Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається

Розділи позначаються порядковими номерами арабськими цифрами (1, 2, 3), підрозділи позначають номером розділу та підрозділу через крапку (1.1, 1.2., або 2.1, 2.2, 2.3 тощо).

Нумерація сторінок дипломної роботи має бути наскрізною: номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульному аркуші (перша сторінка дипломної роботи) номер проставляти не слід.

Формули, які приводяться в роботі, в рукописному варіанті слід вписувати чорним чорнилом (пастою) і нумерувати арабськими цифрами. Порядковий номер приводиться в круглих дужках праворуч від формули. Він повинен складатися з номеру розділу та порядкового номеру формули, розділених крапкою. Наприклад: (1.3) означає третю формулу першого розділу.

Допускається й інший підхід до нумерації формул: усі формули, вміщені в текст дипломної роботи, нумеруються наскрізно, підряд з першої до останньої. Наприклад: (5) означає п’яту формулу, вміщену у текст роботи.

Ілюстративний матеріал вміщується у відповідний підрозділ тільки після посилання на нього. У тексті роботи мають міститися посилання на всі вміщені рисунки.

У тексті обов’язково мають бути зроблені посилання на джерела, з яких була запозичена будь-яка статистична інформація, рисунки, таблиці, а також цитати, що їх наведено у дипломній роботі. Поодинокі посилання на першоджерела можна здійснювати у виносках, що роблять знизу під текстом на відповідній сторінці (у виносці вказуються: прізвище та ініціали автора, найменування джерела, видавництво, рік видання та сторінка). Інший спосіб полягає у використанні квадратних дужок, в яких зазначається порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідна сторінка (наприклад: [6, с.17] ). Цей спосіб є більш зручним, особливо для джерел, посилання на які використовується неодноразово.

Перелік джерел інформації, що була використана під час виконання дипломної роботи, укладають у встановленій послідовності:

· Закони України.

· Нормативні акти, видані міністерствами, установами та відомствами.

· Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами.

· Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.

По кожному з перелічених підрозділів списку літератури першоджерела вміщуються у перелік в алфавітному порядку (згідно з українським або латинським - для іншомовних видань – алфавітом).

Додатки до дипломної роботи оформляють наступним чином: у правому верхньому кутку аркуша з прописної букви пишуть слово “Додаток” та вказують його порядковий номер (знак “№” перед цифрою не ставиться). Послідовність вміщення додатків визначається порядком появи посилань на них у тексті випускної роботи. Нумерація додатків здійснюється наскрізно, підряд, від першого до останнього, арабськими цифрами.

Усі додатки, незалежно від їх характеру (звітні форми, аналітично-розрахункові таблиці, ілюстративні схеми, комп’ютерні розрахунки тощо), повинні мати заголовок, у якому відображено зміст інформації, що її має той чи інший додаток. При наявності у студента довідок про впровадження, авторських свідоцтв, актів впровадження тощо, їх (або їх копії) теж вміщують у додатки до роботи.

Порядок комплектації завершеної дипломної роботи наступний:

1. Титульний аркуш.

2. Відгук наукового керівника.

3. Рецензія на дипломну роботу.

4. Зміст дипломної роботи із зазначенням сторінок, з яких починається викладання тексту відповідних розділів та підрозділів (назви розділів, що наведені у змісті та в тексті роботи, повинні повністю збігатися).

5. Вступ.

6. Основна частина, поділена на розділи та підрозділи.

7. Висновки.

8. Список використаних джерел.

9. Додатки.

Оформлена відповідно до сформульованих вимог та повністю укомплектована дипломна робота повинна бути переплетена (зброшурована) у твердій обкладинці.

На титульному аркуші та на останній сторінці студент повинен поставити свій підпис та дату остаточного завершення роботи.

Завершену роботу студент подає науковому керівникові для підготовки відгуку на неї. Відгук наукового керівника має містити характеристику кожного з розділів виконаної роботи, а також висновки про теоретичний рівень, глибину дослідження, цінність конкретних рекомендацій студента та ступінь їх обґрунтування. Відгук оформлюється у довільній формі і може включати, крім характеристики переваг та недоліків дипломної роботи, ще й характеристику особи самого студента, кола його наукових інтересів, напрямів подальшої дослідницької та практичної діяльності тощо.

