Е. шоплера, р. рейхлера, б.реннера

Біхевіоральна шкала оцінювання дитячого аутизму (CARS) – складається з 15 пунктів, які дозволяють діагностувати дітей з аутизмом, відрізняти їх від дітей з вадами розвитку, але без синдрому аутизму. Також шкала дає можливість відрізнити ступінь аутизму від легкого – помірного до значного. [Lucyna Bobkowicz-Lewartowska «Autyzm dziecięcy», Impuls-Kraków, 2000 r.]

Започаткована шкала була у 1971 році (Рейхлер, Шоплер, за Шоплером, Рейхлером , Реннером, 1988). Тоді вона називалася Childhood Psychosis Rating Scale (CPRS), згідно з критеріями Крік (Creak), які запобігали помилок у виявленні аутизму з вузькою класичною тріадою Каннера. Коли було розширено критерії аутизму, було прийнято теперішню назву CARS.

У роботі над CARS було застосовано п’ять важливих діагностичних систем: тріада Каннера (1943), пункти Крік (1961), система Руттера (1978), система NSAC (National Society for Autistic Children, 1978, за Шоплером, Рейхлером, Реннером, 1988) та DSM –III-R(1978).

До характерних рис, що відрізняють шкалу CARS належать:

1. включення пунктів, що показують різноманітні діагностичні критерії, що відносяться до поширеної симптоматики аутизму як синдрому;

2. заміна суб’єктивних клінічних спостережень об’єктивними, що дають змогу оцінювати безпосередньо під час біхевіорального спостереження;

3. розвиток і вдосконалення шкали тривало 10 років, на протязі яких її було застосовано до 1500 дітей;

4. тест можна застосовувати до дітей різного віку.

Ретельність шкали CARS ( відносно досліджень групи Е.Шоплера)

Показник внутрішньої достовірності виносить α = 0,94. Ця міра визначає ступінь, у якому шкала цілісно вимірює явище, а не численні, що не пов'язані між собою риси поведінки. З метою оцінки достовірності особи, що тестує, скорельовано оцінки, що були взяті у двох відповідно навчених, працюючих незалежних осіб ( це порівняння було проведено у 280 випадках).

Отриманий результат 0,71 вказує на велику ймовірність між особами, яких тестують. Щоб оцінити достовірність самого тесту CARS ( test-retest reliability) порівняно оцінки з другої та третьої річної проби. Кінцева кореляція виносила 0,88( р<0,01, середнє ( ). Проаналізовано відповідність між наступними пробами тесту, що відноситься до діагностичної категоризації. Діагнози за CARS в другій і третій спробах були достовірними у 82%.

Достовірність шкали CARS ( відносно досліджень групи Е. Шоплера)

Достовірність діагностична була отримана через порівняння загальних балів CARS з клінічними балами, що були отримані під час тих самих діагностичних тестів. Отримана кореляція r = 0,54( р < 0,001) вказує на високу достовірність CARS, коли вона порівнюється з іншими діагностичними критеріями. Додатково з метою опрацювання діагностичної достовірності CARS було порівняно до результатів тестів з незалежними клінічними оцінками виставленими психіатром і психологом, що займалися з дітьми. Результат r = 0,80( р < 0,001) вказує, що CARS відповідний до оцінок клінічних експертів.

Достовірність оцінок CARS, отриманих у різних ситуаціях

Різні групи дітей були оцінювані за шкалою CARS у різноманітних умовах. Було порівняно оцінки CARS отримані під час спостереження за дітьми в сесії РЕР, з оцінками CARS, що були отримані під час:

1. опитування батьків;

2. спостереження на заняттях;

3. аналізів записів особової картки дитини.

Показники достовірності оцінювання були наступними:

n = 42, r=0,82, p< 0,01,

n = 20, r=0,73, p< 0,01,

n = 61, r=0,82, p< 0,01.

Достовірність результатів в CARS отриманих спеціалістами інших напрямків.

Першопочатково CARS була призначена для використання особами, що спеціалізувалися у роботі з аутистами. Дослідження проведені Шоплером довели, що за допомогою курсів підвищення кваліфікації і додатковому вивченні тесту можна використовувати його й спеціалістами, які тісно пов'язані, або частково перетинаються з роботою з особами з аутизмом.

