Охарактеризуйте наслідки Першої світової війни для Японії

Наслідки Першої світової війни для Японії

Ø Участь у Першій світовій війні на боці Антанти, хоча її роль була мінімальною.

Ø Захоплення німецьких колоніальних володінь у Китаї.

Ø Зміцнення позицій на Далекому Сході й у країнах басейну Тихого океану.

Ø Посилила позиції на світовому ринку, значно потіснивши своїх конкурентів.

Ø Значне збільшення японського експорту.

Ø Збільшення золотого запасу в 6 разів.

Ø Надання кредитів країнам Антанти на суму 500 млн єн

Ø Активізація робітничого руху:

Ø Провідне місце в економіці великих промислових об'єднань «Мі- цуі», «Міцу-бісі», «Сумімото», «Ясуда»

Ø . Загострення відносин із США і Великобританією. Негативні наслідки Вашингтонської конференції для Японії.

14. М. Ганді та його вчення.

Гандізм — це соціально-політичне і релігійно-філософське учення, розроблене М. Ганді, що стало ідеологією індійського національно-визвольного Руху.

Мохандас Ганді (1869-1948)

Ø видатний діяч національно-визвольного руху Індії, його ідеолог.

Ø За освітою, яку здобув у Великій Британії юрист.

Ø Очолив Індійський Національний конгрес. Безпосередньо керував бо­ротьбою за незалежність.

Ø Автор методу ненасильницького опору.

Ø Після завоювання Індією незалежності 1947 р. і поділу її на дві держави (Індійський союз і Пакистан)

Ø Ганді виступав проти індо-мусульманських погромів, що почалися, і був убитий членом індуїстської екстремістської організації.

Ø Прозваний у народі Махатмой («велика душа»).

Основні засади гандізму

1. Досягнення незалежності шляхом залучення до боротьби широ­ких мас населення.

2. Засудження класової боротьби.

3. Об'єднання у боротьбі за незалежність усіх індійців незалежно від їх походження, каст та класової приналежності.

4. Намагання вирішувати конфлікти мирним шляхом.

5. Застосування сатьяграхи — методу ненасильницького опору, який передбачав:

· відмову від титулів і посад, дарованих колоніальною владою;

· бойкот постанов уряду;

· невідвідування англійських навчальних закладів;

· організацію мирних демонстрацій, страйків;

· відмову від сплати податків.

16.Встановлення нацистської диктатури А.Гітлера, наслідки цього для Німеччини .

1933р. — прихід нацистів на чолі з А. Гітлером до влади конституційним шляхом

(президент П. Гіндебург призначив рейхсканцлером Німеччини А. Гітлера).

Ø Знищення парламентаризму

Ø Запровадження тотального контролю апарату нацистської влади над усіма сферами життя суспільства.

Ø Заборона діяльності усіх політичних партій, крім Націонал- соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП); вживання слів «соціалістична» і «робітнича» з метою залучення якомога більшої кількості прихильників на свій бік.

Ø Розбудова НСДАП за принципом «фюрерства», тобто беззаперечного підпорядкування влади «фюреру» («вождю»). Реорганізація та підкорення нацистами каральних органів.

Ø Збільшення обсягів виробництва, налагодження випуску новітніх видів військової техніки, створення масової боєздатної армії шля­хом насильства та концентрації влади.

Ø Крайній націоналізм (шовінізм); визнання за панівною нацією або расою особливої історичної місії та права на створення «нового порядку» в світі.

Ø Охоплення нацистською ідеологією значних верств населення, особливо молоді.

Ø Головна мета — розв'язання нової світової війни і встановлення світового панування німецької нації («арійської раси»).

17. Діяльність уряду Народного фронту у Франції ( 30-ті роки ХХ ст.)

Народний фронт — назва політичних організацій, що виникли в 30-ті роки і виступали проти фашизму і війни, на захист інтересів трудящих.

Склад уряду: соціалісти, радикали (комуністи не увійшли до складу уряду, але заявили про його підтримку в парламенті).

Лідери: соціаліст Л. Блюм (1936-1937), радикал Е. Даладьє (1938).

Основні заходи урядів Народного фронту

Заходи уряду Л. Блюма

1) Заборона фашистських ліг.

2) Підвищення зарплатні.

3) Встановлення 40-годинного робочого тижня.

4) Запровадження оплачуваних відпусток.

5) Закон про великі кредити на громадські роботи, завдяки якому зменшено безробіття.

6) Закон про соціальне страхування.

7) Надбавка до заробітної платні і до пенсій службовцям.

8) Надання дрібним підприємцям кредитів.

9) Закон «Про часткову націоналізацію військової промисловості і встановлення державного контролю над Французьким банком».

10) Скуповування зерна у селян за підвищеними цінами.

Заходи уряду Е.Даладьє

1) Підписання Мюнхенської угоди.

2) Скасування 40-годинного робочого тижня та інших реформ 1936 р.

Значення діяльності уряду Народного фронту

1) Ліквідовано безпосередню загрозу приходу до влади фашистів.

2) Успішна соціально-економічна політика.

3)Пом'якшено соціальні суперечності.