Статистичні ряди розподілу
Наслідки зведення і групування статистичних даних можна представити у вигляді статистичних рядів розподілу
Статистичний ряд розподілу - це впорядковане розміщення одиниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною ознакою. Вони характеризують склад (структуру) досліджуваного явища, дають змогу встановити однорідність сукупності, а також закономірності її розвитку.
Ряди розподілу можуть бути атрибутивними і варіаційними.
Атрибутивні ряди розподілу — це такі ряди, які побудовані за якісною ознакою; варіаційні — за кількісною ознакою.
Кожний ряд розподілу складається із двох елементів: перший — це перелік груп, другий — їх чисельність у ряду розподілу. Прикладом атрибутивного ряду розподілу може бути розподіл населення або осіб, які вчинили злочин, за статтю (чоловіки та жінки), за місцем проживання (міське та сільське), за рівнем освіти, характером заняття; розподіл усіх злочинів за статтями КК; розподіл цивільних справ за категоріями; розподіл позивачів та відповідачів тощо.
При побудові атрибутивних рядів розподілу утворюють стільки груп, скільки різновидів атрибутивної ознаки має досліджувана сукупність. Ряд розподілу прийнято зображувати у вигляді таблиць. Для наочності наведемо атрибутивний ряд розподілу (табл. 1).
Атрибутивні ряди розподілу характеризують склад сукупності за істотними ознаками. Якщо їх побудувати за декілька періодів, то можна простежити зміну структури явища у часі (див. табл. 1).
У варіаційному ряді, де розподіл здійснюється за кількісною ознакою, окремі значення варіативна ознаки називаються варіантами, а кількість одиниць спостереження кожної групи — частотами. Частоти показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів. Залежно від групувальної ознаки варіаційні ряди можуть бути перервними (дискретними) і безперервними (інтервальними).
Таблиця 1
Розподіл засуджених за основними видами покарань, які були призначені судами України
| Вид покарання | 2001 р. | 2002 р. | ||
| кількість | % | кількість | % | |
| Позбавлення волі | 34,9 | 31,4 | ||
| Конфіскація майна | 16,8 | 2,4 | ||
| Виправні роботи | 5,1 | 2,3 | ||
| Штраф | 3,1 | 5,4 | ||
| Позбавлення права обіймати певні посади | 1,8 | 1,3 | ||
| Арешт | 0,2 | 0,9 | ||
| Громадські роботи | 0,1 | 0,9 | ||
| Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців | 0,0 | 0,1 | ||
| Інші види покарання | 38,0 | 55,3 | ||
| Всього засуджено | 100,0 | 100,0 |
Варіативна ознака може бути виражена числами по-різному. Якщо вона приймає лише значення цілого числа (наприклад, кількість засуджених по кримінальній справі, кількість дітей в сім'ї, кількість попередніх судимостей), то такий ряд розподілу має назву дискретного, або перервного (табл. 2).
У першій колонці табл. 2 наведено варіанти перервного (дискретного) варіаційного ряду, в другій — частоти варіаційного ряду, в третій — відсотки, які характеризують питому вагу (частості) в загальній кількості. Зрозуміло, що не може бути 1,5 або 2,5 засуджених по конкретній кримінальній справі.
Якщо варіативна ознака може змінюватися безперервно, може приймати значення у десятих та сотих частках цілого, то такий ряд розподілу має назву безперервного. Це, наприклад, вік особи, її зріст, розмір заробітної плати, розмір жилої площі, яка приходиться на одного мешканця, тощо. В цьому випадку частоти належать не до окремого значення ознаки, як у дискретних рядах, а до всього інтервалу.
Таблиця 2
Склад розглянутих справ за кількістю засуджених
| Кількість засуджених по справі, чол. | Кількість розгля- нутих криміналь- них справ | У % до всього | Кумулятивна (нагромаджу-на) кількість розглянутих справ |
| 33,3 | |||
| 23,3 | 34(20+14) | ||
| 20,0 | 46(34+12) | ||
| 16,7 | 56(46+10) | ||
| 6,7 | 60(56+4) | ||
| Всього | 100,0 | - |
Прикладом безперервного ряду розподілу може бути вік осіб, які вчинили злочини, оскільки варіанти можуть приймати різні значення (роки, місяці, дні та години). Для вивчення і побудови безперервного варіаційного ряду встановлюють інтервали (від... до...). Тому безперервні варіаційні ряди розподілу називають інтервальними. Наведемо приклад безперервного варіаційного ряду розподілу (табл.3).
