Системи автоматизованого проектування

ПРОГРАМА

виробничої практики студентів 5 курсу

напрям підготовки 6.040104 «Географія»

спеціальність«Політична географія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»

Київ 2015

УДК 377.35 (075.8)

Затверджено

на засіданні кафедри країнознавства і туризму

(протокол № __ від _________________ 2015р.)

Укладач:

Кіптенко В.К., к.геогр.н., доцент кафедри країнознавства і туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Кіптенко В.К. Програма виробничої практики студентів 5 курсу напряму підготовки 6.040104 «Географія» освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр». – Київ: __, 2015. – 33 с.

УДК 377.35(075.8)

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………… 5

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ……………………………………………... 6

1.1. Мета і завдання практики……………………………………………………... 6

1.2. Календарний графік практики………………………………………………… 7

1.3. Місце проходження практики………………………………………………… 7

Розділ 2. ЗМІСТ ПРАКТИКИ……………………………………………………... 8

2.1.Організаційні настанови……………………………………………………… 8

2.2. Практичні настанови та рекомендації до виконання……………………….. 8

завдань виробничої практики

2.3. Рекомендації до підготовки звіту про виробничу практику……………… 15

Розділ 3. КОНТРОЛЬ ЗА ПРОХОДЖЕННЯМ ПРАКТИКИ, ЗВІТНІСТЬ…… 18

Розділ 4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ……………………………………………. 19

Додаток 1. ………………………………………………………………….. 21

Додаток 2. ………………………………………………………………….. 22

Додаток 3…………………………………………………………………… 23

Додаток 4…………………………………………………………………… 24

ПЕРЕДМОВА

Виробнича практика студентів 5 курсу напряму підготовки6.040104 «Географія»передбачає поглиблення попередньо отриманих знань навичками організації діяльності та аналітичного забезпечення функціонування державних, громадських, дослідних та комерційних установ.

Виробнича практика передбачена навчальним планом освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» в обсязі ___ години (__ кредитів). Визначення місця проходження практики відбувається за попередньо узгодженими варіантами у наступних напрямах:

- органи державної влади місцевого, обласного, національного рівня;

- представництва міжнародних інституцій;

- дослідні установи;

- громадські організації;

- комерційні організації, що здійснюють зовнішню діяльність (зокрема у сфері транспорту, логістики, комунікацій, туризму).

Основною ідеєю проведення такої практики є: 1) закріплення теоретичних знань і набуття навичок практичної роботи; 2) опанування тих ділянок роботи, які відповідають отримуваній кваліфікації; 3) збір матеріалів для написання курсової роботи.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Мета і завдання практики

Мета виробничої практики полягає у: закріпленні знань й опануванні навичок практичної діяльності з організаційної та аналітичної діяльності країнознавчої, суспільно-географічної та політико-географічної спрямованості.

Звідси витікають завдання, пов’язані з:

1) ознайомленням з організаційними засадами діяльності установи/підприємства.

2) роботою в установі/на підприємстві:

- засвоїти власні функціональні обов'язки та визначити місце в загальній системі діяльності установи/підприємства у відповідності до завдань та доручень;

- застосовувати знання іноземних мов;

- оволодіти технологіями комунікацій, та методами аналітичної діяльності, які відповідають спрямуванню установи/підприємства.

- засвоїти навички виконання функціональних обов’язків.

3) вивченням політичного/соціального/ринкового середовища функціонування установи/підприємства:

- оцінити вплив факторів політичного/соціального/ринкового середовища на функціонування установи/ підприємства;

4) формуванням аналітико-емпіричної бази майбутньої дипломної роботи:

- зібрати статистичний та інший аналітико-емпіричний матеріал для курсової роботи.

