| Внутрішнім середовищем організму вважається | кров і лімфа | кров і тканинна рідина | всі внутрішні органи | кров, лімфа і тканинна рідина |
| Еритроцити людини мають форму | круглу | овальну | серповидну | двобічноввігнуту |
| Оболонка еритроцитів характеризується вибірковою проникністю щодо окремих речовин, вона | пропускає аніони і не пропускає катіони і гемоглобін | пропускає катіони і гемоглобін і не пропускає аніони | пропускає аніони, гемоглобін і катіони | |
| Основна кількість твердого залишку еритроцитів приходиться на | мінеральні солі | жири | вуглеводи | гемоглобін |
| Збільшення в крові кількості еритроцитів називається | еритроцитозом | фагоцитозом | анемією | еритропенією |
| Еритроцити людини функціонують приблизно | 1 рік | 4 місяці | 30-40 днів | до 20 днів |
| Еритроцити руйнуються переважно в | нирках | легенях і печінці | печінці і селезінці | нирках і легенях |
| Гемолізом називається | руйнування формених елементів крові | руйнування еритроцитів з виходом гемоглобіну в плазму | руйнування лейкоцитів | руйнування тромбоцитів з виходом в плазму тромбопластину |
| Червоний колір крові обумовлений наявністю в еритроцитах | гемоглобіну, до складу якого входить окисне залізо | гемоглобіну, до складу якого входить мідь | міоглобіну, до складу якого входить окисне залізо | |
| В нормі кількість гемоглобіну в крові людини складає (г%) | 10-12 | 12-15 | 15-17 | 18-20 |
| Кількість крові у людини в середньому складає (в % від загальної маси тіла) | | | | |
| Регуляторна функція крові полягає в | підтримані постійної температури тіла | транспорті біологічно активних речовин і тепла | транспорті кисню і вуглекислого газу | за всіма визначеннями |
| Сироватка крові відрізняється від плазми крові відсутністю в ній | розчинного фібриногену | натрієвих і калієвих солей | формених елементів | білків |
| В кровоносних судинах селезінки, печінки, легень і шкіри депонується така кількість крові (в % від загальної кількості крові) | 10-20 | 20-30 | 40-50 | 60-70 |
| Депонована кров відрізняється від циркулюючої | більшою кількістю еритроцитів і гемоглобіну | більшістю в'язкістю, питомою вагою та більшою кількістю еритроцитів і гемоглобіну | меншим вмістом еритроцитів і гемоглобіну | меншою в'язкістю та питомою вагою та меншим вмістом еритроцитів і гемоглобіну |
| Об'ємні співвідношення між форменими елементами і плазмою крові характеризуються показником, що називається | гемолізом | гематокрітом | гемостазом | гемопоезом |
| В нормі показник гематокріту в середньому складає величину (%) | | | | |
| В плазмі крові людини міститься води (%) | | | | |
| Середній вміст мінеральних солей в плазмі крові (%) | | | | |
| Загальна кількість білків в плазмі крові (г%) | 2-3 | 4-6 | 7-9 | 10-12 |
| Із всіх білків плазми крові більше половини складають | глобуліни | альбуміни | фібриноген | ліпопротеїди |
| Біологічне значення фібриногену полягає перш за все в | виконанні пластичної функції | перенесенні кисню і вуглекислого газу | забезпеченні зсідання крові | виконанні енергетичної функції |
| Онкотичний тиск крові людини становить (мм рт ст) | | | | |
| Кількість глюкози в крові людини е нормі становить (мг%) | | 80-100 | 150-200 | |
| Білки плазми крові утворюються, в | печінці і лімфатичних вузлах | селезінці і кістковому мозку | легенях і нирках | у вказаних кровотворних органах |
| Осмотичним тиском називається сила, що забезпечує перехід через напівпроникну мембрану | білків | води | солей | |
| Фізіологічний розчин хлориду натрію для теплокровних і людини (%) | 0,3 | 0,5 | 0,9 | 1,5 |
| Гіпотонічними щодо крові називаються розчини, осмотичний тиск яких | більший, ніж крові | менший, ніж крові | однаковий з кров'ю | |
| Гіпертонічними щодо крові називаються розчини, осмотичний тиск яких | більший, ніж крові | менший, ніж крові | однаковий з кров'ю | |
