Тема 5. Управління процесом проектування операційної системи
84. Метою проектування операційної системи є:
– необхідність оновлення операційної системи;
+ одержання максимального ефекту від використання системи на одиницю застосованих ресурсів;
– необхідність зміни базових технологій і поколінь машин та оновлення об'єктів інфраструктури;
– усі відповіді правильні.
85. Сервісний план – це:
– один із засобів, за допомогою якого забезпечується єдиний напрямок зусиль членів організації для досягнення її цілей;
+ чітке розмежування між високим ступенем контакту з клієнтом і тими операціями, за якими клієнт спостерігати не може;
– встановлення цілей і завдань розвитку об'єктів операційної системи, встановлення шляхів та засобів їх досягнення;
– розроблення можливих варіантів сервісних гарантій.
86. Підхід, побудований на основі виділення і формалізованого опису послідовних або паралельних функцій, необхідних для одержання потрібного результату, це:
– процесний підхід;
+ функціональний підхід;
– галузевий підхід;
– організаційний підхід.
87. Основні підходи до побудови операційних систем:
– процесний, системний, ситуаційний;
+ функціональний, галузевий, організаційний;
– функціональний, організаційний;
– ситуаційний, системний.
88. В основу ієрархічної побудови операційних систем покладено:
– множину допустимих структур системи;
– спеціалізацію робіт;
+ базову технологію;
– структуризацію.
89. Технологія – це:
– засіб перетворення вхідних елементів;
+ метод перетворення ресурсів операційної системи, у процесі якого створюється товар або послуга для споживача;
– вихідні елементи (кінцеві результати праці) операційної системи;
– засіб перетворення вхідних елементів операційної системи.
90. Фаза створення нового продукту, до якої належить цикл «проектування-модель-тестування», – це:
– розробка концепції;
– планування продукту;
+ інженерне проектування продукту і процесу;
– пілотне виробництво і нарощування обсягу.
91. Для забезпечення якнайменшої вартості під час проектування продукції (послуг) застосовують:
– конструкторський аналіз процесу складання;
– аналіз процесу;
+ функціонально-вартісний аналіз;
– аналіз беззбитковості виробництва.
92. В операційних маршрутних картах відображено:
+ маршрути руху заготовок за операціями технологічного процесу;
– зміни продукції в міру послідовного виготовлення на відповідному виробничому устаткуванні;
– порядок з'єднання окремих компонентів у процесі складання;
– відомості про структуру виробничого потоку.
93. До нових технологій у виробництві не належать:
– системи технічного забезпечення;
– системи програмного забезпечення;
– автоматизовані системи планування і управління виробництвом;
+ система розпізнавання зразків.
94. Вигоди від впровадження нових технологій:
– збільшення асортименту продукції;
– поліпшення характеристики і якості продукції;
– скорочення тривалості операційного циклу;
+ усі відповіді правильні.
95. Ризиками освоєння нових технологій є:
– виробничі і технологічні ризики;
– організаційні ризики;
– ризики, пов'язані з навколишнім середовищем і ринкові ризики;
+ усі відповіді правильні.
96. В систему масового обслуговування входять такі компоненти:
+ вихідна генеральна сукупність користувачів сервісної системи;
– канал обслуговування;
– нескінченна генеральна сукупність;
– кінцева генеральна сукупність.
97. Основними характеристиками черг є:
– довжина черги;
– кількість черг (хвостів);
– дисципліна черги;
+ усі відповіді правильні.
98. Потужність операційної системи – це:
+ здатність операційної системи до виконання кількості операцій за одиницю часу;
– запланований обсяг виробництва продукції чи надання послуг;
– «мінімальний вихід» операційної системи за визначений час;
– «фізична норма» вироблення продукції чи послуг.
99. Нормативна потужність операційної системи – це:
– потужність, що відповідає найбільш потужному компоненту;
+ вимір максимуму потужності на відібраних компонентах системи;
– кількість операцій, що можуть бути виконані за певного зняття чинника невизначеності на всіх рівнях і ланках операційної системи;
– кількість операцій і процедур, що дозволяє зберегти компоненти і ланки операційної системи в робочому стані.
100. Оптимальна потужність операційної системи – це:
+ рівень, що дозволяє використовувати головну ланку операційної системи зі збереженням 10–30% резерву потужності;
– кількість операцій і процедур, що дозволяє зберегти компоненти і ланки операційної системи в робочому стані;
– вимір максимуму потужності на відібраних компонентах системи;
– кількість операцій, що можуть бути виконані за певного зняття чинника невизначеності на всіх рівнях і ланках операційної системи.
101. Трендове проектування дозволяє:
– виявити причинно-наслідкові зв'язки між прогнозованими величинами і чинниками, що визначають їхній рівень;
+ встановити лінію тренда по серії точок попередніх даних і потім проектувати лінію в майбутнє для середньо- і довгострокових прогнозів;
– прогнозувати потужності операційних систем за відомих обмежень;
– змінних витрат і доходу.