1.2. Календарний графік практики

Напрями роботи	Кількість тижнів
1. Організаційні засади діяльності установи/підприємства
2. Практичні навички виконання організаційних та аналітичних завдань	3,5
3. Вивченням політичного/соціального/ринкового середовища функціонування установи/підприємства	2,5
4. Формування емпіричної бази курсової роботи	протягом періоду практики

1.3. Місце проходження практики

Студенти проходять виробничу практику в установах/підприємствах м. Києва або за місцем проживання в інших регіонах України. Розподіл студентів за місцями проходження практики відбувається за рішенням кафедри, яке затверджується Вченою радою факультету на наказом ректора.

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ПРАКТИКИ

2.1. Організаційні настанови

Перед виходом на виробничу практику студент має отримати типовий договір на проходження виробничої практики та пройти:

- інструктаж з технології проходження практики;

- інструктаж з техніки безпеки;

Студент має отримати:

- індивідуальне завдання від керівника;

- зразки документації, яка підтверджує проходження студентом виробничої практики (Додаток 1. – зразок титульної сторінки звіту, Додаток 3 – щоденник практики )

Підставою для проходження студентом виробничої практики є підписаний керівником та завірений печаткою установи/підприємства типовий договір про проходження виробничої практики.

2.2. Практичні настанови та рекомендації до виконання завдань виробничої практики

Під час перебування на виробничій практиці студенти повинні максимально використати можливість здобуття практичного досвіду. З цією метою студент щодня заповнює щоденник виробничої практики, вказуючи види робіт, завдання, що виконувалися за дорученням керівника практики від установи/підприємства, а також позначаючи якому з завдань виробничої практики було присвячено увагу в цей день. Виконання доручень і завдань керівництва з проходження практики від установи/підприємства має поєднуватися із можливостями закріпити теоретичні знання й підготувати звіт за визначеними завданнями:

1. Ознайомлення з організаційними засадами діяльності установи/підприємства.

Виконання даного завдання передбачає:

- ознайомлення з організаційно-правовими формами діяльності установи/підприємства, місією і ціллю установи/підприємства;

- вивчення структури та функціонування структурних підрозділів установи/підприємства;

- ознайомлення з взаємодією між структурними підрозділами в процесі функціонування установи/підприємства;

- ознайомлення з партнерськими угодами установи/підприємства та іншими правовими документами, які регламентують діяльність;

- аналіз кваліфікаційної підготовки персоналу установи/підприємства, особливостей поведінкових факторів та корпоративної культури.

2. Набуття практичних навичок роботи передбачає, що виробнича практика надає можливість набути навички практичної діяльності у виконанні організаційних та аналітичних завдань у відповідності до напряму діяльності установи/підприємства.

3. Вивчення політичного/соціального/ринкового середовища функціонування установи/підприємства

Виробнича практика передбачає ознайомлення з особливостями впливу факторів середовища на функціонування установи/підприємства і вимагає від студента уваги до відношень, що виникають в процесі реалізації зв’язків та взаємодій. На особливу увагу заслуговують інформаційно-управлінські зв’язки внутрішнього й зовнішнього характеру.

4. Індивідальне завдання за тематикою навчальної лабораторії «Геоінформації та туризму»

Індивідуальне завдання передбачає збір та аналіз інформації за темою: (Гео)просторова інформованість/розвідка в інформаційному забезпеченні функціонування організації/ підприємства/установи.

Мета: сформувати цілісне уявлення про та запропонувати шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення організації/підприємства/установи з урахуванням можливостей (гео)просторової інформованості/розвідки.

Студент повинен оволодіти базовими знаннями та навичками:

1) характеристики інформаційної системи організації/ підприємства/установи;

2) характеристики просторово локалізованої інформації та геоінформації, в інформаційному забезпеченні діяльності організації/підприємства/установи;

3) характеристики застосування ІС з просторовою локалізацією даних в інформаційному забезпеченні діяльності організації/підприємстві/установі;

4) характеристики застосування ГІС в інформаційному забезпеченні діяльності організації/підприємства/установи;

5) обґрунтування шляхів вдосконалення механізму інформаційного забезпечення організації/підприємства/установи з урахуванням можливостей (гео)просторової інформованості/розвідки.

