Тема 8. морфологічні норми 2 страница

Все він бачить і бачив усе. Ярмарки вирували круг нього, яскраво гомоніли, бурунили, буйно сміялись червоним, сивіли шапками, саньми красувались в різьблених оздобах. Чи так уже воно й вищезло усе? Чи береже він у собі відгомін життя невмирущого, мигтіння списів запорозьких, різноголосся ярмаркового люду, жарти циганські, чвари прасолів, іржання коней продано-ображених, лоскітний сміх шинкарок щасливих, нічні шепоти закоханих, зоряні обійми й зачаття? Повен, повен всього! Темрявою ночі окутаний, зірок дістає шоломами своїх бань крутолобих. А сталь у печах клекоче, і коли плавку дають, шлак за Дніпром виливають, і все небо виповнюється загравною повінню, так що вершечки садків висвітяться карбовано, видні до кожного листочка, – в такий час од світла заводів враз вирине з темряви ночі й собор. І доки багряніє, дихає небо по всьому Наддніпров’ю, стоїть серед заводського селища весь освітлений, парусно-повний і чистий, як тоді у минувшині, коли вперше тут виник, вичарувався з душі своїх мудрих і дужих майстрів. (О. Гончар „Собор”.)

Завдання 8.50. Прочитавши текст, з’ясуйте:

1. Про кого пише Олександр Довженко? Як опоетизовує він життя звичайних селян, хліборобів? З якою метою робить це письменник?

2. Яку смислову й стилістичну роль відіграють у тексті службові частини мови?

3. Слова якої частини мови найчастіше повторено? Чому?

4. Яка стилістична функція сполучника але? Яка стилістична функція сполучника як?

5. Якого стилістичного ефекту досягає автор, уживаючи заперечні частки?

Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером. Не був він, як уже можна догадатись по одному його імені і по тому, що тут писалось, ні суддею, ні справником, ні попом. Він нездатний був на високі посади. Він навіть не був добрим хліборобом. Він вважавсь поганим хліборобом. Його розумових здібностей не вистачало на сю складну і мудру професію. Але, як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Він був такий великий косар, що сусіди забули навіть його прізвище і звали його Самійло-косар, а то й просто Косар. Орудував він косою, як добрий маляр пензлем, – легко і вправно. Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша. Поза своїм талантом, як се водиться часто серед вузьких фахівців, він був людиною немудрою і навіть немічною. (О. Довженко „Зачарована Десна”.)

ТЕМА 9. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ

Завдання 9.1. Визначити, які з наведених прикладів не є словосполученнями. Пояснити, чому таке поєднання слів не можна вважати словосполученням: а) являє собою основну граматичну пару з предикативними синтаксичними відношеннями; б) нерозкладне сполучення з аналітичними конструкціями часу, виду, способу; в) форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників; г) поєднання однорідних членів речення; д) сполучення іменника з постпозитивним прикметником; е) фразеологізм тощо. В окрему групу виділити зв’язані словосполучення.

Вивчати твори Шевченка; любити Батьківщину; прагнути щастя; ми з тобою; люди працюють; почав читати; щось приємне; більш схильний; сильний духом; дружне коло; двоє друзів; повний енергії; з матір’ю наодинці; склянка молока; рук не покладати; нарівні з дорослими; десятки кілометрів; дівчина красива; буду працювати; робітники і колгоспники; газети, книги, журнали; іти на зустріч; книга товариша; гори снігу; стати дійсністю; назустріч матері; повернутися вчителем; ненависть до ворогів; Олена Іванівна Кравчук; віра в перемогу; здатність до подвигу; багато пісень; мрія про щастя; кожен з нас; надзвичайно сміливий; спитав був; відповідно до наказу; кований з криці; подати рукою; бути впевненим; батько з сином; рубати з плеча; любов до землі; дехто з них; початок літа.

Завдання 9.2. Дібрати словосполучення, в яких наведені слова виступали б то в ролі головного, то в ролі залежного компонента.

Вірний, щасливий, червоний, будувати, малювати, боротися, вчитися, мрія, щастя, життя, одружений, виконаний, далеко, праворуч, краще.

