Пряме та переносне значення, однозначність – багатозначність слів
Завдання 3.1. Дібрати лексеми, з якими можуть бути вжиті в переносному значенні наведені слова:
Ніс, гніздо, крило, рукав, ручка, ніжка, спинка, вушко, зуб, шапка; вовчий, шовковий, залізний, широкий, солодкий, круглий, гострий, лисячий, оксамитовий; текти, підходити, сідати, бігти, їсти, гризти, лити; тихо, ясно, легко, важко, високо, гірко.
Завдання 3.2. Які з поданих слів належать до однозначних?
Полоскати, по-товариськи, порох, бізнес, бідовий, Великдень, верхогляд, викладач, вимітати, відмолодіти, відходити, віра, бубон, Альпи, бетон, бароко, байкар, відлюдний, безнадія, безмін, бджола, богема, верховина, березень, срібло, префікс, іволга, зима, шість, око, клен, оренда, море, вир, шелест, тільки, сорок, туман, ясир, полум’я, вірш, бігти, вітер, труба, білий, міць, сузір’я.
Завдання 3.3. До іменників перо, операція, стіл, зуб, голова дописати такі прикметники, які б розкривали багатозначність поданих слів.
Завдання 3.4. За „Коротким тлумачним словником української мови” дібрати по два приклади однозначних слів, а також по одному прикладу дво-, три-, чотиризначних слів. Записати їх за поданим зразком.
Зразок. Акорд (1 знач.) – гармонійне поєднання кількох музичних звуків або голосів; духовний (2 знач.) – 1. Нематеріальний, зв’язаний з психічним життям, зі сферою ідей. 2. Який стосується релігійного культу.
Завдання 3.5. З’ясувати значення слів твердий, оксамитовий, молодий, крутий у наведених словосполученнях. У яких із них названі слова вжито в переносному значенні?
Тверда земля, тверда постіль, тверда паляниця, тверда людина, твердий характер, тверда хода, тверді переконання, тверде керівництво, тверда гарантія, тверді знання, твердий почерк, твердий сон; оксамитова завіса, оксамитові вії, оксамитова травиця, оксамитовий голос, оксамитові звуки, оксамитовий мох; молодий хлопець, молоде сало, молоде вино; крутий схил, круті роги, крутий поворот, крутий характер, крута розмова, крута каша, крутий чай.
Завдання 3.6. Пояснити, чому згадувані нижче різні предмети, ознаки, дії можна назвати одним словом.
Зашморг (із мотузки) – зашморг (робить вулиця); залізна (лопата) – залізна (хода); завірюха (метелиця) – завірюха (у сім’ї); іде (козак) – іде (тема); сідає (на стілець) – сідає (сонце); гнучка (лозина) – гнучка (політика); довжина (лінії) – довжина (дня); дитина (син) – дитина (віку); дрібний (дощ) – дрібний (купець).
Завдання 3.7. Переписати речення. За зразком підкресліть слова, що постали на основі метонімії, та поясніть їх.
Зразок. Вже третю зиму ходив я до школи. (Остап Вишня.) – Слово зима тут виступає замість поняття ‘рік’, ‘навчальний рік’.
1. А хотів він [Підкова] воскресити, Люд свій рідний із руїни Він підняти, щоб турка бити. 2. І все ж таки було не першим Слово! Найперш було народження краси! (Із тв. С. Пушика.) 3. Минають місяці понурі, Короткий в Києві антракт, і наступає знов Петлюра. 4. Тоді дурні Грицьки і Опанаси Вмирали, як у зливу комарі. 5. А дома десь на вікнах фрески, Покриті пилом фоліанти, Та на столі розкритий Данте – Кохання Паола й Франчески. 6. Щороку бачить князь: скресає лід. І згадує, як по добі недобрій Загинули, не полишивши слід, І дикий печеніг, і люті обри. (З тв. Ю. Клена.) 7. Привикайте, карі очі, самі ночувати, Бо поїхав мій миленький У поле орати. (Нар. пісня.)8. А політика зараз така, що за одну краплю нафти, пролиту в море, може полетіти не одна папаха. (І. Григурко.)9. Після війни я ще довго коло коней ходив... А тепер уже й до того не годен. Та й коней у нас не стало. Сто хвостів на три села. (І. Цюпа.)
