Список використаних джерел 3 страница

6. Текстовий опис проекту…………………………………………………..15

7. Фінансове обґрунтування проекту…………………………………..…...19

8. Контроль і оцінка проекту…………………………………………..….…21

9. Пропозиції щодо оптимізації діяльності по проекту……..……..….…..25

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..…..28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………..………….…30

ДОДАТКИ…………………………………………………………………...32

ВСТУП

Актуальність дослідження. Інвалідність – проблема багатогранна, безпосередньо пов’язана з рівнем економічного, політичного, соціального розвитку людського суспільства, його культурою, освітою, мораллю, релігією.

Проблемі захисту дітей з обмеженими функціональними можливостями в останні роки приділяється все більше уваги. Позитивну роль в цьому плані відіграв Закон України від 16 листопада 2000 року «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», де уперше поставлено питання про необхідність пошуків шляхів поліпшення життя таких дітей та створення умов для їх інтеграції в суспільство [9].

Проблему дитячої інвалідності вивчали А. Воронцова, Б. Бобат, В. Басова, В. Козявкін, К. Бобат, М. Басов, Н. Топка та ін. Питання соціальної роботи з дітьми-інвалідами розглядали А. Лабінський, В. Ульзибат, О. Грабоус та ін.

Головна мета діяльності соціального працівника у роботі із сім’єю дитини з обмеженими можливостями – це допомогти сім’ї впоратися з важкими завданнями виховання та розвитку дитини-інваліда, сприяти її оптимальному функціонуванню, незважаючи на об’єктивний фактор ризику і впливати на сім’ю з тим, щоб мобілізувати її можливості для вирішення завдань реабілітаційного процесу.

Така робота є досить тривалою та складною. Насамперед, необхідно переконати сім’ю в тому, що дитина, яка має невиліковну хворобу може повноцінно існувати в суспільстві, але їй необхідно допомогти адаптуватися до навколишнього середовища і по можливості покращити стан здоров’я [13].

Досить часто спеціалісти, які працюють з сім’ями, що виховують інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів використовують технологію соціального проектування, яка дозволяє створювати проекти, спрямовані на вирішення соціальних проблем.

Проектна діяльність дає змогу розробити послідовні, цілеспрямовані дії, та визначити очікувані результати своєї роботи. Такий процес допоможе чітко окреслити сучасні проблеми сімей, в яких виховуються діти, хворі на дитячий церебральний параліч (далі ДЦП) та допомогти батькам впоратися зі страхом за майбутнє своєї дитини і набути практичних навичок щодо реабілітації, яка є важливими елементом у лікуванні [24].

Мета курсової роботи: теоретично обґрунтувати проблему дитячої інвалідності та розробити проект «Подай руку підтримки», що спрямований на допомогу сім’ям, в яких виховуються діти, хворі на ДЦП.

Мета передбачає виконання таких завдань:

1. Вивчити у науковій літературі проблему дитячої інвалідності та виявити реабілітаційний потенціал сім’ї, яка виховує дитину, хвору на ДЦП.

2. Проаналізувати проблеми сімей, в яких виховуються діти з ДЦП.

3. Визначити сутність понять: «проект», «соціальний проект», «проектування» та обґрунтувати зміст, структуру, призначення технології проектування в соціальній роботі з дітьми-інвалідами в аспекті здійснення їх реабілітації та ресоціалізації.

4. Розробити та описати соціальний проект «Подаруй руку підтримки».

Теоретичне значення курсової роботи полягає у вивченні проблеми соціального захисту дітей з обмеженими функціональними можливостями, пошуку шляхів підвищення реабілітаційного потенціалу сім’ї, яка виховує дитину з ДЦП як дієвого шляху її адаптації до умов соціального середовища; в обґрунтуванні необхідності використання соціального проектування з метою вирішення проблем реабілітації і соціалізації цієї категорії дітей.

Практичне значення курсової роботи полягає у розробці проекту «Подай руку підтримки» і можливості його практичного впровадження та використання у професійній діяльності соціальних працівників.

