Схеми розбору простого і складного речення

Література

1. Довідник з культури української мови. Єрмоленко С. Я. Про будову словосполучень (на матеріалі радіомовлення) / С. Я. Єрмоленко // Питання мовної культури. – К., 1967. – Вип. 1.

2. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови / М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик – К., 1972.

3. Капелюшний А. О. Типові орфографічні та пунктуаційні помилки в журналістських текстах / А. О. Капелюшний. – Львів, 2000.

4. Сучасна українська літературна мова : в 5-ти томах.Т. Синтаксис.- К. : Наук. думка,1972.

5. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін. ; за ред. А. П. Грищенка. – 3-тє вид., допов. – К. : Вища шк., 2002.

6. Сучасна українська літературна мова : підручник / За ред. М. Я. Плющ. — К., 2001.

7. Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін. ; За ред. О. Пономаріва. — К. : Либідь, 2001.

8. Сучасна українська літературна мова / За ред. І. К. Білодіда. – Вступ. Фонетика. – К., 1969 ; Лексика і фразеологія. – К., 1973 ; Морфологія. – К.,1969 ; Синтаксис. – К., 1972.

9. Ющук І. П. Українська мова / І. П. Ющук. – К. : Либідь, 2003.

Схеми розбору простого і складного речення

Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Указати, що речення просте.

2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спо­нукальне.

3. Речення окличне чи неокличне.

4. Охарактеризувати речення за його будовою:

а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного);

б) поширене чи непоширене;

в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);

г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).

5. Підмет, чим він виражений.

6. Присудок, його тип, чим він виражений.

7. Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані. (Спочатку розглядаємо групу підмета, а потім групу присудка).

8. Пояснити розділові знаки.

Зразок

Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу (О.Десняк).

1. Речення просте.

2. Розповідне.

3. Неокличне.

4. Двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене.

5. Підмет Марійка, простий виражений іменником.

6. Присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу.

7. У групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (диви­лась (як?) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого?) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка (подругу (яку?) здивовану) іпоєднується з ним зв'язком узгодження.

Схема синтаксичного аналізу складносурядного речення

1. Аналізоване речення.

2. Із скількох частин складається? Назвати їх.

3. Які змістові відношення та їх відтінки існують між частинами, єднальні (перелік одночасних або сумісних явищ, перелік послідовних явищ, наслідково-висновкові відношення), протиставні, зіставні, розділові (чергування явищ, несумісність явищ, непевність сприйняття), приєднувальні, градаційні?

4. Якими засобами зв'язані частини складносурядного речення (інтонація, сурядні сполучники, порядок розташування частин, спільний другорядний член, наявність у наступній частині співвідносного займе­нника або прислівника)?

5. Якими є частини складносурядного речення за наявністю голо­вних членів, другорядних, за ускладнюючими засобами, за повнотою?

6. Характеристика кожної частини за членами речення (зв'язки, засоби зв'язку, відношення між ними).

7. Розділові знаки в реченні

8. Графічна схема речення.

Зразок

1. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В.Сосюра).

2. Це речення складносурядне, складається з трьох предикатив­них частин:

1) Дівчина троянди поливала,

2) кудись котилась хмар навала,

3) сміялась осінь за вікном,

3. Між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумі­сних дій).

4. Частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інто­нацією, сурядними (єднальними) сполучниками.

5. Всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні.

6. Перша частина - Дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений імен­ником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (по­ливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. Зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. Поливала (що?) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні. (За цим зразком розбирається кожна частина).

7. Коми відділяють частини складносурядного речення за прави­лами "Українського правопису".

8. Графічна схема речення така: [1] , і [2], і [3].

Схема аналізу складного безсполучникового речення

1. Аналізоване речення.

2. Яке це речення за метою висловлювання, емоційним забарв­ленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).

3. Безсполучникове, Яка інтонація є засобом зв'язку?

4. Кількість предикативних частин, що входять до складу речення (виділити кожну з них)

5. Речення з однотипними (однорідними) частинами, з різнотип­ними (неоднорідними) чи ускладненого типу?

6. Які смислові відношення існують між частинами складного безсполучникового речення з однотипними частинами (перелік одноча­сних чи сумісних явищ, перелік послідовних у часі явищ, зіставлення чи протиставлення явищ)?