Завдання 3.8. Пояснити пряме і переносне значення іменника золото й прикметника золотий у поданих словосполученнях.
Браслет із золота. Чорне золото (нафта). Біле золото (бавовна). Сусальне золото. Руки золоті. Заплатити золотом. Золото моє. Вишивати золотом. Золотий промінь. Золота рибка. Золота медаль. Золота парча. Золоті копальні. Золота монета. Золоті нитки (для шиття золотом).
Завдання 3.9. Довести, що наведені слова належать до однозначних.
Ясен, клен, аспірин, Луганськ, Донбас, префікс, суфікс, буква, алфавіт, пенал, олівець, п’ять, дятел, муха, судак, щиглик, бузок, жоржина.
Завдання 3.10. Скласти речення на кожне із значень наведених слів.
Партер – 1. Нижній поверх театрального залу. 2. Положення в спортивній боротьбі. Перли – 1. Перламутрові зерна. 2. Найкращі зразки чого-небудь. Підошва – 1. Нижня частина взуття, якою ступають по землі. 2. Підніжжя гори, узгір’я. 3. Дно балки, канави, водойми. Первісток – 1. Перша старша дитина. 2. Те, що з’явилось або створено першим за часом, раніше, ніж все наступне. Дуель – 1. Поєдинок із застосуванням зброї. 2. Змагання, боротьба двох осіб.
Омонімія
Завдання 3.11. Знайти зайве слово (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія).
1. Клич, поле, біг, звір, ліг.
2. Радісний, веселий, гордий, сяючий, задоволений.
3. Сильний, хоробрий, слабкий, ворожий, дружній.
4. Лава, кран, такса, трактор, вид.
| і |
5. Піраміда, циліндр, трикутник, паралелограм, коло.
6. Вікно, дошка, стілець, кафедра, журнал.
7. Добрий, гарний, малий, злий, великий.
8. Іменник, прикметник, підмет, присудок, додаток.
9. Рід, вид, спосіб, дієслово, частка.
10. Хуга, завірюха, заметіль, ураган, хуртовина.
11. Яр, балка, байрак, рівнина, гора.
12. Лисичка, колонка, коник, зайчик, синичка.
13. Основний, ґрунтовний, головний, істотний, кардинальний.
14. Бал, байка, клуб, скеля, порох.
15. Великий, невеликий, малий, правильний, неправильний.
Завдання 3.12. Скласти речення з поданими нижче словами-омонімами та багатозначними словами. Визначити, які з них – слова-омоніми, а які – багатозначні.
Потяг, берег, скласти, лист, лящ, земля, лама.
Завдання 3.13. За допомогою тлумачного словника української мови до поданих слів, де можливо, дібрати омоніми.
Образ, ласка, бабка, вал, бунт, розвідка, ріг, диба, жати, запал, закладка, замок, захват, захід, знаки, дати, кілька, кредит, гурток, лак, лайка, магазин, накидка, натяжка, націнка, орган, пересипати, послатися, прийми, спасти, слід, старець, старшина, тик, усувати, самий, рибка, ручка, лист, діяння, листопад.
Завдання 3.14. Пояснити значення слів-омонімів у поданих словосполученнях.
Ручний годинник – ручний голуб, снігова баба – залізна баба, коні бігли риссю – мисливець гнався за риссю, бабка макаронна – бабка і внучка, доконаний вид – вид на врожай – красивий вид – види столиці, змовкає річ – в тому річ – це моя річ, доходить до села – доходить своїм розумом – м’ясо доходить у печі.
Завдання 3.15. Увести слова-омоніми вречення йпояснити, чому однакові за звучанням і написанням слова не заважають спілкуватися.
Орган, батарея, балка, туш, соляр, Сінгапур, частковий.
Завдання 3.16. Пояснити значення слів, скласти з ними речення.
Замок – замок, захід – захід, колос – колос, обід – обід, орган – орган, тріска – тріска.
