Юридичні колізії і способи їх розв’язання
Юридичні колізії –протиріччя між правовими нормами, що регулюють ті ж самі суспільні відносини.
Види колізій:
1) між Конституцією і всіма іншими актами (вирішується на користь Конституції);
2) між законами і підзаконними актами (вирішується на користь законів);
3) між актами того самого органу (застосовується пізніше прийнятий акт);
4) між актами, прийнятими різними органами (застосовується акт, що має більш високу юридичну чинність);
5) між загальним і спеціальним актом (якщо вони прийняті одним органом, то застосовується останній, а якщо різними – то перший).
Способи розв’язання колізій:
1) Прийняття нового акту.
2) Скасування старого акту.
3) Внесення змін у діючі акти.
4) Систематизація законодавства.
5) Референдуми.
6) Тлумачення.
7) Переговорний процес через погоджувальні комісії.
8) Інші.
Тема 11. Правосвідомість
Поняття, структура і види правосвідомості
Правосвідомістьє сукупністю уяв і почуттів, що виражають ставлення людей до права і правових явищ у громадському житті. 78
Правосвідомість – складне структурне утворення, у якому можна виділити раціональні компоненти, що зазвичай називаються правовою ідеологією.
Правова ідеологія –це ідеї, теорії, переконання, поняття, погляди, що виражають ставлення людей до діючого і бажаного права.
Основу правової ідеології повинна складати державно-правова ідеологія, тобто загальноприйнята (прийнята в даному суспільстві) система політичних і правових ідей. Правова ідеологія тісно пов'язана з юриспруденцією (юридичною наукою), що додає їй теоретичний, систематизований характер.
У правосвідомості можна також виділити емоційні структурні компоненти, що називаються правовою психологією.
Правова психологія –це почуття, емоції, переживання, що мають люди з приводу тих чи інших проявів права: видання правових норм, їх реалізації, законності тощо.
Можна сказати, що правова психологія є, свого роду, почуттям права і законності. Вона складається стихійно і носить неформальний, несистематизований характер. В той же час у правосвідомості правова психологія як би займає перше місце, порівняно з правовою ідеологією. Це пов'язано з тим, що, як правило, правові почуття й емоції виникають раніше, ніж правові ідеї. Правова психологія визначає повсякденну ціннісну орієнтацію суб'єктів у правовій сфері.
Аналіз ставлення людей до нормативно-правового акту дозволяє виділити в правосвідомості наступні елементи:
1. Інформаційний –наявність у свідомості того чи іншого суб’єкту певного об'єму інформації про нормативний акт. Ця інформація може бути як повною і всебічною, так і поверхневою, отриманою з чиїхось слів.
2. Оцінний –отримавши інформацію про нормативний акт, людина якось до нього ставиться, якось оцінює, порівнює з власними цінностями.
3. Вольовий –дізнавшись про нормативний акт і оцінивши його, людина вирішує, що вона буде робити в умовах, передбачених законом.
Класифікація правосвідомості:
I. За соціальним рівнем.
1. Повсякденна – властива основній масі членів суспільства, формується на базі повсякденного життя громадян у сфері правового регулювання.
2. Професійна – складається в ході спеціальної підготовки, у процесі здійснення юридичної діяльності (правосвідомість юристів).
3. Наукова – характерна для дослідників, науковців, що займаються питаннями дослідження правового регулювання суспільних відносин (правознавство).
II. За суб'єктами (носіями) – з точки зору масовості.
1. Індивідуальна – правосвідомість конкретного індивіда.
2. Групова – колективні уяви і почуття формальних і неформальних груп, верств суспільства, професійних співтовариств, злочинних угруповань.
3. Масова – характерна для нестабільних, тимчасових об'єднань людей.
4. Суспільна – правові погляди націй і народностей.