В кінці відгуку науковий керівник вказує на відповідность роботи встановленим вимогам і готовності її до захисту перед Державною екзаменаційною комісією.

Захист дипломної роботи відбувається публічно перед Державною екзаменаційною комісією (у подальшому ДЕК), до складу якої входять вчені, керівники підприємств та установ, головні спеціалісти та науково-педагогічні працівники. До засідання ДЕК студент готує відповідь на 3-5 хв., в якій стисло має бути висвітлено:

- мета та завдання роботи;

- коротка характеристика об’єкту дослідження;

- основні результати дослідження, рекомендації і висновки.

Згідно з загальноприйнятою процедурою члени ДЕК і присутні на захисті задають питання випускнику з метою виявлення рівня його спеціальної підготовки.

Результати захисту обговорюються на закритому засіданні ДЕК, де виводиться остаточна оцінка дипломної роботи. Рішення комісії оголошується її головою в той же день.

Студенти, які не подали до розгляду дипломну роботу у передбачені регламентом терміни, або підготували, але не отримали допуск до захисту, а також ті, хто одержали під час захисту незадовільні оцінки, отримують академічну довідку про навчання в університеті. До повторного захисту дипломна робота може бути прийнята не раніше, ніж через рік за умови її переробки або доопрацювання. Повторне проходження усієї процедури допуску і захисту дипломної роботи є обов’язковим.

Дипломна робота зберігається у навчальному закладі.

Критерії оцінювання випускної роботи

Підсумкову оцінку дипломної роботи визначає ДЕК. Її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. Якість виконаної роботи оцінюється за низкою показників:

- актуальність обраної теми;

- чіткість формулювання мети й завдань дослідження;

- структура й логіка побудови плану;

- якість і глибина наукового, теоретичного, методологічного та практичного аналізу проблеми;

- наявність критичного огляду літературних джерел та наукової полеміки;

- системність і глибина аналізу використаного матеріалу;

- переконливість узагальнень і висновків з аналізу;

- дотримання вимог щодо оформлення;

- наявність та інформаційна змістовність ілюстративних матеріалів для захисту;

- змістовність доповіді студента про основні результати дослідження;

- правильність та чіткість відповідей на запитання членів ДЕК;

- зауваження й пропозиції, що містяться в рецензії та відгуку наукового керівника.

№ з/п	Критерії	Макс. кількість балів	Зміст критеріїв оцінювання	Оцінка в балах
1.	Якість наукового аппарату дослідження (актуальність теми, її відповідність сучасним вимогам, обєкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження), відповідність темі дослідження, науковість, правильність, логічність викладу.		-відповідає повністю; -відповідає неповністю; -відповідає недостатньо; -відповідність відсутня; -науковий аппарат не визначений.	8-9 6-7 1-5
2.	Аналіз джерел і літератури з теми дослідження, критичне їх осимслення.		-повний, обгрунтований; -неповний; -недостатньо джерел /літератури, критичний аналіз недостатній; - перелік наукових досліджень з теми поданий без відповідного аналізу; -аналіз відсутній.	8-9 6-7 1-5
3.	Повнота, науковий рівень обгрунт розробок і запропонованих рішень: - рівень самостійності роботи; - відповідність змісту назві, поставленій меті та завданням; - адекватність методики дослідження заявленим завданням; - якість інтерпретації результатів дослідження, агрументованість висновків; -наявність власних пропозицій і рекомендацій з предмета дослідження.		-повно та обгрунтовано; -недостатньо повно та обгрунтовано; -неповно, непослідовно, необгрунтовано; - незадовільно; - відсутня самостійність (списано) або не відповідає темі.	15-19 10-14 1-9
4.	Практична цінність розробок і запропонованих рішень.		- висока практична цінність; - практична цінність часткова; - окремі елементи мають практичну цінність; - практична цінність не доведена; - немає практичної цінності.
5.
6.