| В гіпертонічних розчинах еритроцити | набухають | зморщуються | не змінюються | |
| В гіпотонічних розчинах еритроцити | набухають | зморщуються | не змінюються | |
| Максимальна осмотична резистентність еритроцитів — це концентрація розчину хлориду натрію, при якій | відбувається повний гемоліз еритроцитів | починається гемоліз еритроцитів | починається плазмоліз еритроцитів | |
| В нормі максимальна резистентність еритроцитів людини проявляється при концентрації розчину хлориду натрію (%) | 0,10-0,24 | 0,28-0,32 | 0,35-0,45 | |
| Активна реакція крові підтримується на відносно стабільному рівні завдяки | буферним системам плазми крові і еритроцитів | діяльність легень і травної системи | діяльності органів виділення | всім вказаним факторам |
| Гомеостатичні границі рН крові людини | 5-9 | 6,9-7,9 | 6,5-8,5 | 3-10 |
| Активна реакція крові | 6,0-6,5 | 7,35-7,40 | 7,50-7,60 | |
| Ацидозом називається зрушення активної реакції крові | в кислий бік | до нейтральної реакції | в лужний бік | |
| Для визначення ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів) кров розбавляють | хлоридом натрію | цитратом натрію | оцтовою кислотою | соляною кислотою |
| Показник фізіологічної норми ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів) у чоловіків (мм/год) | 1-5 | 1-10 | 11-15 | 16-20 |
| Показник фізіологічної норми ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів) у жінок (мм/год) | 3-6 | 2-15 | 16-20 | 20-25 |
| ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) прискорюється при | запальному процесі | вагітності | збільшенні в крові формених елементів | у всіх вказаних випадках |
| У фізично натренованих спортсменів в порівнянні з неспортсменами зрушення кислотно-лужної рівноваги після виконання дозованого навантаження завжди виражені | більше | менше | відмінностей немає | |
| При інтенсивних фізичних навантаженнях вміст молочної кислоти в крові спортсмена досягає (мг%) | | | | |
| Виразне зниження кількості глюкози в крові людини після тривалого фізичного навантаження (до 40-50 мг%) називається | гіпоглікемією | глюкозурією | гіперглікемією | анурією |
| Значне підвищення в'язкості крові під впливом тривалого м'язового навантаження пояснюється | переходом води із крові в міжклітинну рідину | надходженням в кров води і солей із тканин | збільшенням кількості формених елементів в крові | переходом води із крові в міжклітинну рідину та збільшенням кількості формених елементів в крові |
| Збільшення в'язкості крові, спричинене м'язовою діяльністю | впливає на гемодинаміку, збільшуючи навантаження на серце | впливає на гемодинаміку, полегшуючи роботу серця | не впливає на гемодинаміку | |
| Червоний колір крові обумовлений наявністю в еритроцитах | гемоглобіну, до складу якого входить окисне залізо | гемоглобіну, до складу якого входить мідь | міоглобіну, до складу якого входить окисне залізо | |
| В нормі кількість гемоглобіну в крові людини складає (г%) | 10-12 | 12-15 | 15-17 | 18-20 |
| Гемоглобін, що приєднав кисень, називається | оксигемоглобіном | карбгемоглобіном | карбоксигемоглобіном | фетгемоглобіном |
| Киснева ємність крові — це | максимальна кількість кисню, яка може бути зв'язана гемоглобіном 100 мл крові | найменша кількість кисню, яка може бути зв'язана І00 мл крові | та кількість кисню, що може бути фізично розчинена в І00 мл крові | |
| Сполука гемоглобіну з вуглекислим газом називається | оксигемоглобіном | карбгемоглобіном | метгемоглобіном | фетгемоглобіном |
| Сполука гемоглобіну з чадним газом називається | карбгемоглобіном | карбоксигемоглобіном | метгемоглобіном | оксигемоглобіном |