Таблиця 3
Розподіл осіб, які вчинили злочини, за віком
| Вік, роки | Кількість, % |
| 14-18 | 12,0 |
| 18-25 | 25,5 |
| 25-30 | 21,5 |
| 30-50 | 34,0 |
| 50 і старше | 7,0 |
| Всього | 100,0 |
Варіаційні і атрибутивні ряди розподілу в статистичних дослідженнях мають самостійне значення при обчисленні узагальнюючих показників (відносних та середніх величин), а також при використанні графічного зображення (побудови полігона, гістограми та ку-муляти) з метою наочного уявлення характеру розподілу сукупності.
Статистичні таблиці
Наслідки зведення та групування даних статистичного спостереження, як правило, відображають у вигляді статистичних таблиць. В таблицях ці дані сприймаються найбільш компактно, виразно і рельєфно. Вміло складена таблиця дозволяє значно логічніше проаналізувати статистичні дані. Сучасну правову статистику неможливо уявити без табличного відображення даних спостереження, а також результатів зведення та їх групування.
Статистична таблиця — це форма найбільш раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ і процесів. Статистична таблиця відрізняється від інших оперативних табличних форм тим, що вона ґрунтується не на гіпотезах, а на результатах підрахунку і зведення емпіричних даних, первинної інформації.
За своєю структурою статистична таблиця складається із ряду горизонтальних рядків і вертикальних граф (колонок, стовпчиків). Рядок таблиці — це числові дані, які розташовані по горизонталі, а графи — по вертикалі. Перетинання граф і рядків утворює клітини таблиці, в яких зосереджена цифрова інформація. Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведених числових даних утворює тільки макет статистичної таблиці. Сутність же статистичної таблиці визначається сукупністю суджень, які характеризуються числовими показниками в таблиці. Макет статистичної таблиці наведено на рис. 5.
Статистична таблиця складається із двох елементів: підмета та присудку.
Статистичний підмет — це такі об'єкти (або якась їх частина, група), які описуються, характеризуються в таблиці різними числовими показниками. Як правило, підмет наводиться у лівій частині таблиці і надає найменування рядкам.
Статистичний присудок надає інформацію про сукупність, яка досліджується в статистичній таблиці. Присудок формує верхні заголовки таблиці і зміст граф.
Статистичні таблиці залежно від структури побудови підмета поділяються на три види: прості, групові та комбінаційні.
Простими називаються такі статистичні таблиці, в підметі яких немає групування. До простих таблиць належать таблиці, в підметі яких міститься перелік об'єктів, хронологічних дат, періодів, адміністративних та територіальних одиниць без якого-небудь групування. Наприклад, перелік територій, проміжків часу (роки, квартали, місяці) тощо.
Прості таблиці — це лише підсумкові таблиці. Вони не дають можливості виявити ні типи досліджуваного явища, ні його структуру, ні проаналізувати зв'язки і взаємозалежності між окремими ознаками. Як правило, вони мають описовий характер.
Прості таблиці можна поділити на перелікові, хронологічні та територіальні, хоча цей поділ можна вважати умовним, тому що іноді ці види можуть поєднуватися.
Прості перелікові таблиці у підметі містять перелік однорідних ознак, які складають один об'єкт вивчення.
Наведемо приклад простої хронологічної таблиці (табл. 4). Таблиця 4 є простою хронологічною таблицею, оскільки в її підметі наведено відрізки часу (роки), а в присудку — один показник (кількість зареєстрованих злочинів). Якщо б у присудку було наведено і більше показників, вона б також залишилася простою статистичною таблицею.
