Наукова та педагогічна діяльність В. О. Моляка

Наукова школа В.О.Моляко

Виконала: студент магістрант

Астахова Вікторія

Одесса 201

Твори себе, щодня будуй себе.

Ти пам`ятай завжди, що ти – людина.

В.О.Моляко

Наукова та педагогічна діяльність В. О. Моляка

Народився Валентин Олексійович в с. Вереміївці на Полтавщині1937 року. Після закінчення Київського політехнічного інституту працював конструктором в Інституті автоматики. З 1962 р. починає наукову роботу як психолог. Психологічні проблеми творчої обдарованості Валентин Олексійович почав розробляти ще будучи аспірантом НДІ психології УРСР. Захистившикандидатську дисертацію “Психология конструкторского замысла”, він працює в тому самому інституті спочатку молодшим, далі – старшим науковим співробітником, а з 1975 р. – завідувачем лабораторії. З 1991 р. відомий вчений є ще й науковим керівником Центру “Творча обдарованість”. Технічна творчість учнів, принципи, механізми, особливості різних видів творчої діяльності, підготовка до творчої праці, творча особистість,

творча обдарованість, талант – основні питання, які В.Моляко досліджує ось уже 40 років. Головною ідеєю діяльності В.О.Моляко є ідея стратегіальної організації творчої діяльності людини (фахівця, дитини, учня, людини “взагалі”). Він опублікував понад 200 концептуально-теоретичних і навчально-методичних праць. Серед них монографії: “Психологія конструкторської діяльності”, “Психологія розв’язування школярами творчих задач”, “Технічна

творчість і трудове виховання”, “Психологія готовності до праці”, “Психологічні проблеми творчої обдарованості” та ін.

Валентин Олексійович – автор навчальних спецкурсів, за якими вчаться студенти педвузів уже чимало років. На основі його наукової концепції в 1991 р. було ухвалено республіканську програму “Творча обдарованість”, спрямовану на виявлення й виховання обдарованих дітей та молоді. Він є автором оригінальної діагностико-тренінгової системи “КАРУС” для виявлення

творчих здібностей, прояву і розвитку творчого мисле

Численні учні й послідовники Валентина Олексійовича – а це понад 20 науковців, які під його керівництвом підготували й успішно захистили дисертації, викладачі вузів, наукові співробітники, спеціалісти-психологи, вчителі з різних регіонів України – далі розробляють проблеми творчої обдарованості, що є свідченням формування окремої наукової школи В. Моляка.

Справі всього життя Валентин Олексійович віддає свою невичерпну енергію, знання і досвід. Він активно працює в численних комісіях, редколегіях, є незмінним головою редколегії журналу “Обдарована дитина”. У колі інтересів вченого не лише проблеми творчої обдарованості. Він володіє ще й поетичнимдаром.

Вірші Валентина Олексійовича почали друкуватися на сторінках преси з 1965 р., а в 1972 р. побачила світ його перша збірка поезій “Криголам”.

Матеріали каталогу представляють ту частину наукового доробку В.О.Моляка, що є у фондах ДНПБ України, та праці, надані бібліотекою Інституту психології АПН України для організації виставки. Література каталогу систематизована за розділами виставки, а в їх межах – за алфавітом назв праць. Шифри, що передують бібліографічним описам документів, свідчать про

його наявність у фондах бібліотеки.

Більш детально розглянемо концепцію творчості, що була розроблена сучасним українським психологом В.О.Моляко. В.О.Моляко під творчістю розуміє процес створення чогось нового для певного суб’єкта. Творчість, вказує вчений, притаманна кожній людині. Творчу діяльність, на його думку, можна охарактеризувати за такими параметрами, як суб’єкт (особистість) творчості, продукт творчості, умови, в яких протікає творчий процес. У творчості, вважає вчений, основними є оригінальність, новизна в діяльності, відмінність від створеного раніше, вже відомого.