| У випадку отруєння чадним газом необхідно | переливання крові | штучне дихання газовою сумішшю з 95% вмістом кисню і 5 % вуглекислого газу | штучне дихання газовою сумішшю з 95% вмістом кисню і 5 % вуглекислого газу та переливання крові | штучне дихання чистим киснем |
| При дії на кров сильних окислювачів гемоглобін утворює з ними стійку сполуку, яка називається | оксигемоглобін | метгемоглобін | карбгемоглобін | карбоксигемоглобін |
| Гемоглобін крові плода відрізняється від гемоглобіну дорослої людини | меншою здатністю приєднувати кисень | більш виразною здатністю приєднувати кисень | гемоглобін плода і новонародженого не здатний зв'язувати кисень | |
| Функції міоглобіну | транспорт кисню із крові в м'язи | транспорт вуглекислого газу з м'язів | зв'язування кисню і його використання для окислення енергосубстатів в екстремальних умовах | зв'язування молочної кислоти |
| Міоглобін м'язів здатний зв'язувати приблизно таку кількість кисню (в % від загальної кількості кисню, що може знаходитись в організмі) | | | | |
| Функції лейкоцитів в організмі | участь у зсіданні крові і транспортуванні кисню | фагоцитоз і продукція антитіл , руйнування токсинів білкового походження і участь в регенеративних процесах тканин | | |
| Збільшення кількості лейкоцитів в крові називається | лейкопенією | лейкоцитозом | анемією | гіперемією |
| Тривалість функціонування лейкоцитів | до 30 днів | від 1 до 3 місяців | до 1 року І більше | 10 років |
| Утворення лейкоцитів крові відбувається в | червоному кістковому мозку | лімфовузлах і селезінці | нирках і легенях | у названих кровотворних органах |
| Лейкоцитарною формулою — це співвідношення (%) | формених елементів в крові | різних форм лейкоцитів | зернистих лейкоцитів | незернистих лейкоцитів |
| У лейкоцитарній формулі крові людини більшість складають | еозинофіли | нейтрофіли | лімфоцити | моноцити |
| До зернистих лейкоцитів (гранулоцитів) належать | базофіли і нейтрофіли | еозинофіли і моноцити | базофіли і лімфоцити | базофіли, еозинофіли, нейтрофіли |
| До незернистих лейкоцитів (агранулоцитів) належать | еозинофіли | базофіли | всі види нейтрофілів | лімфоцити і моноцити |
| Для міогенного лейкоцитозу характерним є збільшення | нейтрофілів, лімфоцитів | еритроцитів ,тромбоцитів | | |
| Кількість тромбоцитів в крові людини (тис/мм3) | 10-100 | 200-400 | 600-700 | 800-900 |
| Основною функцією тромбоцитів є | фагоцитоз | прискорення регенеративних процесів при руйнуванні судин | зсідання крові | утворення антитіл |
| Основною функцією серотоніну, що виділяється при руйнуванні тромбоцитів, є | руйнування (лізис) тромба | утворення нерозчинного фібрину | звуження кровоносних судин | ретракція згустку |
| Утворення формених елементів крові кровотворними органами називається | еритропоезом | лейкопоезом | тромбопоезом | гемопоезом |
| Сильним стимулятором еритропоезу є зниження парціального тиску кисню в крові При цьому спостерігається значне збільшення в крові особливої речовини, яка називається | ацетилхоліном | адреналіном | гістаміном | еритропоетином |
| Систематичні фізичні тренування сприяють | підвищенню кисневої ємності крові (КЕК) | зниженню КЕК | КЕК зростає лише у осіб, які займаються ациклічними видами спорту | КЕК не змінюється |
| Після інтенсивних і тривалих фізичних навантажень відновлення кількісного складу формених елементів крові триває (діб) | 4-6 | 8-10 | 10-12 | 15-20 |
| Захист організму від мікроорганізмів та будь-яких речовин з генетично відмінною інформацією називається | імунітетом | анафілаксією | алергією | резистентністю |
| До неспецифічних чинників імунітету належать | фагоцитоз | шкіра, слизові оболонки | лізоцим, пропердин, інтерферон | всі названі |
| Стадії фагоцитозу | прилипання і перетравлення | прилипання, втягування і перетравлення | втягування і перетравлення | негативний хемотаксис,втягування і перетравлення |