Завдання 3.17. Списати речення, виділити омоніми, з’ясувати, якою частиною мови вони виражені. Пояснити значення кожного омоніма.
1. Несуть весь день дядьки зерно на муки. – Мука біліє меливом грузьким. (3. Гладка.) 2. Денис ...розіслав під гарбою фуфайку і вкладався спати. (Григорій Тютюнник.) 3. Розіслав скрізь листи, Щоб до нього нести Усі мали ікони, кадила. (І. Манжура.) 4. Мов рої ті гулкі, Де і брались полки, Уставала за лавою лава. (І. Манжура.) 5. Так вже й житиму довіку, Наче дерево старе. Хто ж мене, стару притику, Хоч на лаву прибере? (Г. Чупринка.) 6. Чайка квилить над морем І припада до хвилі. (М. Чернявський.) 7. А як зріс він, носив Під Стамбул і Козлів Дніпр чайки його утлі й ватагу. (І. Манжура.) 8. Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали – падали. (Панас Мирний.) 9. Від балки обізвався паровоз. І захід сонця геть заколихався, розносячи свій деренчливий дзвін. (В. Стус.)
Завдання 3.18. Записати за зразком спочатку повні омоніми, а потім – неповні. Пояснити свій вибір.
Зразок. Газ1 (фізичне тіло) і газ2 (тканина) – повні, бо збігаються у всіх відмінкових формах: газ, газу, газу, газ, газом, газі; скат1 (схил) і скат2 (риба) – неповні, бо вже в род. відм. відрізняються формами: скату1 і ската2.
Звіробій1 (мисливець) і звіробій2 (рослина); кучер1 (візник) і кучер2 (завиток волосся) (пор. форми наз. відм. мн.); пал1 (сильне тепло) і пал2 (паля, до якої прив’язують канатами судно); парити1 (прогрівати) і парити2 (літати) (пор. наголошування); ключ1 (у замку) і ключ2 (журавлів); засипати1 (від спати) і засипати2 (землею); байка1 (повчальний твір) і байка2 (тканина); бакен1 (поплавець) і бакен2 (бакенбард); поле1 (іменник) і поле2 (дієслово), злити1 (від зливати) і злити2 (робити злим).
Завдання 3.19.Скласти речення, в яких би подані слова виступали омонімами.
На бéрезі, на берéзі; по гас, погас; край; мати; гриф; балка; під; протягом; лугом; тур; лайка; про те, проте; брак.
Синонімія
Завдання 3.20. Утворити синонімічні ряди слів до поданих домінант.
Прозорий, щілина, щиро, палиця, набриднути, розумний, просити, дякувати, вірний, любити, світлий.
Завдання 3.21. Скласти речення з наведеними синонімами.
1. Показати, описати, зобразити, представити, схарактеризувати, намалювати, створити образ.
2. Критикувати, обговорювати, ганьбити.
Завдання 3.22. Скласти словосполучення, поєднавши синоніми зі словами в дужках.
1. Вісті, повідомлення, відомості (з академії, з дому, з телефонного вузла, з ліцею).
2. Безтурботний, спокійний, мирний, смирний (сон, труд, характер, людина).
3. Побороти, перемогти, зламати, подолати, перебороти (хворобу, почуття страху, ворога, волю, перешкоду).
Завдання 3.23. Користуючись „Коротким словником синонімів української мови” П. М. Деркача, дібрати синоніми до поданих слів. Скласти з синонімами речення й з’ясувати, чи можлива їхня взаємозаміна. Визначити типи синонімів.
1. Чоло, подолати, тонкий, робітник.
2. Кара, рятувати, старий, працівник.
3. Сум, примушувати, малий, передплата.
4. Лихо, виднітися, розумний, підписка.
5. Безбожник, захворіти, радісний, коливання.
6. Вогонь, блищати, млявий, остання.
7. Бій, товстіти, секретний, іноземний.
8. Бідолаха, хронічний, квапитись, іншомовний.
9. Край, старий, розуміти, білет.
10. Торжество, міцний, силувати, примірник.
11. Сміливість, пристроєний, тривати, екземпляр.