Поставлені завдання зумовили вибір методів дослідження:

теоретичні:аналіз, синтез, систематизація і порівняння науково-теоретичного матеріалу; передбачення прогнозування, теорія проектування, узагальнення, методи проектування;

емпіричні: спостереження, анкетування, бесіда, інтерв’ю.

База проектування:Черкаський благодійний фонд "Тріада".

Структура курсової роботи: Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.1. Аналіз ситуації

Назва проекту: «Подай руку підтримки».

Соціальне проектування бере свій початок з розробки інновацій та інноватики в соціальній роботі. Дослівний переклад англійського слова «innovation» – введення нового в практику. Узагальнене визначення може бути таким: інновація (нововведення) – це внесена, впроваджена в практику новинка, завдяки якій відбуваються позитивні зміни і досягається необхідний ефект. Інновація – це продукт уяви, наслідок фантазій щодо можливих змін у технології того чи іншого процесу чи способу дій, це нові ідеї, які можна практично використовувати, це зміни й перетворення, що призводять до вдосконалення діяльності [24].

Саме завдяки нововведенням можна використовувати проектування у роботі з сім’ями, в яких виховуються діти, хворі на ДЦП, як спосіб запропонувати щось нове у лікуванні цієї хвороби.

Стратегія діяльності соціального працівника у роботі з сім’ями, в яких виховуються діти, хворі на ДЦП полягає в таких основних напрямах:

1. Вивчення сучасних потреб та проблем сімей, в яких виховуються діти з ДЦП;

2. Організація співпраці зі спеціалістами, які займаються реабілітацією інвалідів в Україні;

3. Навчання батьків, які виховують дітей з ДЦП заходам реабілітації, які можна проводити в домашніх умовах;

4. Надання психологічної та юридичної допомоги сім’ям, в яких виховуються діти, хворі на ДЦП

5. Відновлення соціальних контактів батьків, в сім’ях яких виховуються діти з ДЦП;

6. Покращення стану здоров’я дітей, що хворі на ДЦП;

7. Ознайомлення батьків з клініками та реабілітаційними центрами, які здійснюють лікування і реабілітацію дітей, хворих на ДЦП.

До «груп ризику» можна віднести:

- дітей, які народилися раніше чи пізніше встановленого терміну (за даними норвезьких дослідників найнижчий ризик ДЦП мають діти, що народилися на 40 тижні вагітності. У тих, хто народився у 37 тижнів, ризик підвищується вдвічі, а після 44 тижня – майже в півтора рази);

- дітей, які постраждали від дії медичних препаратів;

- дітей, які мають вроджені дефекти, а особливо вади головного та спинного мозку;

- дітей, які мають низьку масу тіла при народженні;

- дітей, які постраждали від помилок лікарів;

- дітей, які постраждали від медичних проблем матері.

Серед чинників ризику ДЦП можна виділити такі:

- інфекційні захворювання, судомні стани, патологію щитовидної залози, шкідливі звички та інші медичні проблеми матері;

- уродженні дефекти, особливо вади головного та спинного мозку, голови, лиця, легенів та порушення обміну речовин;

- несумісність за резус фактором, за групою крові між матір’ю та плодом, яка може спричинити пошкодження мозку у плода (зараз цей стан майже завжди вчасно діагностується і лікується у жінок, які отримують належну дородову медичну допомогу);

- спадкові та генетичні фактори;

- ускладнення під час пологів;

- передчасні пологи;

- низька маса тіла (особливо при вазі дитини менше кілограму) при народженні;

- виражена жовтяниця після народження;

- множинні плоди (двійня, трійня);

- недостатність постачання кисню (гіпоксія) мозку в період вагітності, під час або після народження дитини;

- пошкодження мозку в ранньому віці (наприклад, менінгіт) травма мозку, гіпоксія або мозкова кровотеча [8].

Назва організації: Черкаський благодійний фонд "Тріада".

Юридичний статус:недержавне громадське об’єднання, фінансово неприбуткове політично незалежне.