Завдання 9.3. Перетворити, де це можливо, наведені словосполучення-означення на прикметникові форми (наприклад: дівчина з синіми очима – синьоока дівчина). Увести в речення п’ять-шість позиційно стійких словосполучень (за вибором).

Людина з щирим серцем (спокійної вдачі, похилого віку, з сильним характером, великого розуму); дівчина з чорними бровами (з карими очима, гарної вроди); будинок зразкового порядку; хлоп’я з кучерявим волоссям; чоловік з відкритою душею (високого зросту); студент зразкової поведінки (доброго виховання); завдання термінового виконання; жінка середніх років (років тридцяти); книга повчального змісту; робота акуратного виконання; вправа методичного характеру; хустина червоного кольору; люди доброї волі; картина воєнних подій; подія епохального значення.

Завдання 9.4. Скласти речення, використавши подані нижче підмети-словосполучення.

Академія наук, кілька студентів, кожний з нас, кінець травня, ми з вами, стати переможцем, бути людиною, виховувати людей, початок сесії, щось бажане, хтось невідомий, дехто з товаришів.

Завдання 9.5. Увести подані слова в речення, в яких вони то виступали б простим дієслівним присудком, то входили б до складу іменного складеного присудка.

Бути, становити, являти, правити, здаватися, виявлятися, вважатися, ставати, зробитися, називатися, зватися, бувати, перебувати, іти, прийти, повернутися, приїхати.

Завдання 9.6. Прочитати речення, вказати, які з речень мають прямий порядок слів, а в яких використана інверсія. Переміщення яких членів речення забезпечує зворотний порядок слів у реченнях?

1. Понад ставом увечері шепочеться осока. Дожидає в темнім гаї дівчинонька козака. 2. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила. 3. Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, пливе човен по Дунаю один за водою. 4. І знов лечу. Земля чорніє, дрімає розум, серце мліє. 5. Рости, рости, моя пташко, мій маковий цвіте, розвивайся, поки твоє серце не розбите. 6. Сідало вже сонце за синім Дніпром, за сонечком вечір спускався, за вечором – ніччю, як сивим сукном, і поле, і ліс укривався. 7. Понад берегом мохнатим сосни почали дрімати під пісні свого Дніпра. 8. Ой вийду я у садочок – в садочку калина, край калини шовком шиє любая дівчина. 9. Нічка, тиха, зорі світять, в небі місяць грає; степ туманом обгорнувся і сном засипає. 10. Вони вийшли на гінну дорогу, що губилася в плетиві березки, деревію, пижма й по-дівочі довірливо дивилась у світ голубими очима Петрового батога. 11. Десь у тридцять п’ятому році приїхало в їхнє село молоде подружжя вчителів, обоє щойно з інституту, обоє охочі до праці, жадібні до життя. 12. Уночі собор молодіє. Зморщок часу на ньому не видно, він мовби повертається до тієї козацької молодості, коли з комишини постав юним виквітом краси і вперше сяйнув, заблакитнів небесно у цих степах півкулями своїх бань.

Завдання 9.7. До кожного з речень навести всі можливі варіанти. Указати на відтінки змісту всіх речень. Звернути увагу на те, чи в усіх реченнях можливі перестановки.

Зразок. Сад відцвітав. – Відцвітав сад; На землі лежали блідо-рожеві пелюстки. – Лежали на землі блідо-рожеві пелюстки; Блідо-рожеві пелюстки лежали на землі; На землі лежали пелюстки блідо-рожеві тощо.

Осінь прийшла. Поволі природа змінювала свої фарби. Зелене ставало жовтим, рудим або червоним. У сонячні дні скрізь літало бабине літо. Дні ставали коротшими й коротшими.

Завдання 9.8. Прочитати текст, знайти в ньому прямий порядок слів та зворотний. Обґрунтувати доцільність інверсії у цьому тексті.

І. Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки, а над нею, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук. Гречка біліє м’яко, вона ще молода, її зеленого листя ще не торкнулася осінь своїм умілим квачиком і не визолотила його. А навколо гречки вже все покошено і біло-жовті присадкуваті ожереди двома велетенськими крижинами застигли на яскравій стерні. Її ще не витіпала негода, не зчорнила бита дощами земля, а тому вона аж світиться, аж сміється – і добрий од неї йде дух, хлібний, дух достиглого збіжжя. (Є. Гуцало.)