Таблиця 4
Динаміка злочинності в Україні
| Роки | Кількість зареєстрованих злочинів | ||
| Усього | У відсотках порівняно до | ||
| 1980 р. | попереднього року | ||
| 100,0 | — | ||
| 106,2 | 106,2 | ||
| 108,2 | 101,8 | ||
| 120,2 | 111,1 | ||
| 116,7 | 97,1 | ||
| 126,7 | 108,6 | ||
| 120,3 | 99,6 | ||
| 120,8 | 95.6 | ||
| 123.4 | 102,2 | ||
| 163,7 | 132,7 | ||
| 187,8 | 114,7 | ||
| 205,9 | 109,7 | ||
| 244,0 | 118,5 | ||
| 273,9 | 112,2 | ||
| 290,3 | 105,9 | ||
| 325,9 | 112,2 | ||
| 313,5 | 96,1 | ||
| 299,2 | 95,5 | ||
| 292,5 | 97,8 | ||
| 283,8 | 97,0 | ||
| 288,3 | 101,6 | ||
| 261,3 | 90,6 | ||
| 228,9 | 87,6 | ||
| 282,6 | 123,5 |
Простими територіальними таблицями називають таблиці, в підметі яких наводиться перелік територій (країн, республік, областей, штатів), кожна з котрих характеризується певними показниками. Таблиця 5 є простою територіальною таблицею, в підметі якої наводиться перелік території України (Автономної Республіки Крим і областей), кожна з яких характеризується коефіцієнтом злочинності в різні роки.
Таблиця 5
Коефіцієнт злочинності в Україні (кількість зареєстрованих злочинів
на 10 тис. населення)
| Область | 1991 р. | 2000 р. | 2002 р. |
| Автономна Республіка Крим | 102,6 | 139,1 | 107,1 |
| Вінницька | 46,7 | 74,5 | 70,2 |
| Волинська | 44,7 | 69,8 | 63,0 |
| Дніпропетровська | 118,2 | 172,8 | 137,6 |
| Донецька | 84,0 | 106,8 | 93,4 |
| Житомирська | 53,5 | 107,3 | 74,0 |
| Закарпатська | 29,1 | 50,2 | 49,7 |
| Запорізька | 92,6 | 158,4 | 122,9 |
| Івано-Франківська | 34,3 | 58,3 | 52,4 |
| Київська | 56,4 | 83,3 | 69,7 |
| Кіровоградська | 74,8 | 105,7 | 82,1 |
| Луганська | 100,7 | 144,1 | 117,4 |
| Львівська | 57,4 | 79,2 | 66,8 |
| Миколаївська | 91,8 | 135,1 | 97,2 |
| Одеська | 94,1 | 103,5 | 89,3 |
| Полтавська | 69,3 | 101,1 | 87,5 |
| Рівненська | 38,5 | 60,7 | 56,9 |
| Сумська | 52,1 | 105,1 | 89,2 |
| Тернопільська | 34,4 | 52,9 | 45,8 |
| Харківська | 97,0 | 141,5 | 121,6 |
| Херсонська | 85,6 | 114,3 | 90,1 |
| Хмельницька | 36,2 | 68,3 | 58,7 |
| Черкаська | 55,2 | 96,1 | 75,3 |
| Чернівецька | 35,6 | 49,1 | 49,3 |
| Чернігівська | 58,4 | 93,8 | 82,1 |
Груповими називаються статистичні таблиці, підмет яких утворено в результаті групування одиниць об'єкта за однією ознакою. Прикладом найпростіших групових таблиць є ряди розподілу (таблиці 1-3). В цих таблицях присудок – це кількість одиниць, що входять до кожної групи.
Групові таблиці дають змогу встановити взаємозв'язок між факторною результативною ознаками. Присудок групових таблиць також може бути складним, таким, який характеризуватиме підмет з різних сторін.
Більш складним видом групових таблиць є такі, в яких присудок поряд з числом одиниць, що входять до кожної групи, містить низку інших показників, які характеризують групи підмета. Але і в цьому випадку таблиця буде груповою, тому що розроблення присудок таблиці не змінює виду таблиці.
Значно більше можливостей для встановлення взаємозв'язків між явищами дає застосування комбінаційних таблиць.