Основними характеристиками творчої особистості є, за Моляко, прагнення до оригінального, нового, високий рівень знань та вмінь аналізувати явища, порівнювати їх. В.О. Моляко погоджується з Л.Толстим, який писав, що митець повинен зберігати дитячий погляд на світ, на речі, природу, щоб кожен раз дивуватись, бачити нове і тим самим спрямовувати й інших людей на сприйняття, бачення цього нового. Творча особистість, зазначає вчений, завжди проявляє наполегливість у своїй роботі.

В.О.Моляко підкреслює, що активна психічна діяльність є обов’язковим фоном прояву творчості. Творча праця вимагає активного експериментування, співвідносин, зіставлянь, проведення окремих аналогій, комбінування елементів й ознак.

Розглядаючи роль знань у творчому процесі, В.О.Моляко вказує, що з одного боку, щоб створити щось необхідно знати дуже багато, з іншого боку, знання можуть призупиняти, гальмувати, заводити у "глухий кут" загальновідомого.

В.О.Моляко вказує, що мисленнєвий процес людини проходить у свідомій та несвідомій сферах. Творчий процес часто протікає на неусвідомлюваному рівні, а у свідомість несподівано потрапляє лише його кінцевий результат (здогадка). Великий масив інформації переробляється за межами свідомості людини. При цьому виявляються нові комбінації, нові образи.

Виходячи з визначення творчості, його специфіки, враховуючи особливості видів людської діяльності, психолог виділяє такі види творчості: наукове, технічне, літературне, ігрове, учбове, військове, творче керування, побутове, ситуаційне, комунікативне.

Головною характеристикою творчих можливостей людини в рішенні нових задач В.О.Моляко вважає стратегію рішення – суб’єктивну програму рішення нової задачі, що відображає головну тенденцію в пошуковій діяльності. Згідно з ученим, поняття "стратегія" рішення задачі охоплює всю структуру процесу рішення задачі: дії по підготовці (розуміння умов), дії по плануванню (формування замислу) й дії по реалізації (перевірка задуму, експерименту). Всі ці дії суб’єкта підпорядковуються провідній розумовій тенденції в його інтелектуальній поведінці. Ця домінуюча тенденція й зумовлює стратегію. Розуміння і задум є частинами стратегії. Але це ще не стратегія. Стратегія виникає тоді, коли з’являється "третя точка опори" - упевненість у правильності вибраного способу, адекватності задуму. У більшості випадків ця впевненість є результатом більш менш вдалого й чіткого прогнозу, уявним "програванням". В основі стратегії лежить план, задум, послідовність, спрямованість пошуку, вибір з самого початку певних орієнтирів. Валентин Олексійович виділяє п’ять основних стратегічних форм інтелектуальної діяльності, що реалізуються за допомогою конкретних дій: стратегія пошуку аналогів/аналогізування (основана на діях, що пов’язані з пошуком аналогів), стратегія комбінування (основана на діях, що пов’язані з комбінуванням елементів), стратегія реконструктивних дій (основана на діях, що пов’язані з реконструюванням, внесенням нових елементів, створенням нових функцій), універсальна стратегія (являє собою майже гармонійне використання вище згаданих дій), стратегія випадкових підстановок (основана на хаотичному, нецілеспрямованому пошуку, на діях "всліпу", без плану, чітких гіпотез).

Реалізуються стратегії за допомогою конкретних дій, сполучення яких складає певну розумову тактику. В.О.Моляко виділяє шістнадцять розумових тактик: тактика інтерполяції (включення до вже існуючого якоїсь нової частини), тактика екстраполяції (зовнішнє додавання певного елементу), тактика редукції (зменшення розміру, швидкості тощо), тактика гіперболізації (збільшення розміру, форми, швидкості та інших параметрів), тактика дублювання (використання в новому добре відомого), тактика розмноження (використання в новому багатьох однакових деталей, чи коли одну й ту ж саму функцію виконують декілька елементів), тактика заміни (повна заміна певного елементу), тактика модернізації (пристосування чогось до нових умов), тактика конвергенції (поєднання в елементі двох протилежних особливостей чи структур), тактика деформації/ трансформації (зміни чогось, що не змінює сутності), тактика інтеграції (створення нового зі знайомих частин, до того ж використовується декілька таких частин), тактика базової деталі (використання однієї головної частини нового продукту, що й виступає основою для подальшої побудови всіх інших частин), автономізація (виділення в цілому якоїсь окремої частини, в якій проводяться зміни, з наступною перебудовою інших частин), тактика послідовного підпорядковування (виконання змін у механізмі (побудова, перебудова) у певній послідовності по ланцюжку без пропусків, у строгому порядку), тактика змішення/ переміщення (перестановка елементу в межах одного механізму), тактика диференціації (розділення чогось на ряд самостійних одиниць, кожна з яких виконує свою функцію).