102. Під час розрахунків виробничих потужностей враховують:
– власне та орендоване обладнання;
+ весь парк діючого обладнання;
– лише власне обладнання;
– лише орендоване обладнання.
103. Середньорічна потужність підприємства розраховується:
– як потужність на кінець планового періоду, скоригована на приріст потужності в поточному періоді і зменшення потужності за рахунок вибуття;
+ як потужність на кінець планового періоду, скоригована не тільки на приріст, зменшення потужності, але й на строки її введення (вибуття);
– як середньоарифметичне вихідної і вхідної потужностей;
– як потужність на початок планового року, скоригована на строки її введення.
104. З наведених чинників не сприяють підвищенню ефективності використання виробничих потужностей підприємства:
– збільшення змінності роботи обладнання;
– підвищення частки активної частини в загальному обсязі основних фондів;
– підвищення ступеня оновлення устаткування;
+ зниження серійності випуску продукції.
105. Чинники, що впливають на ефективність використання виробничих потужностей, які можна віднести до регульованих підприємством, – це:
– темпи науково-технічного прогресу;
– конкурентне середовище підприємства;
+ асортимент та серійність випуску продукції;
– вартість придбання основних фондів.
106. Концепція фокусування потужностей (Capacity Focus) реалізується через:
+ механізм «завод у заводі» (Plant Within Plant – PWP);
– ефект масштабу;
– забезпечення умов для зростання економічної ефективності діяльності підприємства і одержання необхідного обсягу прибутку;
– механізм техніко-економічних розрахунків.
107. Гнучкість виробничих потужностей означає:
+ здатність підприємства швидко збільшувати або зменшувати обсяг виробництва;
– здатність підприємства підтримувати запланований обсяг виробництва продукції;
– здатність підприємства забезпечувати умови для зростання обсягу випуску продукції за цілковитого використання виробничого обладнання;
– здатність підприємства забезпечувати підвищення ступеня оновлення устаткування.
108. Фаза пропускної здатності сервісних підприємств, на якій сервісний бізнес ретельно обмірковується й організовується:
+ підприємницька фаза;
– організаційна фаза;
– фаза росту;
– фаза зрілості.
109. Фаза пропускної здатності сервісних підприємств, на якій сервісна фірма вже охоплює велику частину свого потенційного ринку і втрачає більшість своїх вихідних унікальних характеристик:
– підприємницька фаза;
– організаційна фаза;
– фаза росту;
+ фаза зрілості.
110. Під час складання плану розміщення устаткування не слід враховувати:
– доступний простір;
– безпеку;
– доступ;
+ плинність кадрів.
111. Функціональне (технологічне) розміщення – це:
– приписування устаткування і робочої сили до якогось одного продукту;
+ групування устаткування, що виконує схожі функції;
– групування продуктів за технологічними осередками, ґрунтуючись на схожості їхніх технологічних процесів;
– розміщення устаткування за принципом обслуговування нерухомого об'єкта.
112. «Сервісний ландшафт» – це:
+ фізичне середовище, де надаються послуги, яке впливає на споживачів і обслуговуючий персонал;
– планування шляху руху клієнтів і групування товарів;
– фізичне середовище, де створені умови для спілкування і командної роботи компанії;
– складські приміщення, які мають вигляд великих магазинів і вимагають наявності співробітника, що стежить за цінами та асортиментом інших фірм.
113. Планування трудового процесу – це:
– планування навчання робітників для виконання робіт, що вимагають високої кваліфікації;
+ трудова діяльність окремого працівника або групи у визначених виробничих умовах;
– залучення працівників до планування й організації роботи;
– організаційні заходи, що гарантують значні стимули.
114. Методи дослідження діяльності у виробничому процесі:
– побудова карт операцій, карт одночасного руху, використання принципів економії руху;
+ побудова схем потоків, планів обслуговування, карт виробничого процесу;
– побудова карт видів діяльності, діаграм «робітник – машина»;
– побудова карт видів діяльності, діаграми «робота бригади».
115. Методи дослідження діяльності за взаємодії робітника з обладнанням:
– побудова карт видів діяльності, діаграми «робота бригади»;
+ побудова карт видів діяльності, діаграм «робітник – машина»;
– побудова карт операцій, карт одночасного руху, використання принципів економії руху;
– побудова схем потоків, планів обслуговування, карт виробничого процесу.
116. Потоковий метод організації робіт – це організація робіт, що забезпечує планомірний, ритмічний випуск готової продукції на основі:
+ безупинної і рівномірної роботи трудових колективів;
– циклічної роботи трудових колективів;
– інтуїтивної роботи трудових колективів;
– математичного програмування дій трудових колективів.
117. Лінійне програмування – це:
– алгебраїчна процедура, в результаті якої аналітик, послідовно виконуючи низку повторюваних операцій, прогресивно наближається до оптимального рішення;
+ математичні методи, які використовують для розподілу обмежених ресурсів підприємства між його конкуруючими потребами;
– визначення оптимального маршруту послідовного переміщення продукції в ході її обробки;
– математичні методи поетапного виконання операцій.