Самостійна робота студентів.
Мета самостійної роботи студентів – самостійне вивчення, закріплення й поглиблення раніше здобутих і нових знань, набування практичних навичок і умінь.
Дидактичні цілі:
1. закріплення, поглиблення, розширення й систематизація знань, здобутих під час аудиторних занять;
2. самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом;
3. формування професійних навичок і вмінь;
4. формування вмінь і навичок самостійної розумової праці;
5. розвиток самостійності мислення, творчого підходу до розв’язання поставлених завдань;
6. самоосвіта.
Самостійна робота студентів вимагає наявності інформаційно-наочного забезпечення: підручників, навчальних і методичних посібників, конспектів лекцій, опорних конспектів, засобів інформаційної підтримки у вигляді автоматизованих курсів або іншої інформації, що забезпечує отримання знань, довідників з того чи іншого питання дисципліни, що вивчається, відповідної матеріальної бази. Методичні матеріали повинні забезпечувати можливість самоконтролю студента з того чи іншого блоку навчального матеріалу або дисципліни в цілому.
Методи навчання. Активні методи навчання
Методи навчання –це способи упорядкованої викладацької роботи і організації навчально-пізнавальної діяльності студентів щодо розв’язання навчально-виховних завдань.
Ознаки методів навчання:
1. Джерела, з яких студенти набувають знать;
2. Характер навчально-пізнавальної діяльності студентів;
3. Дидактичні цілі і завдання;
4. Бінарність методу: характер діяльності викладача і студентів;
5. Логічні операції засвоєння знань;
6. Рівень активності студентів у навчанні та ін.
Класифікація методів навчання:
- на основі джерел знань:
а) словесні;
б) наочні;
в) практичні;
- на основі характеру навчально-пізнавальної діяльності студентів:
а) пояснювально-ілюстративні, або інформаційно-перцептивні (розповідь, лекція, пояснення, робота з підручником, демонстрування кіно, діафільмів та ін.);
б) Репродуктивні (відтворення дій щодо застосування знань на практиці, діяльність за алгоритмом, програмування і т.п.);
в) проблемне викладання навчального матеріалу;
г) частково-пошуковий , або евристичний;
д) дослідницький метод (пізнавальне завдання студенти ставлять і вирішують самостійно);
- залежно від дидактичних цілей:
а) методи усного викладу знань і активізації пізнавальної діяльності (розповідь, пояснення, шкільна лекція, ілюстрування і демонстрування);
б) методи закріплення навчального матеріалу (бесіда, робота з підручником);
в) методи самостійної роботи щодо осмислення і засвоєння нового матеріалу (робота з підручником, лабораторні роботи);
г) методи навчальної роботи щодо застосування знань на практиці і з формування умінь та навичок (письмові та практичні вправи, лабораторні заняття);
д) методи перевірки і оцінки знань, умінь та навичок (постійне спостереження за роботою учнів, усне опитування, контрольні роботи, перевірка домашніх робіт);
Алгоритм вибору оптимального методу навчання, запропонований Ю.К.Бабанським:
1. рішення про те, чи матеріал вивчатимуть самостійно, чи під керівництвом педагога;
2. визначення співвідношення репродуктивних і продуктивних методів. Якщо є умови, перевагу потрібно надавати продуктивним методам;
3. визначення співвідношення індуктивної і дедуктивної логіки, аналітичного й синтетичного шляхів пізнання;
4. вибір способів поєднання словесних, наочних, практичних методів;
5. рішення про необхідність уведення методів стимулювання навчальної діяльності;
6. визначення «точок», інтервалів, методів контролю й самоконтролю;
7. продумування запасних варіантів у разі відхилення реального процесу навчання від запланованого.
Активні методи навчання
Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом.
Ділова гра
Педагогічна суть ділової гри:
- активізувати мислення студентів;
- підвищити самостійність майбутнього фахівця;
- внести дух творчості в навчанні;
- наблизити навчання до професійної діяльності;
- підготувати студента до професійної практичної діяльності.
Можливості й вимоги методу ділової гри:
- головним питанням є «що було б, якби...»
- метод розкриває особистісний потенціал студента: кожний учасник може діагностувати свої можливості поодинці, а також і в спільній діяльності з іншими учасниками;
- у процесі підготовки й проведення ділової гри, кожний учасник повинен мати можливість для самоствердження й саморозвитку;
- викладач повинен допомогти студентові стати в грі тим, ким він хоче бути, показати йому самому його кращі якості, які могли б розкритися в ході спілкування.
Ціль: сформувати певні навички й уміння студентів у їх активному творчому процесі.
Ділова гра передбачає створення ситуації вибору і прийняття рішення щодо висунутих проблем, які існують у професійній діяльності. Це модель фрагменту майбутньої діяльності фахівця, який імітує умови здійснення конкретної професійної справи. Під час ділової гри студенти опановують професійний і соціальний досвід, компенсуючи розрив між теорією і практикою.
Кейс-метод
Кейс-метод - техніка навчання, яка використовує опис реальних ситуацій. Студенти повинні проаналізувати ситуацію, розібратися в суті проблем, запропонувати можливі рішення і вибрати найкраще з них. Цей метод базується на реальному фактичному матеріалі або ж наближенні до реальної ситуації.
«Мозковий штурм»
«Мозковий штурм» - популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення.
Засоби навчання
Засіб навчання - це матеріальний або ідеальний об'єкт, який використовується для засвоєння знань, формування досвіду пізнавальної та практичної діяльності.
Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. Засобами є голос (мовлення) педагога, його майстерність – у широкому значенні, підручники, навчально-методичне і наукове устаткування тощо.
Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.
В науці немає загальноприйнятої класифікації дидактичних засобів.
Однією з класифікацій є:
Прості засоби:
1. Словесні: підручники, навчальні посібники і под.
2. Прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини і под.
Складні засоби:
1. Механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші. 2.
2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо.
3. Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео.
4. Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.
Інтернет-ресурс
Інтернет надає унікальні можливості для освіти. Він має не тільки величезний невичерпний масив освітньої інформації, а й виступає як засіб, інструмент для її пошуку, переробки, представлення.
Найбільш вдалою є класифікація освітніх Інтернет-ресурсів за такими ознаками:
− для самостійної роботи студентів, учнів;
− з метою підготовки викладача до занять;
− для самоосвіти педагога;
− з метою організації практичної роботи на занятті;
− для організації позаурочної роботи з дисципліни.
Нині активно розробляється методика і форми використання Інтернет-ресурсів у навчальному процесі, відповідні матеріали можна знайти в Інтернет-виданнях.
Використовуючи Інтернет, пропонуються наступні форми проведення занять: презентація, дослідження, віртуальний експеримент, лабораторна робота, тематичний проект, електронна вікторина, контроль знань, факультатив, мережевий проект, індивідуальне навчання, консультації. Можливі інші форми проведення занять: мережева гра, «віртуальна екскурсія», прес-конференція, творчий звіт, дистанційні олімпіади, телекомунікаційні проекти, Веб-квести та ін.
Ресурси Інтернет можна використовувати викладачами для підвищення своєї кваліфікації, наприклад, за допомогою мережевих методичних об’єднань, віртуальних педагогічних рад, дистанційного навчання, участі у мережних проектах, Веб-квестах та ін.