Для кожної стратегії характерні певні тактики. Так, для стратегії комбінування характерні наступні тактики: інтерполяції, екстраполяції, заміни, інтеграції, змішення. Для стратегії реконструювання: - редукції, гіперболізації, дублювання, заміни, модернізації, конвергенції, базової деталі. Стратегії розмноження, автоматизації, послідовного підпорядковування, інтеграції, диференціації використовуються в різних стратегіях. Стратегії особистісні, тактики – ситуативні. Стратегії корелюють зі здібностями особистості, її спрямованістю [3, 4, 5, 6, 7, 8].

Наше дослідження було проведено в ЗОШ № 8 м. Горлівка в п’ятих класах. В ньому прийняли участь 60 учнів.

Досліджуваними обирались учні 10-11 років (п’ятий клас загальноосвітньої школи). Вік 10-11 років представляється нам цікавим. У цей час відбувається "злиття" особливостей розумових процесів молодшого школяра і підлітка.

Г.О. Цукерман звертає увагу на те, що мислення на рівні формальних операцій і гіпотетичного міркування вперше проявляється саме в 10-12-річних школярів. Хоча мислення учнів цієї вікової групи ще не таке абстрактне і системне, як у старших школярів, воно вже відрізняється від мислення дітей з попередньої вікової групи: воно рефлексивне, учні здатні усвідомлювати процеси власного мислення, розумові, мовні і мнемічні стратегії. Школярі цього віку проявляють гнучкість, пластичність, вони готові до змін і відкриттів, до співпраці. Як пише Едвард де Боно, вік між дев’ятьма і одинадцятьма роками – це період, коли дітям якнайбільше подобається мислення. У цьому віці "его" дитини відокремлене від мислення. Дитина насолоджується процесом мисленням. Учні у віці від 9 до 12 років мають високий рівень мотивації до творчого мислення. Вони одержують задоволення від процесу мислення, від гри з ідеями. О.М. Матюшкін підкреслює, що в період розвитку дитини від молодшого до середнього шкільного віку (з 6-7 до 12-13) посилюється взаємовплив уваги й інтелекту. У цей період особливо важливо стимулювати розвиток творчого мислення: пошук проблем, їх аналіз і рішення [9, 10].

В експериментальному дослідженні були використані наступні методи: експеримент; метод тестів; система проблемних задач, що передбачають використання стратегій інтелектуальної діяльності; спостереження за діяльністю учнів на уроці при виконанні творчих завдань; метод узагальнення незалежних характеристик, аналіз продуктів діяльності, математичні методи обробки даних.

Спираючись на основні стратегії, що розробив В.О.Моляко, та аналіз розробок вправ, спрямованих на розвиток творчого мислення людини, нами були розроблені завдання, що дозволяють дитині проявити особливості своєї інтелектуальної діяльності.

Для розвитку стратегії комбінування були розроблені завдання: "Складання речень" та "Складання композиції". Для розвитку стратегії аналогізування використовувалися й такі завдання: "Пошук спільного" та "Пошук аналогів". Задля розвитку реконструюючої стратегії були розроблені наступні завдання: "Способи застосування предмета" та "Острів". Для застосування випадкової стратегії пропонувалась робота з оповіданням.

"Складання речень". Інструкція: "Вам буде запропоновано три слова. Треба скласти якомога більше речень, що обов’язково включали б ці три слова (можна міняти відмінок і використовувати інші слова). Не нехтуючи варіантами, що одразу ж напрошуються, бажано пошукати нестандартні і в той же час дуже влучні рішення. На виконання завдання вам відводиться 5 хвилин". Слова: "озеро", "олівець", "ведмідь". Можна застосовувати й інші слова.