12. Ватажок, тонкий, упасти, скоро.
13. Огорожа, гарний, їсти, швидко.
14. Гігант, аграрний, іти, впертість.
15. Яр, великий, кричати, наполегливість.
Завдання 3.24. Переписати. Дібрати до кожного слова синоніми й навести їх у дужках. Установити різницю в значенні синонімів.
Артист, бадилля, базікати, бджоляр, біда, бусол, вередливий, віддаль, гарний, дзбан, глум, гущавина, дзиґар, закопувати, захолонути, колодязь, корогва, кортик, легінь, ліс, льох, мельник, наговір, недолік, нишком, нудно, ослін, отетеріти, головний, праця, хоробрий, в’язниця, мета, юний.
Завдання 3.25. Дібрати за зразком синонімічні ряди до слів блукати, чорногуз, вада, ходити, їсти, використовуючи наведені слова як основи рядів.
Зразок. Благородний – великодушний, шляхетний, лицарський.
Завдання 3.26. Замінити кожне із словосполучень одним словом, записати за поданим зразком. Чи можна їх вважати синонімами?
Зразок. Пристрій для замикання дверей – замок.
Верхній шар земної кори. Заокруглена опуклість на тілі людини від удару. Маля гуски. Перший виступ артиста на сцені Подовжена загострена ротова частина у птахів. Маленька дівчинка або маленький хлопчик. Особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. Ансамбль із двох співців чи музикантів. Учень дев’ятого класу середньої школи. Учасник гри.
Завдання 3.27. Визначити вжиті в художньому творі синонімічні засоби. Зверніть увагу, як влучно майстер прози добирає щирі й ніжні українські слова.
І
...Вечірня вулиця – в берегах вишневого цвіту. Вечірня вулиця – наче дно річки, по якому ти йдеш, ідеш по грузькому піску, а з обох боків над тобою здибилися білі пахучі хвилі. Вони поки що застигли, вони поки що дивляться цікаво на тебе кожною своєю квіточкою, вони ніби очікують слушної миті, щоб линути донизу, в цей неприродний вакуум, і залляти його до верхів. Накрапає теплий, справді-таки дрібен-дрібен дощик, дерева стоять чи то в парі, чи то в ріденькому туманці, який зм’якшує все, злагіднює, і маєш таке відчуття, ніби зараз ти присутній при акті першотворення, наче ти перенісся в первісні часи. Бо й тоді так само цвіло дерево...
II
Ще ж наче й не одцвітати садкам завтра чи позавтра, бо яблуні лише збираються випустити цвіт на волю, а проте на землі вже біліє опалими пелюстками. Й чорна земля здається від них ще темнішою, відмолодженою. І хоч криницю накривають дерев’яною накривкою, а проте у витягнутому відрі води плавають змарнілі, зводянілі пелюстинки, бо ж вишня стоїть над самою криницею. Ось ти сам нахилився – і з голови твоєї посіялось два чи три кружливих крилечка.
III
Можна стежити, як смеркає небо, повітря, – й розквітлі дерева теж смеркають. Частку за часткою свого пелюсткового світла віддають вони похмурим посланцям ночі, проте не все, проте дещо залишають і собі. А тому, гаснучи, не зовсім пригасають, і пізнього вечора вони обачно так, хворобливо світяться; а потім і вночі, коли вийдеш на них подивитися, вони вперто не примеркають, випромінюючи хоч і коротке, хоч і зжухле, та все ж таки світло; а далі вже, під ранок, вони, ніби омившися свіжістю, починають теж розвиднятися разом із досвітком, і недавно прижухле їхнє світло займається невбитою внутрішньою снагою. І хоч як прагла погасити їх ніч, хоч як силкувалася вбити їхню чисту душу – але не вбила, й ось тепер, при сонці, всі вони раптом вибухнули ясним цвітінням, і воно таке яскраве, що затьмарює й цей день... (Є. Гуцало).
Завдання 3.28. Дібрати синоніми до поданих слів. Найчастіше вживані ввести в речення.
