Практичні завдання. Практичне заняття 10. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні

Практичне заняття 10. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні

1. Анотування і реферування наукових текстів.

2. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлення покликань.

Контрольна точка № 3.Написання анотації статті, оформлення бібліографії.

Література:

Основна:

1. Власенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М. Фахова українська мова: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 272 с.

2. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: фахове і нефахове спілкування. – Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО», 2010. – 480 с.

3. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 7-ме вид., виправлене. – Донецьк: СПД ФО Сердюк В.І., 2005. – 448 с.

4. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови: Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360 с.

5. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: Навч. посіб. – К.: «Центр навчальної літератури», 2006. – 312 с.

6. Пентилюк М.І., Гайдаєнко І.В., Окуневич Т.Г. та ін.. Навчально- й науково-дослідна робота студентів-філологів (реферат, курсова, випускна робота з української мови та методики її навчання): Навчально-методичний посібник для студентів. – К.: Ленвіт, 2010. – 120 с.

7. Семеног О.М. Культура наукової української мови : навч. посіб. / О.М. Семеног. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – С. 106-113.

8. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Підручник. – К.: Атіка, 2004. – 592 с.

Додаткова:

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібник для вищ. та серед. спец. навч. закладів – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: А.С.К., 2002 – 400 с.

2. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 496 с.

3. Пятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 116 с.

4. Українська ділова мова: практичний посібник на щодень / Уклад.: М.Д. Гінзбург, І.О. Требульова, І.М. Корніловська, С.Д. Левіна; За ред. д-ра техн. наук, проф., акад. УНГА М.Д. Гінзбурга. – Харків: Торсінг, 2003. – 592 с.

Практичні завдання

Вправа 1. Прочитайте текст. Запишіть конспект. Підготуйте коротке повідомлення.

Анотація – це коротка характеристика книги або іншого твору (статті, звіту, дисертації, фільму), подана у вигляді переліку основних тем, висвітлених у роботі.

За змістом і цільовим призначенням анотації поділяються на довідкові і рекомендаційні.

Довідкові анотації (описові, інформативні) характеризують тематику тексту, повідомляють будь-які відомості, але не дають критичної оцінки тексту. Рекомендаційні анотації характеризують текст і дають оцінку його придатності для певної категорії споживачів, з урахуванням їхньої підготовки, віку та інших особливостей.

Анотація на книгу носить довідковий характер і, як правило, містить вказівку, на кого вона розрахована.

Анотація на статтю складається як текст описового характеру. У ній не зазначається адресат.

За повнотою висвітлення змісту і читацького призначення анотації поділяються на загальні та спеціалізовані. Загальні анотації характеризують документ у цілому і розраховані на широке коло користувачів. Спеціалізовані анотації характеризують документ лише у певних аспектах і розраховані на вузьке коло спеціалістів.

Анотація через свою надмірну скороченість не передбачає цитування, у ній не використовуються смислові фрагменти оригіналу, основний зміст першоджерела передається „своїми словами". Особливістю анотації є використання в ній мовних оцінних кліше. Анотація, як правило, складається з простих речень.

Мета анотації – допомогти читачеві швидко ознайомитися із змістом книги.

Навчитися писати анотацію – значить навчитися вибирати з наукового тексту найголовніше й викладати це в максимально стислій формі.

Запам'ятайте типові мовні звороти (кліше), які утворюють логічний каркас анотації.

Структура анотації Зміст анотації
1. Про що? (Узагальнений виклад теми всього тексту) Стаття присвячена питанню про... У статті викладається (викладено)... У тексті розповідається ... У книзі розглянуті (розглянуто) питання про ... Стаття присвячена проблемі ... У книзі йдеться про...
2. Як? (Перелік основних підтем) Автор підкреслює роль... Приділяє особливу увагу (чому?)... Зупиняється на ... У статті докладно описані ... Автори вважають, що ... Критично ставляться ... Автор аналізує ..., розкриває ..., дає характеристику ...
3. Для кого? (Висновки про головну ідею, призначення тексту) Може бути використана (ким? де?)... Призначена (для кого?)

Вправа 2. Прочитайте оригінальний текст і реферат. Зверніть увагу на мовні засоби передачі інформації. Запишіть їх у зошит.

