Розділ і. концептуальні засади соціальної роботи та соціальної політики в україні
1.1. Сучасні підходи до визначення поняття «соціальна робота»
Соціальна робота в Україні – це той фах, котрий набуває на разі розвитку, поширення, відповідає актуальному суспільному замовленню. Протягом останнього десятиріччя соціальна робота в нашій країні ствердилася як професійна діяльність, яка пов'язана з розв'язанням різноманітних психосоціальних і деяких соціально-економічних проблем; як навчальна дисципліна при фаховій підготовці соціальних працівників; як важлива галузь знань, яка базується на праксеологічних засадах. Слід зазначити, що понятійно-категоріальний апарат сучасної соціальної роботи перебуває на етапі становлення та формування. Це зумовлено передусім тим, що теорія соціальної роботи як наука почала активно розвиватися в Україні лише з 90-х років ХХ сторіччя на зламі суспільно-економічних формацій та значною мірою, на базі зарубіжних концепцій. Ось чому протягом останнього десятиріччя вітчизняні науковці різних галузей суспільних наук роблять свій внесок у розвиток теоретичних засад соціальної роботи. Передусім це стосується визначення самої дефініції «соціальна робота».
В літературних джерелах існує чимало визначень поняття соціальна робота. Великою мірою це зумовлено тим, в якому аспекті соціальних зв'язків та проблем використовується даний термін.
Так, Резолюцією № 67, прийнятою Радою Європи, соціальна робота визначається як «професійна діяльність, спрямована на сприяння кращій адаптації індивідів, сімей та груп до соціального середовища, в якому вони проживають, та розвиткові самоповаги та самовідповідальності людей». Крім того, соціальна робота передбачає використання можливостей людських міжособистісних відносин та ресурсів, що надаються спільностями людей.
У словниках із соціальної роботи дане поняття трактується як «цілеспрямована діяльність у суспільстві через уповноважені органи, спрямована на забезпечення належного соціального, культурного та матеріального рівня життя членів суспільства та надання допомоги різним категоріям людей» [по 107 с. 6].
Одним із перших вітчизняних науковців, хто охарактеризував соціальну роботу був В.М. Сидоров, котрий даний вид діяльності визначив як «професійну роботу щодо надання допомоги особі, сім’ї, різним віковим і соціальних групам
(клієнтам) у розв’язанні їхніх психолого-педагогічних, медичних, правових, економічних та інших проблем» [по 65, c.70]. Дещо пізніше ще одне визначення було сформульоване І.І. Миговичем у одному з перших навчальних посібників з соціальної роботи: «Соціальна робота – професійна діяльність соціальних інститутів, державних і недержавних організацій, груп та окремих індивідів, пов’язана з наданням допомоги особам чи групам людей щодо соціалізації, якщо в них за відсутності належних умов в суспільстві або через наявність особистих вад процес соціалізації ускладнюється, призупиняється або відбувається у зворотному напрямі…» [по 107, с.6 ].
У російських підручниках із соціальної роботи [78, 105, 118 та ін.], в основному, розвивається цільовий підхід до соціальної роботи і дається наступне визначення даної категорії: «це – різновид людської діяльності, який має на меті оптимізувати здійснення суб’єктивної ролі людей в усіх сферах життя суспільства в процесі життєзабезпечення й діяльнісного існування особистості, сім’ї, соціальних та інших груп і верств у суспільстві» [по 65, с.71].
Заслуговує особливої уваги також визначення, представлене у навчальному посібнику за ред. А.Й. Капської: «Система соціальної роботи як діяльність по наданню допомоги людині, сім’ї, групі осіб, які знаходяться у складній життєвій ситуації, шляхом надання матеріально-фінансової підтримки, консультування й обслуговування» [113, с.14].
Таким чином, сучасні підходи до визначення поняття «соціальна робота» відбивають результати наукових пошуків дослідників різних напрямків, демонструють певний рівень осмислення суспільних змін та проблем, свідчать про необхідність відшліфовування понятійно-категоріального апарату та концептуальних засад соціальної роботи як науки та навчальної дисципліни, а також визначають подальші вектори спрямування та вдосконалення даного виду діяльності.
Беремо до уваги, що соціальна робота є інтегрованою прикладною наукою та базується на міждисциплінарних підходах; соціальна робота як діяльність може здійснюватись як на професійному, так і на непрофесійному (благодійництво, доброчинність та ін.) рівнях; як навчальна дисципліна вона складає основу професійної компетентності соціального працівника.