Нейрогуморальна регуляція фізіологічних процесів 1 страница

АНАТОМІЯ

Організм людини як біологічна система

І рівень

Наука, що вивчає будову організму, його органів та систем – це:

– фізіологія;

– психологія;

– анатомія.

Наука про будову та функції клітин – це:

– цитологія;

– ембріологія;

– валеологія.

Наука про спадковість – це:

– генетика;

– валеологія;

– ембріологія.

Групи клітин і неклітинної речовини, що мають подібну будову та походження і виконують спільні функції, – це:

– орган;

– система органів;

– тканина.

Діафрагма відділяє:

– грудну порожнину від черевної;

– порожнину таза від черевної порожнини;

– черевну порожнину від порожнини таза.

Серце – орган, що є основним для системи:

– видільної;

– кровоносної;

– дихальної.

Ферменти – це:

– вуглеводи;

– біокаталізатори.

У грудній порожнині розташовані:

– шлунок;

– нирки;

– стравохід.

Легені – органи, що є частиною системи:

– дихальної;

– кровоносної;

– травної.

Шлунок – це орган:

– парний;

– непарний.

Наука про хімічні процеси в живих організмах – це:

– біофізика;

– біохімія;

– генетика.

Наука, що вивчає функції цілісного організму, окремих клітин, органів та їхніх систем, – це:

– фізіологія;

– анатомія;

– гігієна.

Клітина є функціональною одиницею живого організму:

– так;

– ні

Лізосоми беруть участь у процесі поділу клітин:

– так;

– ні.

Рибосоми беруть участь у синтезі білків:

– так;

– ні.

Ферменти є біологічними каталізаторами клітини:

– так;

– ні.

Епітеліальна тканина містить міжклітинну речовину:

– так;

– ні.

Кров належить до епітеліальної тканини:

– так;

– ні.

Структурною одиницею нейрона є аксон:

– так;

– ні.

М’язовій тканині властива здатність до скорочення:

– так;

– ні.

Грудна порожнина відокремлена від черевної порожнини:

– так;

– ні.

Нервова система належить до фізіологічних систем:

– так;

– ні.

В організмі людини до парних органів належать:

– серце:

– шлунок;

– легені.

ІІ рівень

Антропогенез – це:

– наука про людину;

– розвиток зародка людини;

– процес виникнення і формування людини;

– процес виживання людини.

Білки побудовані із залишків:

– нуклеїнових кислот;

– амінокислот;

– моносахаридів;

– нуклеотидів.

Подібність тваринної клітини з рослинною полягає у наявності:

– хлоропластів;

– вакуолей;

– ядра і цитоплазми.

Органели в клітині містяться:

– лише в ядрі;

– лише у цитоплазмі;

– у ядрі та цитоплазмі;

– в оболонці.

Органели клітин розташовані в:

– ядрі;

– мембрані;

– цитоплазмі;

– міжклітинній речовині.

До неорганічних речовин клітини належать:

– глюкоза і глікоген;

– жири і білки;

– амінокислоти;

– вода і мінеральні солі.

Біосинтез – це:

– процес утворення необхідних організму органічних речовин який здійснюється в його клітинах під дією ферментів;

– рух органічних речовин;

– хімічне перетворення складних органічних речовин;

– процес розчинення речовин у рідинах.

Органічні речовини клітин – це:

– вода;

– білки;

– мінеральні солі;

– вуглекислий газ.

Нервова тканина має такі властивості:

– тільки провідність;

– збудливість і провідність;

– збудливість, провідність і скоротливість;

– тільки скоротливість.

Рибосоми – органели, які виконують у клітині функцію:

– енергетичну;

– біосинтезу білків;

– утворення ниток веретена поділу;

– біосинтезу жирів.

Значну частину клітини становить вода, яка виконує в основному функцію:

– енергетичну;

– інформаційну;

– розчинника;

– теплоізоляційну.