Базові поняття та завдання.

Просторова інформованість/розвідка(англ. Location Intelligence – просторова інформованість/розвідка) – це здатність організувати та зрозуміти складні явища за допомогою географічних відносин, притаманних будь-якій інформації. Завдяки поєднанню географічних і просторово локалізованих даних з іншими даними, організації можуть здійснювати критичний аналіз, приймати більш обґрунтовані рішення та оптимізувати важливі процеси та способи дій. Просторова інформованість надає організаціям можливість оптимізувати свої бізнес-процеси і взаємини зі споживачами для підвищення продуктивності та результатів діяльності.

Сьогодні, просторова інформованість/розвідка використовується багатьма галузями для підвищення ефективності діяльності та поліпшення загальних результатів. Серед сфер застосування:

• Зв'язок і телекомунікації: Планування та дизайн мереж, ідентифікація границь; визначення нових ринків споживачів.

• Фінансові послуги: оптимізація розміщення відділень, аналіз ринку, діяльність по сегментації споживачів та крос-продажів, злиття і поглинання, аналіз галузі, управління ризиками.

• Управління: оновлення переписів, правоохоронний аналіз злочинності, надзвичайні ситуації, охорона навколишнього середовища та управління земельними ресурсами, виборчі процеси, призначення податкової юрисдикції, міське планування.

• Охорона здоров'я: вибір ділянки, сегментація ринку, аналіз мережі, оцінка (просторової) динаміки (епідемій ат пандемій).

• Вища освіта: набір студентів, відстеження випускників, картування кампусів.

• Готелі та ресторани: аналіз профілю клієнта, вибір ділянки, цільовий маркетинг, планування розширення.

• Страхування: перевірка адреси, андеррайтинг та управління ризиками, менеджмент позовів, маркетинг та аналізу продажів, дослідження проникнення на ринок.

• ЗМІ: ідентифікація цільового ринку, демографічний аналіз абонентів, медіа-планування.

• Нерухомість: звіти з місця, всебічний аналіз місцевості, моделювання роздрібних операцій, презентація картографічних моделей якості (місцевості.

• Роздрібний продаж: вибір ділянки, максимізація перед-продажів, виявлення недостатньо ефективних магазинів, аналіз ринку.

• Транспорт: планування транспортних послуг, моніторингу маршрутів.

• K-12: вибір місця школи, планування зарахування, аналіз зони відвідуваності шкіл та модифікація (зміна меж) ареалів обслуговування навчальними закладами, консолідація шкіл, консолідація району,картографування досягнення учнів.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів. Таке визначення може бути задовільним тільки при найбільш узагальненій і неформальній точці зору і підлягає подальшому уточненню. Інформаційні системи діють в Україні під назвою «автоматизовані системи (АС)». Власне, в залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.

Ручні ІС характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.

Автоматизовані ІС - частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною.

Автоматичні ІС - усі функції керування й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).

Автоматизована інформаційна система — це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації згідно з вимогами, які випливають з цілей організації. Сьогодні, у вік інформації, практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами будемо розуміти саме автоматизовані.

1) Склад інформаційної системи

Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу.

Завдання 1: Заповнити таблицю з характеристики інформаційної системи організації/ підприємства/установи

	Технічні засоби	Програмне забезпечення	Персонал
Засоби фіксації та збору інформації	…	…	…
…	…	…
…	…	…
Засоби передачі відповідних даних та повідомлень	…
…	…	…
…	…	…
Засоби збереження інформації	…	…	…
…	…	…
…	…	…
Засоби аналізу, обробки та представлення інформації, у т.ч.
Аналізу	…	…	…
	…	…	…
	…	…	…
Обробки	…	…	…
	…	…	…
	…	…	…
Представлення	…	…	…
	…	…	…
	…	…	…
	…	…	…

2) Роль і місце просторово локалізованої інформації та геоінформації в діяльності організації/підприємства/установи.