Линути, застигати, очікувати, залляти, зм’якшувати, опалий, відмолоджені, зводянілі, кружливі, похмурий, пригаслий, випромінений, прижухлий, вибухнути, затьмарювати, зайнятися, змарнілий, омитий, розвиднятися.
Завдання 3.29. Серед поданих слів знайти синоніми й об’єднати їх у синонімічні ряди (гнізда).
1. Хвацько, важко, недавно, брудно, нітелень, нещодавно, неохайно, скрутно, ні пари з уст, неакуратно, навкруги, по-молодецькому, навколо, трудно, довкола, навмання, тяжко, наосліп, хоч-не-хоч.
2. Невідомий, занедбаний, закурений, рябий, неважливий, закостенілий, правильний, незвичайний, нерушимий, незнайомий, задимлений, перистий, небувалий, незначний, незнаний, запущений, строкатий, вірний, непорушний, занехаяний, задубілий, слушний.
3. Бити, квапитись, гаряче, багато, високоповажний, брутальний, дубасити, сила, високошановний, духопелити, сила-силенна, шановний, лупцювати, яр, безліч, гатити, завзято, яруга, прірва, вельмишановний, провалля, товкти, безодня, нетрі, кволість, обачний, поспішати, запально, тьма, хаща, обережний, зухвалий, хапатись, слабосилля, обачливий.
Завдання 3.30. Дібрати синоніми до наведених слів:
1. Хоробрий, бідний, робота, живопис, турбота, нісенітниця, мудрий, радісний, великий, робити, говорити, бити, гнобити, гарно, радісно, сміливо, в’яло, зухвало.
2. Прогрес, дефект, оратор, фальсифікація, біографія, лексичний, секретний, аграрний, індустріальний, декламувати, асимілювати, стимулювати, фантазувати, експлуатувати.
Завдання 3.31. Списати речення, виділити загальномовні й контекстуальні синоніми.
1. Так і буде, повір, і на мить не знекрилиться, Не стьмяніє, не зблякне, не згасне повік. (І. Муратов.) 2. Вечірня радість – мов далекі дзвони, Мов відголос, мов спомин, мов луна. (М. Рильський.) 3. І я вже не знаю, чи я вже вмер, чи живу, чи живцем помираю, бо вже відбриніло, відквітло, відіграло навкруг. (В. Стус.) 4. Ряснію, множусь, дихаю травою. (А. Малишко.) 5. Розжеврене, червоне сонце низько опустилося, багряним світлом грало на деревах, по квітках і по річці. (Леся Українка.) 6. Ми з вами знаємо, що значить кричати, що значить галасувати, лементувати, ‑ але те, що робиться, коли – гол! – цього описати не можна. (Остап Вишня.)7. Тяжко, важко сиротині, а ніхто не бачить. (Т. Шевченко.)8. Місяць тихо, крадькома викочується увесь на небо. (М. Коцюбинський.) 9. В пізню добу Микола побудив товаришів; всі вони рушили з лісу і потяглися на місто. (І. Нечуй- Левицький.)
Завдання 3.32. Пояснити, з якою метою в художніх творах уживають наведені до поданих слів синоніми-архаїзми.
Говорити (ректи), поет (піїт), битва (брань), життя (живіт), перемога (вікторія), рибалка (рибар), майбутній (грядущий), губи (уста), іду (гряду), військо (рать).
З трьома (на вибір) архаїзмами скласти речення, довести доречність виростання застарілих слів.
Завдання 3.33. Прочитати речення, списати, виділити синоніми. Чим вони відрізняються: стилістичним забарвленням, інтенсивністю дії або ознаки? Яка мета вживання синонімів (уточнюють сказане, підсилюють думку, емоційно забарвлюють текст тощо)?
1. Наснилося, з розлуки наверзлося, з морозу склякло, з туги – аж лящить. (В. Стус.) 2. Стань і вдивляйся: скільки тих облич довкола виду твого, ніби німби. (В. Стус.) 3. Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває. (П. Тичина.) 4. Безперервно пролітають силуети машин, проскакують на шалених швидкостях. (О. Гончар.) 5. Тепер не знаю і не відаю, Де був я, за якою даллю. (Д. Павличко.) 6. Пливе, нуртує, б’ється і шумить... Мій урожай. (А. Малишко.) 7. Бринить поезією світ, Лунає музикою всесвіт. (І. Муратов.) 8. Душа горить. Палає лютий розум. (В. Симоненко.) 9. Віє легіт полудневий, Плеще струмінь опалевий, 3 вітром носяться листки. (Г. Чупринка.) 10. Яке це славне слово – хлібороб, що жартома ще звуть і гречкосієм! (М. Рильський.)