За своєю хімічною природою ферменти – це:

– білки;

– жири;

– вуглеводи;

– нуклеїнові кислоти.

Структурною одиницею нервової тканини є:

– лімфоцит;

– міоцит;

– нейрон;

– еритроцит.

Чітко виражена міжклітинна речовина властива тканині:

– нервовій;

– сполучні;

– епітеліальній;

– м’язовій.

У грудній порожнині людини розташовані:

– шлунок;

– нирки;

– стравохід.

АТФ синтезується в:

– лізосомах;

– рибосомах;

– мітохондріях.

Клітинний центр бере участь:

– в біосинтезі;

– в утворенні АТФ;

– в процесі поділу клітин;

– в процесі утворення ДНК.

Каталізаторами біохімічних реакцій є:

– ферменти;

– амінокислоти;

– нуклеїнові кислоти;

– лізосоми.

Мономерами білка є:

– амінокислоти;

– нуклеотиди;

– гормони;

– вуглеводи.

Кров насичується киснем:

– у легенях;

– у м’язах;

– у печінці;

– у серці.

Залози внутрішньої секреції виділяють речовини, які називають:

– фітонцидами;

– гормонами;

– амінокислотами;

– жирами.

Будову організму людини вивчає наука:

– фізіологія;

– анатомія;

– систематика;

– ботаніка.

Збереження і передачу спадкової інформації здійснюють:

– РНК;

– АТФ;

– АДФ;

– ДНК.

Діяльність усього організму регулюють такі системи органів:

– опорно-рухова і травна;

– кровоносна і дихальна;

– нервова і гуморальна;

– видільна і покривна.

Переважно епітеліальною тканиною утворений орган:

– серце;

– шлунок;

– язик;

– слинна залоза.

До травної системи не належить:

– печінка;

– селезінка;

– глотка;

– підшлункова залоза.

Основна функція кровоносної системи:

– транспортна;

– видільна;

– дихальна;

– опорно-рухова.

Виберіть неорганічну речовину, що входить до складу клітин:

– білки;

– вода;

– жири;

– вуглеводи.

Виберіть органічну речовину, що є необхідною для побудови організму:

– жири;

– вуглеводи;

– білки;

– нуклеїнові кислоти.

Виберіть органічну речовину, що відкладається в організмі людини про запас:

– жири;

– білки;

– нуклеїнові кислоти;

– амінокислоти.

Виберіть речовину, що забезпечує передачу спадкової інформації від батьків до дітей:

– ДНК;

– РНК;

– жири;

– білки.

Цитоплазматична мембрана пропускає:

– воду;

– білки;

– вуглеводи;

– жири.

Ендоплазматична сітка має вигляд системи:

– мембран;

– квадратів;

– кубів;

– шестигранників.

Ендоплазматичну сітку, на мембранах якої розташовані рибосоми називають:

– гранулярна;

– агранулярна;

– незерниста;

– кільчаста.

У комплексі Гольджі формуються такі органели:

– лізосоми;

– ядро;

– пластиди;

– мітохондрії.

Комплекс Гольджі в клітині розташований переважно поблизу:

– ядра;

– вакуолі;

– пластиди;

– мітохондрії.

Наука, що вивчає будову і функції тканин називається:

– анатомія;

– гістологія;

– цитологія;

– фізіологія.

Жирова тканина належить до:

– сполучної;

– м’язової;

– опорно-рухової;

– епітеліальної.

Спільним для клітин рослин і тварин є:

– наявність хлоропластів;

– 46 хромосом;

– хімічний склад;

– однакова будова.

З перелічених продуктів обміну речовин продуктами виділення є:

– білки;

– вуглеводи;

– жири;

– вуглекислий газ і вода.

Основна функція мембрани клітини полягає:

– в об’єднанні всіх органел;

– у здійсненні обміну речовин між клітинами і міжкітинною речовиною;

– бере участь у процесі поділу клітини;

– в утворенні речовини, багатої на енергію.

