Самостійна робота студентів. Самостійна робота з дисципліни “Філософія” містить наступні форми роботи:
Самостійна робота з дисципліни “Філософія” містить наступні форми роботи:
1. Підготовка до виступу на семінарському занятті.
2. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
3. Виконання індивідуальних завдань, до котрих відносяться підготовка рефератів, вправ, тестів тощо.
Частина реферативних завдань може бути заслухана на семінарських заняттях і відповідним чином оцінена. Оцінка за реферат 5 балів, якщо він відповідає необхідним вимогам, або 0 балів, якщо формальні і змістовні вимоги проігноровані.
Технічні вимоги до рефератів:
1. Тема реферату обирається з наведеного переліку і узгоджується з викладачем.
2. Обсяг реферату 5 сторінок стандартного машинописного тексту формату А–4.
3. Зміст реферату повинен бути структурованим за планом.
4. До реферату додається список використаної наукової літератури.
Тематика рефератів за Модулем 1:
1. Філософія в системі культури.
2. Філософія і наука.
3. Філософія і політика.
4. Філософія і релігія.
5. Філософія і міфологія.
6. Філософія і світогляд.
7. Історичні різновиди світогляду (характеристика головних різновидів).
8. Людина як вища цінність в системі філософського знання.
9. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.
10. Філософія Стародавньої Індії та сучасність.
11. Конфуцій і конфуціанство.
12. Проблема людини в філософії Сократа.
13. Платонівська “ідеальна держава” і сучасність.
14. Поняття душі у філософії Арістотеля і сучасність.
15. Гуманізм Відродження і сьогодення.
16. Вчення про субстанцію у філософії Б. Спинози.
17. Сутність монадології Г. Ляйбніца.
18. Автономність етики І. Канта.
19. Філософія творчості Ф. Шеллінга.
20. Раціональний зміст гегелівської діалектики.
21. Проблема людської діяльності у філософії Л.Фейєрбаха.
22. Марксизм і його фальсифікація в радянський період.
23. Проблема людини та її свободи у філософії екзистенціоналізму.
24. Концепція переоцінки ціннстей у філософії Ф. Ніцше.
25. Людина та історія в екзистенціальній філософії К. Ясперса.
26. Структуралізм у гуманітарному пізнанні.
27. Проблема раціонального та ірраціонального у философії кінця ХХ–початку ХХІ ст.
28. Загальне та особливе у неопозитивізмі і постпозитивізмі.
29. Філософський зміст проблеми буття.
30. Категорія “буття”, її зміст і специфіка.
31. Буття і небуття.
32. Буття і сутність.
33. Діалектика основних форм буття.
34. Буття світу і людини.
35. Відображення як загальна властивість матерії.
36. Відображення та інформація.
37. Виникнення і розвиток психіки як форм відображення психіки.
38. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.
39. Стркутура свідомості, її основні рівні.
40. Співвідношення біологічного і соціального і походженні свідомості.
41. Проблема “діалогу” людини і комп’ютерних систем.
42. Діалектика як теорія розвитку.
43. Діалектика кількісних і якісних змін.
44. Діалектична суперечність як джерело розвитку.
45. Особливості закону заперечення заперечення.
46. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.
47. Метафізика – альтернатива діалектиці як теорії розвитку.
48. “Негативна” діалектика: сутність, овновні положення і принципи.
49. Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.
50. Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.
51. Пізнання як вид духовної діяльності і духовної культури.
52. Основні принципи сучасної наукової гносеології.
53. Діалектика суб’єкта та об’єкта як проблема сучасної філософії.
54. Діалектика істини та заблудження в сучасній філософії.
55. Взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в пізнанні.
56. Проблема розуміння в сучасній філософії.
57. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.
58. Основні функції практики.
59. Характеристика взаємозв’язку практичної і теоретичної діяльності.
60. Категоріальний зміст поняття “практика”.
61. Наукове пізнання як вид духовної діяльності та спосіб теоретичного освоєння дійсності.
62. Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання.
63. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.
64. Проблема рівнів наукового пізнання в сучасній методології науки.
