Основні етапи розвитку освітньо-виховної системи
Лекція
Тема: Освітньо-виховні системи: становлення, функціонування
План
1. Поняття «освітньо-виховна система».
2. Структурні компоненти освітньо-виховної системи.
3. Основні етапи розвитку.
4. Критерії оцінювання освітньо-виховних систем.
Література:
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К. : ВТФ «Перун», Ірпінь, 2001. – 1440 с.
2.Вишнякова С. М. Профессиональное образование: Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика / С. М. Вишнякова. – М. : НМЦ СПО, 1999.
3.Гаазе-Рапопорт М. Г. Кибернетика и теория систем //Системные исследования. Ежегодник 1973. – М.: Мысль, 1973,с. 63-75.
4. Школа майбутнього / упор. Н. Л. Мурашко. – К.: Шк. світ, 2011. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
Поняття «система» розглядається як поєднання, устрій, утворення, сукупність якісно визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія. Система – це ціле, складене з частин.
Освітньо-виховна система –створюється в рамках педагогічного закладу для для досягнення поставленої мети.
Поняття "педагогічна система» розуміється як навчально-виховна, науково-педагогічна (дослідницька) та управлінська діяльність у відповідних соціальних умовах.
Освітньо-виховна система є прикладом реалізації педагогічної системи в реальних умовах конкретного педагогічного закладу. Це відноситься і до поняття «виховна система».
Освітньо-виховна системаосвітньо-виховного закладу включає такі структурні компоненти:
- мета;
- люди, які її реалізують (спільність людей);
- спільна діяльність, спрямована на реалізацію цілей;
-стосунки, що складаються між учасниками діяльності (творчого співробітництва і спільної взаємної відповідальності);
- середовище.
Мета визначаться, усвідомлюється і приймається педагогічним колективом. Мета задає систему, визначає ї характер. Мета реалізується людьми. Тільки тоді педагоги, діти, дорослі стають творцями системи, коли вони організовані, спаяні в єдиний колектив школи. Він – ядро освітньо-виховної системи. Тому треба дбати про створення єдиного загальношкільного колективу.
Ефективність системи, дієвість її в кінцевому рахунку залежить від того, які стосунки складаються між членами шкільного колективу, між педагогами і дітьми, а вони розвиваються в спільній діяльності. Системостворюючою (працювати на створення системи) вона стане в тому випадку, коли буде цікавою для всіх, якщо кожний зможе задовольнити в ній свої потреби, інтереси, зможе самоствердитися, розвинути свої задатки.
Основні етапи розвитку освітньо-виховної системи
1. Розпочинається з визначення мети і завдань, визначення основних орієнтирів, принципів організації навчально-виховного процесу, з проектування колективних цінностей. Для цього етапу (визначення цілей) характерні розбіжності, протиріччя, ситуації напруженості і, навіть, конфлікти. Іде перегляд педагогічних позицій, переоцінка минулого. Атмосфера пошуків, гострих дискусій. Такі явища характерні як для первинного колективу, так і для учнівського. Визначаються лідери, актив групи. Тобто система характеризується недостатньою міцністю внутрішніх зв’язків. Вона ще не набрала сили, її компоненти працюють окремо (нарізно), ще не досягнуто єдності педагогічних дій. На кінець цього етапу визначаються: спільна мета, принципи, лідери, актив.
2 етап. Визначаються системостворюючі види діяльності, найбільш ефективні форми і методи організації колективної діяльності.
3 етап. Система повністю створюється, оформляється. Зв’язки між педагогами і учнями, між учнями, між педагогами, учнями і дорослими зміцнюються. Шкільний виховний колектив переходить в якісно новий статус: він виступає як єдине ціле, як співдружність дітей і дорослих, об’єднаних спільною метою, спільною загальною діяльністю, стосунками творчого співробітництва і взаємною відповідальністю (спільні: мета, діяльність, співдружність, відповідальність). До керівництва системою виховної роботи залучається все більше дітей. Самоврядування досягає свого вищого розвитку. Система накопичує, акумулює і передає у спадщину свої традиції.