Основні етапи розвитку нервової системи

Нервова система починає формуватися на третьому тижні ембріонального розвитку із зовнішнього зародкового листка - ектодерми. Спочатку утворюється нервова пластинка, яка перетворюється на жолобок з піднятими краями. Краї жолобка потім утворюють замкнену нервову трубку, з нижнього відділу утворюється спинний мозок, а з верхнього — три розширення — первинні мозкові міхури (передній, середній і задній).

В 5 тижнів у ембріона видно поділ поперечною борозною переднього і заднього міхурів ще на дві частини, утворюється 5 мозкових міхурів. З п’ятого мозкового міхура утворюється довгастий мозок, з четвертого — міст і мозочок, з третього — середній мозок, з другого — очні міхури і проміжний мозок, з першого — півкулі великого мозку.

На третьому місяці ембріонального розвитку формується мозолисте тіло, яке з’єднує праву і ліву півкулі. До 6 місяців півкулі повністю покривають мозок.

Основні етапи розвитку нервової системи - student2.ru

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає біологічне значення нервової системи?

2. Охарактеризуйте загальний план будови нервової системи.

3. Зробіть порівняльний аналіз симпатичної і парасимпатичної нервової системи.

4. Назвіть властивості нервової системи.

5. Що таке рефлекс, рефлекторна дуга?

6. Які основні етапи розвитку нервової системи?

Основні етапи розвитку нервової системи - student2.ru

З історії науки

· Гален (ІІ ст. н.е.) довів існування рухових і чутливих нейронів. Він розрізняв сім черепних нервів, усі інші нерви він також пов'язував з мозком.

· Термін "рефлекс" у ХVІІІ ст. був запропонований чеським фізіологом Прохазкою.

· О.П. Вальтер (1817-1889), учень Пирогова, у своїй праці “Про значення симпатичних шляхів, домішаних до сідничного нерва” уперше довів вплив симпатичних нервів на просвіт кровоносних судин.

· 1863 року І.М. Сєченов уперше описав явище сумації збудження. В основі цього явища лежить процес сумації збудливих постсинаптичних потенціалів на тілі нейронів. Порція медіатору, яка викидається нервовим закінченням у відповідь на поодинокий імпульс, досить мала для того, щоб спричинити збудливий постсинаптичний потенціал, достатній для деполяризації мембрани нервової клітини. Така деполяризація можлива або в разі одночасного збудження кількох синапсів, розташованих на тілі нейрона, або при надходженні до того самого синапса серії нервових імпульсів, які йдуть один за одним з коротким інтервалом. При цьому постсинаптичні потенціали складаються один за одним і в момент, коли сумарний потенціал досягає порогової величини, виникає потенціал дії, який поширюється далі.

· О.О.Ухтомським був сформульований принцип домінанти. Тимчасово пануючий, головний у поточний момент осередок стійкого тривалого збудження називається домінантою. Під час голоду виникає харчова домінанта. Домінантний осередок збудження має властивість притягувати до себе хвилі збудження, які надходять в інші центри, і внаслідок цього посилюватися. В цей час інші нервові центри, які не входять до його складу, і відповідні рефлекси загальмовуються, тому при наявності в ЦНС домінантного осередку координаційні відношення змінюються. Принцип домінанти є фізіологічною основою акту уваги і предметного мислення. Принцип домінанти підкреслює необхідність враховувати при виробленні нових рефлекторних актів попередні відношення в ЦНС раніше сформовані домінантні осередки.

· М.Є. Введенський (1852-1922), учень І.М. Сєченова, за допомогою телефонного апарата показав, що через нерв за одну секунду може проходити до 500 хвиль збудження, але закінчення нерва може передавати не більше 100-150 імпульсів за секунду, тобто різні частини нерва мають неоднакову функціональну властивість (за Введенським – лабільність). М.Є. Введенський робить висновок, що кожен нерв, залежно від ритму імпульсів, можна то збуджувати, то гальмувати. Надмірне збудження переходить у гальмування. Отже, гальмування закономірно виникає із збудження, і природа їх єдина.

Еволюційний процес

Еволюція нервової системи відбувалася в напрямах:

· диференціація будови нейронів та їх функцій (спеціалізація нейронів);

· концентрація нейронів у певних місцях тіла з утворенням вузлів, нервових центрів, а пізніше нервової трубки (централізація);

· виникнення синапсів, які забезпечують зв‘язок між нейронами;

· посилення регулюючої ролі головного відділу ЦНС у двобічносиметричних організмів (цефалізація).

Важливо знати, що...

· Основна умова нормального функціонування рефлекторної діяльності нервової системи - непошкодженість усіх ланок рефлекторної дуги.

Цікаво знати, що:

· У будові нервової системи усіх хребетних організмів багато спільного. У всіх є спинний і головний мозок, але рівень розвитку відділів мозку істотно відрізняється.

Основні етапи розвитку нервової системи - student2.ru

Література

1. Бугаев К.Е., Маркусенко Н.Н. та ін. Возрастная физиология. - Ростов-на-Дону: "Ворошиловградская правда", 1975. - С.22-35.

2. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов. - М.: Высш.шк., 1985. - С. 83-95.

3. Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни. - К.: Радянська школа, 1967. - С.229-234.

4. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник. - К.: УСМП, 2001. - С.193-199.

5. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология. – М.: Просвещение, 1978. - С.44-57.

Основні етапи розвитку нервової системи - student2.ru Лекція 19

БУДОВА, ФУНКЦІЇ ТА РОЗВИТОК ВІДДІЛІВ

ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

План

1. Будова, функції і розвиток спинного мозку.

2. Загальний план будови головного мозку.

3. Ріст і розвиток головного мозку.

4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика.

Основні поняття: спинний мозок, головний мозок, сіра речовина, біла речовина, кора головного мозку, відділи головного мозку, частки і зони головного мозку, ретикулярна формація, підкіркові утворення головного мозку порушення стану нервової системи.

Наши рекомендации