Контактна інформація:

Юридична адреса:Україна 18006 м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Вербовецького, буд. 42, кв. 39.

Телефон: 472 72-33-10; 472 56-70-45

Електронна пошта: [email protected]

За останнє десятиріччя соціальна політика багатьох європейських країн щодо осіб з інвалідністю зазнала суттєвих змін. Ставлення до цієї соціальної групи людей, як до пацієнтів, якими необхідно лише опікуватися, і які не можуть долучатися до активного суспільного життя, змінилося на ставлення до них, як до повноправних членів суспільства, що мають рівні права з іншими громадянами країни[12].

Згідно Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» «інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії зі зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист» [2]; [1].

Відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» «інвалідність – це міра втрати здоров’я у зв’язку зі захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії зі зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист» [2].

ДЦП – це узагальнюючий термін для групи захворювань, які проявляються в першу чергу порушеннями рухів, рівноваги та положення тіла.

Термін ДЦП існує вже понад століття. Сама хвороба, ймовірно, існувала і без назви протягом усієї історії людства. Однак, незважаючи на свою довгу історію, і дотепер немає єдності у поглядах на цю проблему.

Разом із узагальненим терміном ДЦП, у клінічній практиці іноді використовують термін «хвороба Літтла». Таку назву було запропоновано на честь британського хірурга-ортопеда Вільяма Джона Літтла, який у середині ХІХ століття першим встановив причинний зв’язок між ускладненнями під час пологів та порушеннями розумового і фізичного розвитку дітей після народження [14].

Також значний внесок у розвиток методів реабілітації ДЦП зробили такі вчені, як Берта і Карел Бобат, Андраш Петьо, Володимир Козявкін, Валерий Ульзибат та ін. (див. додатки). Але незважаючи на всі досягнення сучасної медицини, церебральні паралічі залишаються великою проблемою [25].

Кількість людей з ДЦП збільшується у всьому світі. Сьогодні на одну тисячу населення в середньому нараховується 2 – 3 дітей з дитячим церебральним паралічем. Церебральний параліч однаково часто спостерігається в різних соціоекономічних групах. Ця хвороба залишається на все життя, не прогресує, і з адекватним лікуванням стан хворих може покращуватися і можуть зникати деякі прояви.

Що ж до сучасних статистичних даних нашої країни, то кількість дітей з цим діагнозом зараз зменшується. На сьогоднішній день в Україні близько 19 тис. пацієнтів з ДЦП. Всього ж дітей-інвалідів в Україні 160 тис., з них у 100 тис. інвалідність пов’язана з патологією нервової системи [8].

Проектування(від лат. projektus – кинутий вперед) – специфічна діяльність, результатом якої є науково-теоретично і практично обґрунтоване визначення варіантів прогнозованого і планового розвитку нових процесів і явищ [26].

Проект – це сукупність скоординованих дій з точками відліку та закінчення, встановленими термінами, витратами та параметрами виконання.

Соціальний проект – це сконструйоване соціальне нововведення, метою якого є створення, модернізація чи підтримка в середовищі матеріальної або духовної цінності, яке має просторово-часові та ресурсні обмеження і вплив його на людей визначається позитивним за своїм соціальним значенням [13].

Цільова група проекту: сім’ї, в яких виховуються діти, хворі на ДЦП.

Соціальний проект «Подай руку підтримки» спрямований на допомогу тим сім’ям, в яких виховуються діти, хворі на ДЦП. Більшість з них є неповними, бо досить часто батько покидає сім’ю, а мати залишається сама з дитиною-інвалідом та проблемами, вирішення яких сьогодні ускладнює ще й економічна криза в країні.

Найбільшою проблемою в Україні є недоступність заходів реабілітації, які можуть значно покращити стан здоров’я та підвищити фізичну активність. Батьки намагаються швидко заробляти кошти, аби дитина мала змогу проходити курси реабілітації регулярно. Найбільш ефективним таке лікування є у ранньому дитинстві (до 3 років). Тому реабілітологи рекомендують батькам звертатися до реабілітаційних центрів та клінік відновного лікування якомога раніше.