Вихідний текст (джерело) Людство вступило в період НТР. Суттєвою її особливістю є єдність наукових і технічних революцій, які призводять до якісних змін виробничих сил, до змінення ролі в суспільному виробництві головної виробничої сили - людини. Характерною рисою сучасного етапу НТР є корінні зміни взаємозв'язків науки і виробництва. Виникає своєрідна "індустрія науки" з дослідним і експериментальним виробництвом. На промислових підприємствах створюються науково- дослідні відділи, лабораторії, які безпосередньо проводять наукові дослідження прикладного характеру. Все ширше і масштабніше здійснюються спільні науково-технічні розробки, виникають більш ефективні організаційні форми зв'язку науки і виробництва: науково-дослідні об'єднання, міжгалузеві науково-технічні комплекси та ін. Під впливом зростаючих потреб виробництва посилюється і процес інтеграції наук. Прикладом концентрованого вираження взаємозв'язку багатьох наук може слугувати кібернетика, яка розробляє теорію керування у різних галузях людської діяльності. Одночасно з процесом інтеграції наук відбувається і процес їх диференціації. На "стиках" наук з'являються все нові й нові галузі знань. Так виникли біофізика, біохімія та інші науки. Досягнення хімії дають нові знання в галузі каталізу і синтезу високомолекулярних сполук. Глибоке зсунення відбувається в біології та суміжних з нею науках, теоретичному і лабораторному розкритті механізму спадковості. Характерною рисою сучасної НТР є те, що вона сприяє реалізації курсу на інтенсифікацію народного господарства. Сучасний етап НТР вносить глибокі перетворення в зміст праці. Основну роль тут відіграє технічна реконструкція господарства, автоматизація, комп'ютеризація. Тому сучасну НТР часто називають технологічною. Тільки за останні 3-5 років передбачається розширення в 2 рази застосування прогресивних, базових для кожної галузі технологій. Помітне місце посядуть принципово нові технології - мембранна, лазерна, плазмена та ін. З метою використання досягнень висувається ідея створення системи широкомасштабного міжнародного науково-технічного співробітництва. Можна сказати, що НТР XXI століття – це новий, сучасний шлях розвитку виробничих сил суспільства. Сучасний етап НТР генерує корінні, якісні зміни у виробничих силах, викликаних злиттям науки, техніки і технології, в єдиний процес (З журн.).     Вторинний текст (реферат) У статті після докладного з'ясування сутності НТР говориться про її специфічні риси на сучасному етапі, зокрема, кардинально змінених відносинах науки і виробництва. Під зміною відносин науки і виробництва автор розуміє такі процеси, які виникають і посилюються в суспільстві, як створення своєрідної "індустрії науки" 3 дослідним і експериментальним виробництвом, з одного боку, і науково- дослідних відділів, лабораторій на підприємствах - з іншого.   Автор підкреслює важливість здійснення науково-технічних розробок, підкреслює необхідність виникнення науково-виробничих об'єднань, міжгалузевих комплексів для сучасного етапу суспільного розвитку. Досить важливе місце в статті виділено двом процесам, які характеризують сучасний стан науки. Надана інформація про інтеграцію і диференціацію наук проілюстрована автором у формі переконливих доказів.   Важливо зазначити, що автор зупиняється на специфічних і відмінних рисах сучасного періоду НТР. Немає сумніву в тому, що НТР і тепер в центрі уваги виробництва, на думку автора, стоїть програма розширення застосування прогресивних базових технологій для кожної галузі, а також поява і упровадження у виробничий процес принципово нових технологій. Автор вважає, що програма створення широкомасштабного міжнародного співробітництва дуже допомогла б використовувати досягнення НТР. Дотримуємося такої ж думки, що НТР сучасного етапу - це новий, прогресивний шлях розвитку виробничих сил суспільства. Цією тезою закінчується стаття. На наш погляд, названі автором специфічні риси сучасного етапу НТР становлять цінність і особливий інтерес. Заслуга автора полягає в тому, що він розкриває зміст і дає характеристику одному з найважливіших понять, зв'язаних з удосконаленням організаційних форм взаємодії циклу "наука - техніка - виробництво".  