Шкала оцінювання проявів дитячого аутизму (CARS)

Це основний тест, який проводять при діагностуванні дітей із підозрою діагнозу аутизм у Північній Америці

Взаємини з людьми

	Ніяких очевидних труднощів чи відхилень у спілкуванні з людьми. Поведінка адекватна для віку дитини. Може спостерігатися невелика сором’язливість, поспішність або тривожність у той момент, коли до дитини звертаються, але це у межах норми.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Спостерігаються незначні відхилення – дитина може уникати зорового контакту, уникати дорослих або проявляти роздратованість, якщо намагатись привернути її увагу, бути дуже сором’язливою, не відгукуватись при звертанні до неї, як це зазвичай роблять діти, проявляти більшу прив’язаність до батьків ніж її однолітки.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірні відхилення у взаєминах – дитина часом байдужа (складається враження, що не помічає дорослих). Необхідні постійні примусові дії, щоб привернути увагу дитини. Дитина ініціює мінімальний контакт.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Значні відхилення у взаєминах – дитина постійно байдужа і не помічає, що роблять дорослі. Дитина ніколи не відкликається і не ініціює контакт з дорослими. Тільки дуже наполегливі спроби привернути увагу дитини можуть дати ефект.
Імітація
	Правильна імітація – дитина може імітувати звуки, слова, вирази, рухи, котрі доступні ровесникам.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Імітація з невеликими відхиленнями – дитина імітує найпростішу поведінку, наприклад, плескання у долоні або поодинокі звуки у більшості випадків. Іноді імітує після заохочення або з затримкою.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірні відхилення в імітації – дитина імітує тільки іноді і це потребує наполегливості та допомоги з боку дорослого. Часто імітує з затримкою.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Відхилення імітації значні – дитина рідко або ніколи не імітує звуки, слова, рухи, навіть за допомогою і при заохоченні дорослого.

Емоційна реакція

	Емоційна реакція відповідає віку і ситуації – дитина демонструє адекватний тип і ступінь емоційної реакції, яка відображується у виразі обличчя, позі та манерах.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Емоційна реакція трохи ненормована – дитина іноді демонструє неналежний тип і ступінь емоційної реакції. Реакції іноді не пов’язані з оточуючими об’єктами та подіями, що відбуваються навколо.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Емоційна реакція з відхиленням – дитина показує певні ознаки типу чи ступеня емоційної реакції. Реакції можуть бути загальмованими або надмірними і незв’язані з ситуацією, може кривлятися, сміятися або ставати суворою навіть коли не відбувається ніяких очевидних подій або немає об’єктів, які могли б це спровокувати.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Емоційна реакція зі значними відхиленнями - реакція вкрай рідко відповідає ситуації; дуже важко змінити притаманний дитині у цю мить настрій. Навпаки, дитина виявляє дуже різні емоції, коли нічого не змінювалось.

Володіння тілом

	Володіння тілом відповідає віку – дитина легко рухається, спритна, координація рухів відповідає координації ровесників.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Незначні відхилення у володінні тілом – присутні дивні рухи – незграбність, рухи, що повторюються, погана координація, або рідкі прояви ще більш незвичних рухів.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірні відхилення у володінні тілом – поведінка, непритаманна дитині у цьому віці, проявляється у дивних рухах пальцями, незвичайній позиції пальців або тіла, дитина може теребити частини тіла, проявляти автоагресію, розгойдуватись, крутитись, вертіти пальцями, або ходити навшпиньки.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Значне відхилення у володінні тілом - вищевказані інтенсивні або часті рухи є ознаками аномального володіння тілом. Ця поведінка присутня, незважаючи на спроби корегувати її, зупинити або запропонувати дитині іншу діяльність.
	Використання об’єктів

	Нормальне використання і інтерес до іграшок і інших об’єктів, відповідно до рівня майстерності дитини (skill level) і використання іграшок за призначенням.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Інтерес до іграшок і використання об’єктів помірний - дитина може виявити невластивий інтерес до іграшки або використовувати її не за призначенням ( наприклад, стукати іграшкою чи смоктати її)
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірний але з відхиленнями інтерес до іграшок та інших об’єктів – дитина може демонструвати слабкий інтерес до іграшок та інших об’єктів або не використовувати їх за призначенням. Дитина може гратися частиною іграшки, бути завороженою відбиттям світла від об’єкта або гратися виключно однією іграшкою.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Притаманний значний інтерес до іграшки або використання іграшки чи інших об’єктів – дитині властива поведінка, описана у попередніх пунктах, але з більшою частотою та інтенсивністю. Дитину важко переключити, коли вона зайнята цими невідповідними діями.

