Схема синтаксичного розбору
1. Записати речення.
2. Виділити граматичні основи.
3. Пронумерувати предикативні частини.
4. Поставити питання до підрядних частин.
5. Позначити сполучні засоби.
6. Підкреслити другорядні члени речення.
7. Накреслити структурну схему.
8. Дати загальну характеристику складної синтаксичної конструкції:
а) речення складної синтаксичної конструкції;
б) різновиди зв’язку (безсполучниковий, сполучниковий: сурядність, підрядність, різні види зв’язку);
в) тип підрядності (однорідна, неоднорідна супідрядність чи послідовна підрядність);
г) вид за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне, бажальне, питально-спонукальне, спонукально-розповідне тощо);
ґ) за інтонацією (окличне, неокличне).
9. З’ясувати структурно-семантичні типи складносурядних, складнопідрядних, безсполучникових речень, що виділяються на зовнішньому і внутрішньому рівнях членування.
10. Дати загальну характеристику предикативних частин як формально простих речень.
11. Охарактеризувати члени речення і словосполучення однієї предикативної частини.
|
|
|
|
|
|
|
Лінійна схема речення:
Який?
[ ], (що…): [ ] і [ ].
Рівнева схема речення:
І ІІ
= – 1 : – = 3 і – = 4 .
Який?
що
=
|
|
За метою висловлювання речення розповідне, за емоційним забарвленням неокличне.
Перша предикативна частина (люблю я дощ рясний) – речення двоскладне, стверджувальне, повне, поширене, неускладнене, є головним до другої (підрядної) предикативної частини.
Друга предикативна частина (підрядне речення власне означальне) – двоскладне речення, стверджувальне, повне, поширене, неускладнене.
Третя предикативна частина – речення двоскладне, стверджувальне, повне, поширене, неускладнене.
Четверта предикативна частина – речення двоскладне, стверджувальне, повне, поширене, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, що знаходиться у постпозиції після означуваного слова.
Розбір членів речення першої предикативної частини:
підмет – я, простий, відповідає на питання «хто?», виражений особовим займенником 1 особи однини;
присудок – люблю, простий дієслівний, відповідає на питання «як ставлюся?»;
зв’язок між підметом і присудком – координація;
|
|
що?
люблю дощ – словосполучення просте, синтаксично вільне, дієслівне, об’єктні відношення між компонентами, зв’язок – сильне керування, безпосереднє;
який?
дощ рясний – словосполучення просте, синтаксично вільне, іменне, іменникове, атрибутивні відношення між компонентами, зв’язок – повне узгодження.
Порядок слів у першій предикативній частині – інверсійний (непрямий).