ІІ. ЯГОДА

В саду шумнім, на вишні молодій

Звиса ягіддя, кругле й соковите,

Над ним хмарки ведуть свої човни,

Розписані блакиттю, ніч ночує

На чорних подушках, і сивий птах

Як п’яний ходить з солодощів ягід.

В середлітку їх зірвуть дітлахи

На пироги й вишнівку: в темних бутлях

Бродити буде крутошумний сік

Симфонією сонця молодого

І пахощами вітру. Лиш одна,

Туга, як жолудь, дзьобана птахами,

Аж чорно-сива стиглістю важкою,

Міцна й солодка ягода висить;

Її забули випадково люди

На дощовицю й паморозь в саду.

Ах, як мені б хотілось написати

Достиглу пісню, з ягодою схожу,

Щоб і вона, подзьобана в ночах,

В дощі осінні, в паморозі сині

Таїла найсолодший, теплий сік

І в сивині, людьми напівзабута,

Нагадувала серцю інші дні,

Сповиті літом, травами й коханням.

(А. Малишко.)

Завдання 9.9. Прочитати текст. Перебудувати в ньому речення так, щоб усі означення в них стояли після означуваних слів. Зіставити речення; простежити за тим, як змінюється їхній зміст і логічний наголос у них.

Тиха, морозна ніч. З високого, холодного неба зорять на землю зорі яскраві. Стоять нерухомо дерева, немов одягнені памороззю в срібні лахматі хутра. Місяць-князь осяює ясно цю баєчну картину, кладе ґратчасті світові стежечки по кам’яних тафлях на долівці і сповняє порожняву замкових покоїв якоюсь непевною, химерною сутінню. Скрізь тихо, тільки коли-не-коли почується десь якийсь шелест або крізь намерзлі вікна, що блискочуть вигадливо штучними візерунками, донесеться рип снігу чи вищання далеких санок. (М. Старицький.)

Завдання 9.10. Виписати з фахової наукової літератури вісім речень з відокремленими означеннями; обґрунтувати розділові знаки при них.

Завдання 9.11. Зробити письмовий опис пейзажу з використанням відокремлених означень. Прочитати його вголос, дотримуючись правильного інтонування відокремлених означень.

Завдання 9.12. Перекласти речення українською мовою, написати їх; пояснити розділові знаки при відокремлених означеннях. Звернути увагу на особливості перекладу дієприкметникових зворотів українською мовою.

1. Утомленные трудными сборами и насыщенными проводами, участники экспедиции отсыпались и почти не выходили из кают. 2. В полутьме северной ночи, напоминавшей нам утренний рассвет, поселок казался особенно угрюмым. 3. Трудно найти гнездо иволги, искусно подвешенное в зеленых ветвях деревьев. 4. Сокрытое неприступными берегами, горное озеро на первый взгляд казалось изумрудным. 5. Седые от утренней росы, у самой дороги лежат высокие густые валы свежего сена. 6. Лес стоит над потускневшими снегами, весь обновленный, в хвойном бархате. 7. Девушка пытливо осмотрела небо, глянула на темневшие в дымке горы, улыбнулась, видимо, довольная собой. 8. Бушующие реки, мрачные ущелья, усеянные громадами скал, и остроглавые гребни, пересекающие белогорье, были серьезным предупреждением моим дерзким намерениям проникнуть туда. (3 тв. Г. Федосєєва.)

Завдання 9.13. Перекласти речення українською мовою, установити особливості пасивних конструкцій російської та української мов.

