Причини виникнення принципу науковості
ВСТУП
Актуальні сьогодні проблеми у поєднанні з дефіцитом кваліфікованих робітників спонукають до розробки системи якісно нової підготовки робітничих кадрів з чітким визначенням завдань та пріоритетів.
Питанню професійної підготовки приділяється значна увага як Верховною Радою України, так й урядом країни. Як приклад, у травні 2007 р. було розглянуто питання про хід виконання Постанови Верховної Ради України «Про етап і перспективи розвитку професійно-технічної освіти з Україні» у липні того ж року урядом було прийнято рішення «Про задоволення ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 885-р «Про схвалення плану заходів, спрямованих на задоволення потреби ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах» затверджено план поетапного оснащення навчально-виробничої бази державних професійно-технічних навчальних закладів на суму понад 1 млрд. гривень та ін.
Протягом останніх років діяльність Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України в галузі професійно-технічної освіти була спрямована на забезпечення якісної професійної освіти. Основними напрямами роботи були визначені:
– оновлення змісту професійної освіти;
– впровадження інноваційних технологій виробництва та навчання;
– удосконалення системи управління професійною освітою;
– кадрове забезпечення навчальних закладів професійної освіти;
– забезпечення інформатизації та комп’ютеризації тощо.
Нині в країні існує певна кількість безробітного населення, тоді як виробництво потребує десятків тисяч кваліфікованих робітників, але високих розрядів, належного рівня підготовки. Для підготовки висококваліфікованих робітників в навчально-виховному процесі необхідно дотримуватися дидактичних принципів навчання, серед яких вагоме значення належить принципу науковості.
На необхідності дотримання принципу науковості у професійній підготовці присвячені праці Ю. Бабанського, В. Оніщука, Н. Островерхової, О. Пометуна, Є. Шматкова, М. Фіцули та інших педагогів-науковців [4, 13, 14, 18, 19, 20]. Але в їх працях недостатньо висвітлена роль науки в системі професійної освіти.
Отже, враховуючі актуальність та недостатню розробленість проблеми, темою курсового дослідження обрано «Роль науки в системі професійної освіти».
Мета дослідження:висвітлити роль науки в системі професійної освіти.
Об’єкт дослідження: процес професійного навчання.
Предмет дослідження: роль науки системі професійної освіти.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати літературу теми дослідження.
2. Визначити сутність та зміст дидактичного принципу науковості в системі професійної освіти.
3. Охарактеризувати методи реалізації дидактичного принципу науковості в системі професійної освіти.
4. Обґрунтувати і перевірити можливості реалізації дидактичного принципу науковості в професійній підготовці.
Розділ 1. Теоретичні відомості о ролі науки в системі професійної освіти
Причини виникнення принципу науковості
У ході суспільно-історичного процесу взаємодії людини з оточуючим її світом відбувається накопичення людського досвіду, внаслідок чого виникає необхідність його впорядкування, систематизації. Цю функцію виконує наука і мистецтво з тією лише відмінністю,що засоби вираження досвіду в них різні.
Початок дидактичних процесів закладено в суспільній необхідності передавання узагальненого суспільного досвіду з покоління в покоління. В основі виникнення проблем навчання лежить суперечність між зростаючою культурною спадщиною, а також накопиченим суспільством фондом знань і обмеженими можливостями їх безпосередньої, власне емпіричної передачі.
Історія постановки дидактичних проблем пов’язана із безперервними зусиллями, спрямованими на вирішення цієї суперечності. У ході суспільно-історичної практики людства відбувається "переведення" історичного процесу формування суспільного досвіду в особливості науково-узагальненого досвіду, а потім в індивідуальні процеси освіти, в яких індивідуум складним, самобутнім шляхом повторює історичний суспільний процес засвоєння. Суть у тому, яким чином це можна здійснити раціональніше і з найбільшим ефектом для процесу формування особистості. З викладеного вище випливає необхідність дії принципу науковості [8, с. 3].