Досить часто ці сім’ї просять матеріальної допомоги у спонсорів та меценатів. Саме завдяки таким людям хворі діти можуть хоча б раз на рік пройти курс реабілітації [5].

Виконавці проекту:

1. Президент благодійного фонду "Тріада" – Макадзеба Галина Василівна;

2. Соціальний працівник – Пивоваренко Олена Василівна;

3. Соціальний педагог – Давиденко Дар’я Павлівна;

4. Психолог – Саєнко Ольга Миколаївна;

5. Реабілітолог – Нестеренко Неля Василівна;

6. Масажист – Корнієнко Наталія Вікторівна;

7. Юрист – Таран Лариса Іванівна;

8. Бухгалтер – Шевчук Віктор Васильович.

Характеристика виконавців проекту за функціональними обов’язками:

1. Президент благодійного фонду "Тріада" – Макадзеба Галина Василівна.

Ідея заснування фонду виникла у Галини Василівни в 2000 році. Саме тоді вона усиновила двох маленьких дітей, які не є інвалідами, але їй хотілося допомогти якомога більшій кількості дітей у вирішенні їхніх проблем. Саме тому 5 червня 2001 року було офіційно зареєстровано недержавне громадське об’єднання – Черкаський благодійний фонд «Тріада». Основна мета його діяльності – це захист соціальних, економічних, культурних, та інших інтересів дітей-інвалідів, що хворі на ДЦП.

Функції:

Діагностична: вивчення, аналіз та оцінка сучасних потреб і проблем сімей, в яких є діти, хворі на ДЦП, «встановлення соціального діагнозу», а також оцінка результатів проекту.

Прогностична: прогнозування процесів, які відбуваються у сім’ях, де є діти, хворі на ДЦП, прогнозування результатів заходів, передбачених проектом.

Організаторська: організація діяльності ініціативної групи, розподіл обов’язків, організація заходів передбачених проектом та контроль за їх виконанням.

Комунікативна: встановлення ділових контактів соціального партнерства з організаціями, які займаються реабілітацією дітей, хворих на ДЦП, створення робочої групи проекту, налагодження комунікативного контакту з інвалідами, дітьми-інвалідами та їхніми батьками, а також зі спонсорами, які мають бажання допомогти у реалізації проекту.

Інформаційна: поширення інформації про діяльність благодійного фонду «Тріада» у ЗМІ.

Соціально-економічна: виділення коштів з бюджету Фонду та залучення спонсорів і меценатів до реалізації заходів, запланованих проектом.

Системно-моделююча: визначення форм і методів роботи з сім’ями, в яких виховуються діти, хворі на ДЦП, а також обсягів діяльності, яка передбачена проектом.

Перетворююча: спостереження за змінами у здоров’ї дітей-інвалідів та у стосунках між членами сімей, в яких вони виховуються, що відбуваються у процесі реалізації проекту.

Мотивація: можливість урізноманітнити діяльність фонду, отримати додатковий досвід роботи з сім’ями цільової групи, налагодити співпрацю з фахівцями, які займаються вирішенням проблем інвалідів та дітей-інвалідів, сприяти об’єднанню сімей, які мають спільні проблеми, налагодити взаємодію зі спонсорами та меценатами.

2. Соціальний працівник – Пивоваренко Олена Василівна.

Олена Василівна має десятирічний досвід роботи з інвалідами та дітьми-інвалідами. Здебільшого вона займається вихованням та навчанням розумово відсталих дітей та дітей, які мають ІІІ – ІV ступені рухової активності.

Функції:

Діагностична: вивчення сучасних потреб і проблем, «встановлення соціального діагнозу» сім’ям, які звернулися за допомогою до спеціалістів і бажають пройти реабілітаційні курси в межах реалізації проекту.

Прогностична: прогнозування результатів діяльності по проекту та змін, які мають відбутися у цільової групи, в процесі перетворення.