Комбінаційними називаються статистичні таблиці, в підметі яких групи одиниць за однією ознакою поділяються на підгрупи за однією чи кількома іншими ознаками, які взяті в комбінації. Комбінаційні таблиці мають важливі аналітичні властивості, оскільки вони детальніше характеризують досліджувані явища. Аналіз правових явищ стає більш поглибленим, коли застосовуються комбінаційні таблиці, які дають змогу одержати більш різнобічне уявлення щодо досліджуваної сукупності, а також простежити взаємозв'язок між ознаками-факторами. Можна побудувати комбінаційні таблиці розподілу населення або осіб, що вчинили злочини, одночасно за статтю і віком, за заняттям і рівнем освіти і т.і.
За даними статистичних звітів органів внутрішніх справ наведемо такі дані про виявлених осіб, які вчинили злочини в Україні протягом 2002 р. (див. табл. 6).
За цими даними можна встановити основні соціально-демографічні, кримінально-правові та кримінологічні характеристики усіх осіб, як вчинили злочини упродовж 2002 р. в Україні.
Для того щоб статистичні таблиці були зрозумілими, при їх побудові необхідно додержуватися таких основних правил.
1. Таблиця по можливості має бути невеликою за розміром, щоб її можна було легше аналізувати. Тому іноді замість однієї громіздкої таблиці доцільно побудувати дві-три невеликі таблиці.
2. Всі заголовки таблиці слід формулювати змістовно, стисло та ясно, щоб усі їх розуміли однаково.
Та б л и ця 6
Відомості про виявлених осіб, які вчинили злочини у 2002 р.
| Виявлено осіб, які вчинили злочини | За віком на час вчинення злочину (в роках) | |||||||||
| 14-15 | 16-17 | 18-24 | 25-28 | 29-39 | 40-49 | 50-59 | 60 і більше | |||
| Всього осіб | ||||||||||
| з них вчинили злочини | тяжкі та особливо тяжкі | |||||||||
| неповнолітні | ||||||||||
| жінки | ||||||||||
| особи, з яких судимість не знята та не погашена | ||||||||||
| загально- кримінальної спрямованості | ||||||||||
| у тому числі тяжкі та особливо тяжкі | ||||||||||
| економічної спрямова- ності | ||||||||||
| у тому числі тяжкі та особливо тяжкі |
3. Якщо кількість показників підмета і присудка є значною, то їх треба нумерувати. Графи, в яких наведено перелік об'єктів або їх груп (підмет таблиці), позначаються літерами абетки, а графи, в яких наведено показники присудка, — арабськими цифрами.
4. У таблиці кількісні дані в межах одного стовпчика повинні бути округлені з однаковою точністю: до 0,1; до 0,01; до 0,001.
5. У таблиці необхідно точно додержуватися таких умовних позначень: якщо явище відсутнє, то проставляється знак «—» (тире);
якщо відсутні дані про розмір явища, то записується «немає відомостей» або проставляються «...» (три крапки); за наявності в таблиці клітин, які не підлягають заповненню, в них проставляється знак «X» (косий хрест) або «О». Число 0,0 проставляється в таблиці у разі, коли величина показника не перевищує 0,05.
6. Таблиця повинна бути замкнена, тобто мати необхідні підсумки (у цілому, по групах та підгрупах).
7. Форма статистичної таблиці має бути узгоджена з раніше побудованими таблицями для забезпечення можливості порівняння даних.
Крім того, усі непорозуміння, які можуть виникнути при читанні таблиць, повинні бути роз'яснені у примітках до неї. Якщо такі примітки відсутні, то таблиця може ввести в оману особу, яка її читає і вивчає. Якщо відбулися зміни у кримінальному законодавстві, то цю обставину обов'язково слід відзначити у примітці до таблиці. Наприклад, коли наводяться дані про злочинність у різних країнах світу, Необхідно у примітці до таблиці пояснити їх. Якщо, наприклад, у США в федеральному масштабі обліковуються лише вісім видів злочинів, а в Україні — всі злочини, які визначено у Кримінальному кодексі, то цю обставину слід пояснити. Після 1 вересня 2001 р. треба обов'язково підкреслити у примітці до таблиці, за яким Кримінальним кодексом (1960 або 2001 р.) наведено перелік статей.