1. Озеро было так густо засыпано талыми листьями, что даже в кабину проникал их сладковатый запах. 2. Над бухтами стоял безмолвный штиль, затянутый вечерним дымом. 3. В скалах, заросших оранжевыми лишаями, гнездились дикие голуби. (3 тв. К. Паустовського.) 4. Тропинка начала подниматься – сначала среди ельника и лещины, потом между дубов и берез, пока не вывела нас на большой луг, окаймленный справа лесом, а слева переходящий в волнистое поле. (Ю. Казаков.) 5. Эта лесная река внизу и камушки на дне ее, брошенные твоей рукой, и чистые струи, обтекающие их, этот полевой воздух, эта белая набитая тропа в поле, между стенками овса, уже подернутого голубовато-серебристой изморозью, и, как всегда, красивая издали деревенька, дрожащий горизонт за нею, – этот день, как и некоторые другие прекраснейшие дни моей жизни, останется во мне навсегда. (Ю. Казаков.) 6. О Кудрявцеве и об этой повести было много говорено Белинским. (В. Кораблинов.) 7. Огромные валуны на берегу покрыты снегом, скользки. (В. Шишков.)

Завдання 9.14. Перекласти українською мовою вставні слова, вставні сполучення, де можна, дібрати до українських слів синоніми. За потреби використовуйте тритомний „Русско-украинский словарь”.

Конечно, безусловно, в самом деле, наверно, кажется, очевидно, может быть, к сожалению, к огорчению, странное дело, к досаде, по обычаю, случается, как водится, по слухам, говорят, помнится, по словам, другими словами, не в укор будь сказано, кроме шуток, к примеру, наконец, между прочим, к тому же, наоборот, таким образом, к слову сказать, видишь (ли), помнишь (ли), представь (себе).

Завдання9.15. Визначити звертання до певного співрозмовника й риторичні, що звернені до неістот, тварин та людей, які відсутні. Звернути увагу на стилістичну роль звертань, пояснити розділові знаки.

І. 1. Воскресай, моя матінко мово! Я – листок у твоєму саду. (П. Перебийніс.) 2. Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько, Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько… (Н. Забіла.) 3. Широкую гору на вітер пускай, Неси мене, коню, за бистрий Дунай! (Л. Боровиковський.)4. Проростай крізь мою біду, Радосте зелена! (Г. Гордасевич.)5. – 3 приїздом тебе, Миколо! (А. М’ястківський.) 6. Схиляю голову в глибинній шанобі перед тобою, Вчителю. (Б. Олійник.)

ІІ. Боже, як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий. Брате мій Дніпре, батьку мій дорогий і прекрасний! Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рідні твої води! Скільки людської краси одкрилось мені на твоєму урочистому березі! Які великі подарунки приніс ти мені, незабутній і безмірно, глибоко любимий! Скільки ласки у вітрах над тобою, у синьому небі, що дивиться в твої води і вічно милується з тебе! Скільки життя і зворушливої поезії в твоїх прозорих ключах, що прагнуть до тебе з берегів! І сонце, сонце, ніжне і щедре, якому я поклоняюся і поклонятимуся усе життя, річко моя дорога й велика. Велика ріка народу мого. (О. Довженко.)

Завдання 9.16. Прочитати речення з колискових пісень. Простежити, за допомогою яких мовних засобів створено колорит ласкавості, пестливості.

1. Ходи, сонько, в колисоньку, Приспи мою дитиноньку. (Нар. творчість.) 2. Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. (Т. Шевченко.) 3. Співай, ненько, тихесенько, Як давно співала, Коли мене, моя нене, До сну колисала. (У. Кравченко.) 4. Швидше, мій синку, У снах засипай. (М. Сингаївський.) 5. Дитиночко, спати, А бабуся Буде колихати. (М. Сингаївський.)6. Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти, малесенький, Пізній бо час. (Леся Українка.)

ТЕМА 10. МОВНИЙ ЕТИКЕТ

Завдання 10.1. Назвати формули мовного етикету, якщо вам треба буде звернутися:

1) до людини похилого віку, щоб дізнатися, котра година;

2) до міліціонера, щоб уточнити, як проїхати на виставку;

3) до секретаря в приймальні, щоб дізнатися, коли почнеться нарада у керівника;

4) до керівника організації, щоб дізнатися про рішення щодо вашої заяви;

5) до приятеля, щоб попросити в нього підручник;

6) до викладача, щоб попросити в нього достроково скласти екзамен.