Адаптація до змін

	Відповідна до віку реакція на зміни – не зважаючи на те, що дитина помічає і коментує зміни у повсякденному житті, вона приймає ці зміни без зайвого стресу.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Трохи незвична адаптація до змін – якщо дорослі намагаються змінити рід занять, дитина може продовжувати робити те, що вона робила раніше або використовувати ті ж предмети.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірна, незвична адаптація до змін – дитина активно протестує щодо змін у старому розпорядку, намагається продовжувати звичні заняття і її дуже важко від цього відірвати, вона може почати сердитись і плакати, коли звичний порядок дій змінюється.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Неадекватна адаптація до змін – дитина демонструє різку реакцію на зміни. Якщо їй щось нав’язують, може стати надзвичайно сердитою або не бажає співпраці і реагує спалахом негативних емоцій ( може вдарити себе або когось із оточення).

Зорова реакція

	Відповідна до віку зорова реакція. Зір використовується разом з іншими відчуттями як спосіб вивчення нових об’єктів.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Зорова реакція має невеликі відхилення – дитині слід періодично нагадувати, щоб вона подивилася на об’єкти. Дитина може більше цікавитись своїм відображенням у дзеркалі або світлом, ніж однолітками, може інколи просто дивитись у простір або не дивитись людям у вічі.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	З незначними відхиленнями зорова реакція – дитині часто потрібно нагадувати, що вона повинна дивитись на те, що вона робить. Вона може дивитись у простір, уникати зорового контакту, дивитись на об’єкти під незвичайним кутом зору або тримати об’єкти дуже близько до очей.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Значні відхилення у візуальній реакції – дитина постійно уникає дивитись на людей і на об’єкти і демонструє граничні форми візуальних дивацтв, які були описані вище.

Слухова реакція

	Відповідні до віку слухові реакції. Слух використовується разом із іншими відчуттями.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Слухова реакція має незначні відхилення – може бути присутня недостатня зворотня реакція або невелика підвищена чутливість до конкретних звуків. Реакція на звук може бути запізнілою, звуки потрібно повторити, щоб привернути увагу дитини. Дитину можуть схвилювати звуки, які долинають ззовні.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Слухова реакція має помірні відхилення – реакція на звуки дитини змінюється; часто вона ігнорує вперше почуті звуки, може боятися або закривати вуха, коли почує деякі звуки з повсякденного життя.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Значні відхилення у слухових реакціях – дитина демонструє підвищену або знижену чуттєвість до звуків у дуже помітному ступені, залежно від типу звуку.

Смак, запах, реакція на дотик, їх використання

	Нормальне використання і реакція на смак, запах і дотик – дитина вивчає нові об’єкти відповідно до її віку, головним чином через відчуття і зір. Смак і запах використовується належним чином. При відчутті невеликого болю, реакція дитини є адекватною.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Відхилення у використанні незначні, реакція на смакові подразники, запахи і дотик – дитина постійно запихає предмети до рота, може нюхати і пробувати на смак неїстівні об’єкти; може не реагувати або дуже гостро реагувати на незначний біль, який звичайна дитина сприймає як незначний дискомфорт.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірні відхилення у використанні або реакції на смак, запах, дотик – дитина може бути помірно стурбована дотиком, нюхати чи пробувати на смак об’єкти чи людей.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Значні, відхилення у використанні або реакції на смак, запах, дотик – дитина стурбована запахами, смаковими подразниками або дотиком до об’єктів більше ніж тим, щоб вивчити і випробувати використання об’єктів та предметів. Дитина може цілком ігнорувати біль або дуже сильно реагувати на невеликий дискомфорт.

