ПОЛКОВНИК "ГУЗАР" - ЛИЦАР ІДЕЇ І ЧИНУ
Михайло Колодзінський
Видання книги, котру ти, шановний читачу, тримаєш у руках - не випадковість. Ідея її перевидання виникла у нас вже давно і потреба в тому, щоб праця Колодзінського побачила світ є нагальною і незаперечною. Колодзінський є для нас яскравим прикладом воїна ідеї і чину, чільним теоретиком і практиком Української Національної Революції. З нагоди 70-річчя ОУН, 60-ї річниці з дня постання Карпатської України та героїчної загибелі полковника М.Колодзінського праця "Українська воєнна доктрина" нарешті побачила світ.
Народився Михайло Колодзінський (згодом полковник "Гузар") на західноукраїнських землях у 1902 році. Уже 20-річним юнаком став на шлях революційної боротьби за Українську Державу, вступивши до лав Української Військової Організації (УВО), потім ОУН, вишколювався на її таємних військових курсах. У 1932-33рр. очолив військову референтуру Крайової Екзекутиви ОУН. Добре усвідомлюючи роль і значення військової підготовки членства ОУН, а також необхідність вироблення національної військової доктрини, наполегливо працював над різними темами з військової ділянки Ґрунтовна праця "Українська воєнна доктрина" (1935-1937) - вагомий результат його роботи в цій галузі.
У 1938 році, коли на Карпатській Україні активізувався рух за самостійність, Михайло Колодзінський був одним із перших, хто пішов підтримати закарпатських братів. В цей час з'являється його праця '"Воєнне значення і стратегічне положення Закарпаття".
У 1939 році, коли Карпатська Україна оформлювалася в окрему державу й готувала своє військо, М.Колодзінський був там разом з побратимами Романом Шухевичем "Щукою" та Зеноном Коссаком. У день проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939р. на неї напали війська фашистської Угорщини. На вимогу загарбників капітулювати без спротиву прозвучала відповідь, котра стала девізом кожного члена ОУН: "В словнику українського націоналіста немає відповідника для означення терміну "капітуляція". Ворог може перемогти нас у лютому бою, але примусити здатися - ніколи". Так Україна перша поставила збройний спротив коричневій чумі. Колодзінський став шефом штабу "Карпатської Січі", тісно співпрацюючи з поручником "Щукою" та іншими членами ОУН. Карпатські січовики мужньо протистояли десятикратно переважаючим силам ворога, але брак зброї і набоїв, а також підтримка мадярів гітлерівською Німеччиною були причинами, що січовики не змогли перемогти окупантів. Багато з них загинуло в лютих боях, багатьох озвірілі мадяри помордували в полоні.
Полковник Михайло Колодзінський разом з Зеноном Коссаком і кількома пішими січовиками після тяжких боїв попрямували до Солотвини, плануючи нову тактику боротьби - партизанську, щоби невеликими відділами непокоїти ворога і винищувати його, раптово завдавати дошкульних ударів і зникати, появляючись знову в цілком несподіваних для нього місцях. Але цим планам не дано було здійснитися. Захланні на чуже мадяри схопили патріотів і, нехтуючи міжнародні воєнні закони, розстріляли полонених українців.
Так загинув видатний український військовик, чільний діяч ОУН полковник М.Колодзінський, залишивши для нас свої праці з ділянки військової стратегії і наказ віддати всі сили в обороні рідної землі - України.
Праця, котру ми сьогодні пропонуємо до вашої уваги, вперше побачила світ у 1940 році, вдруге була видана за кордоном у 1957 році. Наше, третє видання, подаємо в дещо скороченому варіанті, з технічних причин, але переконані, що і сьогодні "Українська воєнна доктрина" знайде свого читача, ідеї Колодзінського знайдуть широкий відгук в серцях послідовників, втіляться в їх Чинах.
Слава Україні! Слава Героям!