Т е м а 21. формування основ
НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ.
Поняття про науковий світогляд; світогляд особистості та суспільний світогляд. Структурні елементи світогляду: система наукових знань, погляди, переконання, ідеали. Основні шляхи, форми та засоби формування наукового світогляду учнів. Науковий світогляд і релігія. Світський характер виховання у сучасній школі.
ЗНАТИ: Суть та основні структурні елементи наукового світогляду; основні шляхи, форми та засоби формування наукового світогляду учнів.
ВМІТИ:
- аналізувати різноманітні історичні та теоретико-методологічні підходи до проблеми наукового світогляду у філософській та психолого-педагогічній літературі;
- аналізувати провідні риси, функції та особливості наукового світогляду;
- аналізувати психологічні умови формування наукового світогляду, враховуючи вікові особливості учнів;
- моделювати засоби, форми та методи формування світогляду учнів у навчально-виховному процесі.
Завдання для самостійної роботи
1.Підготувати повідомлення за творами В.О.Сухомлинського „Народження громадянина” (с.97—145) із проблеми формування наукового світогляду школярів.
2. Зробити огляд статей періодичної преси із даної проблеми.
3. Підготувати схеми-опори „Засоби форми та методи формування наукового світогляду школярів”.
4. Розробити форму виховання із формування основ наукового світогляду (тема за вибором студента).
Формування основ наукового світогляду
Світогляд - узагальнена система поглядів, переконань, ідеалів, в яких людина виражає своє ставлення до оточуючого її природного і соціального середовища.
Світогляд
істотний феномен
особистого громадського життя людей
Функції світогляду:
- Орієнтаційна;
- Інформаційно-відображувальна;
- Оцінююча.
Типи світогляду: 1) примітивно-емпіричний;
2) релігійно-міфологічний;
3) філософсько-теоретичний.
Головною рисою наукового світогляду є те, що він розробляється не шляхом довільної суб’єктивної рефлексії, а на основі філософського узагальнення одержаних наукою даних та висновків з них.
Світогляд – філософія – природничі науки – суспільні науки - мораль –культура – мистецтво.
Світогляд –специфічна форма свідомості людини, що включає в себе систему її знань, поглядів, переконань, ідеалів, в яких виражається її ставлення до розвитку природи і суспільства і які визначають її суспільно – політичну та морально-етичну позицію і поведінку в різних сферах життя.
| Основні риси наукового світогляду | ||
| Науковість Патріотизм та інтернаціоналізм | Оптимізм Єдність теорії з практикою | Гуманізм Непримириме ставлення до будь-яких проявів аморальності |
Світогляд
 |  |
Об’єктивні (наукові знання) суб’єктивні (погляди, переконання,
ідеали)
| Структура наукового світогляду | |||||
| Система наукових знань | Погляди | Переконання | Ідеали | ||
| Система наукових істин, що мають форму описово-констатуючого судження особи. | Судження, умовивід людини, вираження свого ставлення до них. | Сукупність глибоко осмислених та емоційно пережитих ідей. | Усвідомлення вищої досконалості, мета діяльності, устремління особи. | ||
Процес формування наукового світогляду:
- Озброєння учнів глибокими науковими знаннями.
- Формування у школярів глибокої переконаності в істинності наукових знань, формування системи ставлень до навколишнього середовища.
- Включення учнів в активну трудову та громадську діяльність.
- Позакласна виховна робота, традиції, звичаї та обряди народного календаря.
- Соціальна і професійна позиція педагога.
Дидактичні умови ефективності формування наукового світогляду.
- Доказовість теоретичних висновків фактів.
- Дотримання принципу історизму.
- Розвиток пізнавальної активності та самостійності учнів у навчанні.
- Збудження емоційного ставлення учнів до виучуваного матеріалу
- Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.
- Зв'язок навчання та виховання з життям.
«Закон України «Про освіту» - один із основних принципів стверджує, що освіта в національній школі України будується на основі наукового, світського характеру.
«Головна мета школи – формування і розвиток особистості з глибоко усвідомленою громадською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до вибору свого місця у подальшому житті» - («Концепція середньої загальноосвітньої національної школи України»).