Клітина для життєдіяльності одержує енергію:

– з навколишнього середовища;

– у результаті хімічного розпаду складних органічних речовин клітин;

– під час виділення з клітини вуглекислого газу і води;

– під час поглинання кисню.

Тканину, в якій клітини щільно прилягають одна до одної, називають:

– м’язовою;

– сполучною;

– епітеліальною;

– нервовою.

Тканину, що виконує функцію узгодженої регуляції життєдіяльності організму, називають:

– сполучною;

– м’язовою;

– нервовою;

– епітеліальною.

Збільшення розмірів і маси клітини – це:

– ріст;

– розвиток;

– диференціація;

– розмноження.

ІІІ рівень

Клітини людини і ссавців:

– не відрізняються за будовою і функціями;

– відрізняються кількістю хромосом;

– відрізняються за багатьма ознаками;

– подібні за кількістю хромосом.

Найбільше мітохондрій міститься у:

– клітинах шкірного епітелію;

– посмугованих м’язових волокнах;

– клітинах міжхребцевих дисків;

– кісткових дисків.

Одним і тим самим типом тканин, що й залишки хорди, утворено:

– кров і лімфу;

– серцевий м’яз;

– шкірний епітелій;

– нейрони.

Діяльність усього організму регулюють такі системи органів:

– опорно-рухова;

– травна;

– кровоносна;

– нервова;

– дихальна;

– гуморальна.

Зазначте послідовність понять, що відображає організм як єдину систему:

– орган – тканина – організм – клітина – молекули – системи органів;

– молекули – тканини – клітини – органи – системи органів – організм;

– молекули – клітини – тканини – орган – системи органів – організм;

– системи органів – тканини – організм – клітини – молекули.

Виберіть які функції виконують структури і органели клітин:

– клітинна мембрана – місце синтезу АТФ;

– ядро – зберігання і передача спадкової інформації;

– цитоплазма – транспорт речовин між клітиною і зовнішнім середовищем;

– мітохондрії – участь в утворенні веретена поділу;

– рибосома – місце синтезу білків;

– клітинний центр – контроль за клітинним поділом.

Нейрогуморальна регуляція фізіологічних процесів

І рівень

Нейрони, які несуть інформацію про стан або зміни внутрішнього і зовнішнього середовища до спинного і головного мозку, називають:

– руховими;

– чутливими;

– вставними.

Відцентрові нейрони інакше називають:

– чутливими;

– руховими;

– вставними.

Будь яку зміну в діяльності організму людини, яка виникла з участю нервової системи у відповідь на подразнення, називають:

– синапсом;

– рефлексом;

– функцією.

До центральної нервової системи належить:

– спинномозкові нерви;

– спинний мозок;

– черепно – мозкові нерви.

Черепно – мозкові нерви належать до нервової системи:

– центральної;

– периферичної;

– автономної.

Спинний мозок продовжується у:

– проміжний мозок;

– довгастий мозок;

– великий мозок.

Кору великого мозку утворює:

– сіра речовина;

– біла речовина.

Гіпофіз з’єднується з:

– довгастим мозком;

– проміжним мозком;

– середнім мозком.

Нестача гормону росту в дитячому віці спричинює:

– гігантизм;

– карликовість.

Підшлункова залоза належить до залоз:

– внутрішньої секреції;

– змішаної секреції;

– зовнішньої секреції.

В основі будь-якого рефлексу знаходиться рефлекторна дуга:

– так;

– ні.

До периферичної нервової системи належить головний мозок:

– так;

– ні.

До центральної нервової системи належить спинний мозок:

– так;

– ні.

До центральної нервової системи належать черепно-мозкові нерви:

– так;

– ні.

Продовженням спинного мозку є стовбур головного мозку:

– так;

– ні.

Сіра речовина спинного мозку складається переважно з тіл вставних нейронів:

– так;

– ні.