Просторовою локалізацією називають зіставлення різних видів інформації з певною просторово визначеною системою. Такою системою може бути декартова система координат, географічна система координат, класифікована сукупність територіальних об’єктів тощо. Локалізація може здійснюватися шляхом застосування спеціальних класифікаторів або на основі прив’язки до обраної системи координат.

Атрибутивною називається локалізація, яка здійснюється на основі класифікації властивостей об’єкту або його місцеположення у заданій системі класифікаторів. Прикладом такого підходу можуть слугувати класифікатори, які використовуються у офіційній статистиці.

Позиційною називають локалізацію, яка здійснюється на основі прив’язки точок об’єкту до системи координат. Прикладом позиціонування слугує процес прив’язки об’єктів до координатної сітки при побудові креслень САПР.

Просторова локалізація застосовується для аналізу різноманітних типів об’єктів: локалізованих (точкових), лінійних, мережних або площинних.

Геоінформація — це просторово локалізована інформація щодо природних і соціально-економічних об'єктів, явищ і процесів Землі, в її найбільш загальних структурах, формах, зв'язках, закономірностях, одержаних географічними, геодезичними, геофізичними, дистанційними та іншими методами.

Завдання 2. Охарактеризувати просторово локалізовану інформацію та геоінформацію в інформаційному забезпеченні діяльності організації/підприємства/установи.

3) Інформаційні системи з просторовою локалізацією даних в діяльності організації/підприємства/установи

Статистичні інформаційні системи

Найбільш відомими системами, які працюють з просторово-локалізованими даними є статистичні інформаційні системи (СтІС). Такі системи є частиною й основою державної статистики – однієї з найважливіших ланок в системі регулювання й управління економікою країни. Основними завданнями СтІС є: збір, обробка й надання статистичної інформації різним користувачам про діяльність усіх галузей економіки та підвідомчих їм підприємств, які розташовані на різних територіях; обробка статистичної інформації на основі науково-обгрунтованої статистичної методології, яка відповідає потребам суспільства на сучасному етапі, а також міжнародним стандартам; гарантування повноти та наукової обґрунтованості усієї офіційної статистичної інформації; контроль та комплексне узгодження статистичних даних на основі галузевих, територіальних, локальних та спеціальних спостережень; надання статистичної інформації у різних формах та видах інформаційних документів.

Еколого-економічна система

Регіональною еколого-економічною системою (РЕЕС) називають інформаційну систему, яка організована на основі стійких управлінських, технічних, економічних, біологічних та інших типів зв’язків, між підприємствами, які належать до даного регіону. Метою функціонування РЕЕС є гармонійний розвиток регіону із збереженням його екологічного балансу. Досягнення цієї мети здійснюється шляхом збору, обробки, зберігання й аналізу інформації про еколого-економічну ситуацію в даному регіоні.

Маркетингова ІС

Маркетинговою інформаційною системою (МІС) називають систему, яка містить комплекс процедур та методів, призначених для збору, обробки й аналізу інформації, необхідної для підтримки або прийняття маркетингових рішень. Сучасні маркетингові системи повинні зберігати великі обсяги інформації. З цією метою застосовуються вбудовані або зовнішні бази даних. База даних маркетингової інформаційної системи повинна містити інформацію: про розміщення об’єктів; про транспортні потоки та мережі переміщення товару або продукту; про фінансове положення клієнта або посередника; про конкурентів; про структуру ринку й розміщення потенційних споживачів; про динаміку попиту й пропозиції; про стан курсів валют тощо.

