Розвиток щелепно-лицевої ділянки

Профілактика стоматологічних захворювань.

Профілактика стоматологічних захворювань - це система державних соціальних, гігієнічних, медичних, та особистих заходів, спрямованих на забезпечення високого рівня здоров’я та попередження захворювання.

Мета і завдання профілактики:

- Зменшення інтенсивності і розповсюдження карієсу зубів; збільшення кількості осіб, які не мають карієсу.

- Зменшення процента осіб, у котрих виявленні признаки ураження тканин пародонта, зменшення кількості секстантів з кровоточивістю, зубним каменем і патологічними кишенями в ключовій віковій групі відповідно з індексом потреби в лікуванні хвороб пародонту.

Методи профілактики основних стоматологічних захворювань:

1) Стоматологічна освіта населення

2) Навчання правилам раціонального харчування

3) Навчання правилам гігієнічного догляду за порожниною рота

4) Ендогенне використання препаратів фтору

5) Використання засобів місцевої профілактики

6) Вторинна профілактика (санація порожнини рота)

Анатомо-фізіологічні особливості будови порожнини рота у віковому аспекті.

Грудочки Біша - добре відмежовані щільні скупчення жирової тканини в товщі щік на жувальних м'язах, наявні тільки у дітей раннього віку. Вони перешкоджають втягуванню щік при виникненні негативного тиску в порожнині рота дитини під час смоктання. Грудочки Біша зберігаються навіть при важких ступенях схуднення, а при поліпшенні харчування відновлюються першими.

Уздовж середньої лінії на твердому піднебінні майже завжди помітні жовтувато-білі плями - боновські вузлики.

Зовнішня частина слизової оболонки губ має поперечну смугастість у вигляді маленьких подушечок білуватого кольору, розділених між собою досить глибокими борозенками, що йдуть впоперек по відношенню до довжини губи валики Пфаундлера - Люшка.

Зазначені анатомічні особливості дозволяють дитині схоплювати губами сосок материнських грудей. Нормальний і цілком доношена новонароджений народиться з добре вираженою здатністю смоктання. Це безумовний вроджений рефлекс.

Робена - Мажито складка (P. Robin, 1867-1950, французький педіатр; Е.F. Magitot, 1833-1897, французький стоматолог) - дублікатура слизової оболонки порожнини рота у немовляти, розташована вздовж альвеолярних дуг, що полегшує акт смоктання і забезпечує при цьому герметизацію порожнини рота.

В 5-6 років у зв'язку з ростом щелеп між тимчасовими зубами утворяться проміжки – треми та діастеми. Із трирічного віку відбувається фізіологічне стирання тимчасових зубів, у міру розсмоктування коренів, тимчасові зуби стають рухливими.

Розвиток щелепно-лицевої ділянки

Джерело розвитку:

Нижньощелепні відростки	Нижня щелепа, нижня губа
Лобовий відросток	Верхня частина перенісся
Верхньощелепні відростки	Верхня щелепа; піднебіння, крім різцевої частини; слізно-носовий канал (разом з боковим носовим відростком)
Латеральні(бокові) носові відростки	Крила носа
Медіальні(середні) носові відростки	Носова перегородка, різцева частина твердого поднебіня, середня частина губи, ніс

(2-3 тижні)

Утворення первинного рота. На передньому кінці зародка з ектодерми утворюється поглиблення - ротова бухта, яка ще сильніше заглиблюється до зустрічі з ентодермою (первинною кишкою), їх розділяє глоткова перетинка. На 3 тижні глоткова перетинка розривається і утворюється первинний рот, який має сполучення з первинною кишкою. Незадовго до цього утворюється кишеня Ратке - дорсальний виріст ектодерми верхньої частини первинного рота - закладка передньої і середньої часток гіпофіза.

(4-5тижні)

Утворення верхньо- і нижньощелепних відростків. Ротова бухта відокремлена з боків похідними 1 зябрової дуги, яка ділиться з кожного боку на верхньо- і нижньощелепні відростки (нижня щелепа, верхня щелепа, піднебіння, крім різцевої частини, слізно-носовий канал разом з боковим носовим відростком. Ротова бухта відокремлена зверху непарним лобовим відростком (верхня частина перенісся). Парні нижньощелепні відростки зростаються і утворюють нижню щелепу і відповідну частину обличчя, в тому числі і нижню губу.

(6 тиждень)

Утворення носових відростків, носових ямок. З боків від лобного відростка спочатку утворюються носові піднесення, центральна частина яких поглиблюється і утворює носові ямки, з боків від цих ямок утворюються носові відростки - середній (медіальний) і бічний (латеральний). Носові ямки стають поступово все глибше, ростуть назад і донизу, і досягають тієї поверхні лобного виросту, що утворює дах первинної рота. На цьому місці носові ямки прориваються і поєднуються з первинною ротовою порожниною, внутрішні отвори, що утворилися, отримали назву первинних хоан. Верхньощелепні відростки відокремлюються від бічного носового відростка щілиною, що з'єднує очноямкові западини з носовими ямками (слізно -носовий канал).

Верхня щелепа, ніс, різцева частина твердого піднебіння. З верхньощелепних відростків розвиваються верхні щелепи, включаючи піднебіння, відповідні ділянки обличчя і латеральні відрізки верхньої губи. Верхньощелепні відростки не зростаються між собою, а між ними вклинюється по середній лінії середній (медіальний) носовий відросток і зверху - бічній носовий відросток. Середній носовий відросток йде на утворення носової перетинки, різцевої частини твердого піднебіння і середньої частини губи. Зростаючись з верхньощелепними відростками, він замикає вхід в ротову порожнину зверху. Перегородка носа утворюється злилиттям середніх носових відростків. Крила носа - бічні носові відростки. Верхня частина перенісся - з лобового відростка.

(8-9 тижні)

Утворення піднебіння. На внутрішній поверхні верхньощелепного відростка утворюється валик, який росте в напрямку до середньої площини і носить назву піднебінної пластинки (відростка). Спочатку між правою і лівою піднебінними пластинками є щілина, а потім вони зростаються, утворюючи піднебіння, яке ділить первинну ротову порожнину на порожнину носа і власне ротову порожнину.

Слізно-носовий канал. Верхній край верхньощелепного відростка зростається з нижнім краєм латерального носового відростка, внаслідок цього борозна, що з'єднує очну западину з носовою ямкою, замикається в слізно - носовий канал.