У регулюванні рівноваги тіла важливу роль відіграє мозочок:

– так;

– ні.

Частиною довгастого мозку є гіпоталамус:

– так;

– ні.

Симпатичний відділ вегетативної нервової системи прискорює скорочення серця:

– так;

– ні.

До біологічно активних речовин належать гормони:

– так;

– ні.

При гіперфункції гіпофізі розвивається карликовість:

– так;

– ні.

Цукровий діабет є захворюванням підшлункової залози:

– так;

– ні.

У синтезі жіночих статевих гормонів беруть участь жіночі статеві залози (яєчники):

– так;

– ні.

До залоз внутрішньої секреції належать слинні залози:

– так;

– ні.

У головному мозку виділяють:

– п’ять відділів;

– три відділи;

– чотири відділи.

Спинний мозок – це частина:

– периферичної нервової системи;

– вегетативної нервової системи;

– центральної нервової системи.

Головний мозок входить до складу нервової системи:

– периферичної;

– вегетативної;

– центральної;

– соматичної.

Нервова регуляція здійснюється за допомогою:

– нервових імпульсів;

– лімфи і крові;

– міжклітинної речовини;

– гормонів.

Секрет залоз внутрішньої секреції безпосередньо виділяється у:

– порожнину тіла;

– кровоносні судини;

– органи-мішені;

– сполучну тканину.

До залоз внутрішньої секреції належать:

– слинні залози;

– статеві залози;

– щитоподібна залоза.

Секрет залоз зовнішньої секреції безпосередньо виділяється у:

– порожнину тіла;

– кровоносні судини;

– органи-мішені;

– сполучну тканину.

Нервова регуляція заміняє гуморальну:

– так;

– ні.

Рефлекс – це:

– нервова регуляція;

– гуморальна регуляція.

Як називають сталість внутрішнього середовища:

– рефлекс;

– гомеостаз;

– гемостаз.

Біла речовина мозку складається з:

– нейронів;

– нервових волокон;

– нейронів і нервових волокон;

Довгастий мозок відповідає за регуляцію серця і дихання:

– так;

– ні.

Середній мозок входить до складу:

– проміжного мозку;

– стовбура мозку.

За мислення, мову, свідомість відповідає:

– стовбур мозку;

– великий мозок;

– спинний мозок.

Соматична нервова система регулює:

– діяльність внутрішніх органів;

– роботу скелетних м’язів.

Автономна нервова система регулює:

– регулює діяльність внутрішніх органів;

– роботу скелетних м’язів.

Симпатична і парасимпатична нервова система відносяться до:

– автономної нервової системи;

– соматичної нервової системи;

– центральної нервової системи.

Наднирники належать до залоз:

– внутрішньої секреції;

– зовнішньої секреції;

– змішаної секреції.

Статеві залози належать до залоз:

– внутрішньої секреції;

– зовнішньої секреції;

– змішаної секреції.

Зміни зовнішнього і внутрішнього середовища організму сприймаються:

– рефлексами;

– нервами;

– рецепторами.

ІІ рівень

Задні корінці спинного мозку – це:

– аксони рухових нейронів;

– аксони чутливих нейронів;

– дендрити рухових нейронів;

– аксони рухових і чутливих нейронів.

Борозни і звивини утворюються у:

– проміжному мозку;

– середньому мозку;

– великих півкулях;

– мозочку;

– довгастому мозку.

Поверхня півкуль головного мозку людини утворена:

– білою речовиною;

– скупченням сірої речовини у вигляді ядер у товщі білої;

– сірою речовиною;

– тілами нейронів.

Сіра речовина в спинному мозку розташована:

– у центральній частині;

– по краях (навколо білої);

– в одних людей у центрі, а в інших по краях;

– і в центрі, і по краях.

Блукаючий нерв за функцією є:

– змішаним;

– руховим;

– чутливим;

– нечутливим.

Симпатична нервова система роботу серця:

– послаблює;

– не впливає;

– посилює;

– посилює і послаблює.