Системи автоматизованого проектування

Система автоматизованого проектування – автоматизована система, яка реалізує інформаційну технологію виконання функцій проектування; представляє собою організаційно-технічну систему, призначену для автоматизації процесу проектування, яка складається з персоналу і комплексу технічних, програмних та інших засобів автоматизації діяльності

Галузеві АСУ

Галузеві системи автоматизованого управління (ГАСУ) належать до класу систем автоматизованого управління. Основне призначення таких систем – підтримка прийняття рішень на рівні галузі або міністерства. ГFСУ є частиною й основою системи регулювання та управління економікою країни. Основними завданнями ГАСУ є: збір, обробка й представлення галузевої інформації про діяльність підвідомчих підприємств, розташованих на різній території; обробка інформації на основі науково обґрунтованої методології управління та підтримки прийняття рішень; контроль та управління об’єктами галузі в системі прямого та зворотного зв’язку, який реалізує автоматичне управління; надання звітів та довідок про діяльність галузі на основі автоматичного складання різних фірм та видів інформаційних документів.

Завдання 3. Охарактеризувати застосування ІС з просторовою локалізацією даних в інформаційному забезпеченні діяльності організації/підприємстві/установі.

4) ГІС як узагальнені інтегрована інформаційна система з просторовою локалізацією даних.

Розглянувши інформаційні системи з просторовою локалізацією даних можна перейти до розгляду геоінформаційних систем, які з’явилися як практична потреба узагальнення таких систем на основі інтеграції. Такий підхід дозволяє визначити ГІС як багатоаспектну автоматизовану інтегровану інформаційну систему з просторовою локалізацією даних. ГІС узагальнює в собі загальні властивості інформаційних систем цього класу і є розвитком таких систем. Через нечіткість термінології, яка застосовується різними авторами, насамперед географами, слід уточнити деякі поняття. Перший набір понять утворюють більш загальні терміни, появ’язані з геоінформатикою та ГІС:

Геоінформатика, геоінформаційна система, геоінформаційна технологія, геоінформаційне моделювання, геоінформаційний об’єкт, геоінформаційні дані.

Другий ряд понять формують терміни, які пов’язані безпосередньо з географією:

Географія, географічна інформаційна система, географічна технологія, географічне моделювання, географічний об’єкт, географічні дані.

Ці два ряди понять не еквівалентні. Заміна понять геоінформатики географічними термінами – помилкова. У деяких випадках ці поняття близькі, але мають відмінності. Наприклад, геоінформаційна система (ГІС) є більш загальним поняттям по відношенню до географічної інформаційної системи.

Геоінформаційна система у загальному випадку є інтегрованою системою, спрямованою на підтримку рішень у різних предметних областях.

ГІС як географічна інформаційна система є спеціалізованою системою. Вона функціонально спрямовується на вирішення завдань в області географії.

ГІС як геоінформаційна система є узагальненням автоматизованих інформаційних систем з просторовою локалізацією даних, більшість з яких до географії та картографії взагалі стосунку не мають.

Завдання 4. Охарактеризувати застосування ГІС в інформаційному забезпеченні діяльності організації/підприємства/установи.

Завдання 5. Використовуючи знання та досвід практики виявити недоліки інформаційного забезпечення діяльності організації/підприємства/установи та запропонувати шляхи його вдосконалення за рахунок впровадження інструментів (гео)просторової інформованості /розвідки.

Водночас, теми курсової роботи серед проблематики, що пропонується кафедрою для студентських досліджень, містять можливості для пошуку оригінальних матеріалів під час виробничої практики. Враховуючи специфіку місця проходження виробничої практики керівник практики від Університету уточнює індивідуальне завдання для кожного студента в залежності від обраної ним теми курсової роботи (Додаток 2).

2.3. Рекомендації до підготовки звіту про виробничу практику

Сумлінне відношення до поставлених завдань під час проходження практики надає можливість повноцінно ознайомитися з функціонуванням установи/підприємства й підготувати відповідний звіт.

Звіт про виробничу практику подається кожним студентом у письмовому вигляді разом із щоденником практики і характеристикою з місця проходження практики у перший тиждень наступного навчального року.