Організаторська: організація, «круглих столів», здійснення екскурсій до реабілітаційних центрів та клінік відновного лікування, що займаються реабілітацією дітей з ДЦП в Україні, формування електронної бази сімей, які звернулися за допомогою, здійснення закупівлі вітамінів та продуктових пакетів, розробка документації та методичного матеріалу, який буде необхідний для реалізації проекту.

Комунікативна: налагодження співпраці зі спеціалістами, які займаються реабілітацією дітей, хворих на ДЦП, спонсорами і меценатами, батьками сімей цільової групи.

Превентивна: попередження негативних наслідків педагогічних помилок виховання дитини, яка хвора на ДЦП, запобігання відмови батьків від дитини-інваліда.

Соціально-економічна: залучення спонсорів до реалізації проекту, допомога в отриманні матеріальної допомоги сім’ями.

Активізуюча: сприяння активізації потенціалу власних можливостей сім’ї у вирішенні своїх проблем.

Перетворююча: спостереження за змінами, які відбуваються з сім’ями цільової групи у процесі реалізації різноманітних заходів та здійснення оцінювання ефективності проекту в цілому.

Мотивація: можливість набути професійного досвіду роботи з сім’ями, в яких є діти, хворі на ДЦП, детально ознайомитися з їхніми проблемами, дізнатися про нові способи реабілітації дітей цільової групи; задовольнити потребу у спілкуванні; удосконалення комунікативних навичок.

3. Соціальний педагог – Давиденко Дар’я Павлівна.

Дар’я Павлівна має дванадцятирічний стаж роботи з дітьми-інвалідами. Найчастіше їй доводиться працювати з дітьми, хворими на ДЦП.

Функції:

Діагностична: діагностика виховання дітей, хворих на ДЦП, виявлення позитивного та негативного впливу на них оточуючого середовища.

Прогностична: прогнозування результатів виховної роботи, якe буде здійснено за проектом.

Комунікативна: налагодження комунікативного контакту з батьками та їхніми дітьми, проведення бесід на теми, що стосуються особливостей виховання дітей з обмеженими можливостями.

Організаторська: організація груп само- та взаємодопомоги для батьків, які виховують дітей, хворих на ДЦП.

Соціально-педагогічна: надання соціально-педагогічної допомоги батькам у вихованні та навчанні дітей, хворих на ДЦП.

Перетворююча: спостереження за змінами у вихованні інвалідів та дітей-інвалідів, які відбулися в сім’ях у процесі реалізації проекту.

Мотивація: розширити коло спілкування, передати досвід виховання і навчання дітей-інвалідів, батькам, діти яких хворі на ДЦП, більш детально дізнатися про особливості групової роботи з такими сім’ями.

4. Психолог – Саєнко Ольга Миколаївна.

Ольга Миколаївна працює психологом уже 22 роки. З дітьми-інвалідами почала працювати з 1999 року. Вона проводить заняття переважно для розумово відсталих дітей від 3 до 18 років.

Функції:

Діагностична: діагностика психологічних проблем інвалідів, дітей-інвалідів та членів їх сімей.

Прогностична: прогнозування результатів психологічної допомоги, яка буде надаватися у процесі реалізації проекту.

Комунікативна: налагодження довірливих, партнерських з сім’ями цільової групи, обмін інформацією про їх психологічні проблеми.

Психологічна: надання психологічної допомоги та підтримки членам сімей, в яких виховуються діти, хворі на ДЦП, а також здійснення систематичних занять психолога з тими членами сім’ї, які не можуть самостійно подолати складний психоемоційний стан (знаходяться в стані стресу, фрустрації тощо).

Методична: створення методичних матеріалів, з питань психологічної підтримки сімей цільової групи.

Перетворююча: спостереження за психологічними змінами інвалідів, дітей-інвалідів, які відбулися у процесі реалізації проекту.

Мотивація: можливість урізноманітнити свою діяльність, більше дізнатися про особливості роботи з дітьми, що хворі на ДЦП та з їхніми батьками.

5. Реабілітолог – Нестеренко Неля Василівна.

