СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. Людина- вища сходинка живої природи на нашій планеті, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури

Людина- вища сходинка живої природи на нашій планеті, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури, цілісна єдність біологічного, психічного і соціального начал. Матеріально-культурне середовище- див. техногенне середовище.

Металізація шкіри- проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, що розтопився або випарився під впливом електричної дуги.

Мислення - найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв'язків між явищами.

Мікроелементи- група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин в малих концентраціях. Місцева електротравма- чітко окреслені місцеві порушення цілісності окремих ділянок та тканин тіла під впливом електричного струму або електричної дуги

Мораль(моральність) - один з основних засобів нормативної регуляції дії людини в суспільстві; особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин. Мотивація- дії, спрямовані на задоволення своїх потреб. МСК- максимальне споживання кисню.

Мутагенні речовини- призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Мутагенні фактори, мутагени- фізичні явища та хімічні речовини, що діють на спадковий апарат організмів, викликаючи мутації в їх потомстві.

Мутація- 1) зміна властивостей чи ознак виду під впливом мутагенних факторів; 2) раптово виникаючі природні (спонтанні) або викликані штучно стійкі зміни спадкових структур живої матерії, відповідальні за збереження і передачу генетичної інформації.

Надзвичайна ситуація- подія, при якій відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і яка може призвести або призводить до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Надзвичайний стан- особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан» обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки.

Наркотик- речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної чи фізичної залежності. Настрій- найстійкіший емоційний стан. Настрій відображає загальне ставлення щодо сприйняття або несприйняття людиною світу. Настрій може бути похідним від темпераменту. Наукова гіпотеза- судження про закономірний зв'язок явищ.

Небезпека- негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту.

Небезпечна ситуація- подія, при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки або небезпека проявляється. Небезпечне природне явище- подія природного походження або результат діяльносл природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Небезпечний фактор- чинник життєвого середовища, який призводить до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

Непритомність- стан організму, при якому людина втрачає: усвідомлений контакт з оточуючим середовищем, але рефлекторно реагує на зовнішні подразники.

Нервова система- сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. Ноосфера- сфера людського розуму, частина Всесвіту, де людська свідома діяльність стає визначальним фактором існування та розвитку.

Нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК)- органічні кислоти, основна складова частина (разом з білками) живої матерії. Обмін речовин- постійне поглинання речовин з навколишнього середовища і виділення кінцевих продуктів розпаду в це середовище.

Онтогенез- індивідуальний розвиток організму, сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних і біохімічних перетворень, що відбуваються в організмі від моменту його зародження до кінця життя. Опік- пошкодження тканин організму, викликане дією високих температур, хімічних речовин або електричного струму.

Опромінення - вплив на живий організм будь-якими видами випромінювань.

Організм людини- сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем: нервової, серцево-судинної, кровообігу, травлення, дихання, сенсорної, опорно-рухової та ін.

Особистість- стійка система соціально значимих рис, що характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства або спільності.

316 СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

■ ^:

Отруєння- група захворювань, викликаних дісю на організм отрут різноманітного походження. Памороки- перехщний стан до непритомності через раптову недостатність кровонаповнення мозку. Пам'ять- здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички).

Пандемія- масове одночасне розповсюдження інфекційної хвороби людей з досить значним рівнем захворюваності на величезній території, яка охоплює цілі регіони, групи країн та континенти. Паразитарні захворювання- захворювання, що викликаються паразитами. Партія- група людей, об'єднаних спільністю ідей, інтересів

Патогенні мікроорганізми- мікроорганізми, які викликають захворювання людини. Патогенність- хвороботворність, спроможність мікроорганізмів викликати появу інфекційних хвороб. Перегрівання - порушення процесів терморегуляції при дії на організм високих температур. Передпатологічний стан- стан неповного здоров'я. Перелом- порушення цілісності кістки.

Переохолодження- порушення процесів терморегуляції при дії на організм низьких температур. Перша долікарська допомога- комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.

Побутове середовище- середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ. Поведінка за навичками- дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань.

Повінь- значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі. Поглинена доза- енерпя іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини. Подразнюючі речовини- викликають подразнення слизистих оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри. Пожежа- неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей, знищення матеріальних цінностей. Попередній аналіз небезпек— аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю; перший етап у визначенні та класифікації небезпек, які мають місце в системі. Порог болісного відчуття- максимальна інтенсивність звуку, при якій вухо починає відчувати біль. Порог чутливості- мінімальна інтенсивність звуку, яку людина відчуває.

Почуття— стійкі емоційні стани, які мають чітко означений предметний характер і висловлюють ставлення як до конкретної події або людей, так і до уявлення.

Пошкодження м'яких тканин тіла- удари, стискування, порізи та інші травми шкіри, м'язів, внутрішніх органів.

Праця- цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.

Природа- у широкому розумінні все існуюче, весь світ у різноманітті його форм, всесвіт; у найбільше вживаному тлумаченні сукупність природних умов існування людського суспільства.

Природне середовище- компонент життєвого середовища, утворений об'єктами природного походження і створеними ними екологічними системами.

Проникаюча спроможність випромінювань- величина пробігу, тобто шлях, пройдений часткою в речовині до її повного припинення, обумовленого якою-небудь взаємодією. Професіографічна оцінка- опис характеру праці.

Психіка- здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу. Проявляється у трьох видах психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.

Психічні властивості- сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).

Психічні процеси- короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (наприклад, відчуття, сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо).

Психічний стан- відображення порівняно тривалих душевних переживаннь, ідо впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).

Психомоторні здібності- дії, спрямовані на досягнення елементарної мети одним або декількома рухами. Психофармакологія — комплексний поділ теоретичної і клінічної медицини, що використовує методи фармакології, біохімії, нейрофізіології і розробляє методи лікарського лікування психічних хвороб. Радіонукліди- радіоактивні елементи, продукти поділу інших радіоактивних елементів (урану, торію тощо). Радіопротектори- речовини, які підвищують стійкість організму до дії іонізуючих випромінювань. Регенерація- відновлення структури ушкоджених органів чи тканин організму.