Змістовно звіт складається з чотирьох частин:

1. Характеристика установи/підприємства проходження практики.

2. Характеристика організаційних та аналітичних завдань функціонування установи/підприємства.

3. Аналіз середовища функціонування установи/підприємства.

4. Матеріали до курсової роботи.

У кожній частині звіту студент повинен продемонструвати здібності до аналітичного осмислення, інтеграції теоретичних знань та практичного досвіду, узагальнень та висновків.

З огляду на це, у першій частині, важливо визначити організаційно-правові формами діяльності установи/підприємства, місію та цілі діяльності; охарактеризувати структуру та функціонування структурних підрозділів установи/підприємства; зазначити специфіку взаємодій між структурними підрозділами в процесі функціонування установи/підприємства; проаналізувати партнерські угоди установи/підприємства та іншими правові документами, які регламентують діяльність; визначитися ізособливостями поведінкових факторів та корпоративної культури.

Вміння генералізувати досвід щодо організації діяльності та виконання аналітичних завдань ілюструє друга частина, яка повинна включати набуті студентом алгоритми, моделі виконання конкретних завдань.

Третя частина звіту передбачає висвітлення висновків щодо впливу факторів середовища на функціонування установи/підприємства, аналізу партнерських стосунків та їхньої організації; визначення сегменту роботи установи/підприємства та ринкової ситуації щодо його пропозиції; аналіз іміджу та брендінгу.

Четверта частина звіту складається з матеріалів, зібраних студентом під час виробничої практики для підготовки курсової роботи, у відповідності до індивідуального завдання. Використання таких матеріалів значно підвищує аналітичну репрезентативність та достовірність висновків курсового дослідження на 4 курсі, тому оцінка пошуку кожного студента в цьому напрямі проводиться за участі наукового керівника його дослідницької діяльності.

РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ ЗА ПРОХОДЖЕННЯМ ПРАКТИКИ, ЗВІТНІСТЬ

Контроль за проходженням виробничої практики здійснюється керівником практики від Університету та керівником практики від установи/підприємства.

Звітність за практику. По завершенні виробничої практики студент подає керівнику від навчального закладу:

1) характеристику на студента з місця проходження виробничої практики, яка містить загальну оцінку стажера (за п’ятибальною шкалою). У характеристиці зазначається коло робіт, які виконувалися протягом практики, дається характеристика ставлення стажера до виконання доручень та обов'язків, зазначається здатність до самостійної роботи. Характеристика підписується керівником установи/підприємства, на якому студент проходив виробничу практику, та завіряється печаткою установи/підприємства;

2) щоденник практики, підписаний керівником практики від установи/підприємства та завірений печаткою;

3) звіт про проходження виробничої практики.

Звіт захищається на засіданні кафедри країнознавства і туризму. Підсумкова оцінка виставляється за результатами представленої звітності та її захисту.

РОЗДІЛ 4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання результатів виробничої практики комплексно враховує бали за:

1) поточним контролем у формі перевірок на виробництві з боку керівника від Університету (максимум 5 балів);

2) звітну документацію (максимум 5 балів);

3) характеристику з місця проходження виробничої практики (максимум 5 балів);

4) щоденник практики (максимум 5 балів);

5) звіт про проходження виробничої практики (максимум 40 балів);

6) захист результатів виробничої практики (максимум 40 балів).

Максимальна можлива оцінка становить 100 балів.

Результати виробничої практики оцінюються на:

- «відмінно» (від 90 до 100 балів), якщо студент постійно працював на робочому місці під час практики і виконав усі завдання практики, вчасно представив відповідно оформлену документацію та змістовний звіт, наявна позитивна характеристика керівництва установи/підприємства щодо його роботи; студент вільно володіє матеріалом і відповідає на усі запитання під час захисту результатів практики.

