Завдання морального виховання та шляхи їх реалізації

Відділ освіти Бучанської міської ради

Міський методичний кабінет

МЕТОДИЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Організація роботи з морально-етичного розвитку дошкільників

Опеньок Л.К.

методист ММК з дошкільної освіти

Сфера «Люди» Базового компоненту дошкільної освіти передбачає ознайомлення дошкільників зі світом людей та містить ознайомлення дітей із життям і працею дорослих та поведінкою дорослих як взірця для наслідування

Із часом дитина поступово опа­новує прийняті в суспільстві людей норми й правила поведінки й взаємин, привласнює, тобто робить своїми, приналежними собі, способи й форми взаємодії, вияв ставлення до людей, природи, до себе. Результатом мо­рального виховання є поява й утвердження в особистості певного набору моральних якостей, сформованість етичних понять у дошкільників. І чим міцніше сформовані ці якості, чим менше відхилень від прийнятих у суспільстві моральних підвалин спостері­гається в особистості, тим вищою є оцінка її моральності з боку оточуючих.

Моральне виховання є одним із найважливіших чинників загального розвитку дошкільників. Воно здійснюється у всіх видах діяльності і покликане забезпечити виховання в дитини з перших років життя гуманного ставлення до навколишнього світу, любові до родини, рідної домівки, краю, міста, Батьківщини; повагу до людей різних національностей, державної символіки.

Завдання морального виховання та шляхи їх реалізації

Наразі проблеми морального виховання до­шкільників відображено в багатьох чинних про­грамах для дитсадків. Визначені у них завдання мають розв'язуватись на основі безперервного психолого-педагогічного супроводу процесу мо­рального становлення вихованця впродовж усього дошкільного дитинства інте­гровано (оскільки неможли­во відокремити цей освітній напрям від інших), система­тично (епізодична робота не дасть бажаних результа­тів) і базуватися на співро­бітництві та міжособистісній взаємодії всіх дорослих і дітей. Освітня робота має бути спланована і органі­зована у такий спосіб, щоб моральне виховання доміну­вало ненав'язливо, без зай­вого "моралізування", щоб воно було дохідливим і пе­реконливим, з дотриманням міри, і пронизувало всі моменти дитячого життя, оскільки тільки так можна сформувати справді моральну особистість.

Період дошкільного дитинства є особливо важливим для опанування норм і правил мораль­ної поведінки як сензитивний для розвитку бага­тьох сфер особистості та формування її основ. Елементарні моральні уявлення і почуття, навич­ки поведінки, що їх дитина набуває почасти як стихійний моральний досвід, мають стати, за ви­значенням Л. Виготського, з "натуральних" "куль­турними", тобто перерости у вищі психологічні функції й стати підґрунтям розвитку нових форм, правил і норм поведінки.

Важливо не зловживати заборонами. Встановлено: якщо дитину виховувати за допомогою численних "не можна", вона зростає неспромож­ною до власної моральної саморегуляції, не здат­ною робити відповідальний моральний вибір, не усвідомлює моральних цінностей і залишаючись без зовнішнього контролю, не дотримується норм.

Головними принципами, що забезпечують успіх виховання, є систематичність і послі­довність. Епізодичні впливи результату не да­ють.

У моральному вихованні також необхідний позитивний приклад,який діти можуть наслі­дувати. Якщо ж поведінка дорослих суперечить правилам, у свідомості дітей утверджуються по­двійні стандарти: знаючи, як треба поводити­ся в певній ситуації, вони порушують правила, бо так чинять значущі для них люди. Зрештою формується викривлене бачення моральності як такої. Лише у тих дітей, які перебувають у про­сторі єдиних вимог,а не подвійних стандартів, можна сформувати усвідомлене ставлення до моральних норм і правил.

Саме моральність, що є складним новоутворенням, характеризує особистість як соціальну істоту, здатну жити в суспільстві і діяти за його нормами.

Дошкільнятам (особливо молодшим) власти­во не визнавати власних порушень норм мо­ралі, а помічати лише огріхи інших. Серед по­зитивних якостей особистості вони майже не називають моральних. Кажуть, що добра люди­на - гарна, розумна, слухняна, при цьому не згадують такі риси, як чесність, справедливість, відповідальність, чуйність, товариськість тощо. Моральний портрет залишається поза увагою, бо дорослі концентруються на знаннєвоцентричному,а не на дитиноцентричному під­ході у вихованні.

Педагоги часто почуваються безпорадними, коли їхня начебто вихована дитина не відпові­дає їхнім очікуванням, демонструючи грубість, зухвальство, неповагу - виконуючи вимоги до­рослих, вона не привласнила моральні норми, не відчула потребу дотримуватися їх.

Як бачимо, у наших дошкільнят з різних при­чин утворюються прогалини в опануванні мо­рального досвіду.

Батьки та педагоги замислюються: як вихова­ти моральну особистість; як навчити дітей до­тримуватись моральних норм; як пояснювати їм значення цих норм; коли саме варто починати виховання?