"Складання композиції". Інструкція: "Вам буде запропоновано три предмети. Вам треба скласти якомога більше композицій, що обов’язково включали б ці три предмети. На виконання завдання вам відводиться 5 хвилин. Фігури: круг, квадрат, трикутник".

"Пошук спільного". Інструкція: "Вам буде запропоновано два слова. Вам слід знайти якомога більше загальних ознак, характерних для цих предметів. Спробуйте знайти якомога більше таких ознак. Можливо, ви побачите щось незвичайне в цих предметах. На виконання завдання відводиться 5 хвилин". Слова: "тарілки", "човен". Можна пропонувати й інші слова.

"Пошук аналогів". Інструкція: "Вам буде названий предмет. Вам необхідно виписати якомога більше його аналогів, тобто інших предметів, схожих з ним за істотними ознаками. Не нехтуючи варіантами, що одразу ж приходять у голову, бажано пошукати нестандартні і в той же час дуже влучні рішення. На виконання завдання відводиться 5 хвилин". Предмет: "літак". Можна називати й інші предмети.

"Способи застосування предмета". Інструкція: "Вам буде названий предмет. Вам треба назвати якомога більше способів його застосування. Необхідно вказати як можна більшу кількість різних функцій предмета. Перерахуйте якомога більше незвичайних способів використання предмету. Що з нього можна зробити? Як можна використати? Не нехтуючи варіантами, що одразу ж напрошуються, бажано пошукати нестандартні і в той же час дуже влучні рішення. На виконання завдання відводиться 5 хвилин. Предмет: "зубна щітка".

"Острів". Інструкція: "Уявіть собі, що Ви потрапили на острів де нікого і нічого немає. Їсти дуже хочеться. Що ви будите використовувати для того, щоб зловити рибу. На виконання завдання вам відводиться 5 хвилин".

"Оповідання". Інструкція: "Вам необхідно скласти оповідання, воно може бути незвичайним, оригінальним, фантастичним. Початок такий: "Якось одного разу….". Початок може бути інший.

Ці вправи можуть бути застосовані для розвитку творчого мислення, а також для діагностики рівня його розвитку.

Завдання, що передбачають застосування стратегій В.О.Моляко, можуть оброблятися за шкалами, що були розроблені нами.

Перше завдання ("Складання речень") обробляється за двобальною шкалою: 0 балів – у реченні не використовуються всі три слова, або слова використовуються формально, 1 бал – слова використовуються у звичайній комбінації, 2 – у реченні використовуються всі три слова у дотепній і оригінальній комбінації.

При розробці шкали для другого завдання ("Складання композиції") ми спирались на теорію Т.М. Третяк, що виділила три рівні прояву конструктивної активності. Під конструктивною активністю Т.М. Третяк розуміє здібність створювати із заданих елементів цілісні композиції, що характеризуються певною конструктивною складністю і завершеністю. Ученою виділено три рівня прояву конструктивної активності: 1) коли із заданих елементів комбінування створюються конструкції, і ці конструкції об’єднуються в єдину композицію по принципу "стиковка"; 2) створені конструкції "вмонтуються" одна в одну, поєднуються, і таким чином утворюється нова конструкція; 3) одночасно реалізується принцип "стиковка" і "суміщення", при цьому виникає об’єднання (взаємодія) і разом з тим певна трансформація функцій (характеристик) об’єднаних елементів. На основі цього поділу ми нараховували бали по трибальній шкалі. За композицію першого рівня ми нараховували 1 бал, другого – 2 бали, третього – 3 бали [12].

Для обробки третього завдання ("Пошук спільного") використовується двобальна шкала: 1 бал – спільні риси звичайні, ясні, явні; 2 бали – абстрактні, незвичайні, оригінальні риси.

При обробці четвертого завдання ("Пошук аналогів") ми виходили з класифікації аналогій згідно з тим, до якого класу відносяться предмети, що порівнюються. Згідно з цією класифікацією виділяють близькі аналоги (порівняння об’єктів одного типу), віддалені (порівняння різних об’єктів), дуже віддалені (порівняння абсолютно різних предметів). Спираючись на цю класифікацію, ми розробили трибальну шкалу: 1 бал – близькі аналоги, 2 бали – віддалені аналоги, 3 бали – дуже віддалені, оригінальні аналоги.

