Особистість радянського учителя і його виховна роль
Учитель — головний організатор навчально-виховного процесу в школі. Партія, держава й народ довіряють йому найцінніше, найдорожче — нашу зміну, наше майбутнє, наших дітей. Рівень загальноосвітньої підготовки, рівень вихованості юнаків та дівчат — випускників школи залежить не тільки від програми та підручників, не тільки від індивідуальності самого учня, а й, головним чином, від учителя, його громадянських та професійних якостей.
Перебудова змісту освіти в нашій школі, що відбувається в умовах будівництва комунізму, в умовах всезростаючого наукового й технічного прогресу, зростання економічного добробуту та культурного рівня нашого народу, ставить високі вимоги до радянського вчителя.
Робота педагога з навчання та виховання молодого покоління досить багатогранна діяльність, що вимагає спеціальної організації, певних навичок та вмінь і наявності ряду психологічних рис особистості. Ці риси належать як до розумової, так і до емоційної та вольової сфер особистості. Вони щільно пов'язані одна з одною, впливають одна на одну й утворюють єдине ціле.
Основні риси особистості передового радянського учителя розвиваються не тільки в процесі навчання в середніх та вищих педагогічних навчальних закладах, а в основному і в процесі набування досвіду практичної роботи в школі. Крім того, учитель весь час працює над підвищенням рівня своєї кваліфікації, займається самовихованням тих рис особистості, які максимально сприяють успіхові його роботи.
Радянський учитель, який навчає й виховує молоде покоління нашої Батьківщини в дусі вимог комуністичної моралі та комуністичного світорозуміння, визначається насамперед послідовним діалектико-матеріалістичним світоглядом, виразною і чіткою комуністичною спрямованістю, високою мірою ідейно-політичної зрілості. Пристрасна комуністична переконаність та безмежна віра в торжество справи комунізму — основні риси особистості радянського вчителя. Тільки такий учитель може запалити молоді серця, готувати підростаючу молодь до великих справ, до будівництва комунізму. Тільки той учитель, який присвячує своє життя служінню народові, Радянській країні, Комуністичній партії, у кого серце справжнього патріота і громадянина, може гідно виконувати свої функції.
Передовий радянський учитель — активний учасник громадського життя, застрільник, носій і пропагандист усього нового, передового. Тільки такий учитель може бути взірцем для учнів, тільки такого учителя можуть любити й поважати учні.
Цілковито необхідною передумовою успішної навчально-виховної роботи є любов до дітей, до педагогічної праці, схильність працювати й спілкуватися з дитячим колективом. Любов учителя до дітей виражається в почутті глибокого задоволення від педагогічного спілкування з ними, від можливості проникнути у своєрідний дитячий світ, в уважному, доброзичливому й чуйному ставленні до них, яке не переростає, проте, в м'якотілість, поблажливість та сентиментальність, у щирості й простоті поводження з дітьми. Учні дуже спостережливі й тонко відчувають, щиро любить учитель свою справу чи тільки виконує обтяжливий для нього обов'язок.
Передовий радянський учитель має певні дидактичні вміння та навички — вміння робити зміст навчального предмета доступним для учнів, подавати їм матеріал або проблему чітко й зрозуміло, викликати інтерес до предмета, збуджувати в учнів активну самостійну думку. Учитель уміє, в разі потреби, важке робити легким, складне — простим, незрозуміле — зрозумілим. В основі цього лежить постійна установка на врахування психології учнів. Учитель враховує рівень їхньої підготовки, рівень їхнього розвитку, пам'ятає про те, що вони знають і чого ще не знають, що уже могли забути. Малодосвідченим учителям матеріал часто здається простим, зрозумілим і таким, що не потребує якихось особливих роз'яснень. У такому разі вони орієнтуються на себе, а не на учнів, розглядають матеріал стосовно до себе. Досвідче ний учитель вміє уявити себе на місці учнів, він виходить з того, що чітке й зрозуміле для нього може бути зовсім нечітким і незрозумілим для школярів. Тому педагог спеціально продумує і сплановує характер і форму викладу. У процесі викладу матеріалу вчитель за рядом ознак (поведінка на уроці, вираз обличчя, поза тощо) складає правильне уявлення про те, як різні учні засвоюють новий зміст, і перебудовується в разі необхідності. У цьому зв'язку слід зазначити важливе для вчителя вміння розподіляти увагу. Досвідчений учитель уважно стежить за тим, як він викладає матеріал, як розгортає свою думку (чи слухає відповідь учня), водночас тримає в полі зору своєї уваги усіх учнів, реагує на ознаки втоми, неуважності, нерозуміння, випадки порушення дисципліни і, нарешті, стежить за своєю власною поведінкою.
Передовий радянський учитель знає предмет не лише на рівні підручника, а набагато ширше й глибше, постійно стежить за новим у своїй науці, вільно володіє матеріалом, проявляє до нього великий інтерес. Він вивчає досвід інших учителів, запозичує в них усе цінне, але ніколи не копіює сліпо чужої роботи, яка б гарна вона не була, розуміючи, що в нього інший клас, інші учні і сам він — інша людина. Передовий учитель завжди переробляє добрий досвід стосовно до своїх умов. Учителя з великою творчою ініціативою, який не тільки знає, а й уміє багато що зробити своїми руками, завжди люблять учні й наслідують його.
