Професійна модель, функції та вимоги до особистості соціального працівника
Досягнення належного рівня соціального захисту в державі залежить від багатьох чинників: від якості, узгодженості, своєчасності прийняття відповідних законів; від наявності ресурсів суспільства для їх впровадження; від ступеня координованості дій при реалізації означених напрямків та програм; від рівня розвитку правової свідомості та культури громадян тощо. І, звичайно ж, великою мірою ефективність діяльності у сфері соціального захисту залежить від рівня професійності тих, хто на практиці втілює в життя розроблені документи, проекти, програми, - тобто працівників соціальних служб. Ось чому суспільство та держава висуває сьогодні особливі вимоги до створення когорти кваліфікованих фахівців із соціальної роботи, які були б здатні ефективно вирішувати будь-які професійні завдання при здійсненні соціального захисту.
Науковці в царині соціальної роботи працюють над створенням професійної моделі відповідних фахівців, що дасть змогу здійснювати якісний підбір та підготовку кадрів, а це, в свою чергу, сприятиме підвищенню ефективності соціальної роботи як такої.
Модель спеціаліста будь-якого фаху, за визначенням А.К. Маркової [63, с. 20] включає дві основні складові: модель особистості та модель діяльності фахівця. Перша передбачає формулювання вимог до особистості професіонала, виділення професійно важливих якостей та рис. У другому випадку йдеться про аналіз та опис типових задач та способів їх розв’язання в межах професійної діяльності.
Характеризуючи особистість фахівця із соціальної роботи, слід наголосити на таких компонентах його професійної самосвідомості як ―професійні риси‖ та ―особистісні якості‖. Ця проблема достатньо розроблена в науковій літературі [65, 66, 128, 130, 131 та ін.]. Досліджено, що успішність діяльності соціального працівника неможлива без формування таких професійних рис як високий професіоналізм, компетентність в широкому колі суспільних проблем та способах їх пом’якшення та вирішення; володіння сукупністю знань, умінь та навичок суміжних із соціальною роботою дисциплін; високий рівень розвитку навичок ефективного спілкування; розуміння проблем клієнта, здатність адекватно приймати їх, емпатійність у відносинах з клієнтами; володіння методами психогігієни,
профілактики психологічного ―вигорання‖; вміння використовувати правові, психологічні та соціальні знання для вирішення проблем клієнтів; чітке дотримання положень та інструкцій, дисциплінованість тощо. Ефективність роботи соціального працівника значною мірою залежить і від дотримання ним правил і норм професійної етики та деонтології.
Духовно-моральними якостями соціального працівника мають стати: гуманізм, альтруїзм, доброта, душевність, чуйність, милосердя; порядність, чесність, безкорисливість; повага до клієнта, прийняття його таким, яким він є; толерантність і тактовність; почуття відповідальності, відвертість і конфіденційність; готовність до співробітництва та націленість на його позитивний результат тощо.
Неприпустимими для соціального працівника мають бути: байдужість, відсутність поваги до людей; грубість, дратівливість, нестриманість, агресивність, жорстокість; безвідповідальність, нечесність, бездуховність, аморальність; кар’єризм, формалізм, бюрократизм; цинізм, бридливість, користолюбство тощо.
Меншої уваги приділено розгляду в науковій літературі другої складової моделі спеціаліста із соціальної роботи – його професійної діяльності. Основною проблемою при вивченні цієї складової слід вважати різнопрофільність соціальної роботи в системі соціального захисту та в інших інституціях соціальної сфери, різноманітність та варіативність виконуваних функцій та займаних посад.
Пропонуємо розглянути модель діяльності соціальних працівників на прикладі функціонування представників системи соціального захисту населення (далі - ССЗН). Вважаємо, що при аналізі діяльності зазначених фахівців слід враховувати як існуючий функціонально-рольовий репертуар в межах системи, так і можливі зміни при її реформуванні. З огляду на це, професійну діяльність фахівця ССЗН можна охарактеризувати як спрямовану на вирішення соціально-психологічної, соціально-правової та соціально-економічної проблематики таких груп: люди похилого віку, люди з функціональними обмеженнями, малозабезпечені сім'ї, безробітні та інші. Зрозуміло, що зміст діяльності фахівців системи зумовлений саме характеристиками визначеної групи клієнтів, нормативним полем, що регулює можливість взаємодії з відвідувачами системи, а також рівнем професійної компетентності самого працівника.
Для побудови моделі діяльності працівника ССЗН важливо мати інформацію щодо соціально-психологічних характеристик та проблематики основних груп клієнтів. В соціальній ситуації клієнта часто закладені як причини проблеми, так і ресурси для її вирішення. Це зумовлює необхідність формування та розвитку у соціальних працівників навичок діагностування, системного аналізу, прогнозування,
оцінки життєвої ситуації та її складових. Означені навички можуть формуватись як в ході аудиторного навчання при вивченні соціолого та психолого орієнтованих дисциплін, так і під час проходження практики.
