Принцип активності. Принцип мотивації. Принцип емоційності. Принцип проблемності.

Принципи навчання – система вихідних, основних вимог до навчання, виконання яких забезпечує ефективне вирішення завдань учіння і розвитку особистості. Принципи визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до загальних цілей і закономірностей. Основне в принципах – це вимоги до організації пізнавальної діяльності учнів.

Принцип активності. Вимагає діяльного ставлення учнів до об’єктів, які вивчаються.

Вимоги, що випливають із принципу свідомості і активності учнів у навчанні:

– доцільно використовувати у процесі навчання частково-пошукові бесіди, створювати проблемні ситуації;

– спонукати учнів до різноманітних видів творчості;

– показувати значення навчального предмету для вирішення життєвих проблем;

– використовувати у процесі навчання мислительні операції (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення);

– навчати учнів раціональним прийомам організації навчальної діяльності;

– вчити учнів складати план відповіді.

Принцип емоційності. Передбачає формування в учнів інтересу до знань.

Вимоги, які висуває до процесу навчання принцип емоційності:

– виховувати в учнів почуття радості від успіху в навчанні;

– формувати в учнів почуття подиву засобами навчання;

– розвивати емоційне (зацікавлене) ставлення учнів до процесу і способів здобуття знань;

– формувати в кожного учня вміння володіти своїми настроями, контролювати свої емоції.

Принцип мотивації. Мотивація навчальної діяльності складається із сукупності певних мотивів. А мотив– це предмет діяльності, за яким завжди стоїть певна потреба (О. М. Леонтьев). Своєю чергою, потреба викликає певне переживання, інтерес, спонуку, надає смислу навчальній діяльності.
Для того, щоб учень активно прилучався до навчально-пізнавальної діяльності, необхідно, щоб вона набула для нього особистісного смислу, викликала позитивні переживання, намагання і прагнення.

Для ефективної реалізації цього принципу можна сформулювати такі правила:

1. формування широкого кругозору щодо різноманітних проблем суспільного життя України;

2. перетворення учнів у зацікавлених та активних учасників життєдіяльності учнівського колективу;

3. формування інтересу до конкретного фаху;

4. зацікавлення учнів у результатах своєї праці й демонстрація їх для досягнення успіху в професійній діяльності;

5. визначення конкретних цілей і завдань навчальної діяльності, кожного навчального заходу;

6. надання особистісного смислу й конкретного змісти навчальній діяльності;

7. широке застосування активних методів навчання;

Принцип проблемності навчання сприяє активізації на­вчально-пізнавальної діяльності учнів, формуванню їх твор­чих здібностей. Проблемність навчання за своєю суттю є теорією розвиваючого навчання. Вона забезпечує «зближення» процесів учіння та наукового пізнання. Прин­цип проблемності навчання зумовлює необхідність постанов­ки перед учнями пізнавальних проблем та завдань, створення проблемних ситуацій, які спонукають їх до пошуково-пізна­вальної діяльності У процесі пошуково-пізнавальної діяль­ності формуються самостійність учнів, зокрема уміння бачи­ти поставлену перед ними проблему вникнути в їх суть, окреслити низку конкретних завдань, спрямованих на й роз­в'язання, неординарних шляхів вирішення проблеми.

Способи реалізації принципу проблемності навчання:

— аналіз програмного матеріалу з метою визначення тих тем, які доцільно реалізувати проблемним способом,

— виділення тієї частини, блоку дози навчального мате­ріалу, на основі якого буде висунута проблема, поставлені проблемні питання,

— створення проблемної ситуації в процесі вивчення но­вого матеріалу,

— здійснення педагогічного керівництва процесом розв'я­зання поставленої проблеми, тобто управління пошуково-пізнавальною діяльністю учнів,