7. Яку підрядну частину нагадує собою одна з предикативних ча­стин прогнозованого безсполучникового речення з різнотипними час­тинами (з'ясувальне, часове, способу дії, умови, мети тощо)?

8. Якими засобами виражені смислові і синтаксичні зв'язки між предикативними частинами речення (співвідношення часових, видових і способових форм дієслів — присудків, порядок розташування преди­кативних частин, спільний другорядний член, наявність у наступній ча­стині співвідносного займенника чи прислівника, наявність у першій ча­стині слова, що потребує пояснення)?

9. Перша предикативна частина (аналіз за схемою простого ре­чення: двоскладне, односкладне (тип односкладного); поширене; по­вне, неповне: головні і другорядні члени речення (аналізуються за схе­мою синтаксичного розбору простого речення), словосполучення (від­ношення і зв'язки).

10. Друга предикативна частина.

11. Розділові знаки у складному безсполучникову реченні.

12. Схема речення (графічна і лінійна).

Зразок

1. Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани... (О.Гончар).

2. Розповідне, неокличне.

3. Безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність.

4. Речення складається з двох предикативних частин: 1) Відбились зорі у воді; 2) Летять до хмар тумани.

5. Речення з однотипними частинами.

6. Між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ)

7. Предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.

8. Перша предикативна частина співвідноситься з двоскладним, поширеним, повним, неускладненим простим реченням. (Головні і другорядні члени речення, словосполучення аналізуються за схемою син­таксичного розбору простого речення).

9. Друга предикативна частина (аналіз за схемою простого речен­ня).

10. Предикативні частину відділяються між собою комою

11. Графічна схема: , . Лінійна схема: [ ], [ ].

Схема аналізу багатокомпонентного речення з різними видами зв'язку

1. Аналізована конструкція (речення).

2. Яке речення за метою висловлювання, емоційним забарвлен­ням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне)?

3. Предикативні частини, з яких складається речення, виділити (пронумерувати) кожну з них.

4. Предикативні частини, що виділяються на вищому рівні члену­вання (об'єднані сурядним чи безсполучниковим зв'язком). Смислові відношення між ними.

5. Предикативні частини, що виділяються на нижчому рівні члену­вання (вони приєднуються підрядним зв'язком).

6. Який член головної предикативної частини (чи вся частина пояснюється підрядною?

7. На яке питання відповідає підрядна частина

8. Якими сполучниками чи сполучними словами приєднується до головної?

9. 3 яким підрядним реченням співвідноситься підрядна частина(чи підрядні)?

10. До якого різновиду багатокомпонентних складних речень з різ­ними видами зв'язку належить речення (з сурядним і підрядним; з без­сполучниковим і підрядним; з сурядним, безсполучниковим і підряд­ним).

11. Аналіз предикативних частин за схемою простого речення.

12. Розділові знаки в реченні.

13. Схема речення.

Зразок

1. Тадей навчив свою молоду дружину грамоти, зате вона пере­дала синові разом з молоком рідну мову, пісню, той особливий ліризм, що б’є з поезій Рильського чистим українським джерелом (Ю.Лавріненко).

2. Речення розповідне, неокличне.

3. Складається з трьох предикативних, частин 1) Тадей навчив свою молоду дружину грамоти; 2) вона передала синові разом з моло­ком рідну мову, пісню, той особливий ліризм; 3) що б'є з поезій Рильсь­кого чистим українським джерелом.

4. На вищому рівні членування виділяються дві предикативні час­тини (1 і 2), з'єднані сурядним зв'язком (сурядність протиставна, вира­жена інтонацією протиставлення, сполучником зате та порядком роз­ташування предикативних частин).

5. На нижчому (внутрішньому) рівні членування виділяється третя предикативна частина, що пояснює у попередній предикативній імен­ник ліризм, відповідає на питання який? і приєднується сполучним сло­вом що (його можна замінити словом який), яке виступає підметом у цій частині речення. Це складнопідрядне присубстантивно-атрибутивне (означальне) речення.

6. У реченні поєднується сурядний і підрядний, зв'язок. Отже, це багатокомпонентне складне речення з сурядним і підрядним зв'язком.

7. Перша предикативна частина (аналізується за схемою простого речення), друга предикативна частина...

8. Кома ставиться після першої предикативної частини перед сполучником сурядності зате і після другої — перед сполучним словом що.

9. Графічна схема речення: [ ], зате [ ], (що).

Наши рекомендации