Пасивного граматичного мінімуму

На початковому та середньому ступенях навчання весь граматичний матеріал засвоюється активно. Як правило, ГС, які учні мають лише розпізнавати і розуміти, з'являються на старшому ступені навчання. Це ГС, що складають пасивний граматичний мінімум і вживаються у рецептивних видах МД — аудіюванні та читанні. Під час аудіювання і читання учень насамперед сприймає формулу ГС (звукову або графічну) і має співвіднести її з відповідним значенням. Це означає, що в процесі роботи з граматичним матеріалом пасивного мінімуму вчитель має навчити учнів автоматично розпізнавати ту чи іншу ГС за її формальними ознаками, відрізняти її від схожих ГС та співвідносити її формальні ознаки (граматичні сигнали) з певним комунікативним значенням, тобто сформувати рецептивні граматичні навички, що так само, як і репродуктивні, повинні характеризуватися автоматичністю, гнучкістю і стійкістю.

ГС пасивного мінімуму подаються не в ситуації мовлення, а в контексті, бо зустрінуться учні з цими ГС у звуковому або графічному тексті. На відміну від ГС активного мінімуму, які вводяться поступово невеликими порціями (за принципом однієї трудності), ГС пасивної граматики доцільніше пред'являти учням крупними блоками.

Для ознайомлення з ГС, з якими учні зустрінуться при аудіюванні², бажано використати уривки з фонограми прозаїчних або драматичних творів виучуваною іноземною мовою, що сприяє створенню правильного ритміко-інтонаційного малюнка ГС. Вчитель та учні обговорюють прослуханий уривок і з'ясовують комунікативне значення нової ГС.

ГС пасивного мінімуму для читання можна подавати у контексті або у формі таблиці. Наведемо приклади.

До таблиці включено лише ті форми інфінітиву, що входять до граматичного мінімуму. Відомі учням форми інфінітиву (Indefinite Infini­tive Active) стають відправною точкою для ознайомлення учнів з новими формами та їх комунікативними значеннями. Спираючись на таблицю, вчитель згадує з учнями відомі їм ознаки інфінітива і пояснює нові. Ці ознаки можуть бути сформульовані як правила-інструкції. які вміщуються у граматичному довіднику підручника. Наведемо приклад одного з правил-інструкцій для розпізнавання Passive Infinitive. Якщо інфінітив включає допоміжне дієслово to be у сполученні з третьою формою смислового дієслова — (to) be + III, то це інфінітив пасивного стану (Passive Infinitive), який називає дію, спрямовану на особу або предмет в ролі підмета.