Система права. Правова система

Система права – це об’єктивно існуюча структура права, внутрішня будова права. Елементи системи права: галузі права, інститути права, норми права.

Галузь права – сукупність правових норм, які регулюють певний рід суспільних відносин (наприклад, конституційне право, цивільне право, трудове право, сімейне право, кримінальне право, ін.).

Інститут права – сукупність правових норм, які регулюють певний вид суспільних відносин (наприклад, інститут президентства в конституційному праві, інститут права власності в цивільному праві, ін.).

Норма права – це загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене чи санкціоноване державою, що підтримується примусовою силою держави, регулює важливі суспільні відносини.

Норма права має певну структуру:

1) гіпотеза– частина норми права, яка вказує на ті умови, при яких відбудеться норма (гіпотеза – умова);

2) диспозиція – частина норми права, яка формулює модель самого правила поведінки (диспозиція – діяння);

3) санкція – частина норми права, яка містить вказівку на несприятливі наслідки, які можуть статися в разі порушення норми (санкція – негативні наслідки).

Приклад:

Ч. 1 ст. 185 КК:

Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) –	диспозиція;
карається штрафом до п’ятдесяти неоподковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років –	санкція

Гіпотезадомислюється за загальною частиною КК: якщо суб’єкт – фізична особа, осудна, досягла віку кримінальної відповідальності за даним складом злочину, тобто 14 років.

Переходимо до розгляду поняття “правова система”:

Правова система = система права + юридична практика + правова ідеологія

Правова система – це система всіх юридичних явищ, що існують в певній державі або групі держав.

Правових систем в світі стільки, скільки в світі держав. Всі правові системи можна згрупувати в наступні правові сім’ї:

1) романо-германська (головне джерело права – закон);

2) англосаксонська (головне джерело права – прецедент);

3) релігійно-традиційна (головне джерело права – звичаєве право, релігійні норми).

Правовідносини

Правовідносини, їх елементи

Правовідносини – це особливий вид суспільних відносин, учасники яких реалізують належні їм на основі права і гарантовані державою суб’єктивні права і юридичні обов’язки.

Елементи правовідносин:

1) суб’єкти – ті, хто вступає в правовідносини (фізичні особи, юридичні особи, держави, одиниці держави, людські спільноти);

2) об’єкти – суспільні відносини, що складають, характеризують, реалізують права, з приводу яких суб’єкти вступають в правовідносини;

3)зміст – права та обов’язки суб’єктів.

Щоб склались правовідносини, необхідно:

Правовідносини = норми права + юридичні факти (дії та події)

Юридичні факти – це різноманітні життєві обставини, що мають юридично значущі наслідки, утворюють, змінюють та припиняють суб’єктивні права, юридичні обов’язки та юридичні наслідки.

У зв’язку з цим юридичні факти поділяють на правоутворюючі (наприклад, укладення трудового договору), правозмінюючі (наприклад, перевід на іншу роботу), правоприпинюючі (наприклад, припинення трудового договору).

Юридичні факти поділяються на дії (обставини, що залежать від волі людини) та події (обставини, що не залежать від волі людини).

Правосуб’єктність

Щоб бути суб’єктом правовідносин, необхідно бути носієм правосуб’єктності, тобто правоздатності та дієздатності.

Правоздатність – це здатність індивіда мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Правоздатність починається з моменту народження і закінчується смертю індивіда. Вона не залежить від віку, фізичного, психічного, розумового стану здоров’я особи.

Зміст правоздатності визначається законом і не може бути зміненим чи обмеженим волею окремих осіб. Обмеження правоздатності може бути здійснено тільки на основі рішення суду.

Дієздатність – це здатність індивіда своїми діями здійснювати права і обов’язки. Дієздатність залежить від віку, психічного, розумового стану здоров’я особи.

Види дієздатності будуть розглядатися в темі “Цивільне право”.

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО

Після знайомства з темою Ви зможете:

• визначитися з основними поняттями конституційного права;

• дістати уявлення про Конституцію України як головне джерело права держави;

• поширити свої знання про основі права, свободи та обов`язки громадян України;

• познайомитися з виборчою системою України, компетенцією представницьких, виконавчих та судових органів держави.