Трансформації на синтаксичному рівні

П. Целан використав у своєму творі непритаманні для німецької мови безособові речення, які були майже повністю передані перекладачами. Лише раз перекладач А. Прокопєв переклав безособове, бездієслівне речення простим двоскладним : «Silben-mole, meer-farben, weit ins Unbefahrne hinaus.»

«Слого- и волнорезы, море-цветы, в даль – в невидаль – вдающиеся.» Але ця трансформація є загалом адекватною, адже вона не порушила сприйняття змісту твору.

Іноді також при перекладі було дещо змінено порядок слів, наприклад, М. Москаленко переклав фразу «schmal zwischen Mauern geschriebene» - «написане щільно між мурами», це вплинуло на ритмічність твору, тому трансформацію неможна назвати адекватною. Або «the tent-word growing free» в англійському варіанті, хоча тут перестановка слів значного впливу на зміст не має, тож цю трансформацію можна вважати адекватною.

Отже, проаналізувавши переклади російською, українською та англійською мовами твору П. Целана «Анабасис», можна дійти висновку, що загалом і стиль, і задум автора збережено, хоча є декілька трансформацій: український перекладач більш віддавав перевагу формі, а не змісту, а російський, намагаючись передати зміст, іноді втрачав навіть його, не кажучи вже про форму та стиль, знайти золоту середину вдалось М. Хамбургеру, його переклад можна назвати адекватним.

2.3. Стилістичні особливості |переведень|вірша «Ich höre…» П.Целана та збереження їх у перекладі П. Рихла українською, Володимира Бродського, Андрія Грицмана, Fate російською та Роберта Піка англійською мовами.

Темою цього вірша є взаємовідносини між чоловіком та жінкою. Пауль Целан пише, що від жінки залежить те, як чоловік сприймає світ. Він має на увазі, що своєю любов’ю та ніжністю вона здатна вплинути на чоловіка таким чином, що він не кинеться в бій з сокирою, а залишить її так, що вона розквітне: « Ich höre, die Axt hat geblüht». Це також чітко видно з наступних рядків : «Ich höre, das Brot, das ihn ansieht,/ Heilt den Erhängten,/ Das Brot, das ihm die Frau buk». Тут слово «хліб» є символом душі та тепла, які жінка внесла у їхні стосунки, коли «спекла» його. А від чоловіка залежить те, що він буде робити з цим «хлібом». Чи він просто його з’їсть, чи відчує то тепло/душу і за його допомоги зможе зробити неможливе («Heilt den Erhängten»).

Ich höre, die Axt hat geblüht,	Я слышу: алеет топор,	Я слышу, что топор расцвел,	Я слышу зацвел топор,	Я чув, що зненацька розквітла сокира	I hear the axe has flowered,
Ich höre, der Ort ist nicht nennbar,	Я слышу: не спрашивай место,	Я слышу, что у этого места нет названия,	Я слышу, есть место без имени,	Я чув, що те місце не можна назвати.	I hear the place can't be named,
Ich höre, das Brot, das ihn ansieht,	На казнённого смотрит в упор	Я слышу, что хлеб, на него смотрящий,	Я слышу, что хлеб, который на него смотрит,	Я чув, що хліб може бути зрячим	I hear the bread that looks on him
Heilt den Erhängten,	Хлеб, который невеста	Лечит повешенного,	Исцеляет повешенного,	І лікувати повішених,	Heals the hanged man,
Das Brot, das ihm die Frau buk,	Ему испекла - из пекла ,	Хлеб, испеченный для него женой,	Хлеб, который ему испекла жена,	Хліб, що спекла їм дружина.	The bread his wife baked him,
Ich höre, sie nennen das Leben	И если спасение есть, то	Я слышу, что то, что называют жизнью –	Я слышу, они называют жизнь	Я чув, що вони називають життя	I hear they call life
Die einzige Zuflucht.	Это - восстать из пепла.	Наше единственное убежище..	Единственным возможным убежищем.	Єдиним рятунком.	The only refuge.
Пауль Целан	Волод. Бродський	Андрій Грицман	Псевдонім: Fate	Петро Рихло	Роберт Пік

В даному випадку, Пауль Целан говорить про Космос, не про земне життя, яке можна бачити, при цьомупобічно протиставляє себе обмеженій більшості, яка вірить лише своїм очам і в життя тіла, а не душі: «…sie nennen das Leben/ Die einzige Zuflucht.» А пише, що чує («Ich höre»), тобто відчуває, інший шлях, на якому все може бути інакше, але довести це він не в змозі. Автор розуміє, що написане ним – утопія. Вона неможлива на Землі: «Ich höre, der Ort ist nicht nennbar.»