Неля Василівна сама виховує дитину-інваліда, 22 роки займається реабілітацією дітей, хворих на ДЦП, проводить заходи з лікувальної фізичної культури, лікувальний масаж.

Функції:

Діагностична: діагностика фізичних проблем дітей, хворих на ДЦП.

Прогностична: прогнозування результатів проведення реабілітаційних вправ у домашніх умовах.

Організаторська: організація реабілітаційних курсів для батьків, що виховують дітей, хворих на ДЦП, під час яких буде проводитися навчання реабілітаційним вправам, які можна проводити вдома.

Комунікативна: налагодження довірливих відносин з батьками сімей цільової групи, обмін інформацією про фізичний стан здоров’я дитини та проблеми, які можна вирішити (повністю або частково) за допомогою здійснення фізичних вправ.

Інформаційна: інформування про діяльність реабілітаційних центрів та клінік відновного лікування, для дітей з ДЦП, а також надання порад, щодо різноманітних способів реабілітації, які батьки зможуть застосовувати самостійно.

Навчально-практична: навчання батьків заходам реабілітації, які можна проводити в домашніх умовах; корекція реабілітаційних вправ, які батьки проводять зі своїми дітьми, якщо вони є неефективними або можуть зашкодити її здоров’ю.

Медична: надання кваліфікованої медичної допомоги дітям з ДЦП.

Перетворююча: спостереження за змінами у здоров’ї дітей, які відбулися в процесі здійснення реабілітаційних заходів.

Мотивація: розширити коло спілкування, познайомитися з батьками інвалідів та дітей-інвалідів, дізнатися про нові способи лікування ДЦП з досвіду колег, які працюють в інших реабілітаційних центрах та клініках.

6. Масажист – Корнієнко Наталія Вікторівна.

Наталія Вікторівна працює масажистом в реабілітаційно-оздоровчому центрі «Астра», який знаходиться в м. Черкаси, вул. Гоголя, 368. Там лікують дітей, хворих на ДЦП. Вона має 16-річний досвід роботи з такими пацієнтами.

Функції:

Діагностична: діагностика фізичних проблем дітей, хворих на ДЦП.

Прогностична: прогноз результатів курсу масажу, який проходить дитина, хвора на ДЦП в умовах медичного закладу та в домашніх умовах.

Навчально-практична: навчання батьків масажним методикам, які будуть ефективним у лікуванні ДЦП, при проведенні їх в домашніх умовах; здійснення корекції технік масажу, у випадку, коли батьки здійснюють їх не правильно, або ж тоді, коли вони можуть нашкодити здоров’ю дитини чи є неефективними в її реабілітації.

Медична: надання масажних послуг дітям, які хворі на ДЦП.

Інформаційна: надання порад батькам щодо тих заходів, які будуть ефективними у лікуванні дитини, що хвора на ДЦП та про ті реабілітаційні центри і клініки, в яких можна пройти масажні реабілітаційні курси.

Перетворююча: спостереження за змінами, які відбуваються у здоров’ї дітей після проведення реабілітаційних масажних курсів у домашніх умовах.

Мотивація: дізнатися про нові масажні методики, які проводяться з дітьми, хворими на ДЦП, налагодити співпрацю з колегами, які працюють в інших реабілітаційних центрах та клініках відновного лікування, познайомитися з сім’ями цільової групи та детальніше вивчити їх проблеми.

7. Юрист – Таран Лариса Іванівна.

Таран Лариса Іванівна за фахом юрист, працює в управлінні пенсійного фонду Черкаської області. Вона є головним спеціалістом відділу виплати пенсій. Її стаж роботи в юридичній сфері становить п’ять років.

Діагностична: діагностика проблем, з якими звернулися діти, що хворі на ДЦП чи їх батьки.

Прогностична: прогноз результатів роботи, яка спрямована на вирішення юридичних проблем сімей цільової групи.

Комунікативна: налагодження співпраці з сім’ями цільової групи, обмін інформацією, яка необхідна для вирішення їх юридичних проблем.