П’яте завдання ("Способи застосування предмета") обробляється за допомогою двобальної шкали: 1 бал нараховувався за звичайні, явні відповіді; 2 бали – за рідкі, оригінальні.

У шостому завданні ("Острів") та сьомому завданні ("Оповідання") враховується оригінальність, новизна. Якщо відповідь чи оповідання оригінальні, фантастичні, незвичайні, то нараховувався 1 бал, в іншому випадку – 0 балів.

Результати, що передбачали аналіз роботи зі стратегіями інтелектуальної діяльності, показали, що в усіх дітей є певні зміни, ці зміни носять індивідуальний характер (зміни в різних учнів знаходяться в діапазоні змін від 1 до 42 балів).

Особливо яскраво зміни проявились у завданнях на аналогізування (наприклад, проводилась аналогія між літаком та людиною, яка визначає де північ, південь, схід та захід; літаком та стеблиною квітки, драконом, ангелом, "повітряною крейдою" (пояснення: коли літак летить, то залишаються білі смуги), людиною, що засмагає на сонці та інші); комбінування (наприклад, із кола, квадрату та трикутника складали телевізор, робота, новорічну ялинку, дівчинку, годинник, клоуна, дім, фотоапарат, дівчинку на пуфі, ракету, ляльку, лампу, людину на пальмі, мухомор, лускунчика, кучер та візок, інвалідну коляску, тощо) та випадкову стратегію. Наведемо приклад використання випадкової стратегії: "Одного разу рибці Оскару круто повезло, він опинився на місці, де була вбита акула. Усі підводні мешканці подумали, що це він справився з акулою сам. Він став рибою-супером. Але потім зрозумів, до яких незручностей попав. Адже про таку біду взнав батько акули, котра загинула!"

Результати роботи з вправами на розвиток стратегій інтелектуальної діяльності дозволяють говорити про певні зрушення рівня творчого мислення в позитивному напрямі. Ці завдання дозволили учням відійти від стереотипного сприйняття проблеми, знаходити аналогії, комбінувати, реконструювати, "гратися" з тією інформацією, що в них була, пов’язувати її із власним досвідом (можливо часто не усвідомлюваним). Завдання сприяли переплетенню свідомих та неусвідомлюваних знань, вони стимулювали творчий прояв учнів, їх ініціативу, підвищували рівень мотивації до творчості, викликали позитивні емоції. Все це приводило до появи нового, оригінального продукту.

Зміни, отримані в нашому експерименті, дають нам право стверджувати, що стратегії інтелектуальної діяльності є дуже ефективними при рішенні творчих задач. Вони розкривають можливості для прояву творчого потенціалу особистості, для прояву інтуїтивного мислення, що є важливим елементом творчого мислення.

Використання стратегій інтелектуальної діяльності дає багато можливостей для розвитку творчого мислення особистості, оскільки вони лише задають певний напрям мисленнєвої діяльності, пошукової активності. Стратегії залишають можливість неусвідомленому "переплітатися" з усвідомленими знаннями, особистісними характеристиками, що може приводити до значних творчих результатів. Використовуючи стратегії, людина має можливість вільно оперувати тією інформацією, що в неї є, не обмежує себе певними рамками, не фіксується на чітко заданих методах. Стратегії дають людині свободу творчого пошуку. Саме це стимулює роботу творчого мислення. У людини з’являється більше можливостей створювати нові об’єкти, концепції, тощо.

Особливістю сучасної української школи творчості є стратегіальний підхід, що передбачає використання інтелектуальних стратегій рішення – суб’єктивну програму рішення нової задачі, що відображає головну тенденцію в пошуковій діяльності особистості.

Перспективи досліджень убачаються в подальшому вивченні ролі та особливостей інтелектуальних стратегій у рішенні задач, створенні нового продукту, розробки конкретних програм формування вмінь та навичок використання стратегій при вирішенні творчих задач у різних сферах діяльності особистості на різних вікових етапах