Розділ 1. теоретико-методологічні засади дослідження соціальної адаптації вихованців дитячих будинків

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут управління та права, гуманітарно-правовий факультет

Кафедра соціальної роботи

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

НА ТЕМУ:

«СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ВИХОВАНЦІВ ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ»

Виконала: студентка 4 курсу, групи ГП-319

спеціальності 6.130102 Соціальна робота

(шифр і назва напряму спеціальності)

Давиденко Ілона Володимирівна

(прізвище та ініціали)

Керівник: к.пол.н., доц. Арабаджиєв Д.Ю.

(прізвище та ініціали)

Рецензент: к.соц.н., доц. Гугнін Е.А.

(прізвище та ініціали)

Нормоконтроль: к.ф.н., доц. Попович В.М.

(прізвище та ініціали)

2013 рік

Запорізький національний технічний університет

Гуманітарно-правовий факультет кафедра соціальної роботи

Спеціальність _______________________________________________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. Кафедрою_______________

«___»________________ 20__ р.

ЗАВДАННЯ НА БАКАЛАВРСЬКУ РОБОТУ

СТУДЕНТОВІ

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1.Тема роботи

____________________________________________________________________

Затверджена наказом по університету від «____»_________20__ р. №_______

2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи)_____________

3. Вихідні дані до роботи

______________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)

__________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

____________________________________________________________________

6. Консультації по роботі, із зазначенням розділів, що стосуються їх

Розділ	Консультант	Підпис, дата
		Завдання видав	Завдання прийняв

7. Дата видачі завдання_______________________________________

Керівник _______________________

(підпис)

Завдання прийняв до виконання _______________________

(підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Пор. №	Назва етапів дипломної роботи	Термін виконання етапів проекту (роботи)	Примітка
	Узгодження теми, складання змісту
	Вивчення літературних джерел
	Збір матеріалу на бакалаврську роботу
	Групування та аналіз зібраного матеріалу
	Виконання першого розділу
	Виконання другого розділу
	Виконання третього розділу
	Формування висновків та рекомендацій
	Оформлення бакалаврської роботи
	Перевірка роботи керівником
	Одержання відгуку та рецензії
	Попередній захист бакалаврської роботи
	Подання роботи на кафедру
	Захист бакалаврської роботи

Студент дипломник________________

(підпис)

Керівник проекту__________________

(підпис)

РЕФЕРАТ

Дипломна робота: 68 сторінок, 5 таблиць, 61 джерело.

Об’єкт дослідження – соціальна адаптація дітей.

Метою дослідження є рівень соціальної адаптації вихованців в умовах дитячого будинку та розробка рекомендацій по її оптимізації..

Методи дослідження:

- Контент-аналіз;

- спостереження.

Дипломна робота містить три розділи. В першому розділі виявлено основні підходи вивчення соціальної адаптації; розглянуто адаптацію. Як технологію соціальної роботи з вихованцями дитячих будинків.

В другому розділі розглянуто проблеми соціальної адаптації вихованців інтернатних установ (на прикладі журналу «Соціальна роботі в Україні: теорія та практика»); досліджено особливості соціальної адаптації вихованців дитячих будинків (на прикладі Комишуваської школи соціальної реабілітації).

В третьому розділі розглянуто аналіз потенційних небезпек при роботі соціального працівника; виявлено заходи попередження нераціональної організації робочого місця.

ВИХОВАНЦІ, ДИТЯЧІ БУДИНКИ, СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ, СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ, ФОРМИ ВИХОВАННЯ.

ЗМІСТ

ВСТУП.. 7

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ.. 11

1.1 Основні підходи до вивчення соціальної адаптації 11

1.2. Адаптація, як технологія соціальної роботи з вихованцями дитячих будинків 22

1.3. Нормативно-правові аспекти соціальної роботи з вихованцями дитячих будинків в Україні 29

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ. 36

2.1. Дослідження проблем соціальної адаптації вихованців інтернатних установ методом контент-аналізу (на прикладі журналу «Соціальна роботі в Україні: теорія та практика») 36

2.2. Аналіз особливостей соціальної адаптації вихованців дитячих будинків методом спостереження (на прикладі Комишуваської школи соціальної реабілітації) 43

2.3. Рекомендації щодо оптимізації рівня соціальної адаптації вихованців в умовах дитячого будинку. 50

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ 53

3.1. Аналіз потенційних небезпек при роботі соціального працівника. 53

3.2. Заходи попередження нераціональної організації робочого місця. 54

ВИСНОВКИ.. 58

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ. 63

ВСТУП

Актуальність дослідження. Ні для кого не секрет, що останніми роками в Україні в умовах нестабільності соціально-економічного і політичного життя, що продовжується, спостерігається стійка тенденція зростання числа дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків. Причому лише невелике число цих дітей залишилися без піклування в результаті смерті їх батьків.

Інші відносяться до явища так званого "соціального сирітства", тобто є сиротами при живих батьках, і число їх росте катастрофічно. Це викликано тривалим погіршенням життя української сім'ї, її моральних засад і, як наслідок, зміною відношення до дітей.

Щорічно десятки тисяч сиріт виходять з сирітських установ в самостійне життя, і більшість з них погано адаптуються до такого життя.

В результаті - безробіття, убогість, злочинність, стають алкоголіками або наркоманами, кінчають життя самогубством. І тільки 10% вдається адаптуватися в суспільстві. Суспільство в їх особі втрачає повноцінну зміну поколінь і "зазнає" проблеми з їх поведінкою.

Отже, в наших установах не створені умови для повноцінного формування особи, немає основи для оптимального включення вихованця в звичайне життя країни.