Правозахисна: захист прав сімей цільової групи відповідно до чинного законодавства, попередження про можливість виникнення деяких юридичних проблем (наприклад, проблем, що можуть виникнути в зв’язку з оформленням інвалідності).

Інформаційна: надання інформації, про ті соціальні служби, установи та організації, що займаються вирішенням проблем, з якими стикаються сім’ї цільової групи, та про перелік документів, необхідних для отримання різних видів соціальних послуг та допомог.

Мотивація: отримати досвід роботи з сім’ями, в яких є діти, хворі на ДЦП, дізнатися про проблеми юридичного характеру, з якими вони стикаються; задовольнити потребу у спілкуванні.

8. Бухгалтер – Шевчук Віктор Васильович.

Віктор Васильович займається фінансовими питаннями Черкаського благодійного фонду «Тріада» з часу його реєстрації.

Функції:

Інформаційна: надання інформації, що стосується фінансування проекту.

Соціально-економічна: здійснення контролю грошових витрат, які необхідні для реалізації заходів, передбачених проектом.

Мотивація: з’ясувати фінансові проблеми сімей цільової групи, з якими вони стикаються при проходженні реабілітації.

Термін реалізації проекту: 1 березня – 30 вересня 2013року.

1.2. Розробка концепції проекту

Метою проектує навчання батьків, що виховують дітей з діагнозом ДЦП, заходам реабілітації, які можна проводити в домашніх умовах.

Завдання проекту:

1. Вивчити потреби сімей, в яких виховуються діти з ДЦП і сформувати базу даних про проблеми цільової групи.

2. Налагодити співпрацю зі спеціалістами, які займаються реабілітацією дітей, що хворі на ДЦП і підготувати методичні матеріалі (100 примірників) для проведення реабілітаційних курсів.

3. Проводити систему заходів щодо навчання реабілітаційним методам і технологіям батьків, які можна проводити в домашніх умовах

4 Підготувати батьків, дітей з діагнозом ДЦП, до самостійної реабілітаційної роботи, яку можна проводити в домашніх умовах

5.Провести круглий стіл за результатами проектувальної роботи.

1. 3. Очікувані результати проекту:

1. Розроблено методичні матеріали у кількості 100 примірників для проведення реабілітаційних курсів.

2. Проведено систему заходів щодо навчання реабілітаційним методам і технологіям батьків, які можна проводити в домашніх умовах.

3. Підготовлено 35 батьків, які мають дітей з ДЦП до самостійного використання методів і технологій реабілітації в домашніх умовах.

навчання реабілітаційним методам і технологіям реабілітації

4. Покращено фізичний та емоційний стан дітей з діагнозом ДЦП, через здійснення реабілітаційних заходів.

1.4. Вибір способів і ресурсів:

Порушення життєдіяльності сімей, в яких виховуються діти з ДЦП мобілізує їх внутрішні ресурси на стабілізацію ситуації та задоволення актуальних потреб. Намагання реалізувати потреби передбачає відповідні соціальні дії. Якщо дії сім’ї для задоволення існуючих потреб неможливі або малоефективні, потрібне залучення зовнішніх ресурсів.

Концепція мобілізації ресурсів, яка використовується в теорії та практиці соціальної роботи, передбачає виконання дій, спрямованих на максимальне задоволення потреб на основі невикористаних внутрішніх ресурсів (фізичних і психічних), а також на пошук і залучення зовнішніх ресурсів суспільства і оточення.

Для реалізації проекту необхідні зовнішні та внутрішні ресурси.

1. Зовнішні:

- приміщення;

- кошти;

- спеціалісти, які мають досвід роботи з цільовою групою проекту;

- комунальні послуги (електро- та водопостачання);

- технічне обладнання (комп’ютер, багатофункціональний лазерний пристрій, телефон, мультимедійний проектор);

- методичні матеріали (буклети, плакати, анкети, брошури);

- канцтовари (ручки, олівці, папір);

- спеціалізована література (книги, журнали, в яких описані особливості ДЦП);

- спеціалісти, які мають досвід роботи з цільовою групою проекту;

- транспорт (автобус для проведення екскурсій);