживаючих | Скорочення виручки за проживання | Впровадження зарубіжного досвіду роботи |
Як засвідчує аналіз основних показників середовища безпосереднього оточення, сукупність складових конкуренції визначає можливість отримання прибутку в галузі або доходу на інвестиції. Орієнтиром для інвесторів є рівень дохідності державних цінних паперів. Якщо прибуток в галузі є вищим від дохідності державних цінних паперів, то галузь стає привабливою для інвесторів та компаній, готових увійти до цієї галузі або вкласти кошти в існуючі підприємства.
Відтак конкуренція визначає привабливість галузі щодо притоку інвестицій і здатність підприємств досягати більш високого рівня прибутку. Проте значна конкуренція призводить до зниження прибутковості галузі.
Контрольні запитання:
1. Подайте визначення основних ресурсів підприємства.
2. Як визначається ефективність використання просторових ресурсів?
3. Які резерви робочого часу можна використати при стратегічному плануванні й управлінні?
4. Як визначається необхідний чисельно-кваліфікаційний склад працівників?
5. За рахунок чого можуть забезпечуватись і зростати інформаційні ресурси підприємства?
6. Що відносять до організаційних ресурсів підприємства?
7. Перелічіть сильні і слабкі сторони діяльності підприємства.
8. Назвіть технічні й економічні характеристики, які необхідно проаналізувати при визначенні стану ринкового середовища.
9. Які сили конкуренції діють у галузі ресторанного й готельного господарства?
10. На основі яких факторів доцільно складати «позиційні карти стратегічних груп конкурентів»?
11. Складіть «позиційну карту стратегічних груп конкурентів» для ресторану, в якому Ви відбуватиме практику.