| Значення фагоцитозу в захисній функції організму вперше було встановлено | І Левенгуком | Е Кохом | Л Пастером | І Мєчніковим |
| Специфічну форму захисту організму від збудника інфекції називають | гемостазом | імунологічною толерантністю | трансплантацією | імунітетом |
| Чужорідні білки, мікроорганізми та їх отрути і інші речовини, які несуть на собі генетично сторонню інформацію і здатні викликати утворення антитіл, називають | антигенами | алергенами | опсонінами | преципітинами |
| Розрізняють дві різновидності імунітету | природжений і активно набутий | активний і штучно набутий | пасивний і штучно набутий | природжений і набутий |
| Набутий імунітет по спадковості | передається | не передається | передається за умови тривалого проходження хвороби | |
| Активний набутий імунітет виникає | після перенесеної хвороби | після вакцинації | внаслідок передачі антитіл з молоком матері | після перенесеної хвороби чи вакцинації |
| Пасивно набутий імунітет виникає | внаслідок передачі антитіл з молоком матері | після введення в організм антисироватки | після вакцинації | після перенесеної хвороби |
| Ферментативну теорію зсідання крові розробив | І Мєчніков | Л Пастер | Е Кох | Шмідт |
| В першій фазі зсідання крові неактивний тромбопластин перетворюється в активний під дією | чинників плазми крові і кальцію | протромбіну | вітаміну К | серотоніну |
| В другій фазі зсідання крові з участю тромбопластину відбувається перетворення протромбіну в | фібрин | тромбін | фібринолізин | серотонін |
| В третій фазі зсідання крові під впливом тромбіну, розчинний білок плазми фібриноген перетворюється в нерозчинний | фібринолізин | ретрактозин | активний тромбопластин | фібрин |
| При руйнуванні тромбоцитів (при зсіданні крові) з них виділяється пепсиноген і амілаза | неактивний тромбопластин, серотонін і ретрактозин | гірудин, протромбін і гістамін | фібриноген і фібринолізин | |
| Тривалість зсідання крові у людини становить, хв | 1-2 | 3-4 | 6-7 | 8-9 |
| Швидкість зсідання крові сповільнюється | на холоді | в теплі | на розсіяному світлі | в темноті |
| Під ретракцією кров'яного згустку слід розуміти | гемоліз еритроцитів | затвердіння і стягування тромбу | розчинення фібрину | плазмоліз формених елементів |
| Основною функцією ретрактозину, який виділяється при порушенні цілісності тромбоцитів, є | руйнування тромбу | стягування тромба | утворення нерозчинного фібрину | звуження судин |
| Розчинення тромбу забезпечується | аглютинінами плазми | гемолізінами | фібринолізином плазми | серотоніном |
| До антикоагулянтів, що попереджують зсідання крові, належать | гепарин печінки, легенів, базофілів крові і гірудин слинних залоз п'явок | щавлево- і лимоннокислі солі | все назване крім калію | калій |
| Зсідання крові не відбувається в присутності лимонно- і щавлевокислих солей, що обумовлено | зв'язуванням фібриногени | зв'язуванням іонів кальцію | руйнуванням протромбіну | |
| В крові людей знайдено природні антитіла, що поряд з відповідними аглютиногенами визначають поділ крові на 4 групи Ці антитіла називаються | аглютинінами | аглютиногенами | антигенами | катіонами |
| Серед українців першу групу крові мають приблизно (% людей) | | | | |
| Четверту групу крові має приблизно така кількість українців (%) | | | | |
| В першій групі крові людини знаходяться | аглютиногени А і В | аглютиніни α і β | аглютиноген В і аглютинін α | аглютиноген А і аглютинін β |
| Четверта група крові характеризується наявністю антигенів | А | В | А і В | |
| Резус-чинник — специфічний білок, присутній в еритроцитах, знайдено приблизно у такої кількості людей (%) | | | 85 95 | |
| Для визначення груп крові досить мати стандартні сироватки груп крові | І і IV | II і III | І і II | III і IV |