Гігантизм спричиняється порушенням функції:

– гіпофіза;

– надниркових залоз;

– підшлункової залози;

– статевих залоз.

Норадреналін – це гормон:

– щитоподібної залози;

– гіпофіза;

– надниркових залоз;

– підшлункової залози.

Від спинного мозку відходять пар нервів:

– 31;

– 25;

– 34;

– 40.

Передні корінці спинного мозку це:

– аксони рухових нейронів;

– аксони чутливих нейронів;.

– дендрити чутливих нейронів;

– дендрити рухових нейронів.

Симпатична нервова система:

– послаблює хвилеподібні рухи кишечника;

– посилює хвилеподібні рухи кишечника;

– не впливає на кишечник;

– зупиняє рухи кишечника.

Парасимпатична нервова система соковидільну діяльність шлунка:

– не змінює;

– послаблює;

– посилює;

– послаблює і посилює.

Гіпоталамус – це ділянка:

– великих півкуль головного мозку;

– проміжного мозку;

– мозочка;

– довгастого мозку.

Слухова зона кори великих півкуль розташована у частці:

– тім’яній;

– скроневій;

– потиличній

– лобовій.

Якщо в результаті травми хребта у людини нижні кінцівки рухомі але не відчувають болю, то пошкоджені:

– спинний мозок;

– чутливі та рухові нейрони, передній, задній корінці спинного мозку;

– рухові нейрони і передні корінці спинного мозку;

– чутливі нейрони і задні корінці спинного мозку.

Якщо в результаті травми хребта у людини, нижні кінцівки не рухомі, а чутливість збережена, то в неї пошкоджені:

– спинний мозок;

– чутливі та рухові нейрони, передній, задній корінці спинного мозку;

– рухові нейрони і передні корінці спинного мозку;

– чутливі нейрони і задні корінці спинного мозку.

Адреналін це гормон:

– гіпофіза;

– підшлункової залози;

– надниркових залоз;

– щитоподібної залози.

Цукровий діабет це захворювання спричинене недостатньою діяльністю:

– щитоподібної залози;

– підшлункової залози;

– надниркових залоз;

– статевих залоз.

Гіпоталамус активно впливає на залози внутрішньої секреції через:

– епіфіз;

– щитовидну залозу;

– гіпофіз;

– надниркові залози.

Якщо дитина відстає в рості, то в неї можуть бути порушені функції:

– підшлункової залози;

– статевих залоз;

– гіпофіза;

– наднирників.

Відділ мозку, що бере участь у координації рухів, підтриманні пози, рівноваги тіла, називають:

– мозочком;

– проміжним мозком;

– довгастим мозком;

– великими півкулями головного мозку.

До залоз внутрішньої секреції відносяться:

– надниркові залози;

– сальні залози;

– слинні залози;

– молочні залози.

За регуляцію координації рухів людини відповідає:

– проміжний мозок;

– мозочок;

– середній мозок;

– довгастий мозок.

Гормон росту виробляє залоза внутрішньої секреції, яка називається:

– епіфіз;

– гіпофіз;

– підшлункова залоза;

– наднирники.

Нервова тканина складається з:

– рефлексів;

– рефлекторних дуг;

– нейронів і нервових волокон;

– нейронів і нейроглії.

Рефлекс це:

– відповідь на подразнення;

– зміна внутрішнього середовища;

– відповідь на подразнення за допомогою всіх систем організму;

– відповідь на подразнення за допомогою нервової системи.

Збільшення кількості вуглекислого газу в крові це порушення:

– відновлення;

– гемостазу;

– окиснення;

– гомеостазу.

Оболонка, що вкриває речовину мозку і містить судини, називається:

– тверда;

– павутинна;

– м’яка.

Передня борозна і задня щілина ділять на праву і ліву половини мозок:

– проміжний;

– спинний;

– довгастий.