Доцільність застосування та результативність того чи іншого методу або технології залежить як від сутності проблеми, так і від професійної компетентності соціального працівника, його креативності, вміння нестандартно (але в межах правового поля та посадових обов'язків) підійти до розв'язання ситуації. На нашу думку, методико-технологічний процес в соціальній роботі повинен спрямовуватися не тільки на вирішення проблем клієнтів, але і, у більшій мірі, на їх наснаження.
Донедавна система соціального забезпечення була зорієнтованою на державне утримання та гарантування соціального достатку тим, хто з об'єктивних причин не міг піклуватися про себе самостійно. Зміна підходів до соціальної роботи в Україні визначила пріоритетними принципами реформування системи – адресність, стимулювання самопідтримки та самодопомоги, а також гарантування державою тільки мінімально достатніх умов життя.
Цей факт визначив необхідність перегляду існуючої моделі діяльності спеціаліста, поповнення функціонально-рольового репертуару фахівця системи соціального захисту населення. Пропонуємо орієнтовну характеристику професійних функцій, умінь та навичок, професійних рис та якостей особистості фахівців з можливою спеціалізацією в системі соціального захисту населення (див табл. 5. 1).
Нами розглянуті декілька основних спеціальностей та профілів, характерних для установ системи соціального захисту населення та їх структурних підрозділів, а саме: управлінь праці та соціального захисту населення (далі - УПСЗН); відділень територіального центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (далі - терцентру); центрів професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів та відділень ранньої медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів (далі – реабілітаційних центрів); будинків-інтернатів різних профілів (далі – будинків-інтернатів); місцевих осередків Пенсійного фонду України; організацій державної служби зайнятості (далі – центрів зайнятості).
Слід зазначити, що при створенні означеної моделі ми користувалися положеннями щодо професіограм споріднених спеціальностей (практичного психолога та соціального педагога), особистим досвідом роботи в системі соціального захисту, досвідом спілкування з працівниками різного рівня установ і закладів Міністерства праці і соціальної політики, результатами аналізу і вивчення
посадових обов’язків і функцій зазначених працівників, а також матеріалами дисертаційних досліджень Сили Т.І. [57, 99].
Таблиця 5. 1. Зміст функцій та особистісних характеристик фахівців системи соціального захисту населення
Професійні | Професійні вміння | Професійні риси | Спеціалізація в |
знання | та | та якості | ССЗН |
навички | особистості | ||
Соціально-побутова функція | |||
Вікові та соціально- | Обстеження | Енергійність; | Соц. працівник |
психологічні | матеріально- | висока | відділення соц. |
особливості | побутових умов | працездатність; | допомоги вдома |
клієнтів; основи | проживання; | толерантність; | та відділення |
кулінарії та ведення | побутове | бажання | денного |
господарства; | обслуговування | допомагати; | перебування при |
основи | (прибирання, | доброта, | терцентрах, |
антропології; | приготування їжі, | безкорисність, | працівники |
основи валеології та | обробка присадибної | порядність, | будинків- |
гігієни | ділянки тощо); | тактовність | інтернатів |
навички санітарії та | |||
гігієни | |||
Соціально-медична функція | |||
Основи валеології | Надання першої | Толерантність; | Соц. працівник |
та медицини, | невідкладної | визнання цінності | відділення |
медичної | медичної допомоги; | кожної | медико- |
психології, | виконання | особистості; | соціальної |
патопсихології та | найпростіших | вольові якості, | реабілітації, |
деонтології | медичних процедур | повага до клієнта, | відділення |
чуйність, | денного | ||
милосердя | перебування при | ||
терцентрах, | |||
реабілітаційних | |||
центрах, | |||
будинків- | |||
інтернатів | |||
Соціально-психологічна та діагностична функція
Основи загальної, | Комунікативні | Емпатійність, | Соціальні |
вікової, соціальної, | навички різних | здібність до | працівники |
практичної | видів (проведення | рефлексії, | будь-якого |
психології; | бесіди, вирішення | логічність та | профілю |
персонології; | конфліктних | аналітичний | |
соціології, | ситуацій тощо); | характер | |
конфліктології; | вміння | мислення, | |
психо-та соціальної | психологічної | комунікабельність; | |
діагностики; етики | підтримки, | моральна | |
соціальної роботи; | співчуття та | спрямованість | |
педагогічна | наснаження; | особистості на | |
майстерність | навички запобігання | цінності | |
та долання | соціальної роботи; | ||
стресових станів та | інтерес до | ||
ситуацій; | особистості, | ||
психологічне | чуйність, почуття | ||
вивчення та | відповідальності | ||
тестування клієнтів, | |||
аналіз даних | |||
обстеження | |||
Соціально-педагогічна функція | |||
Знання основ | Навички научіння, | Емпатійність, | Соц. працівники |
педагогіки і | виховання; | толерантність, | стаціонарних |
психології, теорії | формування | доброзичливість; | установ різного |
виховання, | позитивних | педагогічні | профілю та |
віктімології, | установок, | здібності | відділень |