- «добре» (від 75 до 89 балів), якщо студент постійно працював на робочому місці під час практики, виконав завдання практики, однак не в повному обсязі за окремими завданнями та напрямами звіту, втім, наявна позитивна характеристика керівництва установи/підприємства, яка приймала студента на практику; студент володіє матеріалом і відповідає на більшість запитань під час захисту результатів практики;

- «задовільно» (від 60 до 74 балів), якщо студент працював, але до нього були зауваження та претензії з боку керівництва установи/підприємства щодо сумлінності або вчасності виконання доручень; студент вчасно представив звітну документацію, однак щоденник і звіт свідчать про низький рівень виконання завдань виробничої практики; студент орієнтується в матеріалі і відповідає на запитання під час захисту результатів практики;

- «незадовільно» і виробнича практика вважається не зарахованою (59 балів і менше), якщо студент фактично не працював без поважних причин, або виявив недисциплінованість, не виконував завдань та доручень керівника установи/підприємства, завдання практики не виконані, звітна документація представлена в неповному обсязі, характеристика на студента за підписом керівника установи/підприємства відсутня або негативна; студент слабо або зовсім не орієнтується в матеріалі і не відповідає на запитання під час захисту результатів практики.

Додаток 1

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Кафедра країнознавства і туризму

ЗВІТ

про проходження виробничої практики

студента 1-го курсу магістратури групи Політична географія та геополітика

Лиса Ярослава Сергійовича

(прізвище, ім’я, по батькові)

Місце практики: Виконавчий комітет Боярської міської ради

Термін практики _____________________________________________________

Керівник практики ___________________________________________________

Дата здачі звіту на кафедру ____________________________________________

Звіт захищений ______________________________________________________

Київ – 2015

Додаток 2

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Кафедра країнознавства і туризму

Індивідуальне завдання для проходження виробничої практики

Студента 1-го курсу магістратури групи Політична географія та геополітика

Лиса Ярослава Сергійовича

(прізвище, ім’я, по бітькові)

________________________________________

Керівник практики

від кафедри країнознавства і туризму ____________________________________

Додаток 3

Форма № У-7.06

Затверджено наказом Мінвузу УРСР

від 3 серпня 1984 р. №253

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Кафедра країнознавства і туризму

ЩОДЕННИК ПРАКТИКИ

Студента Лиса Ярослава Сергійовича

(прізвище, ім’я, по батькові)

Факультету географічного

Курс 1-ий магістратури__ Група Політична географія та геополітика_

Спеціалізація ________________________________________________

(номер, назва)

____________________________________________________________

Додаток 4

РОЗПОРЯДЖЕННЯ НА ПРАКТИКУ

Студент________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Направляється на ________________________________________________

(вид практики)

В місто ________________________ на ______________________________

________________________________________________________________

(назва установи/ підприємства)

Термін практики: з ____________________ по ______________ 201____р.

Керівник практики від вузу _________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

Печатка вузу Завідувач кафедри __________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник практики від установи/підприємства __________________________

__________________________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

Прибув на практику «______»_________________ 201____ р.

Печатка установи/підприємства _________________________________________

(посада, підпис, прізвище, ініціали відповідальної особи)

Вибув з практики «_______» __________________ 201 ____ р.

Печатка установи/ підприємства _______________________________________

(посада, підпис, прізвище, ініціали відповідальної особи)

1. Основні положення практики

1.1. Студент до відбуття на практику повинен дістати інструктаж керівника практики і

- оформити щоденник (посвідчення про відрядження);

- отримати індивідуальне завдання з виробничої практики;

- два примірники календарного графіка проходження практики (один – для студента, другий – для керівника практики від установи/підприємства);

- направлення на практику (типовий договір);

- направлення на поселення у гуртожиток (у разі потреби).

1.2. Студент, прибувши на практику, повинен подати керівникові від установи/підприємства щоденник, пройти інструктаж з техніки безпеки й пожежної профілактики, ознайомитися з робочим місцем, правилами експлуатації устаткування та уточнити план проходження практики.