Сіра речовина якого мозку утворює роги:

– середнього;

– проміжного;

– спинного;

– довгастого.

В якому мозку є канатики:

– задньому;

– великому;

– довгастому;

– спинному.

Спинний мозок закінчується на рівні:

– крижової кістки;

– куприка;

– на рівні другого поперекового хребця;

– на рівні 12 грудного хребця.

Які відділи мозку не відносять до стовбура мозку:

– довгастий;

– кінцевий;

– середній;

– проміжний.

Який відділ мозку регулює секреторну діяльність травних залоз:

– довгастий;

– міст;

– середній;

– проміжний.

Дихальні центри локалізовані у:

– спинному мозку;

– довгастому мозку;

– середньому мозку;

– проміжному мозку.

Чотиригорбкове тіло знаходиться у:

– довгастому мозку;

– мосту;

– середньому мозку;

– проміжному мозку.

Первинні зорові і слухові центри знаходяться у:

– спинному мозку;

– довгастому мозку;

– середньому мозку;

– проміжному мозку.

Чорна субстанція знаходиться у:

– довгастому мозку;

– середньому мозку;

– проміжному мозку;

– кінцевому мозку.

Дві півкулі і черв’як знаходяться у:

– довгастому мозку;

– середньому мозку;

– мозочку;

– кінцевому мозку.

Чорна субстанція відповідає за:

– функцію вегетативної нервової системи;

– регуляцію дихання та серцево – судинної системи;

– регуляцію рухів;

– секрецію травних залоз.

Зоровий горб це ділянка:

– середнього мозку;

– проміжного мозку;

– кінцевого мозку;

– заднього мозку.

Центр больової чутливості знаходиться у:

– спинному мозку;

– кінцевому мозку;

– гіпоталамусі;

– зоровому горбі.

Вегетативними реакціями організму керує:

– кінцевий мозок;

– гіпоталамус;

– таламус (зоровий горб);

– середній мозок.

За регуляцію залоз внутрішніх органів відповідає:

– кінцевий мозок;

– середній мозок;

– таламус (зоровий горб);

– гіпоталамус.

Смугасте тіло – це ділянка:

– кінцевого мозку;

– середнього мозку;

– проміжного мозку;

– спинного мозку.

Рухова зона кори великих півкуль розташована у частці:

– лобовій;

– потиличній;

– скроневій;

– тім’яній.

Бліда куля знаходиться у:

– проміжному мозку;

– середньому мозку;

– задньому мозку;

– кінцевому мозку.

Зорова зона кори великих півкуль розташована у частці:

– лобовій;

– потиличній;

– скроневій;

– тім’яній.

Чутлива зона кори великих півкуль розташована у частці:

– лобовій;

– потиличній;

– скроневій;

– тім’яній.

Центри пам’яті знаходяться у:

– ретикулярній формації мозку;

– гіпоталамусі;

– лобовій частці кори великих півкуль;

– лімбічній системі.

Центри симпатичної нервової системи знаходяться у:

– спинному мозку;

– кінцевому мозку;

– стовбурі мозку;

– симпатичних вузлах.

Центри парасимпатичної нервової системи знаходяться у:

– спинному мозку;

– кінцевому мозку;

– зоровому горбі;

– парасимпатичних вузлах.

Тропні гормони знаходяться у:

– епіфізі;

– гіпофізі;

– надниркових залозах;

– щитоподібній залозі.

Вміст кальцію і фосфору регулює:

– гіпофіз;

– щитовидна залоза;

– прищитовидна залоза;

– наднирники.

Кортикостероїди секретує:

– гіпофіз;

– наднирники;

– щитовидна залоза;

– епіфіз.

Тироксин секретує:

– гіпофіз;

– наднирники;

– щитовидна залоза;

– епіфіз;

Знижує рівень цукру в крові:

– глюкагон;

– тироксин;

– інсулін;

– адреналін.

Тестостерон виробляється у:

– гіпофізі;

– яєчках;

– яєчниках;

– прищитовидній залозі.

Естрогени – це гормони:

– гіпофіза;

– щитовидної залози;

– яєчок;

– яєчника.

Рецептори внутрішніх органів називають:

– інтерорецептори;

– ексцерорецептори;

– вісцерорецептори;

ІІІ рівень

Сигнал від ока в зорову зону кори великих півкуль проходить шлях:

– фоторецептор;

– доцентровий нейрон;

– відцентровий нейрон;

– таламус.

Вкажіть хвороби, які виникають внаслідок порушення функції залоз:

– щитоподібна залоза – базедова хвороба;

– наднирники – адисонова хвороба;

– надниркова залоза – цукровий діабет

– гіпофіз – мікседема;

– підшлункова залоза – цукровий діабет.

Зазначте правильну послідовність нервових утворів, по яких проходить збудження при опіку руки:

– рецептор – руховий нейрон – чутливий нейрон;

– рецептор – вставний нейрон – руховий нейрон;

– рецептор – чутливий нейрон – руховий нейрон;

– рецептор – руховий нейрон – чутливий нейрон.

Зазначте правильну послідовність процесів, за яких здійснюється колінний рефлекс:

– удар неврологічного молоточка по сухожилку чотириголового розгинача стегна – подразнення рецепторів сухожилка – проходження нервового імпульсу по чутливому нейрону – проходження нервового імпульсу по руховому нейрону;

– подразнення рецепторів сухожилка – удар неврологічного молоточка по сухожилку чотириголового розгинача стегна – проходження нервового імпульсу по руховому нейрону – проходження нервового імпульсу по чутливому нейрону;

– подразнення рецепторів сухожилка – проходження нервового імпульсу по чутливому нейрону – проходження нервового імпульсу по руховому нейрону – удар неврологічного молоточка по сухожилку чотириголового розгинача стегна;

– подразнення рецепторів сухожилка – проходження нервового імпульсу по чутливому нейрону – проходження нервового імпульсу по руховому нейрону – удар неврологічного молоточка по сухожилку чотириголового розгинача стегна

До стовбура мозку належать:

– мозочок;

– довгастий мозок;

– міст;

– великий мозок;

– середній мозок;

– проміжний мозок;

– частина спинного мозку.

– пропріорецептори.

Виберіть процеси характерні для гуморальної регуляції:

– гуморальна регуляція впливає на нервову;

– нервова регуляція впливає на гуморальну;

– діє через рідини: кров, лімфу, тканинну рідину;

– діє швидко;

– діє повільно;

– діє через рефлекторну дугу.

Виберіть процеси характерні для нервової регуляції:

– гуморальна регуляція впливає на нервову;

– нервова регуляція впливає на гуморальну;

– діє через рідини: кров, лімфу, тканинну рідину;

– діє швидко;

– діє повільно;

– діє через рефлекторну дугу.

Виберіть клітини характерні для нервової тканини:

– нейроглія;

– нейрони;

– нервові вузли;

– нерви;

– нервові волокна;

– аксони;

– дендрити.

Виберіть структури характерні для нервової клітини:

– джгутик;

– міофібрила;

– аксон;

– дендрит;

– нейрофібрили;

– нейроглія;

– рефлекторна дуга.

Виберіть структури характерні для трьохнейронної рефлекторної дуги:

– чутливий нейрон;;

– руховий нейрон;

– нервовий вузол;

– вставний нейрон;

– кінцевий нейрон.

Виберіть правильні структури рефлекторної дуги:

– рецептор, руховий нейрон, синапс, чутливий нейрон, ефектор;

– рецептор, чутливий нейрон, синапс, вставний нейрон, синапс, руховий нейрон, ефектор;

– рецептор, синапс, чутливий нейрон, вставний нейрон, синапс, руховий нейрон, ефектор;

– рецептор, чутливий нейрон, руховий нейрон, синапс, ефектор;

Наши рекомендации