соціології | наснаження; вміння | (дидактичні, | терцентрів; |
переконувати, | проективні, | менеджери | |
роз'яснювати, інші | конструктивні | соціальних | |
комунікативні | тощо); | служб, | |
вміння та навички | комунікабельність; | профконсультан | |
цінності | ти центрів | ||
зайнятості |
Консультативна та інформаційна функція
Знання профілю | Навички | Критичність і | Менеджери |
основної діяльності | діагностування, | логічність | соціальної |
(соціального та | консультування, | мислення; | сфери різних |
трудового права, | володіння техніками | харизматичність; | рівнів, соціальні |
психології, | налагодження зв'язків | компетентність; | інспектори, |
педагогіки тощо); | з громадськістю, | терпимість; | спеціалісти по |
основи | навички аналізу, | комунікабельність; | призначенню |
конфліктології, | обробки та надання | емпатійність | пенсій і |
соціології, масових | інформації; навички | допомог; | |
комунікацій | представництва; | спеціалісти- | |
навички складання | консультанти по | ||
прес-релізу, | роботі з | ||
створення | громадськістю | ||
презентацій; вміння | та | ||
володіти аудиторією; | профконсультант | ||
вміння створити | и | ||
обстановку довіри | |||
Профілактична та прогностична функція | |||
Основи соціальної | Налагодження | Комунікабельність | Спеціалісти- |
проблематики та | контактів; навички | , широта | консультанти по |
девіації; знання | роботи з ЗМК; | світогляду, | роботі з |
методів та форм | прогностичні та | далекоглядність, | громадськістю |
профілактичної | діагностичні | порядність, | та |
роботи; особливості | навички; вміння | громадянська | профконсультант |
соціальних | переконувати | позиція | и, менеджери |
комунікацій, основи | соціальної | ||
права | сфери різних | ||
рівнів | |||
Правозахисна функція (функція соціального захисту)
Знання чинного | Вміння визначати | Чесність, | Соціальний |
законодавства, | право, призначати, | порядність, | інспектор, |
основ соціального, | нараховувати і | принциповість; | спеціаліст по |
конституційного, | документально | відповідальність, | призначенню і |
трудового, | підтверджувати | безкорисність, | виплаті пенсій |
кримінального | різні види пенсій та | конфіденційність, | та допомог, |
права; основ | допомог; навички | зосередженість та | начальники |
економічної теорії, | контрольно- | організованість; | УПСЗН, |
бухг. обліку, | ревізійної | критичність та | відділень |
діловодства | діяльності, роботи з | логічність | Пенсійного |
документами; | мислення | фонду України | |
комунікативні, | |||
консультативні та | |||
організаційні | |||
навички; | |||
представництво | |||
Соціально-адаптаційна та реабілітаційна функція
Основи медицини і | Уміння | Емпатійність, | Соціальний |
гігієни, відповідних | діагностувати | доброзичливість, | працівник |
галузей психології, | проблеми; | чуйність, інтуїція, | відділення |
права, | встановлювати | компетентність; | медико- |
профорієнтаційної | пріоритетність | пластичність | соціальної |
діяльності; знання | аспектів щодо | психіки; креативні | реабілітації, |
проблематики | проведення | здібності; вольові | відділення |
соціально | реабілітаційних | якості, активність | денного |
незахищених груп | заходів; вміння | у вирішенні | перебування при |
клієнтів ССЗН; | прогнозувати | проблем людей; | терцентрах, |
знання теоретичних | динаміку проблеми; | відповідність | реабілітаційних |
основ реабілітації та | навички | цінностям | центрів, |
адаптації, системи | формування | соціальної роботи | будинків- |
реабілітаційно- | програм реабілітації | інтернатів, | |
експертної | та організації | спеціалісти | |
діагностики в ОСЗН | комплексної | відділів УПСЗН | |
психосоціальної | |||
терапії і корекції; | |||
холізм; оцінка | |||
результатів | |||
реабілітації; | |||
навички | |||
наснаження; | |||
протидія ефекту | |||
―вигоряння‖ | |||
Організаційно-адміністративна та координуюча функція
Основи | Навички | Організаційні | Менеджери |
менеджменту в | управлінської | здібності; | соціальних |
соціальній роботі, | діяльності; | тактовність і | служб ССЗН та |
діловодства, | складання та ведення | ввічливість; | Пенсійного |
конфліктології, | документації, роботи | вольові якості, | фонду різних |
права; знання | з оргтехнікою; | принциповість, | рівнів, соціальні |
організаційної | комунікативні | дисциплінованість | інспектори, |
структури системи | навички, навички | ; доброзичливість; | соціальні |
соціального захисту | поведінки в | готовність до | працівники |
та інших соціальних | конфліктних | співробітництва та | підрозділів |
служб регіону | ситуаціях; уміння | націленість на | терцентрів |
виявляти осіб, що | позитивний | ||
потребують | результат; | ||
допомоги та | компетентність; | ||
організовувати її; | креативність і | ||
вміння приймати | творчий підхід | ||
рішення; навички | |||
представництва |
Важливо відмітити, що деякі спеціалізації із запропонованого переліку є доволі універсальними і такими, що існують не лише в ССЗН, але і в інших соціальних структурах. Тому нашу модель можна розглядати як базову для складання окремих освітньо-професійних характеристик, професіограм нормативно визначених спеціальностей у соціальній роботі.