| Антиген резус-чинника знаходиться в | еритроцитах | лейкоцитах | плазмі крові | лімфі |
| Маса крові, щодо маси тіла у грудних дітей складає (%) | | 10-13 | 15-18 | |
| Гормони регулюють біосинтез білків, впливаючи на | аденілатциклазу клітинної мембрани | ферменти окислювальних систем цитоплазми | генетичні механізми клітинного ядра | на всі вказані рівні |
| Рилізинг-гормони гіпоталамуса регулюють діяльність | нейрогіпофіза | наднирників та інших периферичних залоз | аденогіпофіза | нейрогіпофіза та інших ендокринної системи |
| До складу гіпоталамо-гіпофіз-адреналової системи, яка забезпечує адаптивну реакцію, входить | гіпоталамус, гіпофіз, кора надниркових залоз | гіпоталамус, гіпофіз, мозковий шар наднирників | гіпоталамус, гіпофіз, кора надниркових залоз, мозковий шар надниркових залоз | |
| Поняття «стресор» (стрес-чинник) означає | стрес , подразник | синдром | адаптаційний синдром | подразник |
| Стрес має значення для організму | позитивне | негативне | в залежності від сили і природи подразників, а також стану здоров'я може мати негативне чи позитивне значення | |
| Основну адаптивну (пристосувальну) роль у стресових реакціях відіграють | мінералокортикоіди | глюкокортикоіди | норадреналін і адреналін | андрогенні гормони кори надниркових залоз |
| Вищі нервові центри кори головного мозку впливають на здатність гіпоталамуса вивільнювати рилізинг-гормони | безпосередньо | через лімбічну систему | через ретикулярну формацію і лімбічну систему | |
| В гіпоталамусі синтезуються | тільки рилізинг-гормони, що регулюють діяльність передньої частки гіпофіза | тільки гормони вазопресин і окситоцин, що надходять у задню частку гіпофіза | рилізинг-гормони і гормони нейрогіпофіза | тропні гормони |
| Щитоподібна залоза, надниркові та інші залози регулюються | нервовим і гуморальним механізмами | тільки нервовим механізмом | тільки гуморальним механізмом | функціонують в автоматичному режимі без впливу нервової системи і гуморальних чинників |
| Основними несприятливими стрес-чинниками навчання є | непомірно великий щодо навчального часу обсяг матеріалу | висока емоційність заліків та екзаменів | необ'єктивність оцінки знань і постійний страх бути відчисленим з ВУЗу за неуспішність | всі вказані умови |
| Емоційні екзаменаційні перенапруження учнів (студентів) не шкідливі за умови | зменшення рухової активності | надмірної рухової активності | помірної рухової активності | |
| Для нормалізації емоційного (екзаменаційного) стану студентів необхідно | систематично вивчати навчальні предмети протягом року і постійно підтримувати емоції інтересу | формувати у свідомості установку на впевненість в своїх знаннях | поєднувати емоційні напруження з фізичними | все вказане |
| Задня частка гіпофіза (нейрогіпофіз) | виробляє і виділяє в кров гормони вазопресин і окситоцин | не виробляє, а тільки виділяє в кров депоновані гормони вазопресин і окситоцин | не виділяє в кров, а тільки синтезує гормони вазопресин і окситоцин | |
| Передня частка гіпофіза (аденогіпофіз) синтезує і виділяє в кров | гонадотропні гормони (ФСГ і ЛГ) | гормон росту, адренокортикотропний гормон (АКТГ), тиреотропний гормон (ТТГ) і пролактин | ФСГ , ЛГ, АКТГ, ТТГ і пролактин | інтермедин, вазопресин і окситоцин |
| Адренокортикотропний гормон (АКТГ) переважно стимулює синтез | адреналіну і норадреналіну | глюкокортикоїдів | андрогенних гормонів кори надниркових залоз | мінералокортикоїдів |
| Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) регулює діяльність | жіночих статевих залоз | чоловічих статевих залоз | жіночих і чоловічих статевих залоз | щитоподібної залози |
| Антидіуретичний гормон (вазопресин) виробляється в | передній частці гіпофіза | гіпоталамусі | проміжній частці гіпофіза | підшлунковій залозі |