Вправа 3. Прочитайте текст та напишіть на нього реферат. Використовуйте відомі вам мовні засоби передачі інформації. Для зручності виконання скористайтеся планом підготовки реферування.

Культура мови

Кожен, хто володіє літературною мовою, є прикладом для інших. Але необхідно розуміти, до деяких зразків хочеться наблизитися, а від інших - відійти. Свідомий громадянин України відповідає за долю української літературної мови, і цей обов'язок насамперед виявляється в роботі над удосконаленням особистої культури мови.

Словосполучення „культура мови" уживається в кількох значеннях. По-перше, це розділ мовознавства, який досліджує мовні норми і комунікативні властивості мови з метою її вдосконалення. По-друге, це володіння нормами усної та писемної літературної мови, а також уміння використовувати виражальні засоби мови в різних умовах спілкування відповідно до його цілей і змісту.

Культура мови - це сукупність комунікативних якостей мови, до яких належать правильність мовлення, точність, логічність, чистота мовлення, його виразність і багатство, а також доречність.

Отже, поняття „культура мови" містить чимало вимог, як-от: багатство словника, уміння говорити точно, уживаючи слова у властивому їм значенні, здатність говорити просто, доступно, логічно, не порушуючи змістових зв'язків між частинами висловлювання, вміле використання виражальних і зображувальних засобів, емоційність, вміння впливати на почуття, доречність, добирання засобів залежно від мети і сфери спілкування. Але, зрештою, усі ці комунікативні якості мовлення визначаються відповідністю до норм - лексичних, граматичних, стилістичних та ін. (За Г.Волкотруб).

План реферування:

1. Прочитайте всю статтю (текст).

2. При повторному читанні:

а) знайдіть основну думку і на полях поставте ГД;

б) знайдіть інформацію, яка розкриває основну думку, поставте на полях Т1, Т2, Т3... Якщо інформація повторюється, позначте її в іншому місці так само. Пам'ятайте, що інформація, яка розкриває основну думку, розкидана по всій статті. Тематично вона частіш за все різноманітна. Кожна тематична одиниця або міститься в одному абзаці, або розсіяна по всій статті. Тому інформацію на одну певну тему позначте Т1 , на іншу - Т2 і т.д.;

в) найдіть висновки автора і поставте В.

3. Випишіть із тексту тільки те, що можна назвати основними положеннями: тобто Т1, Т2, Т3.. та В. Ці Ваші дії називаються компресією тексту.

4. Якщо в тексті є розсіяна інформація, зберіть її і запишіть в одному місці, роблячи компресію.

5. Виділіть і запишіть висновки.

6. Визначте бібліографічні дані статті.

7. Запам'ятайте, що реферат становить не більше 1/3 першоджерела.

Вправа 4. Прочитайте уривки з текстів документів.

1. Книга Козлова Миколи Івановича «Підручник для психолога» присвячена дослідженню психіки людини на підсвідомому рівні. У своїй книзі психолог-практик дає відповіді на безліч людських «Як?», описує найрізноманітніші життєві ситуації і вказує шлях до їх вирішення.

2. Віддаючи належне позитивній ролі козацтва в історії України, авторка не обминула і чорних сторінок її: пересторогою для нащадків звучать у романі згадки про Байду Вишневецького, Наливайка, Павлюка, Марусю Чурай, що стали жертвами зради співвітчизників.

3. У посібнику наведено класифікацію ділових паперів та вимоги до їх складання, зразки оформлення різних видів документів, а також пов'язаний з темою теоретичний матеріал із сучасної української літературної мови.

Цей навчальний посібник розрахований на всіх, хто прагне поглибити знання з української мови, удосконалити свою гра­мотність, опанувати ділове мовлення.

4. Приємно відзначити, що й практична частина посібника відповідає загальному високому рівню роботи. Вправи підібрано вдало, речення й тексти змістовні, цікаві, пізнавальні, завдання до вправ спонукають до творчого мислення.

5. У збірнику автор розглядає прадавню символіку української хати, писанок, церковної архітектури, одягу тощо. Оригінальна загальна концепція й сьогодні може вважатися новим словом у дослідженні духовного життя українців.

