Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом
Бесіда психолога та керівника супермаркету
Психолог: Я провів дослідження нервової системи касирів Вашого супермаркету. У дослідженні ми опиралися на методику експрес-діагностики властивостей нервової системи за психомоторними показниками Є.П. Ільїна, яка дозволяє визначити силу нервової системи кожного працівника та з’ясувати хто може, а хто не може працювати в умовах монотонної праці.
Клієнт: У чому ж, на Ваш погляд, суть проблеми?
Психолог: Суть проблеми полягає у тому, що у Ваших касирів різні типи НС: у одних НС сильна, а у інших – середня. Але головне те, що не всі працівники можуть працювати в умовах монотонності, тому в них виникають помилки під час нарахування решти покупцям, вони зривають свою злість на них через те, що не витримують тривалої роботи з одноманітними операціями.
Клієнт: То з яким типом НС працівники можуть працювати у мене в супермаркеті?
Психолог: Сильна нервова система витримує більше за величиною і триваліше навантаження, ніж слабка або середня нервова система, що дозволяє робити сприятливий прогноз для тривалої праці з сильними подразниками. Проте, слід зазначити, що особи зі середньою нервовою системою краще працюють в умовах монотонної діяльності, оскільки середня нервова система є нервовою системою високої чутливості.
Клієнт: А що ж тоді робити робити, щоб не виникало монотонності?
Психолог: Для зняття монотонності необхідно, щоб операції відрізнялися за характером навантажень. Важливим засобом боротьби з монотонністю є чергування операцій, кожна з яких є монотонною. Науковою основою чергування операцій є ефект Сєченова, суть якого в тому, що при зміні діяльності активізується інша група нервових центрів, а в раніше працюючих ефективно відбувається «заправка» енергією. Отже, принцип чергування операцій полягає в заміщенні і компенсації психофізіологічних функцій, активізації інших м’язових груп, нервових центрів, зменшенні надмірного напруження працюючих м’язів. Значення чергування операцій, таким чином, полягає в ліквідації негативного впливу однобоких навантажень. На практиці застосовується декілька варіантів чергування операцій: через кожну годину, через 2,5 год, один раз протягом зміни, через день. Відносно зняття фактора монотонності найбільш ефективне чергування операцій один раз протягом зміни, хоча в конкретних виробничих умовах це питання вирішується по-різному. Враховуються умови праці, структура операцій, майстерність працівників.
Клієнт: Зрозуміло. І які результати Ви отримали провівши дослідження?
Психолог: У дослідженні брали участь п’ятеро касирів, це ті працівники, які зробили найбільшу кількість помилок під час нарахування решти. Ми з’ясували, що не всі працівники можуть працювати у Вашому супермаркеті, оскільки у більшості з них сильна НС і вони не можуть постійно повторювати один і той самий алгоритм роботи.
Досліджувані Х2 та Х5 мають середню НС, вони демонструють достатній рівень продуктивності праці і при цьому допускають незначну кількість помилок. Такі результати можна пояснити порівняно незначною чутливістю до виникнення стану монотонії і середнім рівнем виснажливості. Іншими словами, вони показують оптимальні показники монотоностійкості і стійкості до втоми, що дозволяє їм наприкінці робочої зміни демонструвати продуктивність праці приблизно на тому ж рівні, що й на початку.
У досліджуваних Х1, Х3 та Х4 спостерігається сильний тип НС. Цей тип НС демонструє високий рівень продуктивності праці, однак такий результат має високу собівартість, адже ці працівники допускають велику кількість помилок. Причому кількість помилок зростає під кінець робочою зміни (на третій день роботи). Це можна пояснити тим, що досліджувані є чутливими до виникнення монотонності.
Таким чином, велику кількість помилок трьох працівників можна пояснити їх індивідуальним стилем діяльності, в основі якого лежать такі типологічні відмінності, які є чутливими до стомлення і стану монотонії.
Клієнт: Добре, дякую за допомогу. Сподіваюся, тепер наша робота стане ефективнішою.