| Окситоцин нейрогіпофіза | стимулює скорочення гладеньких м'язів матки | сприяє сечоутворенню | стимулює виділення молока та скорочення м’язів матки | регулює шкірну пігментацію |
| Гормони гіпофіза стимулюють | вилочкову залозу і паращитоподібні залози | щитоподібну залозу, кору надниркових залоз і статеві залози | епіфіз і підшлункову залозу | крім епіфіза і підшлункової залози |
| Атрофія статевих залоз настає при хірургічному видаленні | гіпофіза | щитоподібної залози | підшлункової залози | паращитоподібних залоз |
| Гіперфункція гіпофіза в ранньому віці зумовлює | кретинізм | ендемічний зоб | гігантизм | |
| На утворення і виділення молока молочними залозами впливає гормон | пролактин | тироксин | соматотропін | естрон |
| Гіперфункція передньої частки гіпофіза у дорослих осіб зумовлює | гігантизм | базедову хворобу | цукровий діабет | акромегалію |
| На ріст організму впливає гормон гіпофіза | адренокортикотропний | тиреотропний | фолікулостимулюючий | соматотропний |
| Збільшує артеріальний тиск і пригнічує сечоутворення | прогестерон | інтермедин | тироксин | вазопресин |
| На функцію щитоподібної залози впливає такий гормон гіпофіза | АКТГ адренокортикотропний | ФСГ фолікулостимулюючий | ТТГ тиреотропний | СТГ соматотропний |
| Овуляція фолікула в яєчниках регулюється | лютеінізуючим гормоном | адреналіном | прогестероном | мелатоніном |
| Синтез гормонів наднирниками посилює | АКТГ адренокортикотропний | ФСГ фолікулостимулюючий | ТТГ тиреотропний | соматотропний гормон |
| Сечоутворення регулює гормон | АКТГ адренокортикотропний | ФСГ фолікулостимулюючий | вазопресин | лютеінізуючий гормон |
| Корою наднирників синтезуються гормони | мінерало- і глюкокортикоїди | статеві гормони | адреналін і норадреналін | вазопресин і окситоцин |
| Кортизол, як основний представник глюкокортикоїдів | стимулює глюконеогенез (утворення глюкози з амінокислот і жирних кислот) | пригнічує глюконеогенез | не впливає на вуглеводний, жировий і білковий обмін | |
| Глюкокортикоїди | спричинюють катаболізм (розщеплення білків і жирів) і стимулюють глюконеогенез | підвищують рівень жирів і білків в організмі | впливають тільки на вуглеводний обмін | зменшують запас глікогену в печінці |
| Протизапальною дією володіє | нсулін | гідрокортизон | норадреналін | окситоцин |
| Глюкокортикоїди кори наднирників сприяють | динамічній роботі | інтелектуальній працездатності | підвищенню працездатності м'язів; загоєнню ран; впливають на вуглеводний, білковий і жировий обмін | регулюють сечоутворення |
| Щитоподібна залоза виробляє і виділяє в кров | тироксин | трийодтиронін | кацитонін | тироксин , трийодтиронін , кальцитонін |
| При гіперфункції щитоподібної залози (базедовій хворобі) частота серцевих скорочень | збільшується | зменшується | не змінюється | |
| Кретинізм виникає | при гіперфункції щитоподібної залози | при гіпофункції щитоподібної залози у дітей | при гіпофункції щитоподібної залози у дорослої людини | |
| Характерні ознаки базедової хвороби | зниження основного обміну | висока збудливість, збільшення пульсу, підвищення основного обміну речовин | ожиріння, збільшення глікогену в печінці | висока збудливість, збільшення пульсу, підвищення основного обміну речовин та зниження основного обміну |
| При недостатньому надходженні з їжею і водою йоду виникає | ендемічний зоб | тремор | базедова хвороба | гігантизм |
| Відносно сталий рівень кальцію в крові підтримує гормон | паратгормон | вазопресин | тироксин | інтермедин |
| Видалення паращитоподібних залоз приводить до порушення обміну | йоду | натрію | заліза і міді | кальцію і фосфору |
| При видаленні паращитоподібних залоз спостерігається | підвищення вмісту кальцію в плазмі крові | зниження вмісту кальцію в крові | збільшення гемоглобіну в еритроцитах | лейкоцитоз |
