СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. Режим функціонування ЄДСЗР- характер діяльності ЄДСЗР в залежності від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації

Режим функціонування ЄДСЗР- характер діяльності ЄДСЗР в залежності від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла. Ремісія- тимчасове ослаблення або зникнення проявів хвороби. Рецидив- повернення клінічних проявів хвороби після ремісії.

Ризик- 1) частота проявлення небезпеки, ймовірність небезпеки; 2) усвідомлена можливість небезпеки. Риси- стійкі властивості, що проявляються постійно (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо). Рівень надзвичайної ситуації- масштаб (величина) надзвичайної ситуації, що визначається її територіальним поширенням, обсягами заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількістю людей, які загинули або отримали травми.

Рівень системи «людина - життєве середовище»- сходинка в ієрархії систем «Л - ЖС», місце якої в цій ієрархії визначається соціальною спільнотою, що є елементом цієї системи. Нижчий рівень системи «Л - ЖС» - система з однієї особою.

РНК- рибонуклеїнова кислота, у клітині вона передає генетичну інформацію.

Рятувальні та інші невідкладні роботи- комплекс робіт та заходів, що виконуються з метою порятунку людей, надання допомоги ураженим, локалізації аварій, усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

Свідома поведінка- найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах.

Сель- бурхливий руйнівний потік (у руслах гірських річок) води, насиченої глиною, піском, валунами. Сенсибілізатори- речовини, що діють як алергени.

Серйозність небезпеки- величина реальної чи потенційної шкоди, яку може спричинити небезпека. Синдром- поєднання симптомів та ознак, які можуть служити спільним знаменником деяких хвороб. Система- сукупність взаємопов'язаних компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета).

Система «людина - життєве середовище»- один з різновидів ерготичних систем, елементами якої є людина або соціальна спільнота та оточуюче її життєве середовище.

Системний аналіз- сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки та обґрунтування рішень стосовно складних питань.

Системно-структурний підхід- методологічний принцип, який полягає в тому, що вивчення окремих елементів системи здійснюється без відриву від екологічних, економічних, технологічних, соціальних, організаційних та інших компонентів системи, до якої вони входять.

Системотехніка- науково-технічна дисципліна, що охоплює питання проектування, створення, випробовування й експлуатації складних систем (систем великого масштабу). СЛМС- система «людина - машина - середовище». СНІД- синдром набутого імунодефіциту людини

СОЗ- система охорони здоров'я, сукупність взаємопов'язаних підсистем: санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санітарно-курортних, аптечних, санітарно-епідеміологічних. Соціальна спільнота- сукупність людей, об'єднаних відносно стійкими соціальними зв'язками і відносинами, яка має загальні ознаки, що надають їй неповторної своєрідності.

Соціальне середовище- компонент життєвого середовища, який утворюють інші люди (ті, що не входять до елемента «людина» системи «Л - ЖС»), їхня діяльність та взаємовідносини.

Соціальні хвороби- захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов'язано головним чином з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та інші). Соціально-політичне середовище— створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні та інші суспільні відносини і вироблені людством протягом всієї історії духовно-культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд, зокрема, обумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин з навколишнім середовищем.

Соціум- система підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія котрих забезпечує цілісність суспільства, і навпаки - дисгармонія її призводить до суттєвих конфліктів і деформацій. Сприйняття- відображення у свідомості людини предметів як цілісних образів при їхній безпосередній дії на органи чуття.

Сталий людський розвиток- розвиток суспільства, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

Стать- сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі і чоловічі особливості.

Стихійні лиха- природні явища, які носять надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей.