Визначення ціни банківських ресурсів

Під ціною банківських ресурсів слід розуміти суспільно необхідний прийнятний рівень прибутковості вкладень грошових коштів у банківські продукти та послуги відповідно до прийнятних для банку ризиків.

Банки встановлюють диференційовані ставки залежно від виду вкладу, строку розміщення коштів на депозиті та суми вкладу.

Ціноутворення за депозитними зобов’язаннями банку базується на аналіз співвідношення між депозитною ставкою, яка відображає ринкову вартість залучення коштів та витратами банку, пов’язаними з обслуговуванням кожного виду депозитних рахунків.

На рівень депозитної ставки впливають такі чинники як:

- попит і пропозиція коштів на ринку;

- рівень ліквідності банку;

- структура та умови формування вкладу;

- правила обліку й оподаткування доходів.

В основу формування рівня депозитних ставок покладено визначення базової ринкової ставки, яка показує той мінімальний рівень прибутковості, що задовольнить інвестора у разі вкладення коштів у конкретний банк.

На рівень базової депозитної ставки впливають такі чинники:

- реальні темпи економічного зростання в країні;

- очікуваний рівень інфляції протягом періоду розміщення коштів;

- ризик неповернення коштів, що пов’язується з конкретною банківською установою.

За економічним змістом процентна ставка – це вартість (ціна) грошей протягом певного часу, яка відображає альтернативні їх розміщення та ризик.

Власник коштів має альтернативні напрямки розміщення власних заощаджень (ЦП, ПД, позички та ін.). Його необхідно зацікавити нести кошти в банк. Для цього, в першу чергу, необхідно компенсувати йому середній рівень доходності в економіці країни. Цей рівень, як правило, майже дорівнює реальним темпам економічного зростання за визначений період часу.

В такий спосіб визначається початкова або базова вартість позикових коштів, яка відображає дійсне зростання, на противагу інфляційному зростанню цін на товари та послуги і відома як реальна процентна ставка – це ставка на майбутній період.

Розрахунки процентних ставок за депозитом ґрунтуються на оцінці чи прогнозі рівня реального економічного зростання, який очікується на період вкладення коштів.

Для таких розрахунків можна використати формулу визначення майбутньої вартості грошей (FV):

FV = PV (1 + i/100)ⁿ, де

PV – теперішня вартість інвестицій;

i – процентна ставка (річна, %);

n – кількість періодів вкладання коштів (роки).

На практиці велике значення має визначення повної вартості ресурсів банку, яка враховувала б, крім процентних витрат, накладні витрати по залученню кошті та необхідність формування обов’язкових резервів та/або вкладення частини коштів у високоліквідні активи.

Крім вкладень в активи первинної та вторинної ліквідності, частина пасивів, як правило, капітал іммобілізується в основні фонди і нематеріальні активи, що також потрібно врахувати.

Вартість кожної складової ресурсів визначатиметься за формулою:

r_ni = r_i / (1 – NOR_i),де

r_ni – повна вартість депозитного ресурсу і-го виду;

r_i – відсоткова ставка за ресурсом і-го виду;

NOR_i – норматив обов’язкового резервування для ресурсу і-го виду (якщо норми обов’язкових резервних вимог диференційовані).

У практичній діяльності значення має не тільки необхідний обсяг обов’язкового резервування, а вся сукупність коштів, що мають бути розміщені у високоліквідні активи, тому більш повно вартість ресурсів розраховується у такий спосіб:

ВАПД = (В_залуч х 100) / (100 – ФОР – ЛА – (І – ВК_брутто) ),

якщо (І – ВК_брутто) ‹ 0, то

ВАПД = (В_залуч х 100) / (100 – ФОР – ЛА),де

ВАПД – вартість ресурсів, що розміщуються в %-ні активи;

В_залуч – вартість залучення (відношення %-х витрат до середньої суми залучення);

ФОР – середній відсоток коштів у обов’язкових резервах;

ЛА – середній відсоток коштів у касі та на коррахунках;

(І – ВК_брутто) – іммобілізація за рахунок залучення коштів.

Даний підхід не передбачає оцінки інших, окрім процентних, витрат при розрахунку вартості ресурсів.

Тому вартість депозитних ресурсів розраховують наступним чином:

ВЗР_і = (Д_і х Вс_і /100 + НПВ_і) / (Д_і – ВЛА_і – [І – ВК_брутто]) x 100, де

ВЗР_і – повна вартість залучення і-го виду ресурсу (%-на ставка);

Д_і – осяг і-го виду ресурсу;

Вс_і – процентна ставка, що пропонується клієнту за депозитом;

НПВ_і – непроцентні витрати, що пов’язуються із залученням депозиту;

ВЛА_і – вкладення коштів у високоліквідні активи (у т.ч. й обов’язкові резерви).

Вартість запозичених коштів, що залучені шляхом емісії боргових цінних паперів (облігацій) приблизно дорівнює вартості залучення депозитів відповідного строку.