Завдання 3.34. Замінити слово чистий відповідним синонімом.
Чисте небо, чиста вода, чисте повітря, чистий сніг, чисті руки, чиста совість, чисті помисли.
Завдання 3.35. Замінити кожне із словосполучень одним синонімічним словом.
Учасники протесту, лікарня для військових, лікарня для спеціального лікування й відпочинку, вивіз товарів за кордон, очний лікар, шкільна сумка, учасники акції.
Антонімія
Завдання 3.36. Дібрати до поданих слів антоніми й визначити, якими частинами мови вони виражені.
Купівля, порожній, старий, літо, тепло, світає, ранок, частина, життя, світло, голодний, пізно, успіх, тиша, гострий, шити, праворуч, рідний, опускати, починати, воля, журба, актив, без, мовчун, обмеженість, боротьба, низина, незалежність, глибочінь, гуманний.
Завдання 3.37. Виписати спочатку спільнокореневі антоніми, а потім – різнокореневі. Визначити частину мови кожної антонімічної пари. Із виділеними парами слів скласти речення.
Позичати – віддавати, повний – неповний, провина – невинність, рано – пізно, так – ні, тішитися – журитися, нехіть – бажання, ніщо – все, щастя – нещастя, низом – верхом, ніде – всюди, неповнота – повнота, неприхований – замкнутий, пасив – актив, малесенький – величенький, майбуття – минувшина, здалека – зблизька, дисгармонійний – гармонійний, героїзм – страх, вогкий – сирий, бездушний – гуманний, аналіз – синтез.
Завдання 3.38. Пригадати й записати кілька прислів’їв та приказок, побудованих на антонімії. Пояснити, з якою метою використано в них антоніми.
Завдання 3.39. Назвіть твори художньої літератури, заголовки яких побудовано на антонімії. Пошукайте антоніми в заголовках газет, випишіть заголовки, запам’ятайте їх. Спробуйте замінити антоніми й порівняйте написання.
Завдання 3.40. Списати речення, знайти в них антоніми. Перевірити за „Словником антонімів”, які з них зустрічаються в цій лексикографічній праці, а які – індивідуально-авторські.
1. Ми в дитинстві ділились На „своїх” і „чужих”. Ми „чужих” не жаліли – Йшли „війною” на них. (І. Низовий.) 2. Між розбіжним і взаємним Спілкування висота. Поміж знаним і таємним Птах поезії зліта. (А. Малишко.) 3. Ах, скільки сміху, шуму, глуму, Хто виграє, хто – програє. (А. Малишко.) 4. Нижче хати річка, а над нею кладка, А під нею місяць – золотий їжак. (С. Пушик.) 5. Так далеко і юність, і літо – Так близенько завії і лід. (С. Пушик.) 6. Пала багаття, креше іскрами У ясноту чи в темноту. (М. Чернявський.) 7. Незнаний нам початок і кінець, Не розуміємо таємну міру. Коли життя сплітає у вінець В незнаній черзі віру і зневіру. (О. Теліга.)8. Що чекає нас на твоїх просторах доля чи недоля, тиха щаслива пристань чи туманна холодна безвість? (В. Малик.) 9. Високо у весняному небі курликали журавлі – не сумовито, як восени, не прощально, а радісно, бентежно. (В. Чемерис.) 10. В оркестрі року літо і зима, Весна і осінь – сольні інструменти. (О. Білаш.)
Завдання 3.41. У поданих прислів’ях виділити антоніми та пояснити їхню структурно-організуючу роль.