Усіх хвилює питання: у чому полягає мистецтво виховання сучасної дитини без крику, запотилич­ників та покарань? Фактично йдеться про пробле­му культивування у малюків моральних суджень, розвитку саморегуляції поведінки відповідно до встановлених норм і правил, які мають стати їхні­ми внутрішніми орієнтирами, формування емпатійного ставлення до оточення, становлення мо­ральної свідомості й самосвідомості, моральних почуттів тощо.

Головні цілі морального виховання сучасних дошкільників

§ Розвиток емоцій і моральних почуттів дитини (від переживань до вищих почуттів) як основи морального виховання.

§ Формування позитивного ставлення до дотри­мання моральних норм і негативного - до їх порушень на основі аналізу ситуацій, які діти спостерігають у житті й з якими щоденно сти­каються у міжособистісному спілкуванні.

§ Культивування у дошкільника прагнення до становлення позитивного образу власного "Я" з притаманними йому моральними якостями.

§ Сприяння формуванню у дитини переконання, що у разі негативного вчинку вона втратить статус "доброї"; підтримування правильного морального вибору дітей.

§ Вироблення у вихованців звички до моральної поведінки, поваги до норм, які регулюють їхні повсякденні стосунки, - виховання культури спілкування, спільної діяльності.

Специфіка морального виховання полягає в тому, що його неможливо відокремити від ін­ших процесів, оскільки це має бути постійна й безперервна робота, вплетена у загальну кан­ву виховної взаємодії дорослих і дітей. У моральному вихованні важливо враховувати вікові, індивідуальні та специфічні особливості розвитку нинішніх дошкільнят, пов'язані з підви­щеною емоційністю, уразливістю, спостережли­вістю, що відрізняють їх від попередніх поколінь.

Сучасні вимоги особистісно орієнтованого підходу у вихованні передбачають формування "Я-концепції" дитини. Актуальним у цьому про­цесі є розвиток у дошкільняти свідомості, емпатії, саморегуляції поведінки, що безпосередньо впливає на становлення його моральної сфери.

У моральному вихованні як цілеспрямованому двосторонньому процесі взаємодії дорослих і дитини важливим є не знання про норми і пра­вила моралі та слухняне їх дотримання, а сфор­мована особистісна потреба діяти у відповід­ності з ними, самовдосконалюватись упродовж усього життя.

Методи і прийоми реалізації завдань морального виховання

§ Наочні: спостереження; розглядання тематич­них ілюстрацій, перегляд репродукцій картин (дидактичних і живописних), слайд-фільмів, мультиплікаційних фільмів з подальшим обго­воренням їхнього змісту; демонстрування по­зитивних взірців поведінки; театралізації.

§ Словесні: етичні бесіди, розповіді, моральні діалоги, читання творів дитячої художньої лі­тератури дорослими, розучування віршів; об­говорення життєвих моральних ситуацій; озна­йомлення з народними моральними звичаями і традиціями; прослуховування аудіозаписів; відгадування загадок; складання дітьми опо­відань моральної тематики за схемами, ілю­страціями; переконання у формі роз'яснення; навіювання; заохочення; покарання.

§ Практично-ігрові: дидактичні ігри морального спрямування; сюжетно-рольові та режисерські ігри, ігри-змагання; моделювання казок; по­становка п'єс на моральні теми, розв'язування моральних задач, програвання ситуацій мо­рального змісту; привчання, вправляння.

Виховувати по-новому.

Отже, йдеться про новий підхід до викорис­тання методів, давно усталених у практиці до­шкільної освіти, що має забезпечити прийняття дітьми моральних норм на емоційно-особистісному і внутрішньо усвідомленому рівнях.

Результативність морального виховання визначають за дотриманням дітьми норм моралі всупереч власній вигоді та інтересам без зов­нішнього контролю чи примусу з боку дорослих, особливо в умовах вільного морального вибору, коли виникає спокуса порушити їх. Важливо, чи дотримується дитина моральних норм постійно, бо це її власна потреба, чи епізодично, заради схвалення - саме в цьому полягає "нова ста­ра" проблема морального виховання сучас­них дошкільнят, які багато часу проводять за комп'ютерами, смартфонами, планшетами, не засвоюючи при цьому норм людських взаємин.

Моральну особистість нинішніх малят маємо формувати по-новому. На часі розроблення так званої "дорожньої карти" - плану дій щодо морального виховання: створення цілісної пси­хологічної моделі цього процесу, виявлення його психологічних закономірностей та специфічних особливостей.

Моральне формування особистості дошкільника вимагає дотримання певних педагогічних умов:

§ чіткої постановки виховних завдань, спрямованих на створення гуманних взаємин у дитячому колективі;

§ гуманного ставлення вихователя до дітей, прагнення зрозуміти дитину, її стан, мотиви вчинків;

§ створення умов для активної діяльності дітей, що формує доброзичливі взаємини, принципи колективізму.