Досвідченому вчителеві властиві психологічна спостережливість і проникливість, здатність проникати у внутрішній світ учня, тонке розуміння особистості дитини, її характеру, темпераменту, її тимчасового психічного стану, знання інтересів, звичок, здібностей учня.
Цінна риса особистості передового радянського вчителя — педагогічний такт. Педагогічний такт проявляється в умінні відшукати правильний підхід до вихованців, справити на них потрібний вплив. Тактовний учитель уважний і чуйний щодо дітей, рахується з їхніми індивідуально-психологічними особливостями. Педагогічний такт проявляється і в тому чутті міри, з яким учитель застосовує будь-який педагогічний вплив, зокрема заохочення, покарання, повчання тощо.
Важливою рисою є також педагогічна уява. Вона виражається в передбаченні наслідків своїх дій, у виховному практикуванні особистості учнів, у здатності прогнозувати розвиток певних рис дитини. Ця особливість пов'язана з педагогічним оптимізмом, вірою в могутність виховання, вірою в людину.
Досвідчений учитель має організаторські вміння і навички. Вони проявляються у двох видах — в умінні організувати учнівський колектив, згуртувати його, надихнути на розв'язання важливих завдань та в умінні правильно організувати свою власну роботу. Організація своєї власної роботи передбачає вміння правильно планувати її й організувати самоконтроль. У цьому зв'язку в досвідчених учителів виробляється своєрідне чуття часу — вміння правильно розподіляти роботу в часі, вкладатися в намічені строки.
Дуже важливо для виховання вміння учителя справляти безпосередній емоційно-вольовий вплив на учнів. Це вміння залежить від цілого комплексу рис особистості вчителя, зокрема вольових (рішучості, витримки, наполегливості, вимогливості тощо) , а також від почуття відповідальності за навчання та виховання школярів, від переконаності вчителя в тому, що він робить правильно. Учні дуже поважають учителів, які вміють вимагати, добиватися свого, але добиватися спокійно, без грубого натиску, примусу та погроз. Такі ж риси вчителя, як м'якість, наївна довірливість, млявість, безпринципна поблажливість, безволля, не сприяють здобуттю авторитету.
Важливою для вчителя рисою є витримка, вміння завжди, за будь-яких обставин володіти собою, зберігати самовладання, керувати своїми почуттями, настроєм, переживаннями, темпераментом. Велике значення має у цьому зв'язку вміння вчителя швидко орієнтуватися, вирішувати, як треба поводитися в певній ситуації.
Оптимальний для роботи вчителя психічний стан відзначається бадьорістю, життєрадісністю, достатньою жвавістю, але без зайвої збудливості. Тоді й у колективі пануватиме такий самий бадьорий, життєрадісний тон. Сказане не означає, що вчитель повинен завжди штучно стримувати свої почуття. Він може і розгніватися, й обуритися, й образитися, але при цьому не повинен виходити з себе, втрачати контроль над собою, переходити на крикливо-злий, грубий і образливий тон. Але і спокій та витримка не повинні переходити в байдужість.
Дуже важлива особливість доброго, досвідченого вчителя — здатність зрозуміло й чітко висловлювати свої думки й почуття за допомогою мови. Мова вчителя завжди спрямована, звернена до учнів, тому вона повинна відзначатися внутрішньою силою, переконаністю. Учні повинні відчувати зацікавленість у тому, що говорить учитель. Він уникає довгих фраз, складних словесних конструкцій і висловлює свої думки просто й зрозуміло для учнів. Дуже пожвавлює мову й гумор, жарт, легка доброзичлива іронія.
Мова вчителя повинна бути живою, образною, інтонаційно яскравою і виразною, емоційно забарвленою, з чіткою дикцією, без стилістичних, граматичних, фонетичних огріхів. Одноманітна, монотонна, тягуча мова швидко стомлює, навіває нудьгу, спричинює млявість, байдужість. Надто поспішний темп мови заважає засвоєнню і так само швидко спричинює втому. Так само впливає і гучність мови. Надміру гучна, різка, криклива мова вчителя нервує учнів; слабкий, тихий голос учителя погано чути. Жести пожвавлюють мову, але надміру часті, одноманітні, хапливі жести й рухи викликають роздратування.
Слід пам'ятати, що коли йдеться про вчителя, його риси, то дрібниць тут немає. Навіть зовнішній вигляд учителя відіграє дуже велику роль у формуванні його авторитету. Ошатність, охайність, акуратність учителя, його манери, поза й хода справляють враження на учнів.
В ідеальному вчителеві поєднуються риси чудового викладача й чудового вихователя. Тому майбутній учитель повинен заздалегідь готувати себе й до ролі вихователя. Йому, зокрема, необхідно завжди пам'ятати, що моральний обов'язок учителя полягає в тому, що завжди і скрізь, словом, ділом і особистим прикладом, особистою поведінкою він повинен виховувати довірених йому дітей. Немає такого моменту, коли вчитель може вважати себе вільним від обов'язку виховувати в своєму учні комуніста і громадянина.
Запитання для повторення
1. Що таке особистість? 2. Які фактори впливають на формування особистості? 3. У чому полягає суспільна природа особистості? 4. Яка роль колективу в розвиткові особистості? 5. Які основні шляхи виховання особистості? 6. У чому полягає роль трудового виховання у формуванні особистості? 7. Схарактеризуйте основні риси особистості передового радянського учителя.
Практичне завдання
Організуйте і проведіть з допомогою викладача дискусію на тему «Яким повинен бути вчитель радянської школи».