| V. еТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ |
| Навчально-професійні вміння | Складові навчально-професійнихумінь (субуміння, дії та операції) | Самооцінканавчально-професійнихумінь | Як референтні особи оцінили б моївміння | Оцінкагрупи | Професійно-важливіякості (властивостіособистості) | Самооцінкапрофесійно-важливихякостей | Як референтні особи оцінили б моїпрофесійно-важливіякості | Оцінкагрупи | ||||||||||||||||
| викладач | одногрупник | інша особа | ||||||||||||||||||||||
| викладач | одногрупник | інша особа | ||||||||||||||||||||||
| + | - | + | - | |||||||||||||||||||||
| Проводитикатегоріально-термінологічнедовизначенняпроблеми | володіннякатегоріально-термінологічнимапаратом | + | теоретично-професійнемислення | + | ||||||||||||||||||||
| мовленнєві та інтерпретаційнівміння | + | чутливість | + | |||||||||||||||||||||
| вміння вести діалог | + | комунікабельність | + | |||||||||||||||||||||
| спонукатиклієнтадорефлексії | + | толерантність | + | |||||||||||||||||||||
| підтримуватизворотнійзв’язок | + | неупередженість | + | |||||||||||||||||||||
| виокремлюватиконкретнупсихологічну проблему з клієнтськогозапиту | + | + | ||||||||||||||||||||||
| … | ||||||||||||||||||||||||
| Формуватиреалістичніочікування | аналізуватиочікуванняклієнта на предмет реалістичності | + | професійнаінтуїція | + | ||||||||||||||||||||
| вмінняпояснитиклієнтумежівласноїпрофесійноїкомпетенції | + | комунікабельність | + | |||||||||||||||||||||
| визначатиздатністьклієнтаоб’єктивнооцінюватисвій стан | + | діалогічність | + | |||||||||||||||||||||
| визначатиміруучастіклієнта у роботі над проблемою | + | переконливість | + | |||||||||||||||||||||
| окреслюватимежіочікувань та відповідальностіклієнта і психолога | + | принциповість | + | |||||||||||||||||||||
| Визначатинапрямкимайбутньоїпрактичноїроботи | визначативласніможливості і вміння для вирішенняпроблеми | + | системністьмислення | + | ||||||||||||||||||||
| співвідносити запит з напрямкамипрактичноїроботи клієнтський | + | адекватна професійнасамооцінка | + | |||||||||||||||||||||
| аналізуватиресурсніможливостіклієнта | + | прагматизм | + | |||||||||||||||||||||
| … | ||||||||||||||||||||||||
| Аналізувативласнийдосвідподібноїроботи | актуалізовувативласнийпрофесійноважливийдосвід | + | системністьмислення | + | ||||||||||||||||||||
| визначатидотичні до проблеми теми та модулі з вивченихдисциплін | + | професійнарефлексія | + | |||||||||||||||||||||
| виокремлюватиранішесформованівміння, необхідні для виконаннязавдання | + | уважність до власногодосвіду | + | |||||||||||||||||||||
| скрупульозність | + | |||||||||||||||||||||||
| Підбирати та аналізуватилітературу | працювати з електронними та паперовими каталогами | + | педантичність | + | ||||||||||||||||||||
| користуватисяпошуковимиІнтернет-системами | + | грамотність | + | |||||||||||||||||||||
| стисловиокремлюватиголовніідеї з опрацьованихджерел | + | аналітичністьмислення | + | |||||||||||||||||||||
| аналізувати проблему з точки зорутеоретичних та прикладнихаспектів | + | системністьмислення | + | |||||||||||||||||||||
| оцінюватиджерела з точки зоруїхнаукової та прикладноїцінності | + | ерудованість | + | |||||||||||||||||||||
| правильно оформлюватибібліографію та посилання | + | |||||||||||||||||||||||
| Формулюватиприпущенняпро причинивиникненняпроблеми | зіставлятиопрацьованийматеріал з проблемою клієнта | + | когнітивнаскладність | + | ||||||||||||||||||||
| зіставлятиймовірні причини проблеми з конкретною ситуацією | + | професійнауява | + | |||||||||||||||||||||
| вибиратинайімовірніші причини виникненняпроблеми | + | раціональність | + | |||||||||||||||||||||
| логічністьмислення | + | |||||||||||||||||||||||
| Планувати та проводитиконсультації з фахівцями | визначати коло питань, вирішенняякихпотребуєвузькоспеціалізованихзнань | + | готовністьвчитися | + | ||||||||||||||||||||
| визначати коло фахівців, якіможутьнадатипотрібнуконсультацію | + | адекватна професійнасамооцінка | + | |||||||||||||||||||||
| встановлювати та підтримуватипрофесійніконтакти з фахівцями | + | готовність до співпраці | + | |||||||||||||||||||||
| тактовність | + | |||||||||||||||||||||||
| Складатирозгорнутий план виконаннязавдання | визначатиетапністьроботи та логічнупослідовністьїївиконання | + | прогностичність | + | ||||||||||||||||||||
| формулюватизавдання та підзавдання на кожному з етапівроботи | + | системністьмислення | + | |||||||||||||||||||||
| прогнозувати результат кожного з етапівроботи | + | далекоглядність | + | |||||||||||||||||||||
| вноситикорективи (припотребі) в робочігіпотези | + | реалістичність | + | |||||||||||||||||||||
| Підбиратиметоди та аналізуватиресурси | обиратиметоди, якіможуть бути використані для виконаннязавдання | + | компетентність | + | ||||||||||||||||||||
| оцінювативласнуготовністьвикористовуватиобраніметоди | + | ретельність | + | |||||||||||||||||||||