Для вчених-істориків, етнологів, мистецтвознавців; студентів та учнів шкіл, коледжів, ліцеїв; усіх, хто цікавиться духовною історією України.

Визначте, які це документи за найменуванням. Відповідь обгрунтуйте.

Дайте визначення кожного документа.

Вправа 5. У наведених анотаціях знайдіть складові частини. Чим вони відрізняються одна від одної? Назвіть граматичні особливості.

1. Конспект лекцій з історії держави та права зарубіжних країн (рабовласницька і феодальна держава та право) для студентів спеціальності 0601 „Правознавство" /Уклад.: І.І.Гузенко. - Донецьк: ДонНУ, 2001.-152 с.

Містить стислий конспект лекцій з історії рабовласницької та феодальної держави та права зарубіжних країн.

Розглядається історія рабовласницької держави і права Стародавнього Сходу, виникнення і розвиток афінської рабовласницької держави та права й виникнення держави Стародавнього Риму, а також виникнення та розвиток феодальної держави та права Німеччини, Англії, Франції та Росії.

2. Про внесення змін до статті 72-12 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік". Закон України від 11.12.2003 р. №1391.//Урядовий кур'єр від 18.12.03, №239.

Змінами дозволено закупівлю імпортного зерна за кошти загального фонду Державного бюджету України.

3. Шило П І. Російсько-український словник. Термінологічна лексика. - К.: Просвіта, 2004. - 212 с.

Пропонований Словник містить понад 10 тисяч найживаніших термінів і термінологічних словосполучень з різник галузей науки і техніки, перекалдених українською мовою. З масиву сучасних термінів вилучено кальковані й транслитеровані російські лексеми, повернено багато власне українських термінів. На всіх термінах проставлено наголос, дано граматичну характеристику слів.

Словник зорієнтовано на широке коло користувачів - студентів, учнів, викладачів, науковців, інженерів, виданичих працівників.

Вправа 6. Прочитайте анотацію. Визначте відсутні реквізити. Допишіть їх.

Глущик С. В. та інші

Сучасні ділові напери: Навч. посіб. для вищ. та серед, спец, закладів.

У посібнику подаються основні ознаки офіційно-ділового стилю та розглядається писемна форма його реалізації — ділові напери. Наведено зразки документів, правила їх оформлення, вправи різного ступеня складності Виклад основного матеріалу доповнюють словник ділової людини, правила орфографії та пунктуації в таблицях.

Визначте, який це документ: а) за походженням; 6) за призначенням; в) за формою; г) за складністю.

Вправа 7. Прочитайте. Зі слів, поданих у дужках, вибе­ріть те, яке, на вашу думку, є найдоцільнішим. Визначте, який цей документ за найменуванням. Наведіть спільні та відмінні ознаки анотації та реферату.

У зв'язку з (надбанням, набуттям, нагромадженням) українською мовою статусу державної (постійною, безперервною, обов'язковою, неодмінною) є потреба в (орфоепічних, лексикографічних) працях, які б (впорядковували, представляли, регламентували) написання слів. Словник, який (базується, опирається, ґрунтується) на четвертому виданні «Українського правопису», (являє собою, репрезентує, представляє) написання слів разом, окремо, через дефіс, що є однією з (нелегких, нерозв'язаних, найскладніших) проблем україн­ської (пунктуапії, орфографії, лексики).

(Реєстр, склад) словника охоплює не тільки загальновживану, а й спеціальну різногалузеву лексику. (Нехтування, витіснення, знищення) української мови з багатьох сфер (контактування, порозуміння, спілкування) призвело до нехтування (рольових, функціональних, обов'язкових) можливостей, до «завмирання» багатьох (натуральних, штучних, справжніх, природних) форм вираження, на зміну яким за умов (потужного, міцного, всевладного) тиску приходили форми (скалічені, спотворені, знівечені), аж до так званого суржику. (Відмітимо, зауважимо, відзначимо) як позитивне, що саме цей словник (покликаний, спрямований, орієнтований) на нормативну термінологію, а тому автор (запроваджує, вводить, пропонує) до реєстру дефініції, (записані, зареєстровані, зафіксовані) у державних стандартах або нещодавно введені в (оборот, циркуляцію, обіг) мовленнєвою практикою.

Наши рекомендации