1. Велика риба маленьку цілою ковтає. 2. Ситий голодного не розуміє, старий – молодого, багатий – бідного. 3. Краще правда в болоті, як неправда в золоті. 4. Радість красить, а печаль палить. 5. Знайшов – не радуйся, а загубиш – не плач. 6. Знищу ворога сьогодні, бо завтра нашкодить. 7. Ранні пташки росу п’ють, а пізні – сльози ллють. 8. Хто багацько знає, той мало має. 9. Дурний дає, а розумний бере. 10. І в нещасті щастя буває. 11. Не щодня брехня, деколи й правда. 12. Розумний научить, а дурень намучить. 13. Грудень рік кінчає, а зиму починає. 14. Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай. 15. У червні на полі густо, а надворі пусто.
Завдання 3.42. Дібрати речення на 3 пари антонімів з творів українських письменників: І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Коцюбинського, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, О. Гончара, М. Стельмаха, Остапа Вишні, П. Загребельного, В. Стуса, Л. Костенко, В. Симоненка, Є. Гуцала. З’ясувати, які з антонімів є загальномовними, а які – контекстуальними.
Завдання 3.43. Дібрати (за зразком) пари слів, у яких антонімічними були б компоненти складних слів, і запишіть їх.
Зразок. Багатоводний – маловодний, світловолосий – темноволосий.
Яскраво... – блідо...; тупо... – гостро...; твердо... – м’яко...; поза... – внутрі...; передньо... – задньо...; одно... – багато...; нижче... – вище...; мікро... – макро...; дрібно... – крупно...; коротко... – довго...; біло... – чорно... .
Паронімія
Завдання 3.44. Пояснити відмінність у значенні співзвучних слів (паронімів).
Абонемент – абонент, колонка – колона – колонада – колонія, лісник – лісовик – лісничий, дефективний – дефектний, зубець – зубило – зубчик – зубок, хворий – хворобливий, адреса – адрес, рукатий – ручний, класний – класовий – класичний.
Укласти речення з виділеною групою слів.
Завдання 3.45. Прочитати речення, списати. Знайти використані тут пароніми.
1. Ще й до жнив не дожив, ані жита не жав. Не згубив, не лишив і не жив. І не жаль. (В. Стус.)2. Гарна була Ганна, як було оце сяде, та задумається, та спустить свої довгі вії. (І. Нечуй-Левицький.) 3. Ніч темніє і ясніють зорі, море плаче й темрява тремтить. (Леся Українка.) 4. Пізньої дождавшися обнови, У саду, де паморозь легка, Червоніє дерево отцове, Мов смішний малюнок малюка. (М. Рильський.)5. Сонцем пахнуть сосни в тишині зеленій, ледь колише вітер віти запашні. (В. Сосюра.) 6. Ромашка забіліла, Під ноги – кущик м’яти, Над чим тобі радіти? Над чим тобі ридати? (А. Малишко.) 7. Ось гирло, ось горло, уста, рукави, струмовища, десь тут Чорномор, бо в воді бородище. (О. Мовчан.)
Завдання 3.46. Зі словами прийом – приймання – прийняття утворити словосполучення. Яке з цих трьох слів стало маловживаним?
Ключові слова: вкладів у банку, відвідувачів, конституції, їжі, закону, години, до інституту, у члени організації, рішень, високих осіб, рукопашного бою, дискусії, на честь президента, дипломатичний (-е), шанобливе, ввічливе, холодне, офіційне.
Завдання 3.47. Переписати, вставляючи замість крапок один із наведених у дужках паронімів.
1. Сиділи ... та грали за невелику плату (лірики, лірники). 2. Треба вже збиратися в ... до залізничної станції Кондрашівка (рейд, рейс). 3. Щоб завести корабель у гавань, на борт викликали ... (боцмана, лоцмана). 4. На вчителів у цьому районі надзвичайно великий ... (попит, запит). 5. Старшокласники записалися до ... оркестру (духового, духовного). 6. За одну ніч ... проект не зробиш (дипломний, дипломований). 7. Наш ... край незабаром знову квітував, як і раніше (визволений, визвольний).
Завдання 3.48. Утворити словосполучення, дібравши зі слів, поданих у дужках, відповідне за змістом до поданих паронімів.