У вихованців дитячих будинків маса проблем. Одна з основних - успішно влитися в суспільство і самостійно будувати своє життя гідну Людини. Основна місія дитячого будинку - допомогти в соціальній адаптації вихованців.

Ступінь наукової розробленості. Великий вплив на особистісний розвиток дітей надає їх соціальна адаптація. Вивченням адаптації людини займаються вчені в психології, соціології та педагогіки.

Відомо, що особливу тривогу викликають проблеми соціальної адаптації й постінтернатного становлення випускників інтернатних установ. Після закінчення інтернату, кожен з випускників іде в самостійне життя, де зазнає глибокої кризи, яка породжена труднощами соціалізації, дитина не здатна стати повноцінним членом суспільства. Представники даної соціальної групи зазнають труднощів у професійному самовизначенні, у шлюбі, у встановленні професійних і дружніх відносин, значна частина поповнює ряди правопорушників.

Низкою науковців (Н. Н. Авдєєва, Г. М. Бевз, Л. С. Волинець, Л. Н. Галігузова, Я. О. Гошовський, Т. В. Гуськова, І. В. Дубровіна, М. І. Лісіна, С. Ю. Мєщєрякова, В. С. Мухіна, І. В. Пєша, А. М. Прихожан, А. Г. Рузська, Є. О. Смірнова, Є. А. Стрєбєлєва, Н. М. Толстих та ін.) доведено, що умови життя і виховання в закладі закритого типу та відсутність дитячо-батьківських стосунків деструктивно впливають на особистісний розвиток дітей-сиріт : у них спостерігається знижений загальний психічний тонус, порушення процесів саморегуляції, домінування пасивності у різних видах діяльності, недостатня здатність до співчуття, імпульсивність в поведінці, знижена (в порівнянні з ровесниками з сім'ї) емоційна регуляція, емоційно-пізнавальна взаємодія.

Однак, дослідження вчених М. О. Дубровської, В. К. Зарецького, В. Н. Ослон доводять, що перебування дитини у школі-інтернаті має і свої плюси. На думку науковців, дитина перебуває в безпеці, її вихованням займаються фахівці, з’являється шанс до оптимізації умов її життя.

Доведено, що загалом зростання дитини в умовах закладів інтернатного типу, призводить до проблеми її в емоційному, інтелектуальному, мовленнєвому та фізичному розвитку. Вона має труднощі у спілкуванні та поведінці, характеризується звуженням світогляду та труднощами в особистісному зростанні та адаптації до нових умов життєдіяльності, соціалізації та інтеграції в суспільство в цілому.

Проблемна ситуація. При вихованні дитини в закладі інтернатного типу, характерним є позбавлення її індивідуальності, що породжується особливою комунальною організацією побуту. Рольова ситуація в якій перебуває працівник інтернату, перешкоджає встановленню особистісних, теплих стосунків з дитиною, позбавляє її індивідуальної уваги зі сторони дорослого, якої особливо потребують вихованці. Життя дитини в інтернаті основане на залежності вихованця від персоналу. Це проявляється в неможливості отримання достовірної й об’єктивної інформації, прийняття рішення про своє майбутнє, оскільки вважається, що дитина не здатна самостійно вирішувати питання, які стосуються її власного благополуччя. Всі ці фактори, впливаючи на дитину протягом багатьох років підряд не сприяють у них розвитку унікальності, неповторності, не розвивають почуття потрібності і значимості, вихованці закладів інтернатного типу відносяться до себе принижено, що в майбутньому не дає їм можливості повноцінно пристосуватися до вимог і реалій повсякденного життя.

Для вихованців сирітських установ школа-інтернат стає основною моделлю соціального світу, і від того, як буде побудований процес виховання, залежить набуття соціального досвіду, основ людських взаємостосунків, вмінь і навичок забезпечення особистого життя і діяльності.

Перебування в закладах інтернатного типу призводить до ускладнення соціальної адаптації дітей внаслідок специфіки середовища.

Метою даної роботи є дослідження рівня соціальної адаптації вихованців в умовах дитячого будинку та розробка рекомендацій по її оптимізації.

Для реалізації мети дослідження були поставлені такі завдання:

- узагальнити та вивчити основні підходи вивчення соціальної адаптації;

- розглянути адаптацію, як технологію соціальної роботи з вихованцями дитячих будинків;

- проаналізувати нормативно-правові аспекти соціальної роботи з вихованцями дитячих будинків;

- дослідити рівень пристосування вихованців дитячих будинків до соціального середовища;

- розробити рекомендації щодо підвищення ефективності соціальної адаптації вихованців дитячого будинку.

Об'єкт дослідження: соціальна адаптація дітей.

Предмет дослідження: особливості соціальної адаптації вихованців дитячих будинків до соціального середовища.

Наукова новизна дослідження: науково обґрунтовано проблему адаптації вихованців дитячого будинку; розкрито особливості адаптаційного процесу дітей до умов дитячого будинку; досліджено та обґрунтовано рівень пристосування вихованців дитячого будинку до соціального середовища.

Практична значимість:

- подальша розробка даної теми;

- робота дозволить скоординувати зусилля щодо підвищення рівня соціальної адаптації вихованців дитячого будинку;

- матеріали роботи можуть бути використані соціальними працівниками, соціальними педагогами в роботі з вихованцями дитячих будинків.

Гіпотеза: низький рівень соціальної адаптації вихованців в умовах дитячого будинку пов'язаний через не достатній професіоналізм вихователів.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку посилань.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