1.3. Під час проходження практики студент зобов’язаний суворо додержуватися правил внутрішнього розпорядку установи/підприємства.

1.4. Звіт про практику студент складає відповідно до календарного графіка проходження практики й додаткових вказівок керівників практики від вузу й від установи/підприємства.

1.5. Виробнича практика студента оцінюється за п’ятибальною системою й враховується при призначенні стипендії нарівні з іншими дисциплінами навчального плану.

1.6. Студент, що не виконав вимог практики й дістав негативний відгук про роботу або незадовільну оцінку під час захисту звіту, направляється повторно на практику під час канікул.

2. Календарний графік проходження практики

№	Назви робіт	Тижні проходження практики	Примітки про виконання

	Ознайомлення із законодавством, яке регулює діяльність органів місцевого самоврядування	15-19.06
	Ознайомлення зі структурою та функціями виконавчого комітету міської ради	8-12.06
	Впорядкування документації по сесійним рішенням Боярської міської ради	22-26.06	29.06-3.07				Перший тиждень – рішення міськради за перший квартал, другий тиждень – за другий квартал 2015 року
	Опрацювання документів по квартирним справам виконкому Боярської міськради	6-10.07
	Впорядкування списку громадян, які перебувають в першочерговій черзі квартирного обліку в м. Боярка	13-17.07					Створення таблиці по списку громадян
	Впорядкування списку громадян, які перебувають в позачерговій черзі квартирного обліку в м. Боярка	20-24.07					Створення таблиці по списку громадян
	Відвідування засідань виконавчого комітету Боярської міської ради	9.06	14.07	11.08			Заслуховування розглядів міських питань у житловій, транспортній, архітектурній, комунальній та інших сферах
	Ознайомлення з поточними справами Боярської міської ради та її виконавчого комітету	27-31.07
	Робота у відділах виконкому Боярської міськради	6-10.07	13-17.07	20-24.07	27-31.07	3-7.08	У цей пункт також входить виконання ряду попередніх завдань
	Підготовка звітності та документації про проходження виробничої практики у виконавчому комітеті Боярської міської ради	10-14.08

Підписи керівників практики

Від вузу _____________________________________________________________

Від установи/підприємства ___________________________________________

3. Відгук і оцінка роботи студента на практиці

Виконавчий комітет Боярської міської ради

(підприємство, установа)

Студент географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Лис Ярослав Сергійович проходив виробничу практику у виконавчому комітеті Боярської міської ради, під час якої проявив себе здібним практикантом, який відповідально підходить до виконання покладених на нього обов’язків і доручених йому завдань. Студент-практикант допомагав роботі відділів виконкому, займався обробкою документів, рішень міськради, впорядковував список громадян, які перебувають у черзі квартирного обліку, тощо. Під час виконання цих та інших завдань цей студент продемонстрував високий рівень володіння ПК та офісною технікою, показав себе дисциплінованим та відповідальним працівником, який має жагу до отримання нових знань та навичок.

Практикант при виконанні своїх робочих обов’язків та різних доручень від працівників установи показав себе з найкращої сторони, продемонструвавши ініціативність та допитливість. Студента-практиканта можна охарактеризувати як такого, що здатний до самостійної роботи з різними документами і завжди готового допомогти при роботі. Загальну оцінку стажерові за час проходження практики можна оцінити п’ятьма балами за п’ятибальною шкалою. ________________

____________

Підпис керівника практики

від установи/підприємства ____________________________________________

Печатка

«_____»______________2015 р.

4. Висновок керівника практики від кафедри

про роботу студента ________________________________________________

____________________________________________________________________________________

Підпис керівника практики від кафедри _________________________________

«_____»_________________201___ р.

Залікова оцінка з практики ___________________________________________

Підпис керівника практики від вузу _____________________________________