Тема 15. Звільнення від покарання

1.Н. засуджено за злочин, передбачений ч. 2 ст. 213 КК до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки. Захисник підсудного просив суд врахувати, що вчинений Н. злочин не є тяжким, що він є добрим сім’янином і позитивно характеризується за місцем роботи, а тому клопотав про звільнення Н. від відбування покарання з випробуванням. Однак, суд йому відмовив, мотивуючи тим, що призначене покарання є верхньою межею, передбаченою санкцією ч. 2 ст. 213 КК України, тому такого роду звільнення не є доцільним.

Визначить, який порядок і умови звільнення від відбування покарання з випробуванням передбачені чинним КК України?

Чи відповідає рішення суду чинному КК України?

2.Продовжити фразу:

1. Якщо призначена засудженому міра покарання перевищує санкцію нового закону, то:

2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням допускається у випадку засудження особи до покарання у виді:

3. При звільненні від відбування покарання з випробування встановлюється іспитовий строк тривалістю:

4. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого такі обов’язки:

5. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені такі додаткові покарання:

6. Після закінчення іспитового строку засуджений звільняється судом від призначеного йому покарання якщо:

7. Звільнена від відбування покарання з випробуванням вагітна жінка або жінка, яка має дитину віком до семи років, направляється судом для відбування покарання у випадку коли засуджена:

8. Звільнена від відбування покарання з випробуванням вагітна жінка або жінка, яка має дитину віком до семи років, направляється судом для відбування покарання у випадку коли засуджена:

9. Звільнена від відбування покарання з випробуванням вагітна жінка або жінка, яка має дитину віком до семи років, після закінчення іспитового строку:

10. Особа, яка засуджена до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

11. Особа, яка засуджена до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

12. Особа, яка засуджена до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також яка засуджена до позбавлення волі на строк не більше п’яти років за тяжкий злочин, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

13. Особа, яка засуджена до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років за тяжкий злочин, а також яка засуджена до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

14. Особа, яка засуджена до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років особливо тяжкий злочин, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

15. Перебіг строків давності для звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду переривається у таких випадках:

16. Перебіг строків давності для звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду зупиняється у таких випадках:

17. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до осіб, які відбувають покарання у виді:

18. Заміна невідбутної частини покарання більш м’яким може бути застосована щодо осіб, які відбувають покарання у виді:

19. Заміна не відбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована до засудженого, який:

Рекомендована література до Теми 15:1.1, 1.3.1, 2.1 – 2.11, 3.1 – 3.16, 4.195 – 4.248.