Завдання 10.2. Навести етикетні вирази щодо ситуації знайомства:

1) безпосередньо однієї людини з іншою;

2) за участю третьої особи, що знайомить інших.

Якими словами ви почали б бесіду?

Завдання 10.3.

1. Висловити прохання про щось, використовуючи фрази ввічливості.

2. Як можна попросити вибачення:

а) у рідної чи близької людини;

б) у ділового партнера;

в) у випадкової людини, з якою ви зіштовхнулися на вулиці.

3. Як припинити розмову, не образивши занадто говіркого співрозмовника? Дайте свої варіанти відповіді.

4. Як має поводитися людина, у якої виникло бажання закурити під час ділової бесіди, переговорів, прийому, у гостях?

5. Хто має першим вітатися під час зустрічі?

Завдання 10.4. Створіть рольову ситуацію. При обговоренні й аналізі виконаного завдання зверніть увагу на поведінку її учасників, їхню міміку, жести, інтонацію, дотримання мовно-етикетних правил:

1) ви – студент І курсу. Вам треба звернутися з проханням: до ректора, декана, зав. кафедри, викладача, товариша;

2) ви – голова профкому. До вас прийшов: товариш, подруга, незнайомий чоловік (жінка), керівник установи, техпрацівник. Прийміть їх.

3) ви – працівник адміністрації. Вам слід телефоном попросити:

– ученого із університету виступити на конференції;

– викладача вишу виступити з лекцією перед творчою групою;

– керівника підприємства надати допомогу в проведенні міського заходу;

4) ви – керівник комерційної структури. У вашій фірмі є вакантне місце. Вам слід поговорити з трьома – чотирма претендентами на це місце. Вони прийшли за оголошенням.

Завдання 10.5. Продовжити речення так, щоб вони містили прохання до адресата.

1. Дозвольте звернутися до Вас із таким питанням... 2. Чи не могли б Ви дати мені таку довідку...? 3. Скажіть, будь ласка, де...? 4. Чи не скажете, як дістатися до...? 5. Ви не пригадуєте, як...? 6. Ви не дізналися про...? 7. Вам не важко було б повідомити, куди...? 8. Як Ви вважаєте...?

Завдання 10.6. Скласти діалоги, використовуючи термінологію ділової мови. Використати, де доцільно, неповні речення.

Договір про спільну діяльність, процес укладання договору, правові відносини, загальні положення про зобов’язання, суб’єкти господарювання, згідно з угодою сторін, порядок та умови ведення спільних справ, протокол суперечностей, вирішення спірних питань, трудова участь, надання послуг, прийняті пропозиції, система рахунків.

Завдання 10.7. Скласти невелику розповідь про те, як треба правильно слухати співрозмовника. Використати різні типи простих речень.

Завдання 10.8. Написати твір-опис у художньому стилі на тему „Мій улюблений куточок природи”. Використати різні типи простих речень (двоскладні, односкладні, неповні).

Завдання 10.9. Написати твір на тему „Пори року в поезії, музиці, живописі”. Описати власні переживання від впливу на вас одного з видів мистецтв, використовуючи відокремлені другорядні члени речення.

Завдання 10.10. Написати дружнього й офіційного листа, використовуючи непоширені й поширені звертання.

Завдання 10.11. Написати листа своєму другу (подрузі), дотримуючись особливостей епістолярного стилю. Використати в листі різні звертання, які б передавали ставлення до адресата.

Завдання 10.12. Написати проект офіційного листа, адресованого керівникові установи, де Ви колись працювали, з проханням надати Вам рекомендації.

Завдання 10.13. Перекласти української мовою наведені сполучення слів.

К вашему сведению, за отсутствием сведений, изо дня в день, из уважения к Вам, изымать из обращения, иметь в виду, к десяти часам, к началу года, к сожалению, на будущей неделе, на прошлой неделе, на следующий день, между прочим, меры по предупреждению.

Завдання 10.14. Навести п’ять етикетних формул прощання. Дібрати п’ять синонімічних висловів до наведених етикетних формул: подяки дуже дякую, згоди я не заперечую, заперечення ні, я не можу.

