Схильними до вживання спиртного
Соціально-педагогічна діяльність з дітьми, схильними до вживання спиртного, – це діяльність, спрямована на конкретну дитину, яка сприяє вирішенню індивідуальних потреб дитини шляхом вивчення її особистості й оточуючого її соціуму; пошуку адекватних способів спілкування з дитиною; виявлення засобів, які допомагають дитині самостійно розв’язати власну проблему.
Соціально-педагогічна діяльність базується на принципах індивідуально-особистісного підходу до дитини, опори на позитивні сторони особистості дитини, об’єктивності підходу до дитини, конфіденційності.
Особливість соціально-педагогічної діяльності з дітьми, схильними до вживання алкоголю, зумовлена специфікою дитячого алкоголізму як форми прояву адиктивної поведінки.
Структура соціально-педагогічної діяльності з дітьми, схильними до вживання алкоголю, складається з мети, суб’єкта, об’єкта, функцій, методів, форм.
Метою соціально-педагогічної діяльності з підлітками, схильними до вживання алкоголю, є усунення негативних факторів, які сприяють алкоголізації дитини. Серед них виділяють:
1) індивідуально-психічний: викривлення особистісних рис, деформація мотиваційної сфери, несформованість навичок спілкування, педагогічна запущеність, затримка психічного розвитку;
2) індивідуально-соматичний: наявність у дитини спадкових соматичних захворювань, які зумовлюють відставання у фізичному розвитку;
3) соціально-позашкільний: порушення прав дитини зі сторони дорослих, відсутність опіки над дитиною чи гіперопіка, залучення дитини до протиправних дій, низький соціальний статус сім’ї, неадекватні взаємостосунки у сім’ї;
4) соціально-шкільний: негативно впливаючий соціально-психологічний клімат групи (класу), низький соціальний статус групи.
Такі основні фактори, які ускладнюють соціалізацію дитини й ведуть до розвитку в неї алкогольної залежності. Соціально-педагогічна діяльність спрямована на їх мінімізацію чи повне усунення.
Мета соціально-педагогічної діяльності реалізовується через виконання таких завдань: створення форм активної дієвої соціально-педагогічної допомоги та захисту для конкретної дитини; формування у підлітка позитивних ціннісних орієнтацій у процесі соціально-педагогічної та корекційної роботи; залучення підлітків до соціально-корисної діяльності, формування у них різносторонніх інтересів і захоплень; виховання активної особистості, прищеплення їй якостей громадянина, сім’янина, формування позитивної самооцінки; зміцнення фізичного та психічного здоров’я дитини шляхом здійснення комплексу медичних, психолого-педагогічних та інших заходів; формування основ правової культури дитини; формування навичок ”виживання” в умовах кризи сучасного суспільства.
Основним суб’єктом соціально-педагогічної діяльності є педагог, проте у випадку роботи з алкоголезалежними дітьми можуть залучатися спеціаліст з соціальної роботи, валеолог, психолог і батьки.
Об’єктом, для якого організовується соціально-педагогічна діяльність, є діти з різним рівнем втягнення у процес алкоголізації.
Функції соціально-педагогічної діяльності з алкоголезалежними дітьми, випливають із конкретних функцій суб’єктів діяльності.
Основними функціями педагога є: соціально-педагогічна (надання допомоги дитині та сім’ї у процесі соціальної взаємодії, у налагодженні соціальних зв’язків і стосунків, у створенні сприятливого соціального середовища для розвитку дитини, здійсненні контролю за дитиною); соціально-навчальна (забезпечення дитини інформацією і знаннями про проблему пияцтва й алкоголізму, необхідними уміннями та навиками протистояти залученню до вживання алкоголю); правозахисна (дотримання і захист прав дитини, схильної до алкоголізму.
Спеціаліст з соціальної роботи виконує:
- соціально-побутову функцію: надання необхідної допомоги і підтримки сім’ї дитини у поліпшенні їх побуту, житлових умов);
- соціально-економічну: сприяння у наданні матеріальної допомоги сім’ї, у якій дитина вживає спиртні напої.
Соціально-медичну функцію, тобто роботу з профілактики здоров’я дитини, виконує валеолог – спеціаліст, який навчає дітей здоровому способу життя.
Психолог реалізує соціально-психологічну функцію – психологічне тестування, консультування батьків і дитини, корекція міжособистих стосунків у важливому для дитини соціумі.
Батьки виконують виховну функцію – сприяння формуванню і розвитку особистості дитини.
Методи соціально-педагогічної діяльності – способи організації і осмислення діяльності, які відновлюють чи формують наново соціально значущі якості особистості підлітка, схильного до алкоголізму, і сприяють подоланню проблеми.
Методи соціально-педагогічної діяльності з малолітніми алкоголіками залежать від специфіки діяльності її різних суб’єктів, вікових особливостей дитини, рівня її залежності від алкоголю.
Форми здійснення соціально-педагогічної діяльності визначаються конкретними методами.