Опанувати, запанувати (матеріал, у душі), прощати, прощатись (з другом, образу), відрізняти, розрізняти (звуки, звук від літери), відчитати, прочитати (листа, сина за спізнення), любий, улюблений (край робота), кінцевий, прикінцевий (абзац, результат), людський, людяний (місце, ставлення), писемний, письменний (пам’ятка, людина), адрес, адреса (проживання, вітальний), контингент, континент (далекий, точний), дружний, дружній (порада, група), програмний, програмовий (виклад матеріалу, документ), привид, привід (для розмови, з’являвся).
Завдання 3.48. Утворити словосполучення з наведеними паронімами.
Церемонний, церемонійний; процес, процесія; особовий, особистий, особливий; заслухати, прослухати, вислухати; тактовний, тактичний; цінний, ціновий.
Іншомовні слова
Завдання 3.49. Пригадати й записати українські відповідники до іншомовних слів і навпаки.
Директива, експорт, дискусійний, імітація, фіктивний, процент, диференціювати, дефект; міжнародний, обмежувати, наголос, заборона.
Завдання 3.50. До прикметників іноземний, іншомовний, зарубіжний, закордонний, імпортний дібрати іменники, що підходять за смислом:делегація, молодь, газета, фільм, література, мова, гумор, взуття, паспорт, обладнання, країни, війська, бази, товари, гості, студенти, артисти.
Завдання 3.51. Пояснити значення слів іншомовного походження.
Адаптація, альянс, альтернатива, антипод, безпрецедентний, брифінг, декларація, дестабілізація, інсинуація, інтеграція, маніпуляція, прагматизм, статус-кво, суверенітет, еліта, спонсор, менеджер, он-лайн.
Завдання 3.52. Визначити доречність використання іншомовної лексики. Відредагувати речення, якщо треба, зробити синонімічні заміни.
1. Дівчина конфіденційно зізналася подругам, що змінила ім’я Катя на Кармен, оскільки останнє імпонує її зовнішності. 2. Новий сезон відкриває гарні перспективи подальшої еволюції в галузі спортивної роботи. 3. Ідентичне рішення було прийняте студентами другої групи. 4. Як свідки на суді фігурували різні люди.
Завдання 3.53. У поданих реченнях, об’єднаних темою „Ввічливість по-японськи”, знайти порушення лексичної норми. Перебудувати речення, з’ясувати причини помилок.
1. Відомо, що японці дуже ввічливі люди, які поважно ставляться до гостей. 2. Ввічливість – у натурі японця, його стиль поведінки, образ життя. 3. У японських дітей ввічливість виховується ще з немовлячого віку. 4. За японськими звичками мати носить немовля у себе за спиною. 5. У японців ввічливість невідділена від субординації. 6. З цього приводу часто наводять дотепну приказку американців: „Чинити можна правильно, неправильно і по-японськи”.
Завдання 3.54. Переписати речення, виділити слова іншомовного походження. З’ясувати, з якої мови запозичено кожне з них, користуючись „Словником іншомовних слів” та „Етимологічним словником української мови”.
1. Осінь-маляр із палітрою пишною Тихо у небі кружляє, Все осипає красою розкішною. 2. Літо останній справляє бенкет! 3. В високій келії, самотньо-таємничій, Де тіні вічнії спинились у кутках, Сиджу за книгою. 4. Повне застиглих пісень мовчить піаніно. 5. Вчора був я лоцманом. Синіли І ревіли темнокосі хвилі, А сьогодні я господар вілли, Де в саду блукають пави білі. 6. Взавтра маю їхати в пампаси, Де бізони бродять табунами. 7. Пливу я в мріях фантастичним бригом, – Широко, свіжо, ясно, холодно! 8. Леді й мілорди, месьє і медам! Прошу уклінно до зали! Годі бюджетів, газет, телеграм! Гей! Орхідей і азалій! 9. Німий папір, і неба циферблат, І стрілка зоряна, що каже: пізно... Геть! Не пора! Утомі шах і мат! Шикуйтесь, цифри, в легіон залізний! (З тв. М. Рильського.)