| Секреція підшлунковою залозою інсуліну посилюється при | алкалозі | ацидозі | гіперглікемії | гіпоглікемії |
| Знижує концентрацію глюкози в крові | адреналін | інсулін | глюкагон | норадреналін |
| Підвищує вміст глюкози в крові гормон | тестостерон | глюкагон | інсулін | норадреналін |
| Підвищенню синтезу глікогену печінкою сприяє | інсулін | інтермедин | тестостерон | вазопресин |
| Підвищена секреція підшлунковою залозою інсуліну викликає | глюкозурію | тиреотоксикоз | гіпоглікемію | гіперглікемію |
| Внутрішньосекреторна функція епіфіза відмічається | в усі вікові періоди | в зрілому віці | в старечому віці | в молодому віці |
| Після руйнування епіфіза в ранньому дитинстві настає | раннє статеве дозрівання | передчасний розвиток вторинних статевих ознак | ранній розумовий розвиток | все зазначене |
| Тимус розвивається і функціонує переважно в | зрілому віці | дитячому віці | юнацькому віці | літньому віці |
| Андрогени утворюються в | щитоподібній залозі | яєчках і яєчниках | наднирниках і яєчках | підшлунковій залозі |
| Стероїдні анаболіки є похідними | естрогенів | андрогенів | гестагенів | |
| Андрогени не стимулюють | розвиток чоловічих статевих органів | синтез глікогену в печінці і тканинах | формування вторинних статевих ознак | сперматогенез |
| Жіночі статеві гормони утворюються в | корі наднирників | яєчниках і в плаценті | наднирниках | підшлунковій і щитоподібній залозах |
| Жовте тіло виробляє гормон | гонадотропін | прогестерон | тестостерон | андростерон |
| Активність статевих залоз при тривалому споживанні анаболічних стероїдів | посилюється | гальмується | посилюється але несуттєво | не змінюється |
| При виконанні фізичних вправ збільшується секреція | інтермедину і тимозину | інсуліну і паратгормона | адреналіну і глюкокортикоїдів | |
| При вираженій втомі секреція гормонів | посилюється | не змінюється | зменшується | збільшується, але несуттєво |
| При фізичних навантаженнях найбільш суттєво активізується секреторна функція | щитоподібної залози і тимуса | статевих залоз | епіфіза і підшлункової залози | гіпофіза і наднирників |
| При експериментальному введені в організм адреналіну працездатність втомлених м'язів | зростає | продовжує знижуватись | знижується, але несуттєво | не змінюється |
| При інтенсивній фізичній роботі адреналін | підвищує вміст глюкози в крові, не змінюючи вміст запасів глікогену в м'язах і в печінці | розщеплює глікоген печінки і м'язів, зменшуючи його запаси, і підвищує вміст глюкози в крові | зменшує концентрацію глюкози в крові, не впливаючи на запаси глікогену | |
| При систематичних і тривалих фізичних перенавантаженнях секреторна функція щитоподібної і статевих залоз | посилюється | пригнічується | не змінюється | посилюється, але несуттєво |
| Першочергова роль в мобілізації енергетичних ресурсів організму належить гормону | паратгормону | тироксину | адреналіну | тестостерону |
| Вкажіть, які особливості має лімфатична система людини | лімфатичні капіляри починаються від внутрішніх органів | лімфатична система є незамкненою | у лімфі міститься значно більше форменних елементів, ніж у крові | всі названі |
| З'ясуйте, яку роль відіграють лімфатичні вузли в організмі людини | здійснюють фільтрацію лімфи ,є місцем диференціації і дозрівання лімфоцитів | забезпечують імунні реакції | регулюють вміст мінеральних речовин у лімфі | всі названі |
| Наявність в атмосферному повітрі 0,1 % чадного газу спричиняє зв'язування в крові такої кількості гемоглобіну (в %) | | | | |
| Близько 60 % осмотичного тиску крові людини приходиться на долю | хлориду натрію | хлориду калію | гемоглобіну | вуглекислоти |
| Кількість еритроцитів в крові людини (млн в 1 мм3) | 4,0 | 4,5-5 | 6,0-7,0 | 8,0-9,0 |
| В 1 мм3 крові міститься лейкоцитів (тис ) | 2-3 | 3-4 | 6-8 | 9-10 |