Завдання 10.15. Дібрати зразок офіційного та приватного листа зі спадщини українських громадських діячів або письменників.

ТЕКСТИ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ

Спеціальність „КІНО-, ТЕЛЕМИСТЕЦТВО”

№ 1

Впервые радио появилось в Украине в виде Харьковской приемной радиостанции международных сношений 7 августа 1920 года, которая использовалась для приема беспроводных радиотелеграфных сообщений из Москвы, Лондона, Берлина, Парижа, Мадрида, Рима, Константинополя. В январе 1921 года было завершено строительство искровой передающей радиостанции, которая вместе с приемной радиостанцией образовала полноценный радиокомплекс, способный принимать и передавать радиосообщения и получивший название Харьковская мощная радиостанция международных сношений. Таким образом, Харьков – в то время столица Украины – получил возможность радиотелеграфного обмена с радиостанциями, расположенными в странах Западной Европы, Балкан и Ближнего Востока. Для приема радиопередач из Харькова на территории Украины были установлены 64 приемных станции.

№ 2

После разработки и внедрения аппаратуры, усиливающей радиосигнал, в 1922 году для жителей Харькова стало возможным прослушивание музыкальных программ, которые транслировались из Москвы и Берлина.

Но зарождение украинского общественного радиовещания припало на 16 ноября 1924 года. В Харькове (в то время столице Украины), через четыре года после того, как стали работать четырёхкиловаттные радиостанции в Москве, Ленинграде и Казани, начала свою работу первая украинская радиовещательная станция и в эфир была выпушена первая официальная радиопередача через маломощные трансляторы. Эта первая радиопередача представляла собой трансляцию спектакля, который шел в одном из клубов Харькова. Этот день, согласно распоряжению Президента Украины, официально стал датой рождения радиовещания в Украине и в дальнейшем был определен профессиональным праздником – Днем работников радио, телевидения и связи.

№ 3

Радиостанция была создана по технической документации, разработанной Нижегородской лабораторией. Большую заинтересованность и поддержку в ее создании проявляло Правительство Украинской ССР. Для строительства и последующей работы радиостанции были выделены две большие комнаты центрального партийного клуба по ул. Рымарской (ныне Театр оперы и балета им. Лысенко). Радиостанция была изготовлена харьковскими инженерами и работала в средневолновом диапазоне.

Уже через год – в 1925 году – Московским акционерным обществом были сооружены мощные радиостанции в Киеве и Харькове для широкого вещания по радио, на которых были установлены мощные усилители американской фирмы „Вестерн”, позволяющие озвучивать не только клубы, а площади городов. Это также позволило харьковчанам и киевлянам слушать радио с помощью громкоговорящих репродукторов.

№ 4

В 1927 году была введена в эксплуатацию Харьковская „Радиовещательная станция 4”, которая работала на национальном передатчике мощностью 25 кВт. В то время она была четвертой по мощности во всем Советском Союзе. Программы этой радиостанции принимали на всей территории Украины. К концу 1927 года только в Харькове насчитывалось свыше 15 тысяч детекторных радиоприемников.

Начатая в 1928 году, уже под руководством Народного комиссариата почт и телеграфов СССР, радиофикация Украины осуществлялась главным образом релейной системой – путем строительства радиоузлов и дальнейшей ретрансляции проводами к подключенным репродукторам – громкоговорителям. Господствующий в других странах мира эфирный метод – установка радиоприемников – использовался редко.

№ 5

Эфирные радиоприемники производились в небольшом количестве, преимущественно для правительственных и партийных организаций и лиц. Их количество начало увеличиваться лишь в конце 1930-х годов. Тогда были усовершенствованы приборы глушения радиопередач из-за границы и начато производство эфирных приемников, способных принимать волны исключительно советских радиостанций. Преимущественно до последнего времени основным средством радиовещания в Украинской ССР, особенно в рабочих кварталах промышленных городов и по селам, были радиоузлы и трансляционные радиоточки с репродукторами.

В середине 1928 года в Харькове начало работу Всеукраинское управление по делам радиовещания.