| конструюватикомплексну методику на основіобранихметодів, вправ, технік.. | + | прогностичнемислення | + | |||||||||||||||||||||
| дотримуватисьавторських прав | + | вимогливістьдо себе | + | |||||||||||||||||||||
| Передбачатипроблемнімоменти | відноситизапитклієнта до певногокласу проблем | + | критичністьмислення | + | ||||||||||||||||||||
| розрізняти текст і підтекстклієнтськогозапиту | + | винахідливість | + | |||||||||||||||||||||
| реалістичнооцінюватипоточнуситуаціюпрофесійноївзаємодії | + | ситуаційнагнучкість | + | |||||||||||||||||||||
| прогнозувати і попереджуватирозвитокконфліктнихстосунків | + | самоконтроль | + | |||||||||||||||||||||
| створюватиреалістичнийпсихологічний портрет клієнта | + | + | ||||||||||||||||||||||
| Готуватинеобхідніматеріали | використовувати ПК для підготовкистимульних та аналітичнихматеріалів | + | дисциплінованість | + | ||||||||||||||||||||
| користуватисязаздалегідьпідготовле-ними базами психологічних методик | + | грамотність | + | |||||||||||||||||||||
| перевірятиматеріали за критеріямиграмотності та естетичності | + | акуратність | + | |||||||||||||||||||||
| Збиратиемпіричнідані | створюватиробочу атмосферу | + | спостережливість | + | ||||||||||||||||||||
| організовувативзаємодію з клієнтомвідповідно до ситуаціїзборуданих | + | пунктуальність | + | |||||||||||||||||||||
| даватичіткіінструкції | + | акуратність | + | |||||||||||||||||||||
| використовувативідповідніспособифіксаціїданих (протоколи, відеозаписи..) | + | об’єктивність | + | |||||||||||||||||||||
| систематизуватиемпіричнідані | + | цілеспрямованість | + | |||||||||||||||||||||
| Аналізувати та інтерпретуватиотриманідані | використовуватикількісніметодианалізуданих | + | синтетичністьмислення | + | ||||||||||||||||||||
| користуватисякомп’ютернимистатистичнимипрограмами | + | зібраність | + | |||||||||||||||||||||
| робитиякіснийаналізотриманихданих (типологізація, психологічнаказуїстика) | + | педантичність | + | |||||||||||||||||||||
| тлумачитиотриманідані, застосовуючиметодиінтерпретації | + | науковачесність | + | |||||||||||||||||||||
| робитипсихологічніпрогнози | + | правдивість | + | |||||||||||||||||||||
| Надаватипсихологічнудопомогу | визначати мету психологічноїдопомоги та зіставлятиїї з очікуваннямиклієнта | + | відповідальність | + | ||||||||||||||||||||
| спонукатиклієнта до використанняособистіснихресурсів | + | тактовність | + | |||||||||||||||||||||
| володітиобов’язковиммінімальним набором психологічнихвправ та технік | + | конгруентність | + | |||||||||||||||||||||
| використовуватиапробованітехнікинаданняпсихологічноїдопомоги | + | емоційнастійкість | + | |||||||||||||||||||||
| пластичність | + | |||||||||||||||||||||||
| Представлятирезультатироботи | представлятирезультатидослідження за допомогоюPowerPoint, Excelтощо | + | толерантність | + | ||||||||||||||||||||
| оцінюватирівеньрозумінняклієнтомінформації | + | оперативність | + | |||||||||||||||||||||
| коректноповідомлятирезультатироботи | + | впевненість | + | |||||||||||||||||||||
| наголошувати на важливій для розв’язанняпроблемиінформації | + | відповідальність | + | |||||||||||||||||||||
| порівнювати та узгоджуватирезультатироботи з очікуваннями | + | тактовність | + | |||||||||||||||||||||
| розробляти з клієнтомпрограмуподальшихдій, в тому числі й з саморозвитку | + | |||||||||||||||||||||||
Орієнтовна схема програми саморозвитку:
| Складові навчально-професійних умінь та професійно важливі якості, які потрібно було б розвинути | В чому полягали труднощі | План заходів для саморозвитку | Терміни | Критерії самоконтолю |
| Виокремлювати ключові чинники виникнення проблеми | Хоча мною була ґрунтовно опрацьована література з проблеми, але я сумнівалася в тому, чи були враховані всі чинники виникнення проблеми, та виникнення виробничих помилок, чи не була моя оцінка проблеми суб’єктивною і неповною. | Читати вузькоспеціалізовану літературу з прикладних проблем психології праці. Для цього варто ознайомитися з дослідженнями, які публікувалися у 50-70-х роках ХХ ст. у фахових журналах «Вопросы психологии». | Березень-травень 2013 р. | Вміти аналізувати проблему на різній теоретичній основі; враховувати дію різноманітних – об’єктивних і суб’єктивних – факторів виникнення проблеми; бути гнучким в її оцінці; розуміти нюанси у взаємодії суб’єктивних і об’єктивних чинників проблеми: наприклад, взаємодію факторів задоволеності працею та сили нервової системи. |
| Уважність | Під час проведення консультаційної бесіди я помітила, що не слухаю запитань клієнта, а просто намагаюсь його у чомусь переконати, що, очевидно, є ознакою моєї непрофесійності. | Відвідати тренінг особистісного та професійного розвитку. | Квітень-травень 2013 р. | Виконувати вправи, спрямовані на розвиток уважності. Спеціально шукати розмови на нецікаві для мене теми з метою якомога довше утримувати увагу. |