65. Філософія і сучасна методологія науки: тенденція взаємозв’язку та взаємовпливу.
66. Єдність природи і суспільства.
67. Специфіка соціального пізнання; основні методологічні засади.
68. Предмет та структура соціальноїх філософії.
69. Сучасні концепції про типологію суспільного поступу.
70. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.
71. Основні засади сенсу історії.
72. Людина і Всесвіт.
73. Геополітика в минулому і сьогодні.
74. Екологія. Мораль. Політика.
75. Сім’я. Її соціальні функції та роль у житті особистості.
76. Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії.
77. Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.
78. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.
79. Нації та національні відносини в сучасному світі.
80. Національна свідомість і світогляд.
81. Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу.
82. Діалектика взаємодії особистості і суспільства.
83. Індивід як соціоприродна і соціальна істота.
84. Потреби як фактор формування особистості.
85. Людина – найвища цінність суспільства.
86. Діяльність – основа формування особистості.
87. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.
88. Виникнення науки та її історичні етапи розвитку.
89. Наука як феномен культури.
90. Диференціація та інтеграція як закономірності розвитку науки.
91. Наука і глобальні проблеми сучасності.
92. Наука і майбутнє людства.
Тематика рефератів за Модулем 2:
1. Проблема визначення поняття “релігія”.
2. Об’єкт релігієзнавства як науки.
3. Атеїзм як духовний феномен.
4. Система релігії: релігійна віра, віровчення, культ, релігійна організація.
5. Аналіз розвитку первісних вірувань у примітивному суспільстві.
6. Розвиток віри про надприроднє в структурі елементів первісних релігій.
7. Характерні особливості магії як форми ранніх релігійних вірувань.
8. Умови і причини виникнення етнонаціональних релігій.
9. Характерні особливості етнонаціональних релігій.
10. Роль і значення індуїзму в розвитку духовної культури Індії.
11. Роль і значення конфуціанства і даосизму в розвитку духовної культури Китаю.
12. Роль і значення іудаїзму в формуванні і розвитку християнської культури.
13. Особливості віровчення і культу в зороастризмі.
14. Порівняльний аналіз світових релігій (історія і традиції).
15. Своєрідність буддизму як релігійно-філософської системи.
16. Етапи становлення християнства як релігійного комплексу.
17. Ісус Христос як засновник християнської релігії.
18. Виникнення і розвиток ісламу як виклик часу.
19. Умови і причини виникнення новітніх релігійних течій.
20. Сучасні тенденції та особливості розвитку неохристиянських груп.
21. Сучасні тенденції розвитку неокультів східного типу.
22. Сучасні тенденції розвитку синкретичних неокультів.
23. Сучасні тенденції розвитку сатанинських неокультів.
24. Сучасні тенденції розвитку саєнтологічних культів.
25. Сучасні тенденції розвитку езотеричних вчень.
Тематика рефератів за Модулем 3:
1. Розвиток логіки в Україні.
2. Львівсько-Варшавська школа.
3. Викладання логіки в Києво-Могилянській Академії.
4. Логічні погляди представників Київської школи «червоного позитивізму».
5. Логіка в юриспруденції.
6. Логіка і економіка.
7. Доведення і спростування у суді.
8. Логічна структура Конституції України.
9. Класифікація понять та її значення для економічної науки.
10. Класифікація понять в юридичних науках.
11. Логічна структура юридичного документа.
12. Логічна складова економічного мислення.
13. Логічна складова культури мислення юриста.
14. Роль гіпотези і версії в юридичній діяльності.
15. Логіка і філософія.
16. Логіка і психологія.
17. Логічна структура науки.
18. Логіка і творчість.
19. Логіка і соціологія.
20. Логіка у моїй майбутній професії.
21. Роль аналогії в діяльності економіста.
22. Роль аналогії в діяльності юриста.
23. Сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса.
24. Проблеми істинності модальних суджень в праві.
25. Логіка і мистецтво полеміки.
26. Логічні засоби спростування у адвокатській практиці.
27. Логічні основи переконання.
28. Діалектика як логіка.
29. Деонтична логіка і юридична практика.
30. Логічні парадокси і розвиток мислення спеціаліста.