№ 6

УССР была охвачена в первую очередь радиопередачами Московских радиопередатчиков. Программы на украинском языке были ограничены по времени и по содержанию. В конце 1920-х гг. и вначале 1930-х гг. они составляли не более 70% из политического вещания (политобразование и агитация). Программа харьковской радиостанции, кроме „радиогазет” (рабочей, крестьянской, комсомольской, пионерской, еврейской и эсперанто) состояла из докладов, бесед, свежих новостей, уведомлений со съездов и совещаний. Художественному слову принадлежало из всех 18 часов ежедневной работы 3 – 4 часа. Во второй половине 1930-х годов программы радиостанции в Харькове дополнены музыкальными передачами и литературно-драматическим радиовещанием, а также отдельными передачами для детей и молодежи. 30 – 40% эфирного времени выделялось для обязательной ретрансляции московских пересылок на радиосеть УССР и на передачу из Москвы последних новостей на русском языке 12 раз в сутки.

№ 7

В 1940 году Харьковский радиопередающий узел настолько разросся, что был преобразован и переименован в Харьковскую дирекцию радиопередающих сетей, зоной обслуживания которой были охвачены не только Харьков, но и вся Харьковская область.

Во время Великой Отечественной войны, когда большинство радиостанций были уничтожены вследствие военных действий, население Украины обслуживалось либо передачами немецкой оккупационной власти, либо же радиовещанием Московских радиостанций и советских военных радиостанций. Украинские радиопередачи в 1941 – 44 гг. вела радиостанция имени Т. Г. Шевченко из Саратова, куда было частично эвакуировано оборудование Харьковской радиостанции. Кроме этого, 23 августа 1943 года начала работу передвижная радиостанция „Днепр”, установленная на поезде.

№ 8

Первая официальная попытка прямого эфира в Украине осуществилась 1 февраля 1939 года. Съемка происходила в маленькой киевской студии. Длительность трансляции составляла 40 минут.

Из-за Великой Отечественной войны второе рождение украинского телевидения состоялось только 6 ноября 1951 года. Киевский телецентр выпустил в эфир патриотический фильм „Великое зарево”. На следующий день показывали празднование в честь 34-ой годовщины Октябрьской революции. 1 мая 1952 года были показаны концерты украинских певцов Киевского оперного театра им. Тараса Шевченко. Сразу после постройки московского и ленинградского телецентров, в 1953 г. было закончено строительство киевского телецентра на Крещатике. Вещание регулярных программ началось в 1956 году. До этого показывались художественные и документальные фильмы лишь дважды в день.

№ 9

До середины 1960-х годов вещание осуществлялось только в прямом эфире, затем начала использоваться видеозапись. Со второй половины 40х годов XX века по 1954 год в стране работало всего три телевизионных центра (в Москве, Ленинграде и Киеве), и аудитория телезрителей не была большой. В 1949 году радиолюбители построили в Харькове первый в стране любительский телецентр.

7 мая 1951 года, за полгода до выхода в эфир киевского телецентра, началось вещание из первого любительского телецентра. Главный инженер московского телецентра в январе 1951 года отметил, что достигнутая здесь чёткость изображения не уступала столичной. Данный телецентр работал три года, и уже в 1954 году в Харькове был построен профессиональный телецентр. Харьков был первым европейским городом, где на двух каналах по различным системам работало двухпрограммное телевидение.

№ 10

6 марта 1972 года в Украине появился второй канал, а в 1983 году началось строительство нового телецентра в Киеве.

В декабре 1989 года лицензию на вещание получил первый частный канал Украины „Тонис”. Тогда же канал начал налаживать связи с Госкино СССР, Советским фондом культуры и другими организациями. 13 октября 1990 года в Харькове на „7 канале” в эфир вышли программы, подготовленные студией АТВ-1, в дальнейшем „Тонис-Центр”. Этот день принято считать днём рождения украинского негосударственного телевидения. К 1992 году существовало 3 версии канала – помимо Тонис-Юг в Николаеве и Тонис-Центр в Харькове, был создан и Тонис-Энтер в Киеве. Но со временем киевская версия „Тониса” превратилась в самостоятельный канал ТЕТ, и, чтобы остаться на киевском телевидении, была создана новая версия „Тонис-Киев”.