У другій половині ХІХ століття в Російській імперії спостерігалася явна невідповідність існуючих феодальних структур провідним світовим тенденціям розвитку, що стверджують нове буржуазне суспільство. В результаті чого, країна перебувала в глибокій кризі. У професійній освіті керівна роль продовжувала зберігатися за царизмом. Однак, під впливом революційної ситуації, що склалася в країні в 1860-і роки, йому довелося зробити перші кроки по шляху перетворення феодальної монархії в буржуазну. Загальні соціально-економічні процеси, що відбуваються в даний час, реорганізація в системі підготовки наукових кадрів, розвиток духовного життя суспільства, особливе ставлення урядового апарату до науки в цілому, все це надавало сприятливий вплив на наукову думку і сприяло подальшому зростанню професійної школи.
Більшість учених і педагогів кінця ХІХ - початку ХХ століття (К. А. Тімірязєв, С. М. Соловйов, І. І. Сєченов, М. О. Максимович, А. М. Бутлеров, Д. І. Менделєєв, А. Г. Столєтов, Ф. І. Буслаєв, В. В. Капніст, В. Н. Карабін, О. В. Духнович, О. І. Павлович, Ю. А. Федькович, П. О. Куліш, М. П. Драгоманов, В. Г. Короленка, І. П. Деркач, П. П. Васильченко та ін.) усвідомлювали всі негативні сторони, що склалася раніше в системі освіти, і своїми працями, статтями, пропозиціями про використання нових методів навчання намагалися реконструювати і вдосконалити педагогічний процес. Таким чином, багато видатних відкриттів та вагомі досягнення у різних областях наук, стали наслідком використання нових конструктивних і результативних методів навчання, вживаних у професійній освіті. Цікавим і незаперечним фактом дослідження є актуальність проблеми і на сучасному етапі розвитку суспільства та педагогічної думки, оскільки як в ХІХ, ХХ так і в ХХІ ст. саме наука визначала і визначає розвиток всіх сфер життя.
Необхідно зазначити, що протягом всієї історії освіти, професійна освіта завжди відігравала важливу роль у суспільстві. А розвиток промисловості, зміни в суспільстві, модернізація законів, поява і зростання земств – все це збільшувало потребу в освічених людях, брак яких, в досліджуваний період стала очевидна. У зв’язку з чим в Київських навчальних закладах працювали кафедри фізики, хімії, технології, прикладної механіки, хімічної технології, матеріалознавства та ін. Наявність перерахованих кафедр відігравало важливу роль в процесі якісного викладання навчальних дисциплін.
Особливий інтерес викликає робота учнів у наукових лабораторіях, створених у системі професійної освіти. Керівники таких лабораторій самі займалися наукою, писали наукові статті про свої дослідження та залучали учнів для вирішення наукових проблем.
У ході наукового пошуку визначено основні функції занять учнів у наукових лабораторіях, які полягали в наступному: розширити науковий потенціал учнів; удосконалювати їх знання з різних дисциплін; дати учню можливість практично застосувати свої пізнання; формувати спостережливість учнів; розвивати творчі здібності мислення; стимулювати самостійну діяльність учнів; підготувати кваліфікованих робітників; виробити професійну орієнтованість учнів; залучити їх до дослідницькій роботі.
Іншим методом, що практикувався в системі професійної освіти при реалізації принципу науковості, безумовно, можна назвати організацію та проведення позакласних літературних бесід. Прихильниками даного методу були видатні вчені, педагоги Л. І. Глібов, М. Ф. Сумцов, М. І. Пирогов та інші.
Цінним і своєчасним як для ХІХ віку так і для сучасності є застосування принципу науковості, реалізація якого здійснювалась за рахунок забезпечення високого наукового рівня викладання громадських та природничих дисциплін, створення необхідних науково-дослідних закладів, проведення роботи в наукових лабораторіях і гуртках, організація навчального процесу таким чином, щоб виробити в учнів потребу в самостійному придбанні наукових знань [9, с. 10].