Боязкість або нервозність

	Нормальний рівень боязкості або нервозності – поведінка дитини відповідна до ситуації та віку.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Трохи більша боязкість чи нервозність - дитина час від часу демонструє значну або незначну боязкість або нервозність порівняно з іншими дітьми такого ж віку в аналогічній ситуації.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірні відхилення у боязкості та нервозності – дитина час від часу демонструє значно більшу чи незначну боязкість чи нервозність, властиву для молодших дітей в аналогічній ситуації
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Значні відхилення у почуттях боязкості та нервозності – боязкість присутня навіть після повторної спроби з безпечними подіями чи об’єктами. Дуже важко заспокоїти чи потішити дитину. І навпаки, дитина може, не помічати небезпеку, якої інші діти такого ж віку уникають.

Вербальна комунікація

	Нормальна вербальна комунікація, що підходить до даного віку і ситуації.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Невеликі відхилення у вербальній комунікації – мова в цілому формується з затримкою. Більшість частин мови осмислена, при цьому присутня невелика ехолалія або неправильне використання відмінків. Інколи вживаються деякі дивні слова
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірні відхилення у вербальній комунікації – мова в цілому відсутня. Коли вона є, вербальна комунікація може бути змішана з осмисленою або дивною мовою; невелика ехолалія. Особливістю в осмисленій мові є включення зайвих питань та зацікавленість певними темами.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Важкі відхилення у вербальній комунікації – осмислена мова не використовується. Дитина може відтворювати писки, чудернацькі або тваринні звуки, більш складний шум, що наближений до мови або може проявляти наполегливе, дивацьке використання деяких фраз чи слів, які вона пізнає.

Невербальна комунікація

	Нормальна невербальна комунікація, що підходить до даного віку та ситуації.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Невеликі відхилення у невербальній комунікації – незріле використання невербальної комунікації; може тільки показати невизначено або дотягнутися до того, що дитина хоче, в ситуації де дитина такого ж віку нормально показує і пояснює жестами, що конкретно вона хоче
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірні відхилення у використанні невербальної комунікації – дитина загалом і в цілому може виражати свої потреби і бажання невербально, але не може зрозуміти невербального звернення інших.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Значні порушення у невербальній комунікації – дитина тільки використовує чудернацькі або дивні жести, які не мають очевидного змісту і не розуміє змісту жестів і виразів обличчя інших людей

Рівень активності

	Нормальний рівень активності для віку і оточуючого середовища – дитина не більше і не менше активна, ніж діти такого ж віку в аналогічній ситуації
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Рівень активності має незначні відхилення – дитина або невгамовна або у деякій мірі ”лінива” і сповільнена. Рівень активності дитини дуже слабо впливає на її успіхи.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірний рівень активності – дитина може бути дуже активна і її складно утримати у чітких рамках. Вона може мати невичерпну енергію і може бути не готовою до сну ввечері. Навпаки, дитина може бути досить летаргічною і потребувати більшої кількості спонукань для того, щоб змусити її рухатись.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Значно порушений рівень активності – дитина проявляє крайні стани активності або неактивності, її стан може змінюватись від одного екстремального стану до іншого.

Рівень і ступінь інтелектуального розвитку

	Нормальний інтелект достатньо рівномірно розвинутий у різноманітних сферах – дитина така ж розумна, як і діти її віку і не має будь – яких незвичайних інтелектуальних навичок чи проблем.
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Прояв інтелекту має незначні відхилення – дитина не така розумна, як інші діти її віку; навички трохи відстають у різних сферах.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірне відхилення проявів інтелекту – загалом і в цілому дитина не така розумна як її ровесники; не дивлячись на це, дитина функціонує досить нормально в одній або декількох інтелектуальних сферах.
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Інтелект із значними відхиленнями – при тому, що дитина не така розумна як інші діти її віку, вона може функціонувати навіть краще від ровесників у одній або декількох сферах.

Загальне враження

	Це не аутизм – у дитини немає симптомів, що характерні для аутизму
1,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Легка форма аутизму – у дитини є тільки деякі симптоми або легкий ступінь аутизму.
2,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Помірний аутизм – дитина демонструє деякі симптоми або помірний ступінь аутизму
3,5	( якщо показник середній між сусідніми критеріями)
	Важкий аутизм – дитина демонструє багато симптомів або крайній ступінь аутизму