Тема 2. Суспільний рух у Російській імперії в 30-40-х рр. ХІХ ст.

План семінарського зайняття

1. Вплив ідей декабристів на суспільно-політичну думку 20-х - ЗО-х рр.ХІХ ст.

2. П.Я. Чаадаєв та його "Філософічні листи".

3. Основні ідейні напрями суспільною руху. Західники та слов'янофіли.

4. Зародження ідей утопічного соціалізму. Гуртки петрашевців.

Методичні рекомендації

1. Головну увагу треба звернути на те, що після повстання декабристів у Росії настав період, що , характеризувався не тільки політичною реакцією самодержавства, а й подальшим інтенсивним розкладом феодально-кріпосницької системи господарства, активізацією виступів селян проти поміщиків, прагненням просвітителів до оновлення суспільства“ на засадах справедливості й демократії. Серед передової інтелігенції - студентів, письменників, учителів, професорів, чиновників, офіцерів - не припинявся опозиційний рух, жевріла революційна іскра, закинута декабристами. Головними осередками суспільно-політичної боротьби стали університети, ліцеї, гімназії та інші навчальні заклади, де зосереджувалася інтелігенція. Підкреслимо, що студентські гуртки в Московському університеті почали виникати відразу після придушення царизмом повстання декабристів. Важливе значення мав студентський таємний гурток (1820 -1827), утворений братами Петром, Михайлом і Василем Критськими. Важливо знати, що у 30-х .рр. ХІХ ст. визволїний рух у Росії активізувався під впливом революційних подій у Франції та польського визвольного повстання 1830-1831 рр., які сколихнули передові сили, дали імпульс їх діяльності. Як і раніше, первинними осередками залишалися молодіжні гуртки, а головним центром руху - Московський університет. Варто назвати гуртки О.І. Герцена та М.П. Огарьова (1831 - 1833), М.П. Сунгурова (1830 - 1831), М.В. Станкевича (1832 - 1837) та ін. Вони намагалися консолідувати сили, підготувати нове покоління борців з самодержавством.

2. Друге питання необхідно розпочати з того, що у 1829 р. П.Я. Чаадаєв, колишній учасник декабристського руху, друг О.С. Пушкіна опублікував перший “Філософічиий лист", який раніше жваво обговорювався в літературних словах. Про цей лист О.І.Герцен писав: "Це був постріл, що пролунав серед темної ночі...” Нищівна критика царату, що містилась у “листі”, змусила Миколу І офіційно визнати автора божевільним. Відомо, що П. Я. Чаадаєв був автором восьми „Філософічних листів”. Автор виступає як патріот Росії, підкреслює негативну роль православної церкви в її історії.

3. Треба зауважити, що основні ідейні напрямки у суспільному русі Росії ЗО-х - 40-х рр. визначали західники та слов'янофіли. Слов'янофільство виникло наприкінці ЗО-х рр. ХІХ ст. під час гострої ідейної боротьби після декабристської доби. Фундаторами його виступили О.С.Хом'яков, брати Іван та Петро Киреєвські, брати Костянтин та Іван Аксакови та ін. Вони перебували у певній опозиції до самодержавства, оскільки виступали за скасування кріпосного права, проведення в Росії певних суспільних реформ. Слов'янофіли піднесли ідею народності і сприяли приверненню уваги суспільства до життя, побуту й історії російського народу, становища слов'ян, поневолених Турецькою та Австрійською монархіями.

Громадських діячів, які виступали за скасування в Росії кріпосного права й визнавали не тільки неминучим, а й необхідним для країни західноєвропейський шлях суспільного розвитку, у той час називали західниками. У період розкладу феодально-кріпосницької системи вони об'єктивно відображали інтереси буржуазії, що народжувалася. До цієї течії суспільної думки належали вчені, публіцисти, літератори: К.Д. Кавелін, Б.М. Чичерін, В.П. Боткін, П.В. Анненков, Т.М. Грановський та ін. Вонивступали у гостру полеміку із слов'янофілами щодо шляхів розвитку Росії.

4. Необхідно знати, що у пошуках революційної теорії суспільні сили зверталися насамперед до утопічного соціалізму. Вони мріяли про нову Росію, де не буде самодержавства і кріпосництва. У цей час виникають гуртки петрашевців. Основний гурток діяв у Петербурзі (1845 - 1849). Головною метою цієї організації була підготовка сил для боротьби проти царату, за визволення націй та їх рівноправність, поширення освіти, встановлення республіки в Росії. Підкреслимо, що водночас із гуртками петрашевців у Росії в Україні діяло таємне політичне товариство під назвою Кирило-Мефодіївське (1840 .- 1847), засноване у Києві викладачем історії Київського університету М.І. Костомаровим, студентом В.М. Білозерським ім. чиновником М.І.Гулаком. До товариства належало 12 осіб і серед них Т.Г. Шевченко (докдадніше про “товариство див. у курсі історії України).

У цілому можна зробити висновок, що суспільний рух в імперії у 30 - 40-х рр.

ХІХ ст. поступово виходить за межі дворянської революційності і охоплює все більше різночинські верстви. У діяльності таємних гуртків і товариств простежується вплив традицій декабристів, але водночас наростають і нові тенденції захоплення ідеями утопічного соціалізму, втягнення у рух різночинців вихідців з простого народу.

Питання для самостійної роботи

1.Європейські буржуазні революції 1848 - 1849 рр. і суспільний рух у Росії.

2. М. В. Буташевич- Петрашевський та його погляди.

Приклади тестів

Й рівень

1) У якому університеті діяв гурток, який очолював Микола Станкевич

а )Московський

б)Петербурзький

в)Київський

г)Харківський

2) Дата опублікування першого" Філософічного листа" П. Я. Чаадаєва

а)1832