Людський капiтал, як соцiально-економiчна категорiя
Розвиток та використання людського капiталу.
Людський капiтал – це Сукупнiстi природжених здiбностей, загальноi спецiальноi освiти, професiйного досвiду, творчого потенцiалу, фiзичного i морально-психологiчного здоров”я, що забезпечують можливiсть давати дохiд.
ЛК розглядаeться за 3-ма рiвнями:
1) на особливому рiвнi – знання, навички, якi людина здобула шляхом освiти, професiйноi пiдготовки i практичного досвiду;
2) на мiкроекономiчному рiвнi – сукупна квалiфiкацiя та професiйнi здiбностi всiх працiвникiв пiдприeмства, а також здобутки пiдприeмства щодо ефективноi органiзацii працi та розвитку персоналу;
3) на макроекономiчному рiвнi - накопиченi вкладення в такi галузi дiяльностi, як освiта, професiйна пiдготовка i перепiдготовка оздоровлення. Цей рiвень включаe в себе всю суму людського капiталу, всiх пiдприeмств та всiх громадян держави.
За мiжнародними стандартами, до середнього класу належать переважно особи з високою професiйно-освiтньою пiдготовкою та iнтелектуальним потенцiалом, що гарантуe iм значний попит на ринку працi. Це, своeю чергою, зумовлюeться пiдвищенням ролi iнтелектуальноi власностi у формуваннi людського капiталу та соцiального статусу iндивiда в сучасному суспiльствi, науково-технологiчним характером нинiшнього етапу соцiально-економiчного розвитку.
11. Iндекс люд розвитку:метод визн,призн, сфера викор.
Рiвень життя-це соц-ек категорiя,яка вiдобр ступiнь розв i задов фiз. Дух i соц потреб нас, а також умови в сусп для розв i задов цих потр.Якiсть життя хар рiвнем спож тов i послуг, включаe соц результ ек i Пол розв:сер трив життя, рiвень затвор,умови працi та iн.Рiв життя вiдобр такi показники: обсяг фонду спож на душу нас,трив життя, освiта, забезпеч житлом та iншими послугами. Для характ. Рiвня життя викор iндекс людського розвитку,котрий вкл три iндикатори :нацiон прод на душу нас, тривалiсть життя, рiвень осв нас. Однак даний iнтегральний показн не повнiстю охопл умови життя. Тому додатково необх визн такi компон на душу нас: харчування (за калорiйнiстю),фонду дом майна (в порiвн. Цiнах),житла (на душ нас), здор i охорони здор(за динам тривал життя, рiвнем смертностi, витратами на охор здор)тощо.I ндекс люд розв викор для оцiнки теперишньго стану суспiльства та подальшого простеж тенденцiй розв, вирiв диспропорцiй шляхом прямого та непр. Держ впливу Джерелом зрост рiвня життя нас e зрост нац доходу.Подальш розв суспiльства маe супроводж зрост зар плати i доходiв ,покращ якостi предi спож.
12. Сутнiсть категорii „праця" та ii характеристики. Роль працi у розвитку людини i суспiльства.
Праця вiдiграe важливу роль у розвитку людського суспiльства й людини. Праця — це доцiльна, свiдома, органiзована дiяльнiсть людей, спрямована на створення матерiальних i духовних благ, необхiдних для задоволення суспiльних i особистих потреб людей. Процес працi мiстить три основнi моменти: доцiльну дiяльнiсть людини, тобто власне працю; предмет працi, на який спрямована праця; засоби працi, з допомогою яких людина впливаe на предмет працi.
У процесi працi формуeться система соцiально-трудових вiдносин, що e стрижнем суспiльних вiдносин на рiвнi народного господарства, регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв.
Праця — основа життeдiяльностi i розвитку людського суспiльства. Змiст i характер працi залежать вiд ступеня розвитку продуктивних сил i суспiльних вiдносин.
Розрiзняють конкретну й абстрактну працю. Конкретна праця — це доцiльно спрямована дiяльнiсть людини, результатом якоi e створення певноi споживноi вартостi. Абстрактна праця — це витрати людськоi енергii, частка затрат суспiльноi працi безвiдносно до тiei конкретноi форми, в якiй вона здiйснюeться.
Подвiйнiсть поняття «праця» зумовлюe I подвiйнiсть ii змiсту. Змiстом конкретноi працi e кiлькiсний i якiсний склад трудових функцiй (вiдмiннiсть у професiях, рiвнях квалiфiкацii працiвникiв), iх спiввiдношення i взаeмозв'язок у конкретному процесi працi.